598/388/18
2/242/903/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2018 року Селидівський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Черкова В.Г., при секретарі Кідрон О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Другої Донецької державної нотаріальної контори про визнання права власності на майно в порядку спадкування, -
В с т а н о в и в :
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 р. помер його батько - ОСОБА_3 У листопаді 2012 р. звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Свідоцтво про спадщину отримано не було. На теперішній час отримати свідоцтво про спадщину не вбачається можливим, оскільки відповідачем не здійснене фактичне переміщення та не забезпечено перевезення архіву нотаріальних документів з м.Донецька. Це фактично позбавляє її можливості у встановленому порядку отримати документи про право власності на спадкове майно, оскільки спадкова справа вже відкрита і це є підствою для відмови у вчиненні нотаріальної дії. Просила визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті батька - ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 р., право власності на майно, що йому належало на день відкриття спадщини, зокрема на автомобіль ВАЗ 2106 (державний № НОМЕР_1).
Позивач у судове засідання не з'явилася, про день слухання справи повідомлялася належним чином. Надала заяву, в якій просила розглянути справу в її відсутності.
Представник відповідача - Другої Донецької державної нотаріальної контори - в судове засідання не з'явився, про день слухання справи повідомлявся належним чином. Надав заяву про розгляд справи в його відсутності.
Суд, дослідивши матеріали справи, надані докази та проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, прийшов до наступного.
Судом встановлено та не оспорюється сторонами, що позивач є спадкоємцем після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 р.
За ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст..42 ЦПК України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, третя особи.
Відповідно до ст..46 ЦПК України здатність мати процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.
Відповідно до ст..48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи.
Судом встановлено, що відповідачем по справі зазначено Другу Донецьку державну нотаріальну контору.
Проте, як було роз'яснено у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , у разі пред'явлення позову до неналежного відповідача суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача (ст. 33 ЦПК України).
Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача, суд повинен відмовляти у задоволенні позову.
У спорах про визнання права власності на спадкове майно в якості належного відповідача не може розглядатись нотаріус або орган державної реєстрації прав. Якщо зазначені особи та органи відмовляють у вчиненні покладених на них нотаріальних дій чи здійсненні державної реєстрації, така відмова може бути оскаржена в судовому порядку, за умови відсутності спору про право на спадщину.
Ухвалою суду від 27.04.2018 р. позовну заяву було залишено без руху і роз'яснено про те, що по даній справі було заявлено неналежного відповідача, що було проігноровано позивачем.
Згідно з ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. При цьому, зі змісту ст.ст.55, 124 Конституції України та ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод випливає, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 51 ЦПК.
Так, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позоіом, суд до закінчення підготовчого провадження за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Враховуючи вказані обставини, та те, що позивачем не подано клопотання про заміну неналежного відповідача по справі, а діючим цивільним законодавством не передбачено можливості заміни відповідача за ініціативою суду, суд вважає за необхідне у задоволені позовних вимог відмовити.
Керуючись, ст.ст. 5,12, 13, 81, 141, 259, 262-265 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В :
У задоволенні позову ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_2, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, до Другої Донецької державної нотаріальної контори, код ЄДРПОУ 02888231, юридична адреса: Донецька область, м.Селидове, вул.Маяковського, 39, про визнання права власності на майно в порядку спадкування- відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя
Суд | Селидівський міський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 03.09.2018 |
Оприлюднено | 18.09.2018 |
Номер документу | 76492251 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Селидівський міський суд Донецької області
Черков В. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні