Постанова

від 14.11.2018 по справі 598/388/18

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

22-ц/804/536/18

598/388/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М УК Р А Ї Н И

14 листопада 2018 року м. Маріуполь

Єдиний унікальний номер 598/388/18

Номер провадження 22-ц/804/536/18

Донецький апеляційний суд у складі

головуючого судді - Ткаченко Т.Б.,

суддів - Кочегарової Л.М., Попової С.А.,

секретар - Герасимова Г.Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - Друга донецька державна нотаріальна контора,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження

апеляційну скаргу ОСОБА_1,

на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 03 вересня 2018 року, у складі судді Черкова В.Г.,

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1

до Другої Донецької державної нотаріальної контори,

про визнання права власності на майно в порядку спадкування,

В с т а н о в и в:

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом до Другої Донецької державної нотаріальної контори, в якому просила визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті батька - ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на майно, що належало спадкодавцю на день відкриття спадщини, зокрема на автомобіль ВАЗ 2106, державний номерний знак НОМЕР_1.

Позовні вимоги мотивовані тим, що після смерті батька, вона в листопаді 2012 року звернулась до Другої донецької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, яка була зареєстрована у Спадковому реєстрі і нотаріусом їй було видано витяг про реєстрацію у спадковому реєстрі за № 32508262 від 24 листопада 2012 року та зареєстровано спадкову справу № 53788184. Свідоцтво про право на спадщину отримано нею не було. На теперішній час отримати свідоцтво про право на спадщину не вбачається можливим, оскільки відповідачем не здійснене фактичне переміщення та не забезпечене перевезення архіву нотаріальних документів з м. Донецька. Це фактично позбавляє її можливості отримати у встановленому порядку документи про право власності на спадкове майно, оскільки спадкова справа вже була відкрита і це є підставою для відмови у вчиненні нотаріальної дії.

Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 03 вересня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Другої донецької державної нотаріальної контори про визнання права власності на майно в порядку спадкування - відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Зокрема зазначає, що судом проігноровано приписи ст.392 ЦК України, відповідно до яких власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності, а є лише послання на лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , що свідчить про неповне з'ясування судом обставин справи.

Судом не прийнято до уваги ті обставини, що саме відповідачем, внаслідок своєї бездіяльності, яка полягає в не переміщенні архіву нотаріальних документів за новим місцезнаходженням, було фактично втрачені документи, які дозволили би їй оформити спадщину належним чином, а позивач позбавлена можливості повторно подати заяву про прийняття спадщини до іншого нотаріуса.

Судом допущено неповноту встановлення обставин справи, оскільки не досліджувалися в судовому засіданні, та є необґрунтованим.

Відповідно до положень ч.2 ст. 372 ЦПК України апеляційний суд розглядає справу у відсутності сторін, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, про що свідчать записи в книзі телефонограм апеляційного суду за №№ 337, 338 (а.с. 82,83).

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без позивача та її представника (а.с. 84 - 85).

Заслухавши суддю - доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін з наступних підстав.

Друга донецька державна нотаріальна контора не скористалася правом надати відзив на апеляційну скаргу, письмових заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направила.

Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та це підтверджується матеріалами справи, що позивач є спадкоємцем після смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідачем по справі зазначено Другу донецьку державну нотаріальну контору.

Ухвалою суду від 27 квітня 2018 року позов було залишено без руху і роз'яснено про те, що по даній справі вимоги було заявлено до неналежного відповідача, що було проігноровано позивачем.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позов пред'явлено не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом та позивачем не надано клопотання про заміну неналежного відповідача по справі, а діючим цивільним законодавством не передбачено можливості заміни відповідача за ініціативою суду.

З таким висновком апеляційний суд не може не погодитись виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, автомобіль ВАЗ 2106, 1977 року випуску, двигун НОМЕР_5, кузов № НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_3 зареєстрований за ОСОБА_2 (а.с.4).

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану Петровського районного управління юстиції у м. Донецьку ІНФОРМАЦІЯ_1 зроблено актовий запис про смерть за № 560 (а.с.7).

Згідно свідоцтва про народження НОМЕР_6 , ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Дунай Шкотовського району Приморського Краю, актовий запис про народження № 84 від 29 грудня 1954 року зроблений Дунайською Сільською Радою Шкотовського району (а.с. 5).

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_1 в графі Батько значиться ОСОБА_2, в графі Мати - ОСОБА_5

28 липня 1979 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 Петровським районним відділом РАЦС м.Донецьк зареєстровано шлюб, після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_1 (а.с.6).

Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 32508262 від 24 листопада 2012 року, сформованого нотаріусом Другої донецької державної нотаріальної контори Ковальовою Т.О., до Спадкового реєстру внесено реєстраційний запис, параметрами якого є: реєстрація спадкової справи за № 53788184; Спадкодавець ОСОБА_8; дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8).

Відповідно до листа Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 19 лютого 2018 року № 4-4-27 , ОСОБА_9 повідомлено, що відповідно до наказу Головного управління юстиції у Донецькій області від 18 листопада 2014 року № 69/2 Про переміщення Головного та територіальних управлінь юстиції, відділів державної виконавчої служби, відділів державної реєстрації актів цивільного стану, державних нотаріальних контор Друга донецька державна нотаріальна контора була перереєстрована за адресою: АДРЕСА_1 але фактично не перемістилась. Архів зазначеної нотаріальної контори залишився у м. Донецьку, яке віднесено до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, на підставі Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р (в редакції № 1279-р від 02 грудня 2015 року) та доступ до якого на теперішній час відсутній (а.с.9-10).

Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що вона, як спадкоємець першої черги, своєчасно, у встановлений законом шестимісячний строк, який починається з дня відкриття спадщини, звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, тобто прийняла спадщину після смерті батька, але отримати свідоцтво про право на спадщину, зокрема на автомобіль ВАЗ - 2106, не має можливості внаслідок знаходження спадкової справи у м. Донецьку, на території проведення АТО, а відповідачем не здійснене фактичне переміщення нотаріальної контори та не забезпечено перевезення архіву нотаріальних документів Другої донецької державної нотаріальної контори з м. Донецька до м. Селидове. При цьому позивач просить визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті батька право на майно, яке належало спадкодавцеві на день відкриття спадщини, тобто існує спір про право цивільне (а.с. 2, 3).

Обставини, зазначені в позовній заяві, за їх доведеності є підставами для визнання права на спадщину (майно), а не для визнання незаконною та скасування нотаріальної дії, як вчинення та і відмову у її вчиненні.

Згідно ст. 3 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425-ХІІ, зі змінами та доповненнями, (далі - Закон№ 3425-ХІІ) нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Відповідно до статті 50 Закону№ 3425-ХІІ нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Нотаріус є публічною особою, якій державою надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій з метою надання їм юридичної вірогідності.

Вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб - сторін нотаріальної дії. Нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між особами, а отже, не може порушувати цивільні права, які є змістом цих відносин.

Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса (нотаріальної контори) в предметі спору та реалізації прийнятого рішення.

Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість. Саме сторони є суб'єктами правовідношення, з приводу якого виник спір.

Таким чином, нотаріус або нотаріальна контора не є відповідачем у справах, що виникають із цивільних відносин, пов'язаних з нотаріальною дією.

Право на звернення до суду з позовом про незаконність нотаріальної дії чи відмови в її вчиненні мають заінтересовані особи (фізичні та юридичні), стосовно яких були вчинені нотаріальні дії, або які одержали відмову в їх вчиненні, тобто безпосередньо брали участь у нотаріальному процесі.

Разом з тим, в заяві від 16 травня 2018 року (а.с.21, 22) представник позивача підтвердив, що позовні вимоги ОСОБА_1 зводяться не до оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, а носять характер матеріальних правовідносин, посилаючись на приписи ст. 392 ЦК України, яка передбачає можливість пред'явлення власником майна позову про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як роз'яснено в п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування у справах про спадкування нотаріуси не є заінтересованими особами і не повинні залучатися до участі у справі.

Отже, за змістом ст. 392 ЦК України належним відповідачем є особа - учасник цивільних правовідносин, яка не визнає або оспорює право власності спадкоємця на спадкове майно.

У спорах про визнання права власності на спадкове майно в якості належного відповідача не може розглядатись нотаріус, нотаріальна контора або орган державної реєстрації прав. Якщо зазначені особи та органи відмовляють у вчиненні покладених на них нотаріальних дій чи здійсненні державної реєстрації, така відмова може бути оскаржена в судовому порядку, за умови відсутності спору про право на спадщину.

Повно та об'єктивно дослідивши обставини справи, зібрані докази та надавши їм належну правову оцінку, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив ОСОБА_1 у позові.

При цьому суд правильно виходив із того, що позов пред'явлено до неналежного відповідача - Другій донецькій державній нотаріальній конторі, нотаріусом якої була відкрита спадкова справа щодо майна померлого ОСОБА_2, а заміна неналежного відповідача або залучення до участі у справі належного відповідача, відповідно до положень ст.51 ЦПК України, відбувається лише за клопотанням позивача.

Однак під час розгляду справи позивачем або її представником не заявлено клопотання про заміну неналежного відповідача або залучення до участі у справі належного відповідача, а заміна неналежного або залучення до участі у справі належного відповідача за ініціативою суду процесуальним законом не передбачена.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Таким чином, перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та залишення без змін рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,

П о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Селидівського міського суду Донецької області від 03 вересня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Т.Б.Ткаченко

Судді: Л.М.Кочегарова

С.А.Попова

Повний текст постанови складено 15 листопада 2018 року.

Суддя Т.Б.Ткаченко