Ухвала

від 24.01.2019 по справі 812/1197/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 січня 2019 року

Київ

справа №812/1197/18

адміністративне провадження №К/9901/1881/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Бившевої Л.І., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2018 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року у справі № 812/1197/18 за позовом Комунального підприємства Лисичанськтепломережа до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство Лисичанськтепломережа звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.01.2018 № 0000091205 про зобов'язання сплатити штраф у розмірі 133774,71 грн.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року позов задоволено.

Головне управління ДФС у Луганській області звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2018 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року у справі № 812/1197/18, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.01.2018 № 0000091205 про зобов'язання сплатити штраф у розмірі 133774,71 грн.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що позивачем визначені податкові зобов'язання у поданих підприємством податкових деклараціях з податку на додану вартість за певні податкові періоди, 2010-2012 років, відтак і граничні строки їх сплати підпадають в тому числі і на певні місяці 2013, 2014, 2015 років. Враховуючи дату прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 04.01.2018 року № 0000091205, якими до позивача застосовані штрафні санкції, а також дати граничних строків сплати грошових зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що податкове повідомлення-рішення в призначенні суми штрафу прийняте податковим органом поза межами 1095 днів.

Правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 10.05.2018 у справі К/9901/34710/18.

Посилання контролюючого органу на те, що справа має виняткове значення на підставі підпункту в) пункту 2 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки, учасник справи фактичними діями по сплаті судового збору підтверджує винятковість справи та запобігання подання безпідставних скарг, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки, частина 4 статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що при зверненні до суду з касаційною скаргою, скаржиком додається документ про сплату судового збору. А відтак, дотримання норм процесуального закону не може бути визначальним критерієм того, чи становить справа значний суспільний інтерс або має виняткове значення для учасника справи..

Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2018 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року у справі № 812/1197/18.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: підписІ.А. Васильєва підписЛ.І. Бившева підписВ.П. Юрченко