Рішення

від 17.09.2018 по справі 826/1233/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 вересня 2018 року № 826/1233/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "БК "Будімперія" доДержавної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування: рішення від 13.01.2016 року №22/26-57-16-01-10 та податкової вимоги від 13.01.2016 року №39-16 В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ № 22/26-57-16-01-10 від 13.01.2016 про опис майна та податкову вимогу № 39-16 від 13.01.2016 на суму 67 246,37 грн. за платежем податок на додану вартість .

Позивач по суті зазначає, що внаслідок прийняття судових рішень у спорах між позивачем та ДПІ в одних випадках були скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ, в інших - за судовим рішенням було сплачено до бюджету 54327,27 грн., однак надалі зазначені рішення було скасовано. При цьому, як зазначає по суті позивач, ДПІ знову ставить цю суму в заборгованість позивачу, не переноситься до бази податкової звітності показники товариства - в контексті прийнятих судових рішень про відсутність порушень з боку товариства, що призвело до прийняття оскаржуваних рішень. Позивач вважає, що у нього не виникало податкового боргу, а відтак відсутні підстави для прийняття оскаржуваних рішень.

У запереченнях на позов від 11.12.2017 (т. 1., а.с. 146), відповідач зазначив, що податкова вимога та рішення про опис майна прийняті у зв'язку з існуванням у позивача податкового боргу. Зокрема, з дати формування податкової вимоги від 13.01.2016 № 39-16 по дату надання заперечень податковий борг згідно ІКП з ПДВ не був сплачений у повному обсязі та відповідно податкова вимога не відкликалася.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м. Києва Данилишина В.М. від 26.02.2016 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судовий розгляд.

Відповідно до Розпорядження від 24.02.2017 № 583, у зв'язку з припиненням повноважень судді щодо здійснення правосуддя, в провадженні якого перебувала адміністративна справа № 826/1233/16 і не була розглянута, справу передано для повторного автоматичного розподілу справ між суддями.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями адміністративну справу № 826/1233/16 передано судді Літвіновій А.В.

Ухвалою від 27.02.2017 справу прийнято до провадження судді Литвинової А.В. та призначено справу до судового розгляду.

На підставі розпорядження керівника апарату суду про повторний автоматичний розподіл судових справ від 11.10.2017 № 6968 та відповідно до пункту 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду справу повторно автоматично розподілено на суддю Окружного адміністративного суду м. Києва Кармазіна О.А.

Ухвалою від 10.11.2017 справу прийнято до провадження судді Кармазіна О.А. та призначено до судового розгляду. Розгляд справи завершено у письмовому провадженні.

Розглянувши подані докази, враховуючи надані пояснення представників учасників справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

13.01.2016 відповідачем сформовано податкову вимогу № 39-16 із визначенням станом на 12.01.2016 суми податкового боргу у розмірі 67246,37 грн. з податку на додану вартість.

13.01.2015 ДПІ сформовано рішення № 22/26-57-16-01-10 про опис майна у податкову заставу.

Як вбачається з листа ГУ ДФС у м. Києві від 18.10.2017 № 32796/10/26-15-17-02-39, станом на 13.01.2016 у позивача обліковувався податковий борг в розмірі 67 246,37 грн з ПДВ, який виник згідно декларації № 9253604704 від 15.12.2015 .

У зв'язку з цим та відповідно до п. 59.1. ПК України в автоматичному режимі сформовано вищезгадану податкову вимогу та направлено товариству. До вказаного листа, адресованого товариству, додано копію декларації та роздруківку інтегрованої карти платника податку. Відповідно до вказаної декларації (т. 1, а.с. 52, 53, 161) задекларовано ПДВ до сплати до бюджету у розмірі 77 340 грн. (р. 25.1.).

У свою чергу, з інтегрованої картки платника податків (т.1., а.с. 163) вбачається:

30.12.2015 - нараховано ПДВ по вищевказаній декларації (з терміном сплати 30.12.2015) - 77 340 грн.; при цьому переплата - 10093,63 грн.

30.12.2015 - зменшено переплати на 10093,63 грн.;

30.12.2015 - збільшено недоїмки (податкова декларація з ПДВ від 15.12.2015 № 9253604704) - 67 246,37 грн., що складає і суму податкового боргу за податковою вимогою.

Станом на 31.12.2015 недоїмка/заборгованість всього - 67 246,37 грн.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до п/п. 14.1.153. ПК України (в редакції на час прийняття оскаржуваних рішень) податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до п/п. 14.1.175. ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 59.1. ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.3. ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до п. 59.4. ПК України податкова вимога надсилається (вручається) платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У свою чергу, пунктом 89.3. ПК України опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Відтак , передумовою прийняття оскаржуваних рішень є наявність факту наявності у платника податків податкового боргу.

У даному випадку, як встановлено у постанові ОАС м. Києва від 20.11.2017 № 826/3250/17 (т.1. а.с. 178) за вказаною декларацією 25.12.2015 сплачено 77340,00 грн. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 травня 2018 року відмовлено ДПІ у відкритті апеляційного провадження. Сплата 25.12.2015 вказаної суми додатково підтверджується карткою рахунку 315 (т.1, а.с. 62, 176).

До матеріалів справи з боку ДПІ не надано доказів наявності станом на дату прийняття оскаржуваних рішень податкового боргу з ПДВ. З боку відповідача не надано обґрунтованих пояснень щодо неврахування вказаної суми у розрахунках з бюджетом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для прийняття оскаржуваних рішень, оскільки сума податкового зобов'язання за декларацією від 15.12.2015 була сплачена та ДПІ не доведено існування у позивача податкового боргу станом на дату прийняття оскаржуваних рішень.

Відтак, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись положеннями статтями ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, ст. ст. 241 - 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю БК Будімперія (код ЄДР 23500202; адреса: 03062, м. Київ, пр. Перемоги, 67) задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати:

рішення № 22/26-57-16-01-10 від 13.01.2016 про опис майна

податкову вимогу № 39-16 від 13.01.2016,

прийняті ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві (код ЄДР 38760457; адреса: 03115, м. Київ, вул. Верховинна, 9).

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві (код ЄДР 38760457; адреса: 03115, м. Київ, вул. Верховинна, 9) на користь товариства з обмеженою відповідальністю БК Будімперія (код ЄДР 23500202; адреса: 03062, м. Київ, пр. Перемоги, 67) 2756,00 грн. (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість грн.) судового збору, сплаченого платіжними дорученнями № 807 від 22.01.2016 та від 08.02.2016 № 829.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 КАС України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя О.А. Кармазін