Дата документу Справа №
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Є.У.№ 337/807/17 Головуючий у 1 інстанції: Нещеретна Л.М.
№ 22-ц/778/1649/18 Суддя-доповідач: Крилова О.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2018 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Крилової О.В.
суддів: Полякова О.З.
Бєлки В.Ю.
Секретар: Бурима В.В.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторінг Україна в особі адвоката Баумана Юрія Тіберійовича на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 11 січня 2018 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторінг Україна до ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю Комплектелектромонтаж , ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький завод Електрозахист та за зустрічною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Комплектелектромонтаж , ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький завод Електрозахист до Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторінг Україна , Публічне акціонерне товариство ОТП Банк про визнання поруки такою що припинена,
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2017 року ТОВ ОТП Факторінг Україна , звернулося до суду із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначало, що 29.03.2007 року відповідач, ОСОБА_4 отримав у ОТП Факторінг Україна кредит в сумі 200 000,00 доларів США, однак умови договору не виконує, тому у нього виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 5 844 696,71 гривень
Посилаючись на зазначені обставини просило суд,стягнути солідарно з ОСОБА_4 та відповідачів ТОВ Комплектелектромонтаж , ОСОБА_5, ТОВ Запорізький завод Електрозахист як поручителів, згідно договорів поруки. Крім того просить стягнути з відповідачів судовий збір у розмірі 87670,45 гривень.
У серпні 2017 року ТОВ ОТП Факторінг Україна ОСОБА_5, ТОВ Запорізький завод Електрозахист , звернулися до суду із зустрічними позовами, в обґрунтування яких зазначали, що збільшення відсоткової ставки, збільшення строку повернення кредиту, збільшення обсягу відповідальності третьої особи, ОСОБА_4 по кредитному договору № СМ-SME200/065/2007 від 29.03.2007 року відбулося без згоди поручителя. Вважають договори поруки припиненими у зв'язку з тим, що підвищення сторонами кредитного договору, розміру відсотків за користування кредиту, збільшення строку повернення кредиту, збільшення обсягу відповідальності третьої особи, а відповідно - і збільшення обсягу відповідальності позивача, як поручителя, було здійснено без належного повідомлення і згоди поручителів на це, що згідно ч. 1 ст. 559 ЦК України є підставою для припинення поруки.
Посилаючись на зазначені обставини просили суд, визнати поруку укладену між ЗАТ ОТП Банк та товариством з обмеженою відповідальністю Комплектелектромонтаж за договором поруки № SR-SME200/065/2007/1 від 29.03.207 року такою, що припинена; визнати поруку укладену між ЗАТ ОТП Банк та товариством з обмеженою відповідальністю Запорізький завод електрозахист за договором поруки № SR-SME200/065/2007/3 від 13.11.207 року такою, що припинена; визнати поруку, укладену між ЗАТ ОТП Банк та ОСОБА_5 за договором поруки № SR-SME200/065/2007/2 від 29.03.207 року такою, що припинена.
Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 11 січня 2018 року позовну заяву ТОВ ОТП Факторінг Україна задоволено частково, зустрічну позовну заяву ТОВ Комплектелектромонтаж задоволено у повному обсязі, зустрічну позовну заяву ОСОБА_5 задоволено у повному обсязі, ТОВ Запорізький завод Електрозахист задоволено у повному обсязі.
Стягнуто з ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором СМ-SME200/065/2007 від 29.03.2007 року, станом на 05.12.2016 р. за тілом кредиту у розмірі 3 224 281,53 грн. та заборгованість по пені у розмірі 298 389,36 грн., а всього стягнуто 3 522 670,89 грн.
В задоволені іншої частини позову відмовлено.
Зустрічну позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю Комплектелектромонтаж задоволено у повному обсязі, визнати поруку укладену між ЗАТ ОТП Банк та товариством з обмеженою відповідальністю Комплектелектромонтаж за договором поруки № SR-SME200/065/2007/1 від 29.03.2007 року такою, що припинена.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_5 задоволено у повному обсязі, визнати поруку, укладену між ЗАТ ОТП Банк та ОСОБА_5 за договором поруки № SR-SME200/065/2007/2 від 29.03.2007 року такою, що припинена.
Зустрічну позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький завод Електрозахист задоволено у повному обсязі, визнати поруку укладену між ЗАТ ОТП Банк та товариством з обмеженою відповідальністю Запорізький завод електрозахист за договором поруки № SR-SME200/065/2007/3 від 13.11.2007 року такою, що припинена.
Стягнуто з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторінг Україна судовий збір в розмірі 5 2602 грн. 27 коп.
Не погоджуючись з рішенням суду, ТОВ ОТП Факторінг Україна подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
В апеляційній скарзі посилається на те, що судом зроблені безпідставні висновки про пропуск строку позовної давності за частиною вимог, не враховано що позивач отримав всі права кредитора з договором купівлі - продажу кредитного портфелю, збільшення обсягу відповідальності боржника мало місце а згодою поручителя, а тому судом зароблені безпідставні висновки про припинення поруки.
Також апелянт посилається на інші порушення, які на його думку зумовлюють скасування судового рішення.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
За ст. 375 ЦПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що 29.03.2007 року між ЗАТ ОТП Банк та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір СМ-SME200/065/2007, за умовами якого позивач надав ОСОБА_4 кредит у сумі 200 000,00 доларів США на споживчі цілі строком до 28.03.2014 року, а ОСОБА_4 зобов'язався своєчасно повернути кредит, зі сплатою відсотків за користування кредитом (а.с.5-8).
Кредит в іноземній валюті видавався на підставі генеральної банківської ліцензії №191 та дозволу до неї № 191-1 від 08.11.2006 року (а.с.34-35).
Відповідно до п. 1.5 Кредитного договору, повернення відповідної частини кредиту здійснюється Позичальником щомісяця, у розмірі та строк, що визначені у Графіку Платежів, шляхом внесення готівки у касу банку або безготівковим перерахунком на Поточний рахунок. Нараховані в порядку передбаченому цим Договором проценти сплачуються позичальником одночасно з погашенням відповідної частини Кредиту та в строк, передбачений Графіком Платежів (а.с.10).
Згідно з п. 1.1.1 Кредитного Договору, за порушення взятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами у визначені цим Договором строки, Позичальник зобов'язався сплатити Банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаних боргових зобов'язань за кожен день прострочки. Зазначена пеня сплачується додатково до прострочених сум.
17.07.2007 року, 28.09.2007 року, 13.11.2007 року, 28.07.2011 року, 30.01.2012 року, 27.04.2012 року були укладені додаткові договори, відповідно до яких були внесені зміни та доповнення до Кредитного Договору (а.с. 17-26)
В якості забезпечення виконання ОСОБА_4 грошових зобов'язань за Кредитним договором, 29.03.2007 року укладено наступні договори поруки: № SR-SME200/065/2007/1 між Банком та ТОВ Комплектелектромонтаж (а.с.11-12); № SR-SME200/065/2007/2 між Банком та ОСОБА_5 (а.с.13-14); № SR-SME200/065/2007/3 між Банком та ТОВ Запорізький завод Електрозахист (а.с.15-16), згідно з якими ТОВ Комплектелектромонтаж , ОСОБА_5 та ТОВ Запорізький завод Електрозахист зобов'язалися відповідати перед банком за повне та своєчасне виконання ОСОБА_4 боргових зобов'язань по кредитному договору.
Відповідно до п. 1.2 вказаних договорів поруки поручителі та боржник відповідають як солідарні боржники. Відповідно п. 3.2, 3.4 договорів поруки, у випадку не виконання позичальником боргових зобов'язань перед банком за кредитним договором, поручитель зобов'язаний здійснити виконання боргових зобов'язань, в обсязі заявленому банком протягом трьох банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги.
26.11.2010р. між ПАТ ОТП банк та ТОВ ОТП Факторинг Україна було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю № б\н, до якого увійшли кредитний договір та договір поруки, які були укладені між банком та відповідачами.
Згідно з умовами зазначеного договору ПАТ ОТП Банк відступило, а ТОВ ОТП Факторинг Україна прийняло право вимоги за кредитним договором та договорами поруки, укладеними між ЗАТ ОТП Банк та відповідачами.
Вирішуючи питання про розмір стягнення, судом першої інстанції було враховано строки звернення позивача за основним позовом та застосований строк позовної давності.
Так, суд першої інстанції Застосував при вирішенні спору ст. 11 Закону України " Про захист прав споживачів", за якою договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.
З посланням на рішення Конституційного суду від 10.11.2011 № 15-рп/2011, суд врахував, що регулювання договірних цивільних відносин здійснюється як самостійно їх сторонами, так і за участю держави відповідно до положень ЦК України. Одним із фундаментальних принципів приватноправових відносин є принцип свободи договору, закріплений у п. 3 ст. 3 ЦК України. Разом з тим зазначена свобода є обмеженою - межі дії цього принципу визначаються критеріями справедливості, добросовісності, пропорційності, розумності. Конституційний Суд України вважає, що держава, встановлюючи законами України засади створення і функціонування грошового та кредитного ринків (п. 1 ч. 2 ст. 92 Конституції України), має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і охоронюваними законом правами та інтересами споживачів їх кредитних послуг. Конституційний Суд України виходить також з того, що держава сприяє забезпеченню споживання населенням якісних товарів (робіт, послуг), зростанню добробуту громадян та загального рівня довіри в суспільстві. Разом з тим споживачу, як правило, об'єктивно бракує знань, необхідних для здійснення правильного вибору товарів (робіт, послуг) із запропонованих на ринку, а також для оцінки договорів щодо їх придбання, які нерідко мають вид формуляра або іншу стандартну форму (ч. 1 ст. 634 ЦК України). Отже, для споживача існує ризик помилково чи навіть унаслідок уведення його в оману придбати не потрібні йому кредитні послуги. Тому держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб'єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору. Тим самим держава одночасно убезпечує добросовісного продавця товарів (робіт, послуг) від можливих зловживань з боку споживачів. Конституційний Суд України бере до уваги також положення актів міжнародного права. Так зокрема за змістом Директиви 2008/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 квітня 2008 року про кредитні угоди для споживачів важливим для забезпечення довіри споживачів є пропонування ринком достатнього ступеня їх захисту. При цьому в зазначеній Директиві відповідні права споживачів регламентуються на доконтрактній стадії, а також на стадії виконання кредитної угоди.
Також часткову відмову у позові суд аргументував положеннями п. 7 ч. 11 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів", за якими у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Позовна давність щодо кредитних коштів і процентів, повернення яких визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу. ( Постанова Верховного Суду України від 19.03.2014 №6-20цс14).
За наданим розрахунком заборгованості прострочення по сплаті кредиту почалося з 03 травня 2007 року та тривало до 28.11.2016 р., при цьому позивач з позовом до суду звернувся лише 07 березня 2017 року. За розрахунком заборгованості за кредитним договором, складеним позивачем станом на 05.12.20016 р., у відповідача, ОСОБА_4 відсутня заборгованість по відсоткам.
Заперечуючи проти оскаржуваного судового рішення, позивач посилається на те, що ним не пропущений строк позовної давності тому що датою остаточного повернення кредиту є 28.03.2019 року.
Перебіг позовної давності починається зі спливом визначеного строку виконання зобов'язання, а як вбачається з матеріалів справи та оскаржуваного судового рішення, суд врахував зазначені положення та стягнув з позичальника тіло кредиту, а строк позовної давності застосував лише до вимог про стягнення неустойки та при вирішенні питання про звільнення від відповідальності поручителя послався на пропуск строку, встановленого для пред'явлення вимог поручителю.
на забезпечення виконання кредитного договору було укладено три договори поруки.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № СМ-SME200/065/2007 від 29.03.2007 року між ЗАТ ОТП Банк та ОСОБА_5 був укладений Договір поруки № SR-SME200/065/2007/2 від 29.03.207 року.
Відповідно умов п. 1.1. вказаного договору, поручитель поручається перед ЗАТ ОТП Банк за виконання ОСОБА_4 його боргових зобов'язань перед кредитором за кредитним договором, в повному обсязі таких зобов'язань.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № СМ-SME200/065/2007 від 29.03.2007 року між ЗАТ ОТП Банк та товариством з обмеженою відповідальністю Комплектелектромонтаж був укладений Договір поруки № SR-SME200/065/2007/1 від 29.03.207 року.
Відповідно умов п. 1.1. вказаного договору поручитель поручається перед ЗАТ ОТП Банк за виконання ОСОБА_4 його боргових зобов'язань перед кредитором за кредитним договором, в повному обсязі таких зобов'язань.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № СМ-SME200/065/2007 від 29.03.2007 року між ЗАТ ОТП Банк та товариством з обмеженою відповідальністю Запорізький завод електрозахист був укладений Договір поруки № SR-SME200/065/2007/3 від 13.11.207 року.
Відповідно умов п. 1.1. вказаного договору поручитель поручається перед ЗАТ ОТП Банк за повне та своєчасне виконання боржником його боргових зобов'язань перед кредитором за кредитним договором, в повному обсязі таких зобов'язань.
Після укладення зазначених договорів, 17 липня 2007 року між ОСОБА_4 та ЗАТ ОТП Банк була укладена Додаткова угода № 1 до кредитного договору № СМ-SME200/065/2007 від 29.03.2007 року, відповідно до якої сторони збільшили розмір кредиту до 300 000, 00 (триста тисяч доларів США) та збільшили відсоткову ставку на 2 %, у випадку порушення ОСОБА_4 своїх зобов'язань за кредитним договором.
13 листопада 2007 року між ОСОБА_4 та ЗАТ ОТП Банк знову була укладена Додаткова угода № 3 до кредитного договору № СМ-SME200/065/2007 від 29.03.2007 року, відповідно до якої сторони збільшили розмір кредиту до 350 000, 00 (триста п'ятдесят тисяч доларів США).
28 липня 2011 року між ОСОБА_4 та ЗАТ ОТП Банк була укладена Додаткова угода № 4 до кредитного договору № СМ-SME200/065/2007 від 29.03.2007 року, відповідно до якої сторони збільшили відсоткову ставку до 11, 5 % річних.
30 січня 2012 року між ОСОБА_4 та ЗАТ ОТП Банк була укладена Додаткова угода № 5 до кредитного договору № СМ-SME200/065/2007 від 29.03.2007 року, відповідно до якої сторони змінили дату остаточного повернення кредиту - 28 березня 2019 року та збільшили відсоткову ставку на 4 %, у випадку порушення ОСОБА_4 своїх зобов'язань за кредитним договором.
Судом першої інстанції було враховано, що збільшення відсоткової ставки, збільшення строку повернення кредиту, збільшення обсягу відповідальності ОСОБА_4 по кредитному договору № СМ-SME200/065/2007 від 29.03.2007 року є суттєвими змінами договору.
Разом з тим, такі зміни відбулися без згоди поручителів.
Як правильно зазначив суд , у відповідності до ч. 1 ст. 559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності поручителя. Таке збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; встановлення (збільшення розміру) неустойки тощо.
Таким чином, у зобов'язаннях, в яких бере участь поручитель, збільшення кредитної процентної ставки навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя або відповідної умови в договорі поруки, не дає підстав покладення на останнього відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань перед банком.
Позивач в апеляційній скарзі посилався на те, що поручителі були ознайомлені з кредитним договором, у якому передбачалася зміна процентів за ініціативою кредитора.
Разом з тим жодним пунктом договору не була передбачена одночасно і зміна процентної ставки зміна строку кредитного договору банком одноособово.
Тож одночасна зміна таких умов як розмір процентів, строк виконання кредитного договору, без згоди поручителів тягне припинення поруки. Також судом враховано. що звернення до суду з позовом до поручителів та пред'явлення до них вимог відбулося у березі 2017 року, тоді як при підписанні договорів поруки, поручителі були обізнані про те, що кредитний договір укладений з строком його дії та остаточного погашення кредиту до березня 2014 року.
З огляду на зазначене, суд першої інстанції задовольнив зустрічні вимоги про визнання поруки такою що припинена.
Доводи скарги та матеріали справи не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, а відтак судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 382 ЦПК України, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторінг Україна залишити без задоволення.
Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 11 січня 2018 року по цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повна постанова складена 17.09.2018 р.
Головуючий:
Судді:
Суд | Апеляційний суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 11.09.2018 |
Оприлюднено | 18.09.2018 |
Номер документу | 76495078 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Запорізької області
Крилова О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні