Постанова

від 11.09.2018 по справі 910/21040/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/21040/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Пількова К.М. і Сухового В.Г.,

за участю секретаря судового засідання Поліщук Ю.В.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Преслайн" (далі - Товариство),

представник позивача - Куштим О.М. - керівник,

відповідач-1 - публічне акціонерне товариство "Банк Народний Капітал" (далі - Банк),

представник відповідача-1 - Дячок С.М. - адвокат (посвідчення від 17.04.2015),

відповідач - 2 - товариство з обмеженою відповідальністю "Універсальна факторингова компанія" (далі - Компанія),

представник відповідача - 2 - не з'яв.,

відповідач-3 - приватне підприємство "Навчально-консультаційний центр" (далі - Підприємство),

представник відповідача - 3 - не з'яв.,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - державна організація (установа, заклад) "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Фонд),

представник Фонду - Гудова О.В. - адвокат (посвідчення від 20.06.2018),

товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест-Кредо" (далі- Фінансова компанія),

представники Фінансової компанії: Гайдаш О.В. - адвокат (посвідчення від 21.12.2010); Яцько Р.М. - адвокат (посвідчення від 07.12.2011),

розглянув касаційні скарги Фінансової компанії, Банку в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації публічного акціонерного товариства "Банк Народний Капітал" Андронова О.Б. і Фонду

на рішення господарського суду міста Києва від 27.02.2018 (суддя Турчин С.О.) та

постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2018 (головуючий суддя - Мартюк А.І., судді Зубець Л.П. і Алданова С.О.)

зі справи №910/21040/17

за позовом Товариства,

до: Банку;

Компанії;

Підприємства

про визнання недійсними результатів відкритих торгів та договору,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів : Фонд та

Фінансова компанія.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано про: визнання недійсними результатів електронних торгів з продажу прав вимоги за кредитним договором від 15.04.2015 № 36/15-К (далі - Кредитний договір) згідно з протоколом електронних торгів від 22.08.2017 №UA-EA-2017-08-08-000048-b (далі - Протокол ЕТ; у подальшому названі електронні торги іменуються Торгами); визнання недійсним договору від 11.09.2017 № 110917 про відступлення прав вимоги за Кредитним договором відповідно до результатів Торгів, оформлених Протоколом ЕТ (далі - Договір №110917).

Позов обґрунтовано тим, що при проведенні Торгів (аукціону) щодо лоту за №Q83485b14130 (далі - Лот), а саме продажу права вимоги Банку за Кредитним договором були порушені вимоги законодавства щодо процедури підготовки, порядку проведення та оформлення результатів Торгів (аукціонів) з продажу активів (майна) неплатоспроможних банків.

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.02.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2018: позов задоволено; визнано недійсними результати Торгів; визнано недійсним Договір №110917; на відповідачів покладено витрати зі сплати судового збору.

Рішення і постанову мотивовано тим, що: позивач (Товариство) є кредитором Банку, продаж права вимоги Банку за Кредитним договором згідно з результатами Торгів за нижчою ціною та з порушенням вимог законодавства щодо процедури і порядку проведення Торгів свідчить про наявність порушення права (охоронюваного законом інтересу) позивача.

У касаційній скарзі до Верховного Суду Фінансова компанія, зазначаючи про порушення господарськими судами норм матеріального і процесуального права просить оскаржувані судові рішення з даної справи скасувати й ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити, стягнути з Товариства на користь Фінансової компанії судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції. Так, за доводами, наведеними в касаційній скарзі: судом апеляційної інстанції при проголошенні оскаржуваної постанови були порушені вимоги статей 238, 240, 283 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України); судами обох інстанцій порушено приписи статті 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", пункту 1 розділу V та пункту 3 розділу VII Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, затвердженого Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.03.2016 №388 (у редакції рішення Виконавчої дирекції Фонду від 05.05.2017 №1872, далі - Положення), статті 86 ГПК України.

Банк, своєю чергою, у касаційній скарзі до Верховного Суду, зазначаючи про невірне застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права до спірних правовідносин та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить згадані судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити, стягнути з Товариства на користь Банку судові витрати. Так, за доводами, наведеними в касаційній скарзі: позивачем не доведено, а судами не підтверджено обставин стосовно того, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин; суд, порушуючи принципи диспозитивності, втрутився в дискреційні повноваження Фонду; суди дійшли помилкового висновку про підстави визнання недійсними результатів Торгів з наведених позивачем підстав; судами не встановлено обставин, які свідчили б про порушення права позивача у зв'язку з результатами Торгів та вчиненням оспорюваного правочину.

Фонд у своїй касаційній скарзі (з урахуванням додаткових пояснень) до Верховного Суду, зазначаючи про ухвалення попередніми судовими інстанціями рішення і постанови з порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права, просить зазначені судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити та здійснити розподіл судових витрат. За доводами, зазначеними в касаційній скарзі: висновки місцевого і апеляційного господарських судів про опублікування публічного паспорта Торгів, розміщення оголошення щодо продажу активу в засобах масової інформації з порушенням визначеного законодавством порядку не відповідають обставинам справи; судами неправильно застосовано норми матеріального права - частину другу статті 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" і пункт 12 розділу VII Положення; висновки попередніх судових інстанцій про наявність порушення прав та охоронюваних законом інтересів Товариства не відповідають обставинам справи.

В узагальненому відзиві на касаційні скарги Товариство заперечує проти доводів касаційних скарг, не погоджуючись з позиціями "касантів", вважає їх доводи помилковими та просить касаційні скарги залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 27.02.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2018 у справі №910/21040/17 - без змін.

Від інших учасників справи відзиви на касаційні скарги не надходили.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників учасників справи, Касаційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційних скарг з огляду на таке.

Місцевим і апеляційним господарськими судами у розгляді справи з'ясовано й зазначено, зокрема, що:

- на підставі рішення Правління Національного банку України від 19.01.2017 №34-рш/БТ Банк віднесено до категорії неплатоспроможних. У Банку запроваджено тимчасову адміністрацію;

- розпочато процедуру ліквідації Банку, призначено уповноважену особу Фонду;

- рішенням Виконавчої дирекції Фонду від 27.07.2017 № 3186 затверджено умови продажу права вимоги за Кредитним договором, що був укладений з ТОВ "ПРД ДЕ ЛЮКС" (із забезпеченням), заборгованість за кредитом (на 01.06.2017) - 1 545 690,20 грн., оціночна вартість (на 01.04.2017) - 956 869,94 грн., початкова ціна реалізації - 956 869,94 грн., шляхом продажу на відкритих електронних торгах (аукціоні);

- на аукціон під Лотом було виставлено право вимоги за Кредитним договором (квартира в місті Києві; обладнання для магазинної торгівлі);

- 22.08.2017 відбулися Торги; згідно з Протоколом ЕТ участь в аукціоні брали ТОВ "Фінансова компанія "Кредит - Фактор" і Компанія. Початкова ціна і початкова ціна реалізації - 956 869,94 грн.; ціна продажу - 980 000 грн.; розмір гарантійного внеску - 47 843,50 грн. Переможцем аукціону визнано Компанію;

- 11.09.2017 Банк, від імені якого діяла уповноважена особа Фонду на ліквідацію Банку Андронов О.Б., і Компанія за результатами Торгів, оформленими Протоколом ЕТ, уклали Договір №110917;

- за доводами позивача (Товариства): при проведенні Торгів були порушені правила їх проведення, а саме: початкова ціна Лоту була визначена невірно, оскільки відповідно до пункту 12 розділу VII Положення мала становити не менше ніж 1 545 690,20 грн. (сума заборгованості боржника перед Банком станом на 01.06.2017); інформаційне повідомлення про проведення Торгів доведене з порушенням строків оприлюднення; другий учасник Торгів не мав реальних намірів брати участь в аукціоні з придбання активу Банку; Протокол ЕТ оформлено з порушеннями вимог стосовно роботи електронної торгової системи щодо організації та проведення відкритих торгів (аукціонів) з продажу активів (майна) неплатоспроможних банків - відсутні дати підписання на Протоколі ЕТ та дані про ПДВ, а печатка Підприємства не є належною, оскільки Підприємство змінило місцезнаходження (з м. Полтави на м. Київ);

- між датою оприлюднення на веб-сайті Банку паспорта відкритих торгів (аукціону) з продажу прав вимоги Банку та датою проведення Торгів минуло менше 7 робочих днів (а саме - 6 робочих днів), що свідчить про порушення пункту 2 рішення Виконавчої дирекції Фонду від 27.07.2017 №3186 та пункту 1 розділу V Положення;

- відповідне оголошення було опубліковано в газеті "Голос України" 09.08.2017, тобто до того, як на офіційному сайті Банку був розміщений вказаний паспорт, тобто, Банком було порушено визначений у пункті 1 розділу V Положення строк для оголошення щодо продажу активів (майна) у друкованих засобах масової інформації (а саме - 5 робочих днів між оприлюдненням на офіційному сайті банку паспорта відкритих торгів та розміщенням оголошення щодо продажу активів у газеті "Голос України" ) ;

- згідно із звітом суб'єкта оціночної діяльності ПП "Вітал профі" про оцінку частини активів Банку станом на 01.04.2017 ринкова вартість майнових прав (прав вимоги) за Кредитним договором становить 956 869,94 грн.;

- з урахуванням приписів пункту 3 розділу VI, пункту 12 розділу VIІ Положення початкова ціна прав вимоги за Кредитним договором мала встановлюватися на рівні заборгованості за цим договором, тобто не нижче 1 545 690,20 грн. (а не в сумі 956 869,94 грн., в якій фактично було встановлено початкову ціну).

Причиною спору зі справи стало питання про наявність або відсутність підстав для визнання недійсними результатів Торгів і визнання недійсним Договору.

Відповідно до частини другої статті 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" після затвердження виконавчою дирекцією Фонду результатів інвентаризації майна банку та формування ліквідаційної маси Фонд розпочинає передпродажну підготовку та реалізацію майна банку у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами Фонду, за найвищою вартістю у найкоротший строк.

Порядок організації продажу активів (майна), що включені до ліквідаційної маси банку, що ліквідується, у тому числі визначення принципів та критеріїв черговості продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, які застосовуються при формуванні як планів продажу активів (майна) на рівні банків, що ліквідуються, так і пропозицій з продажу окремих активів/пулів активів, регулюються Положенням.

Згідно з пунктом 3 розділу VI Положення початкова ціна активів (майна) банку, що ліквідується, не повинна бути нижчою за оціночну вартість, визначену незалежним суб'єктом оціночної діяльності на дату формування ліквідаційної маси, або на останню дату оцінки активів (майна).

Наведений припис частини другої статті 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб " не містить визначення того, яку вартість майна Банку слід вважати "найвищою". Отже, відповідний припис у сукупності з наведеною нормою Положення не зобов'язував Фонд встановлювати початкову ціну прав вимоги за Кредитним договором саме на рівні заборгованості за вказаним договором, а не на рівні оціночної вартості активів.

Що ж до посилання судів попередніх інстанцій на пункт 12 розділу VIІ Положення, то з цього приводу слід зазначити таке. Відповідно до цього пункту, зокрема, реалізація активів (майна), умови продажу яких затверджуються виконавчою дирекцією Фонду вперше або були затверджені до набрання чинності цим Положенням, але активи (майно) не були виставлені на продаж, за рішенням виконавчої дирекції Фонду в тому числі може здійснюватися у такому порядку: початкова ціна активів (майна) встановлюється на рівні вартості відповідних активів, що відображається на балансових та на позабалансових рахунках (для прав вимоги за кредитними договорами - на рівні заборгованості за такими договорами (заборгованість за основним боргом, нарахованими відсотками, а також сума заборгованості, що обліковується на рахунках клієнтів банку)) станом на перше число місяця, у якому затверджено відповідну пропозицію, але не нижче оціночної вартості таких активів, визначеної незалежними суб'єктами оціночної діяльності.

Отже, норми цього пункту визначають не обов'язковість, а лише можливість встановлення Фондом початкової ціни активів (майна) на рівні, зокрема, заборгованості за кредитними договорами, тобто відповідні повноваження Фонду в такому випадку є дискреційними, а обрання як критерію початкової ціни оціночної вартості майнових прав за Кредитним договором не суперечила наведеним законодавчим приписам.

Згідно з пунктом 1 розділу V Положення:

- протягом п'яти робочих днів після рішення Фонду щодо затвердження умов продажу активу(ів) (майна) банк на своєму веб-сайті і Фонд на своєму офіційному веб-сайті оприлюднюють публічні паспорти активів (майна) та паспорти відкритих торгів (аукціонів) за формою та структурою інформації, визначеними у додатках 7-16 до цього Положення;

- протягом п'яти робочих днів після оприлюднення банком, що ліквідується, на своєму веб-сайті і Фондом на своєму офіційному веб-сайті публічних паспортів активів (майна) та паспорта відкритих торгів (аукціонів) Фонд розміщує оголошення щодо продажу активів (майна) в друкованих засобах масової інформації, визначених виконавчою дирекцією Фонду;

- період між датою оприлюднення на веб-сайті банку та офіційному веб-сайті Фонду публічного паспорта активу (майна), паспорта відкритих торгів (аукціону) і датою проведення відкритих торгів (аукціону) (строк експозиції) не може бути меншим семи робочих днів.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що між датою оприлюднення на веб-сайті банку паспорта відкритих торгів (аукціону) з продажу прав вимоги Банку (11.08.2017) та датою проведення Торгів минуло лише 7 робочих днів, а саме - 6 робочих днів. Наведене не відповідає дійсності, оскільки судами не взято до уваги, що згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.11.2016 №850-р субота 19 серпня 2017 року була робочим днем, і, отже, між зазначеними датами минуло не менше 7 робочих днів.

Усіма скаржниками заперечується зазначена судами обставина, пов'язана з датою розміщення на офіційному сайті Банку паспорта Торгів - 11.08.2017. Натомість ними одностайно зазначалося, що на офіційному сайті Банку оголошення про проведення відкритих торгів (аукціону) з продажу активів та паспорту торгів (за зазначеним Лотом) було розміщено 02.08.2017 (тобто до, а не після опублікування відповідного оголошення в газеті "Голос України"), - з посиланням на докази публікації (розміщення) такого оголошення у матеріалах справи. Втім, Касаційний господарський суд як суд касаційної інстанції в силу частини другої статті 300 ГПК України не вправі додатково досліджувати такі докази. Тому у вирішенні відповідного питання він виходить з того, що вказано місцевим і апеляційним судами: датою розміщення на офіційному сайті Банку паспорта Торгів вважається 11.08.2017. І вирішує це питання Касаційний господарський суд таким чином: позивачем не обґрунтовано і попередніми судовими інстанціями не встановлено і не зазначено, що розміщення оголошення про проведення Торгів у газеті "Голос України" на два дні передувало в часі розміщенню паспорта Торгів на офіційному сайті Банку будь-яким чином вплинуло на права та/або законні інтереси позивача, а тому згадана обставина не може вважатися практично єдиною підставою для визнання як результатів Торгів, так і оспорюваного Договору недійсними.

З урахуванням усієї сукупності наведеного у попередніх судових інстанцій відсутні були підстави для застосування до спірних правовідносин норм статей 203 і 215 Цивільного кодексу України та визнання з посиланням на них недійсними результатів Торгів і укладеного за цими результатами Договору.

Наведеним спростовуються і доводи Товариства, викладені у відзиві на касаційні скарги.

Отже, названі судові інстанції у розгляді справи припустилися неправильного застосування норм матеріального права, а саме статей 203, 215 Цивільного кодексу України, статті 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", пункту 3 розділу VI і пункту 12 розділу VIІ Положення, неправильно витлумачивши відповідні норми, що згідно з частинами першою і третьою статті 311 ГПК України є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень; водночас відсутні й підстави для задоволення заявлених у справі позовних вимог, а тому слід ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

У матеріалах справи відсутні відомості щодо виконання рішення місцевого господарського суду в частині стягнення сум судових витрат. Тому питання про поворот виконання даного рішення у відповідній частині Касаційним господарським судом не розглядається. Це не позбавляє заінтересованих осіб права на звернення до відповідного господарського суду, за наявності підстав для цього, із заявами про поворот виконання рішення у порядку статті 333 названого Кодексу.

Фінансовою компанією при поданні касаційної скарги було внесено судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Так, ним мав бути сплачений судовий збір у сумі 6 400 грн., але фактично за платіжним дорученням від 19.07.2018 № 1066 перераховано 7 048 грн. судового збору. Судовий збір, сплачений Фінансоваю компанією за подання касаційної скарги у сумі 6 400 грн., підлягає стягненню із Товариства. Зайво внесена сума судового збору не підлягає стягненню із Товариства, а покладається на Фінансову компанію. Однак це не позбавляє останню можливості звернутися до суду з клопотанням про повернення зайво сплаченої суми судового збору на підставі статті 7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись статтями 129, 308, 311, 315 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест-Кредо", публічного акціонерного товариства "Банк Народний Капітал" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації публічного акціонерного товариства "Банк Народний Капітал" Андронова О.Б., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 27.02.2018 і постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2018 у справі №910/21040/17 скасувати.

3. У позові відмовити.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Преслайн" на користь публічного акціонерного товариства "Банк Народний Капітал" судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, в сумі 4 800 грн. та судовий збір, сплачений за подання касаційної скарги, в сумі 6 400 грн.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Преслайн" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест-Кредо" судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, в сумі 4 800 грн. та судовий збір, сплачений за подання касаційної скарги, в сумі 6 400 грн.

6. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Преслайн" на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, в сумі 4 800 грн. та судовий збір, сплачений за подання касаційної скарги, в сумі 6 400 грн.

7. Видачу відповідних наказів доручити господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя К. Пільков

Суддя В.Суховий