Постанова

від 13.09.2018 по справі 808/3089/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 вересня 2018 року м. Дніпро справа № 808/3089/17

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Божко Л.А., Уханенка С.А.,

при секретарі: Сколишеві О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.06.2018 року (суддя Батрак І.В., м. Запоріжжя, повний текст рішення виготовлено 25.06.2018 року) у справі №808/3089/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Авіасталь-сервіс до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2017 року ТОВ Авіасталь-сервіс (далі по тексту - позивач) звернулося до суду з позовом до ГУ ДФС у Запорізькій області (далі по тексту - відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0013411201 від 28.07.2017 року, прийняте відповідачем, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 717989 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 179497,25 грн. та податкове повідомлення-рішення №0013391201 від 28.07.2017 року, прийняте відповідачем, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 405742 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14.06.2018 року позовні вимоги задоволено.

З рішенням суду першої інстанції не погодилось ГУ ДФС у Запорізькій області та подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Свої вимоги обґрунтувало тим, що рішення суду першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом допущено неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. Апелянт зазначав, що за результатами перевірки ТОВ Авіасталь-сервіс не підтверджено здійснення товарних операцій з ДП СЗСТФ Прогрес , ТОВ Авіафінсервіс та ТОВ НВП Спецсервіс , встановлено надходження товарів з джерела невідомого походження, у зв'язку з чим первинні документи не мають юридичного значення, отже ТОВ Авіасталь-сервіс неправомірно сформовано регістри бухгалтерського обліку та податкову звітність з ПДВ на підставі таких первинних документів. Апелянт вважав, що наявність податкових накладних, товарно-транспортних накладних та інших первинних документів, дійсно є обов'язковою обставиною при здійсненні господарської операції, але не є очевидним доказом її виконання, так само про це безумовно не свідчить і сам факт сплати коштів. Апелянт вважав, що товарно-транспортні накладні є первинними документами, наявність яких є обов'язковою для підтвердження факту здійснення господарської операції з отримання товарів, а отже - для отримання платником податку права на включення сум, нарахованих у зв'язку з придбанням таких товарів до складу податкового кредиту; товарно-транспортних накладних, які б підтверджували фактичне перевезення та отримання товару, ТОВ Авіасталь-сервіс не надано.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що реальність господарських операції ТОВ Авіасталь-сервіс з ДП СЗСТФ Прогрес , ТОВ Авіафінсервіс та ТОВ НВП Спецсервіс , рух його активів та зміни майнового стану, використання у господарській діяльності, а саме, реалізація продукції, придбаної у вищевказаних контрагентів, повністю підтверджуються первинними та іншими документами.

Матеріалами справи встановлено, що ТОВ Авіасталь-сервіс зареєстровано як юридична особа 02.07.2003 року, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; на час проведення перевірки перебувало на податковому обліку у Запорізькій ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, є платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер платника ПДВ 325734908295 з 11.12.2012 року).

Відповідно до Довідки АА №707327 від 18.10.2012 року видами діяльності ТОВ Авіасталь-сервіс за КВЕД-2010 є: 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 46.69 оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням; 33.16 ремонт і технічне обслуговування повітряних і космічних літальних апаратів.

Встановлено, що на підставі наказу ГУ ДФС у Запорізькій області від 19.06.2017 року №1571 з 23.06.2017 року по 30.06.2017 року була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Авіасталь-сервіс з питання достовірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за липень, жовтень 2016 року, за результатами якої 07.07.2017 року складено акт №383/08-01-12-02/32573498. Згідно висновків акту ТОВ Авіасталь-сервіс порушено вимоги підпунктів 14.1.36, 14.1.181, 14.1.231 п.14.1 ст.14, п.198.1, 198.2, 198.3 ст.198, пунктів 200.1, 200.4 ст.200, п.201.10 ст.201 ПК України, в результаті чого завищено: від'ємне значення з податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (р. 20.2.1): за липень 2016 року на суму ПДВ 455 095 грн., за жовтень 2016 року на суму ПДВ 262 894 грн.; суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 21 Декларації) за жовтень 2016 року на суму 405742 грн.

Згідно акту перевірки, висновки податкового органу обґрунтовані тим, що операції по взаємовідносинах між ТОВ Авіасталь-сервіс та його контрагентами ДП СЗСТФ Прогрес , ТОВ Авіафінсервіс , ТОВ НВП Спецсервіс не мали реального (товарного) характеру, у зв'язку із відсутністю умов для здійснення господарської діяльності та відсутністю в ланцюгу формування податкового кредиту від постачальників контрагентів за попередні податкові періоди зазначених вище товарів, які документально оформлено на ТОВ Авіасталь-сервіс , відсутність доказів транспортування товару, декларування ТОВ Авіасталь-сервіс придбання комплектуючих та інших товарів в асортименті невідомого походження у зв'язку з відсутністю його придбання у ланцюгах постачання або виробництва постачальниками контрагентів (третіх осіб). Податковий орган вважав не підтвердженим здійснення товарних операцій з контрагентами, у зв'язку із чим первинні документи не мають юридичної сили первинних документів, і як наслідок, ТОВ Авіасталь-сервіс неправомірно формував регістри бухгалтерського обліку та податкову звітність з ПДВ на підставі таких первинних документів.

Матеріалами справи встановлено, що ТОВ Авіасталь-сервіс оскаржило висновки перевірки. 25.07.2017 року ГУ ДФС у Запорізькій області своїм листом № 9848/10/08-01-12-02-13 висновки акту перевірки залишено без змін, як такі, що відповідають вимогам чинного законодавства.

За результатами перевірки ГУ ДФС у Запорізькій області 28.07.2017 року винесено податкові повідомлення-рішення: №0013391201, яким ТОВ Авіасталь-сервіс зменшено розмір від'ємного значення з ПДВ за жовтень 2016 року у розмірі 405742 грн.; №0013411201, яким ТОВ Авіасталь-сервіс зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за липень 2016 року в розмірі 455095 грн., за жовтень 2016 року в розмірі 262894 грн., а всього на суму 717989 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 179497,25 грн.

ТОВ Авіасталь-сервіс оскаржило вищевказані податкові повідомлення-рішення. Рішенням ДФС України від 29.09.2017 року №21940/6/99-99-11101-02-15 залишено скаргу без задоволення, податкові повідомлення-рішення - без змін.

Матеріалами справи встановлено, що між ТОВ Авіасталь-сервіс (покупець) та Дочірнім підприємством Державної компанії Укрспецекспорт Державного підприємства Спеціалізована зовнішньоторгівельна фірма Прогрес (продавець) 01.04.2013 року було укладено договір купівлі-продажу №Д-7-01/2013/П, згідно якого продавець зобов'язувався передати у власність покупця майно, зазначене у додатку №1 до цього договору на умовах EXW, підприємство продавця, м. Київ, Україна (Інкотермс, редакція МТП, 2010 року) , а покупець зобов'язався сплатити за нього грошову суму, визначену договором та прийняти його. Згідно умов договору після перерахування коштів сторони підписують акт приймання-передачі, продавець передає майно покупцю на території визначеного покупцем складу у м. Києві. На підтвердження виконання умов договору ТОВ Авіасталь-сервіс надано: специфікацію продукції №1, яка є додатком до договору (обладнання, ультразвукова установка, контрольний пульт, тестове обладнання, обладнання для обробки інформації, панель контролю фільтрів, зарядно-розрядне обладнання, зарядне обладнання), всього на суму 2730568 грн.; акт приймання-передачі від 25.09.2013 року, видаткову накладну №3 від 24.09.2013 року, разовий договір-заявку про надання послуг з організації перевезення вантажу від 24.09.2013 №24/09, з якої вбачається, що перевізником є ЧПФ Лімо-сервіс , вантажовідправник: ДП СЗСТФ Прогрес ; замовник: ТОВ Авіасталь-сервіс , адреса завантаження: м. Київ вул. Дегтярівська, 36, маршрут: м. Київ - м. Запоріжжя, найменування вантажу: обладнання, адреса розвантаження: м. Запоріжжя, КП Міжнародний аеропорт Запоріжжя , виписку по банківському рахунку, згідно якої 21.01.2014 року сплачено ДП СЗСТФ Прогрес згідно зазначеного договору суму 2730568 грн., податкову накладну №3 від 24.09.2013.

Встановлено, що між ТОВ Авіасталь-сервіс (покупець) та ТОВ Авіафінсервіс (постачальник) 06.03.2013 06.03.2013 року укладено договір купівлі-продажу №1/03, згідно якого постачальник зобов'язувався поставити товар, а покупець оплатити і прийняти за ціною, у кількості й в асортименті, зазначеному у додатках (специфікаціях), які є невід'ємною частиною даного договору. Згідно умов договору передача товару здійснюється за актом приймання-передачі; транспортування товару здійснюється постачальником та передається покупцю за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська. 36. На підтвердження виконання умов договору ТОВ Авіасталь-сервіс надано: специфікацію товару (наземне та технологічне обладнання до літака типу АН) №1 від 06.03.2013 року, додаткові угоди №1, 2, рахунок-фактуру №СФ-0000009 від 01.07.2013 року, видаткові накладні від 26.07.2013 року №РН-0000002, від 02.10.2013 року №РН-000003, №РН-000001 від 17.01.2014 року, №РН-0000005 від 07.04.2014 року, акти прийому-передачі №1 від 26.07.2013 року, №2 від 02.10.2013 року, №3 від 17.01.2014 року, №4 від 07.04.2014 року, товарно-транспортні накладні №36 від 26.07.2013 року, від 02.10.2013 року, №НИ0969496 від 20.01.2014 року, №4289-2 від 08.04.2014 року, №4289-1 від 08.04.2014 року (вантажовідправник ТОВ Авіафінсервіс м. Миколаїв, вантажоотримувач ТОВ Авіасталь-сервіс м. Запоріжжя, пункт навантаження: м. Миколаїв, пункт розвантаження: м. Запоріжжя КП Міжнародний аеропорт Запоріжжя ), податкові накладні від 01.07.2013 року, від 02.10.2013 року, від 17.01.2014 року, від 01.04.2014 року, виписки по банківському рахунку про оплату товару.

Встановлено, що між ТОВ Авіасталь-сервіс (покупець) та ТОВ Науково-виробниче підприємство Спецсервіс 29.11.2013 року було укладено договір № 6, згідно умов якого продавець зобов'язувався передати у власність покупця товар в номенклатурі та кількості, що вказані в договорі та специфікаціях (рульова машина), що є невід'ємною частиною договору, покупець зобов'язувався прийняти товар і сплати за нього визначену грошову суму. Приймання товару здійснюється за якістю та кількістю товару. На підтвердження виконання умов договору та поставки товару ТОВ Авіасталь-сервіс надано: специфікацію №1 від 29.11.2013 року (рульова машина - 3 шт. на суму 148522,50 грн., ПДВ - 24753,75 грн.), рахунок на оплату №2 від 03.04.2014 року, видаткову накладну №2 від 14.04.2014 року, податкові накладні №1 від 07.04.2014 року, №2 від 14.04.2014 року, квитанції у якості доказів їх реєстрації в ЄРПН, виписку по банківському рахунку про сплату повної суми вартості товару, керівництво по експлуатації рульової машини.

На підтвердження реальності господарських операцій ТОВ Авіасталь-сервіс (комітент) з ДП СЗСТФ Прогрес , ТОВ Авіафінсервіс та ТОВ НВП Спецсервіс , надало договір комісії від 30.11.2012 року №USE-18.1-416-D/К-12, укладений з Державною компанією з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення Укрспецекспорт (м. Київ) (комісіонер), згідно умов якого комісіонер зобов'язувався за дорученням комітента за плату вчинити правочин з продажу наземного та технологічного обладнання для літака АН-32Б для розгортання сервісного центру з проведення періодичних форм обслуговування згідно специфікацій, надання послуг монтажу, налаштування та введення продукції в експлуатацію від свого імені за рахунок комітента; додатки до договору: специфікацію продукції обладнання для проведення періодичних форм обслуговування літаків АН-32; графік поставки продукції; порядок пред'явлення та задоволення рекламацій, додаткові угоди до договору; вантажно-митні декларації про експорт технологічного обладнання (одержувач Міністерство оборони Республіки Ірак); податкові накладні.

На підтвердження використання у своїй власній господарській діяльності господарських операцій з ДП СЗСТФ Прогрес , ТОВ Авіафінсервіс та ТОВ НВП Спецсервіс , ТОВ Авіасталь-сервіс (замовник) надало договір про надання послуг №04-12/13-01, укладений 26.07.2013 року з КП Міжнародний аеропорт Запоріжжя (виконавець), згідно якого виконавець надає послуги на вантажному складі виконавця, а також правові, фінансово-економічні підстави взаємовідносин між ними. Послуги: зберігання вантажу на вантажному складі виконавця; вантажно-розвантажувальні роботи; забезпечення проходу (проїзду) в режимну зону замовника; інші послуги (за домовленістю сторін). Сторонами були затверджені ціни на послуги. ТОВ Авіасталь-сервіс надало рахунки-фактури на оплату послуг та акти здачі-прийняття робіт (послуг); податкові накладні та докази оплати за надані послуги.

Як вбачається з пояснення ТОВ Авіасталь-сервіс , транспортування придбаних трьох рульових машин у ТОВ НВП Спецсервіс відбувалося власним автомобільним транспортом з урахуванням обсягу та габаритів товару (в матеріалах справи є керівництво по експлуатації рульової машини), що не суперечить законодавству, у зв'язку з чим не було необхідності виписувати товарно-транспорту накладну. У зв'язку з цим, відсутність товарно-транспортної накладної при умові наявності інших обов'язкових первинних документів, не може слугувати підставою для визнання господарської операції нереальною.

Колегія суддів також критично відноситься до твердження податкового органу про те, що аналізом задекларованих податкових накладних встановлено невідповідність придбаних контрагентами товарів товарам, придбаним ТОВ Авіасталь-сервіс (ланцюг постачання), оскільки при проведенні вказаного аналізу контролюючий орган обмежився лише операціями контрагента позивача за період виписування позивачу податкових накладних та не з'ясував можливість придбання такого товару в іншому періоді.

Колегія суддів звертає увагу на те, що висновки акту перевірки не можуть базуватися на припущеннях посадової особи, яка здійснювала перевірку, а також, не можуть прийматися суб'єктом владних повноважень податкові повідомлення-рішення, якими застосовуються до платника податків відповідні фінансові санкції, на припущеннях, у тому числі процесуальних документах, одержаних під час проведення слідчих дій, за умови відсутності вироку, який встановлює вину платника податків у порушенні податкового та іншого законодавства.

Відповідно до пп.14.1.181, 14.118 п.14.1 ст.14, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198, пунктів 201.1, 201.4, 201.10 ст.201 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу. Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1 .3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1 .3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, наявність належним чином оформлених первинних документів, зокрема, податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними. При цьому, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. У той же час, доводи податкового органу про непідтвердження реальності здійснення господарських операцій мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на віднесення певних витрат до складу валових витрат з податку на прибуток чи віднесення до складу податкового кредиту певних сум податку на додану вартість.

Аналізуючи докази у справі, законодавство, яке регулює спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог, вважає, що ГУ ДФС у Запорізькій області, як суб'єкт владних повноважень відповідно до вимог ч.2 ст.77 КАС України не надало доказів правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322 КАС України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.06.2018 року у справі №808/3089/17 - залишити без змін.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів відповідно до ст.,ст.328, 329 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: С.А. Уханенко