Рішення

від 06.09.2018 по справі 812/1197/18

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.3.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

06 вересня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1197/18

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Ірметової О.В.,

за участю

секретаря судового засідання: Попової Н.І.

представника позивача: Глушкова Г.В.

представника відповідача: Агурбаша О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Комунального підприємства "Лисичанськтепломережа" до Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Комунального підприємства "Лисичанськтепломережа" до Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що Комунальне підприємство "Лисичанськтепломережа" отримало 09 січня 2018 року податкове повідомлення-рішення від 04.01.2018 № 0000091205 ГУ ДФС у Луганській області про зобов'язання сплатити штраф у розмірі 133 774,71 грн. Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач 11 січня 2018 року направив на адресу Державної фіскальної служби України скаргу на Рішення за № 68. 27.03.2018 позивач отримав відповідь від ДФС України, якою нашу скаргу залишено без задоволення.

Оскаржуване податкове повідомлення - рішення, на думку позивача, прийнято відповідачем з порушенням чинного законодавства України, оскільки протягом періоду з січня 2016 року по грудень 2016 року позивач сплачував поточні зобов'язання з податку на додану вартість та розстрочені судами податкові зобов'язання шляхом зменшення від'ємного значення різниці поточного звітного періоду, зазначеного у податковій декларації з ПДВ від 18.02.2016 № 9019505778 та уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ від 20.04.2016 № 9061073547, а також перерахуванням грошових коштів згідно платіжних доручень.

Втім, відповідач на підставі п. 87.9 ст. 87 ПКУ зарахував всі сплачені платником кошти в рахунок погашення податкового боргу, який виник раніше. На підставі акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення - рішення від 04.01.2018 № 0000091205, яким КП "Лисичанськтепломережа" зобов'язано сплатити штрафи в сумі 133774,71 грн за затримку сплати суми грошового зобов'язання відповідно до статті 126 ПКУ.

З посиланням на статті 87, 126 ПКУ позивач зазначив, що законодавець наділив правом податковий орган застосовувати штраф до платника податку згідно зі статтею 126 ПКУ у випадку сплати суми грошового зобов'язання, зазначеної в платіжному дорученні з затримкою сплати, проте не наділив правом податковий орган застосовувати штраф при виконанні п.9 ст. 87 ПКУ в разі зарахування коштів, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

На думку позивача, вказані норми визначають, які дії зі сплаченими коштами зобов'язані здійснювати органи державної податкової служби в погашення податкового боргу та не встановлюють відповідальності платника податків внаслідок вчинення вказаних дій податковою службою.

На підставі викладеного позивач просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Луганській області від 04.01.2018 № 0000091205 про застосування до КП "Лисичанськтепломережа" штрафу у розмірі 133 774,71 грн.

Ухвалою суду від 07 травня 2018 року провадження у справі за даним адміністративним позовом було відкрито та призначено підготовче засідання на 23 травня 2018 року.

23 травня 2018 року в підготовчому засіданні по справі оголошено перерву до 18 червня 2018 року.

Ухвалою суду від 18 червня 2018 року продовжено строк підготовчого провадження у справі №812/1197/18 на 30 днів. Відкладено підготовче засідання до 12 липня 2018 року.

Ухвалою суду від 12 липня 2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 26 липня 2018 року.

26 липня 2018 року в судовому засіданні оголошено перерву до 02 серпня 2018 року.

02 серпня 2018 року в судовому засіданні оголошено перерву до 04 вересня 2018 року.

04 вересня 2018 року в судовому засіданні оголошено перерву до 06 вересня 2018 року.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, надав відзив на позовну заяву (а.с. 47-48), у яких зазначив, що відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПКУ у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платник податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом (абзац 1 зазначеного пункту). Положення статті 126 ПКУ не встановлюють умов звільнення позивача від відповідальності за несвоєчасне погашення податкового боргу на підставі порушення таким платником ще й порядку черговості погашення податкового боргу.

З посиланням на п.126.1 ст. 126, п.п.14.1.175, п.п. 14.1.152 п. 14.1 ст. 14 ПКУ відповідач зазначив, що, не зважаючи на спосіб погашення податкового боргу (самостійно, або в порядку примусового стягнення відповідно до ст.95 ПКУ, чи шляхом зарахування коштів в порядку черговості виникнення податкового боргу відповідно до ст. 87 ПКУ) платник податків підлягає притягненню до відповідальності за порушення правил сплати (перерахування) податків. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 13.02.2018 у справі № 808/2290/17, та зазначив, що об'єктом застосування штрафу за п. 126.1 ст. 126 ПКУ є погашена сума податкового боргу, а спосіб такого погашення значення не має.

Матеріалами камеральної перевірки встановлено та підтверджено, що позивач несвоєчасно сплатив податок на додану вартість у сумі 668 873,60 грн при затримці понад 30 днів.

Відносно другого пункту адміністративного позову, в якому позивач зазначає, на протиправність та необґрунтованість в розрахунку штрафу в графі назва документу вказувати Рішення суду про розстрочення , відповідач зазначив, що в акті камеральної перевірки від 12.12.2017 № 2041/12-32-12-05/13401321 наведено зокрема перелік судових рішень про розстрочення сплати податкового боргу, цими рішеннями встановлено факт порушення позивачем обов'язку зі сплати податку на додану вартість своєчасно та в повному обсязі. Таким чином, зазначення в розрахунку рішення про розстрочення замість декларацій, на які вже було подано позов про стягнення, спричиняє наслідків, що мають значення на розмір штрафної санкції, чи впливають на розуміння змісту розрахунку.

Відносно посилань позивача щодо того, що уточнююча декларація, зазначена в акті перевірки, не може бути джерелом погашення боргу, представник відповідача зазначив, що від'ємне значення податкового боргу є джерелом погашення боргу, що прямо передбачено законом.

Також представник відповідача пояснив, що камеральна перевірка, на підставі якої до позивача застосовано штрафну санкцію, проведена з підстав своєчасності сплати податкових зобов'язань за січень 2016 року - грудень 2016 року, тому посилання позивача на абзац перший пункту 76.2 статті 76 ПКУ є необґрунтованими, оскільки предметом вказаної камеральної перевірки не були податкові декларації.

На підставі вищевикладеного представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-77 КАС України, суд дійшов наступного.

Комунальне підприємство "Лисичанськтепломережа", ідентифікаційний код 13401321, є юридичною особою, перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Лисичанську з 27.04.1992 та є платником податку на додану вартість з 07.07.1997, індивідуальний податковий номер 134013212097 ( а.с. 11-14).

Позивачем до ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області подано податкову звітність з податку на додану вартість:

- податкову декларацію з податку на додану вартість від 18.02.2016 № 9019505778 та уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 20.04.2016 № 9061073547 (а.с. 28-32);

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 01.03.2011 № 2а-1244/11/1270 стягнуто заборгованість перед бюджетом з ПДВ у сумі 1279814,00 грн за рахунок коштів, які перебувають у власності, з рахунків КП "Лисичанськтепломережа", та встановлено порядок виконання рішення суду у спосіб сплати даної заборгованості напротязі 120 календарних місяців рівними частками, починаючи з 01.03.2011 по 01.03.2023 включно в розмірі 10665,00 грн щомісячно, зі сплатою останнього платежу в розмірі 10679,00 грн (а.с. 60-63).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23.12.2011 у справі № 2а-11365/11/1270 стягнуто з КП "Лисичанськтепломережа" заборгованість з ПДВ у сумі 482 040 грн з рахунків платника податків, обслуговуючих такого платника податку, встановлено порядок виконання рішення суду шляхом сплати податкового боргу рівними частками, починаючи з 01.01.2012 по 31.12.2021 у розмірі 4017,00 грн щомісячно (а.с. 66-67).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25.06.2012 у справі № 2а/1270/4474/2012 стягнуто в доход Державного бюджету України кошти КП "Лисичанськтепломережа" в сумі 1336151,00 грн з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, за податковим боргом з ПДВ, та розстрочено КП "Лисичанськтепломережа" сплату в доход Державного бюджету України заборгованості з ПДВ у розмірі 1336 151,00 грн строком на двадцять років (240 місяців), починаючи з липня 2012 року рівними частинами по 5567,00 грн щомісячно, крім червня 2032 року, в якому до сплати підлягає 5638,00 грн (а.с. 73-77).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 30.05.2011 у справі № 2а-3842/11/1270 стягнуто з КП "Лисичанськтепломережа" на користь Державного бюджету України суму податкового боргу з ПДВ у розмірі 1751183,79 грн, встановлено порядок виконання рішення суду шляхом сплати податкового боргу рівними частками, починаючи з 01.06.2011 по 01.06.2021 включно щомісячно по 14 616,79 грн (а.с. 64-65).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 14.02.2012 у справі № 2а/1270/1188/2012 стягнуто кошти КП "Лисичанськтепломережа" з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, за податковим боргом з ПДВ у розмірі 1531762,00 грн на користь Державного бюджету України, розстрочено сплату податкового боргу з ПДВ у сумі 1531762,00 грн строком на 240 календарних місяців, починаючи з березня 2012 року по лютий 2032 року включно, шляхом сплати щомісяця з березня 2012 року по січень 2932 року по 6382,00 грн, а у лютому 2032 року - 6464,00 грн (а.с. 68-70).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 03.05.2012 у справі № 2а/1270/2628/2012 встановлено спосіб і порядок виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду від 18.04.2012 у справі № 2а/1270/2628/2012 шляхом надання КП "Лисичанськтепломережа" розстрочення виконання судового рішення строком на 240 календарних місяців шляхом сплати рівними частинами, починаючи з 01.05.2012 по 31.04.2012 включно у розмірі 5860,85 грн щомісячно (а.с. 71-72).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 27.09.2012 у справі № 2а/1270/7018/2012 стягнуто в доход Державного бюджету України кошти КП "Лисичанськтепломережа" в сумі 599 471,00 грн з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, за податковим боргом з ПДВ, та розстрочено КП "Лисичанськтепломережа" сплату в доход Державного бюджету України заборгованості з ПДВ у розмірі 599 471,00 грн строком на п'ять років (шістдесят місяців), починаючи з 01.10.2032 рівними частинами щомісяця (а.с. 78-81).

12.12.2017 головним державним ревізором - інспектором відділу камеральних перевірок управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Луганській області території обслуговування ДПІ у м. Лисичанську, Рубіжанської ОДПІ, Первомайської ОДПІ Шнітко С.М. на підставі п.п.19-1.1.1 та 19-1.1.2 п. 19-1.1 ст.19-1, п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п.75.1.1 п. 75.1 ст. 75, п.76.1 та 76.3 ст. 76 ПКУ проведено камеральну перевірку КП "Лисичанськтепломережа" з питань своєчасності сплати податкових зобов'язань за січень 2016 року - грудень 2016 року, в ході якої використано вищезазначену податкову звітність, судові рішення та бази даних ДФС України.

За наслідками камеральної перевірки складено акт від 12.12.2017 № 2041/12-32-12-05/13401321, згідно з висновками якого в порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість протягом строків, встановлених п.203.2 ст. 203 ПКУ, КП "Лисичанськтепломережа" несвоєчасно сплачено податок на додану вартість у сумі 668 873,60 грн при затримці понад 30 днів. Дані камеральної перевірки свідчать про несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 668 873,60 грн за період з січня 2016 року по грудень 2016 року. Відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) податку на додану вартість передбачена ст. 126 ПКУ (а.с. 15-16).

На підставі акта від 12.12.2017 № 2041/12-32-12-05/13401321 ГУ ДФС у Луганській області винесено податкове повідомлення - рішення від 04.01.2018 № 0000091205, яким до комунального підприємства "Лисичанськтепломережа" застосовано штрафні (фінансові) санкції за затримку понад 30 календарних днів сплати грошового зобов'язання в сумі 668 873,60 грн та зобов'язано сплатити штраф у розмірі 133 774,71 грн (а.с. 20).

11.01.2018 за № 68 позивач направив на адресу ДФС України скаргу на податкове повідомлення - рішення від 04.01.2018 № 0000091205 (а.с. 7-8).

Рішенням ДФС України від 29.03.2018 № 9341/6/99-99-11-03-01-25 про результати розгляду скарги, яким оскаржуване податкове повідомлення - рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення (а.с. 9).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплату грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також, зокрема, за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника).

Згідно з пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Вивченням акта камеральної перевірки та додатку до нього (а.с 15-19) встановлено таку черговість погашення позивачем існуючого податкового боргу на підставі наступних документів:

1) суми податкового боргу в розмірах 69792,00 грн (за податковою декларацією з податку на додану вартість № 9150475987); 14593,20 грн (за судовим рішенням від 30.05.2011 у справі № 2а-3842/11/1270); 5860,85 грн (за судовим рішення від 03.05.2012 у справі № 2а/1270/2628/2012); 4017,00 грн (за судовим рішенням від 23.12.2011 у справі № 2а-11365/11/1270); 5567,30 грн (за судовим рішенням від 25.06.2012 у справі № 2а/1270/4474/2012); 9991,15 грн (за судовим рішенням від 27.09.2012 у справі № 2а/1270/7018/2012); 10665,10 грн (за судовим рішенням від 01.03.2011 у справі № 2а-1244/11/1270); 6382,35 грн (за судовим рішенням від 14.02.2012 у справі № 2а/1270/1188/2012); 14593,20 грн (за судовим рішенням від 30.05.2011 у справі № 2а-3842/11/1270); 5860,85 грн (за судовим рішення від 03.05.2012 у справі № 2а/1270/2628/2012); 4017,00 грн (за судовим рішенням від 23.12.2011 у справі № 2а-11365/11/1270); 81085,00 грн (за податковою декларацією з ПДВ від 16.09.2015 № 9192513090); 5567,30 грн (за судовим рішенням від 25.06.2012 у справі № 2а/1270/4474/2012); 6382,35 грн (за судовим рішенням від 14.02.2012 у справі № 2а/1270/1188/2012); 9991,20 грн (за судовим рішенням від 27.09.2012 у справі № 2а/1270/7018/2012); 10665,10 грн (за судовим рішенням від 01.03.2011 у справі № 2а-1244/11/1270); 14593,20 грн (за судовим рішенням від 30.05.2011 у справі № 2а-3842/11/1270); 5860,85 грн (за судовим рішення від 03.05.2012 у справі № 2а/1270/2628/2012); 4017,00 грн (за судовим рішенням від 23.12.2011 у справі № 2а-11365/11/1270); 5567,30 грн (за судовим рішенням від 25.06.2012 у справі № 2а/1270/4474/2012); 10665,10 грн (за судовим рішенням від 01.03.2011 у справі № 2а-1244/11/1270); 9991,20 грн (за судовим рішенням від 27.09.2012 у справі № 2а/1270/7018/2012); 6382,30 грн (за судовим рішенням від 14.02.2012 у справі № 2а/1270/1188/2012); 139671,00 грн (за податковою декларацією з ПДВ від 19.10.2015 № 9214635348); 14593,20 грн (за судовим рішенням від 30.05.2011 у справі № 2а-3842/11/1270); 5860,85 грн (за судовим рішення від 03.05.2012 у справі № 2а/1270/2628/2012); 4017,00 грн (за судовим рішенням від 23.12.2011 у справі № 2а-11365/11/1270); 5567,30 грн (за судовим рішенням від 25.06.2012 у справі № 2а/1270/4474/2012); 9991,15 грн (за судовим рішенням від 27.09.2012 у справі № 2а/1270/7018/2012); 6382,35 грн (за судовим рішенням від 14.02.2012 у справі № 2а/1270/1188/2012); 99323,00 грн (за податковою декларацією з ПДВ від 17.11.2015 № 9235344104); 14593,20 грн (за судовим рішенням від 30.05.2011 у справі № 2а-3842/11/1270); 5860,85 грн (за судовим рішення від 03.05.2012 у справі № 2а/1270/2628/2012); 4017,00 грн (за судовим рішенням від 23.12.2011 у справі № 2а-11365/11/1270); 10665,10 грн (за судовим рішенням від 01.03.2011 у справі № 2а-1244/11/1270); 5567,30 грн (за судовим рішенням від 25.06.2012 у справі № 2а/1270/4474/2012); 9991,20 грн (за судовим рішенням від 27.09.2012 у справі № 2а/1270/7018/2012); загальна сума погашеного боргу складає 668 873, 60 грн (а.с. 17-19);

2) суми податкового боргу в розмірах: 9316,46 грн, 1348,66 грн, 9316,46 грн, 1348,66 грн, 9177,44 грн, 1487,68 грн, 8792,29 грн, 1872,83 грн, 8792,29 грн, 1872,83 грн, 3792,29 грн, 5000,00 грн, 1872,83 грн, 3792,29 грн, 6872,83 грн, 3792,29 грн, 5000,00 грн, 1872,83 грн, 1792,29 грн, 3792,29 грн, 5000,00 грн, 1872,83 грн, 5000,00 грн, 2792,29 грн, 2872,83 грн, 3792,29 грн, 5000,00 грн, 1872,83 грн, 10665,12 грн (за судовим рішенням від 01.03.2011 у справі № 2а-1244/11/1270) погашено сплатою коштів за платіжними дорученнями від 25.01.2016 № 133, від 26.01.2016 № 149, від 22.02.2016 № 355, від 23.02.2016 № 367, від 17.03.2016 № 580, від 18.03.2016 № 587, від 28.03.2016 № 653, від 29.03.2016 № 676, від 19.04.2016 № 859, від 21.04.2016 № 872, від 19.05.2016 № 1048, від 20.05.2016 № 1060, від 23.05.2016 № 1064, від 22.06.2016 № 1239, від 23.06.2016 № 1242, від 18.08.2016 № 140, від 19.08.2016 № 161, від 22.08.2016 № 166, від 31.08.2016 № 202, від 19.09.2016 № 318, від 20.09.2016 № 326, від 22.09.2016 № 331, від 20.10.2016 № 484, від 19.10.2016 № 459, від 21.10.2016 № 486, від 17.11.2016 № 682, від 18.11.2016 № 689, від 21.11.2016 № 695, від 20.12.2016 № 944, від 21.12.2016 № 954, від 28.12.2016 № 1023;

3) суми податкового боргу в розмірах: 8651,34 грн, 5941,86 грн, 8651,34 грн, 5941,86 грн, 8512,32 грн, 6080,88 грн, 8127,17 грн, 6466,03 грн, 14593,20 грн, 3127,17 грн, 5000,00 грн, 5000,00 грн, 1466,03 грн, 8127,17 грн, 6466,03 грн, 3127,17 грн, 5000,00 грн, 6466,03 грн, 8127,17 грн, 5000,00 грн, 1466,03 грн, 2127,17 грн, 5000,00 грн, 7466,03 грн, 3127,17 грн, 11466,03 грн, 8127,17 грн, 5000,00 грн, 1466,03 грн, 14593,20 грн (за судовим рішенням від 30.05.2011 у справі № 2а-3842/11/1270) погашено сплатою коштів за платіжними дорученнями від 26.01.2016 № 150, від 27.01.2016 № 153, від 23.02.2016 № 368, від 24.02.2016 № 378, від 18.03.2016 № 588, від 21.03.2016 № 598, від 29.03.2016 № 677, від 30.03.2016 № 695, від 21.04.2016 № 873, від 23.05.2016 № 1065, від 24.05.2016 № 1074, від 25.05.2016 № 1086, від 26.05.2016 № 1092, від 23.06.2016 № 1243, від 29.06.2016 № 1247, від 22.08.2016 № 167, від 23.08.2016 № 172, від 25.08.2016 № 178, від 22.09.2016 № 332, від 23.09.2016 № 343, від 26.09.2016 № 345, від 21.10.2016 № 487, від 24.10.2016 № 498, від 25.10.2016 № 502, від 21.11.2016 № 696, від 24.11.2016 № 732, від 21.12.2016 № 955, від 22.12.2016 № 967, від 27.12.2016 № 996, від 28.12.2016 № 1024;

4) суми податкового боргу в розмірах: 4017,00 грн, 4017,00 грн, 97,88 грн, 3919,12 грн, 483,03 грн, 3533,97 грн, 483,03 грн, 3533,97 грн, 4017,00 грн, 4017,00 грн, 483,03 грн, 3533,97 грн, 483,03 грн, 3533,97 грн, 1493,03 грн, 2533,97 грн, 483,03 грн, 3533,97 грн, 1703,37 грн, 4017,00 грн (за судовим рішенням від 03.05.2012 у справі № 2а/1270/2628/2012) погашено сплатою коштів за платіжними дорученнями від 24.02.2016 № 379, від 27.01.2016 № 154, від 22.03.2016 № 604, від 21.03.2016 № 599, від 31.03.2016 № 711, від 30.03.2016 № 696, від 22.04.2016 № 891, від 21.04.2016 № 874, від 29.06.2016 № 1248, від 26.05.2016 № 1093, від 26.08.2016 № 186, від 25.06.2018 № 179, від 27.09.2016 № 350, від 26.09.2016 № 346, від 26.10.2016 № 511, від 25.10.2016 № 503, від 25.11.2016 № 740, від 24.11.2016 № 733, від 28.12.2016 № 1025, від 27.12.2016 № 997;

5) суми податкового боргу в розмірах 5819,71 грн, 41,14 грн, 5819,71 грн, 41,14 грн, 5860,85 грн, 5680,85 грн, 3760,85 грн, 2100,00 грн, 1343,88 грн, 4516,97 грн, 5860,85 грн, 5860,85 грн, 5860,85 грн, 5860,85 грн, 1343,88 грн, 4516,97 грн, 5860,85 грн (за судовим рішенням від 03.05.2012 у справі № 2а/1270/2628/2012) погашено сплатою коштів за платіжними дорученнями від 28.01.2016 № 161, від 27.01.2016 № 155, від 25.02.2016 № 387, від 24.02.2016 № 380, від 31.03.2016 № 712, від 22.03.2016 № 605, від 22.04.2016 № 893, від 22.04.2016 № 892, від 30.05.2016 № 1098, від 26.05.2016 № 1094, від 26.08.2016 № 187, від 29.06.2016 № 1249, від 26.10.2016 № 512, від 27.09.2016 № 351, від 28.11.2016 № 750, від 25.11.2016 № 741, від 27.12.2016;

6) суми податкового боргу в розмірах 4180,29 грн, 5567,30 грн, 4041,27 грн, 1387,01 грн, 3656,12 грн, 1526,03 грн, 1911,18 грн, 3656,12 грн, 5567,30 грн, 5567,30 грн, 3656,12 грн, 5567,30 грн, 2656,12 грн, 1911,18 грн, 5567,30 грн, 2911,18 грн, 5567,30 грн (за судовим рішенням від 25.06.2012 у справі № 2а/1270/4474/2012) погашено сплатою коштів за платіжними дорученнями від 25.02.2016 № 388, від 28.01.2016 № 162, від 22.03.2016 № 606, від 26.02.2016 № 401, від 31.03.2016 № 713, від 23.03.2016 № 620, від 25.04.2016 № 900, від 22.04.2016 № 894, від 29.06.2016 № 1250, від 30.05.2016 № 1099, від 27.09.2016 № 352, від 26.08.2016 № 188, від 26.10.2016 № 513, від 29.06.2016 № 366, від 28.11.2016 № 751, від 27.10.2016 № 520, від 27.12.2016 № 999;

7) суми податкового боргу в розмірах 3612,99 грн, 2769,35 грн, 8621,99 грн, 6382,34 грн, 6382,34 грн, 6382,34 грн, 6382,34 грн, 776,58 грн, 5605,76 грн, 6382,34 грн, 4088,82 грн, 2293,52 грн, 3088,82 грн, 3293,52 грн, 6382,34 грн (за судовим рішенням від 14.02.2012 у справі № 2а/1270/1188/2012) погашено сплатою коштів за платіжними дорученнями від 28.01.2016 № 163, від 29.01.2016 № 174, від 26.02.2016 № 402, від 23.03.2016 № 621, від 25.04.2016 № 901, від 30.05.2016 № 1100, від 29.06.2016 № 1251, від 26.08.2016 № 189, від 29.08.2016 № 191, від 29.09.2016 № 367, від 27.10.2016 № 521, від 28.10.2016 № 526, від 28.11.2016 № 752, від 29.11.2016 № 757, від 27.12.2016 № 1000;

8) суми податкового боргу в розмірах 9991,19 грн, 7760,54 грн, 2091,63 грн, 7899,56 грн, 1706,48 грн, 8284,71 грн, 9991,19 грн, 1706,48 грн, 8284,71 грн, 4394,24 грн, 5596,95 грн, 9991,18 грн, 9991,18 грн, 6706,48 грн, 3284,71 грн, 1706,48 грн, 8284,71 грн (за судовим рішенням від 29.04.2012 у справі № 2а/1270/7018/2012), 4017,00 грн (за судовим рішенням від 23.12.2011 у справі № 2а-11365/11/1270) погашено сплатою коштів за платіжними дорученнями від 29.01.2016 № 175, від 26.02.2016 № 412, від 23.03.2016 № 622, від 24.03.2016 № 629, від 25.04.2016 № 902, від 26.04.2016 № 915, від 30.05.2016 № 1101, від 29.06.2016 № 1252, від 30.06.2018 № 1262, від 29.08.2018 № 192, від 30.08.2016 № 196, від 29.09.2016 № 368, від 28.10.2016 № 527, від 29.11.2016 № 758, від 30.11.2016 № 763, від 27.12.2016 № 1001, від 28.12.2016 № 1021.

Зазначені платіжні доручення містяться в матеріалах справи (а.с. 98-192).

У межах спірних правовідносин кошти, сплачені платником податків вищезазначеними платіжними дорученнями та шляхом зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду у зменшення суми податкового боргу в розмірі 181849,00 грн у податковій декларації з ПДВ від 18.02.2016 № 9061073547, відповідачем зараховані контролюючим органом у відповідності з пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення, внаслідок чого узгоджені податкові зобов'язання з ПДВ сплачені позивачем з порушенням встановлених законодавством строків, що є підставою відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України для притягнення платника податків до відповідальності у вигляді штрафу.

Разом з тим, з інтегрованої картки платника ПДВ та додатку до акта камеральної перевірки судом встановлено, що уточнюючий розрахунок до декларацій з ПДВ від 18.02.2016 № 9061073547 розцінювався контролюючим органом як сплата податкового боргу з ПДВ, а дата прийняття такого уточнюючого розрахунку розцінювалася відповідачем як дата фактичної сплати податкових зобов'язань.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 зазначеного Кодексу податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом (підпункт 14.1.152 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Згідно зі статтею 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Отже, подання уточнюючого розрахунку, яким зменшено суми самостійно визначених грошових зобов'язань, не є сплатою боргу з ПДВ за рахунок майна платників податків, подання уточнюючого розрахунку тягне за собою зміну раніше задекларованих податкових зобов'язань, і не може бути прирівняне до погашення податкового боргу.

Стосовно нарахування відповідачем штрафних санкцій на виконання рішень про розстрочення податкового боргу, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності

Згідно ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Відповідно до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Нарахування пені у відповідності до п. 129.3 ст. 129 Податкового кодексу України закінчується: у день зарахування коштів на відповідний рахунок Державного казначейства України та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань;

у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків; у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України); при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини).

У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.

Відповідно до приписів п. 32.1 ст. 32 Податкового кодексу України зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк.

Згідно п. 32.2 ст. 32 Податкового кодексу України зміна строку сплати податку здійснюється у формі: відстрочки; розстрочки.

Зміна строку сплати податку не скасовує діючого і не створює нового податкового обов'язку (п. 32.3 ст. 32 Податкового кодексу України).

Відповідно до пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Статтею 87 Податкового кодексу України визначено джерела сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків.

Джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів (п. 87.1).

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (87.2).

Частиною 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції до 15.12.2017, затосованої судом під час прийняття рішення про розстрочення сплати податкового боргу), якою визначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження можуть звернутися до адміністративного суду першої інстанції (незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист) із заявою про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення.

Аналізуючи положення ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв'язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації (статті 105 та 162 Кодексу), суд приходить до висновку, що в контексті спірних правовідносин процедура виконання судового рішення, на підставі якого з платника податків стягуються кошти, є самостійною процедурою, яка регулюється окремими нормами Податкового кодексу України (порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України).

Зі змісту наведених законодавчих норм можна зробити висновок, що відстрочення застосовується як у процедурі примусового стягнення податкового боргу, так і під час добровільного погашення платником грошових зобов'язань. А відтак відстрочення є лише законодавчо передбаченою формою розрахунків платника з бюджетом шляхом зміни строків платежу; відстрочення не можна розцінювати як окремий спосіб погашення податкового боргу, що виключає можливість застосування інших заходів з примусового стягнення податкового боргу; використання інституту розстрочення не виключається і на стадії виконання судового рішення про примусове стягнення податкового боргу.

Суд звертає увагу, що розстрочення є лише формою розрахунків платника з бюджетом шляхом зміни строків платежу, яка може застосовуватись в тому числі і у процедурі примусового стягнення податкового боргу. Рішення суду про розстрочення сплати податкового боргу є лише процесуальним рішенням, що визначає спосіб виконання судового рішення про стягнення податкового боргу, щляхом зміни строків платежу.

Підсумовуючи вищезазначене, суд зазначає, що судове рішення про стягнення податкового боргу, яким встановлено порядок його виконання шляхом розстрочення сплати боргу, не звільняє платника податків від відповідальності у вигляді штрафних санкцій та пені, передбачених 126.1 ст. 126 та пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України.

Проте, суд вважає, що нарахування податковим органом штрафних санкцій має відбуватись з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 Податкового кодексу України.

За положеннями пункту 102.1. статті 102 Податкового кодексу України, контролюючий орган має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку зокрема подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Така саме правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 10.05.2018 по справі № 820/3544/17.

Як встановлено судом, відповідно до постанов Луганського окружного адміністративного суду по справам №№2а-1244/11/1270, № 2а-3842/11/1270, 2а-11365/11/1270, 2а/1270/1188/2012, 2а/1270/4474/2012, 2а/1270/7018/2012 та 2а/1270/2628/2012 стягнуто податкову заборгованість з податку на додану вартість з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих платника податків відповідно за різні періоди та за різними узгодженими сумами грошових зобов'язань, які були визначені в податкових деклараціях за певні місяці 2010-2012 років, а відтак і граничні строки їх сплати підпадають в тому числі і на певні місяці 2013, 2014, 2015 років.

Суд зазначає, що норма пункту 102.1. статті 102 Податкового кодексу України пов'язує відлік строку давності саме із останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань.

Враховуючи дату прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень (04 серпня 2018 року), якими до позивача застосовані штрафні санкції, а також дати граничних строків сплати грошових зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що податкові повідомлення-рішення в частині сум штрафу прийняті податковим органом поза межами 1095 днів.

З огляду на те, що в основу оскаржуваного податкового повідомлення - рішення контролюючим органом покладено розрахунок штрафних санкцій, здійснений з вищенаведеними помилками, податкове повідомлення - рішення від 04.01.2018 № 0000091205 підлягає скасуванню повністю, оскільки зазначені помилки призвели до неправильного розподілу коштів на погашення податкового боргу з ПДВ і як наслідок неправильного розрахунку штрафних санкцій в цілому.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства "Лисичанськтепломережа" до Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на те, що позовні вимоги носять майновий характер і позов підлягає повному задоволенню, на користь позивача необхідно стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2006,64 грн.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Комунального підприємства "Лисичанськтепломережа" до Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 04.01.2018 № 0000091205 про застосування до Комунального підприємства Лисичанськтепломережа штрафу у розмірі 133774,71 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС України у Луганській області (93401, вул. Енергетиків, 72, м. Сєвєродонецьк, код ЄДРПОУ 39591445) на користь Комунального підприємства Лисичанськтепломережа (93113, вул. Тепла, 17, м. Лисичанськ, код ЄДРПОУ 36238886) судовий збір у розмірі 2006,64 грн (дві тисячі шість грн. 64 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено та підписано 14 вересня 2018 року.

Суддя О.В. Ірметова