Постанова

від 13.09.2018 по справі 5011-33/18786-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2018 р. Справа№ 5011-33/18786-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Чорної Л.В.

Гончарова С.А.

секретар судового засідання Даниленко Т.О.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 13.09.2018.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Полірем-центр"

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 24.07.2018

у справі № 5011-33/18786-2012 (суддя Мудрий С.М.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Теремплюс" про заміну сторони у виконавчому документі у справі № 5011-33/18786-2012

за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полірем-Центр"

про стягнення 10 454 435,62 грн.,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Теремплюс" надійшла заява про заміну сторони у виконавчому документі, наказі Господарського суду міста Києва від 19.02.2013 у справі № 5011-33/18786-2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2018 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Теремплюс" про заміну сторони її правонаступником задоволено. Замінено сторону виконавчого провадження ВП №55173790 по виконанню наказу №5011-33/18786-2012 від 19.02.2013 з Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Теремплюс".

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Полірем-центр" звернулось з апеляційною скаргою, у якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2018 у справі №5011-33/18786-2012 скасувати.

Підставою для скасування ухвали суду скаржник зазначив, що ухвала суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою з огляду на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Також скаржник зазначив, що законодавство передбачає право на звернення з відповідною заявою лише сторони у справі, державного виконавця. Право інших осіб на звернення з такою заявою процесуальним законом не передбачено.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2018 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полірем-центр" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2018 у справі №5011-33/18786-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Куксова В.В., судді Гончарова С.А., Чорної Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2018 відновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Полірем-центр" строк для подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2018 у справі №5011-33/18786-2012. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Полірем-центр" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2018 у справі №5011-33/18786-2012, призначено справу до розгляду на 13.09.2018.

13.09.2018 від скаржника через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшло клопотання про долучення доказів.

В судове засідання 13.09.2018 позивач свого представника не направив, про дату час та місце був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 13.09.2018 представник скаржника підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2018 у справі №5011-33/18786-2012 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому документі.

В судовому засіданні 13.09.2018 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Теремплюс" заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі з урахуванням пояснень на апеляційну скаргу поданих під час апеляційного провадження, та просив відмовити в її задоволенні, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2018 у справі №5011-33/18786-2012 залишити без змін.

Відповідно до ч. ч. 12, 13 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

При цьому, положеннями вказаної статті передбачено право, а не обов'язок суду відкласти апеляційний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, з метою дотримання розумних процесуальних строків розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, судова колегія вважає можливе розглянути справу за відсутності позивача за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників скаржника, Товариства з обмеженою відповідальністю "Теремплюс" проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полірем-Центр" про стягнення 10 454 435,62 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 04.02.2013 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полірем-Центр" на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість кредиту в розмірі 9 429 711 (дев'ять мільйонів чотириста двадцять дев'ять тисяч сімсот одинадцять) грн. 00 коп., заборгованість по відсоткам за користування кредитом в розмірі 324 887 (триста двадцять чотири тисячі вісімсот вісімдесят сім) грн. 04 коп., пеню за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 695 634 (шістсот дев'яносто п'ять тисяч шістсот тридцять чотири) грн. 42 коп. та пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань по сплаті відсотків в розмірі 4 203 (чотири тисячі двісті три) грн. 16 коп., а також 64 380 (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят) 00 грн. судового збору.

19.02.2013 на виконання рішення видано наказ.

05.07.2018 до канцелярії суду першої інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю "Теремплюс" надійшла заява про заміну сторони у виконавчому документі, наказі Господарського суду міста Києва від 19.02.2013у справі №5011-33/18786-2012.

В обґрунтування своєї заяви заявник посилається на те, що постановою про відкриття виконавчого провадження відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 16.07.2017 відкрито виконавче провадження № 55173790 з виконання наказу №5011-33/18786-2016 від 19.02.2013.

11.04.2018 між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" укладено договір.

Відповідно до п. 2.1. договору, кредитор зобов'язується передати у власність набувачу права вимоги, вказані в реєстрі кредитних операцій до відступлення, в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, а набувач зобов'язується прийняти від кредитора права вимоги в обсязі та на умовах, що існуватимуть на дату відступлення прав вимоги, та сплатити кредитору їх вартість.

Згідно з п. п. 2.4. договору, перехід прав вимоги від кредитора і набуття їх набувачем у власність відбувається за умови сплати набувачем кредитору загальної вартості прав вимоги відповідно до 3.1., 3.2. договору та з моменту підписання сторонами реєстру відступлених прав вимоги. Реєстр відступлених прав вимоги підписується сторонами у строк не пізніше 3 робочих днів з дня сплати набувачем кредитору загальної вартості прав вимоги в повному обсязі.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що загальна вартість прав вимоги становить 19 000 000,00 грн. без ПДВ.

Набувач зобов'язаний сплатити кредитору загальну вартість прав вимоги протягом 3 (трьох) робочих днів з дня укладення цього договору шляхом безготівкового перерахування грошових коштів в національній валюті України на банківський рахунок кредитора № 290995329, МФО 300335, ЄДРПОУ 14305909 у АТ "Райффайзен Банк Аваль" (п. 3.2.).

На виконання умов договору ТОВ "ФК "Форінт" сплачено банку кошти, визначені у п. 3.1. договору, що підтверджується платіжним дорученням №221 від 11.04.2018.

Умовами п. 4.1. договору визначено, що після підписання сторонами реєстру відступлених прав вимоги, упродовж 5 робочих днів з дати відступлення прав вимоги, кредитор передає, а набувач зобов'язаний прийняти документацію, про що сторонами складається акт приймання-передачі за формою, наведеною у додатку № 4 до цього договору. Приймання-передача документації здійснюється уповноваженими представниками сторін за місцезнаходженням кредитора: м. Київ, вул.. М. Лєскова, 9.

Сторонами 11.04.2018 підписано та скріплено печатками реєстр відступлених прав вимоги, копія наявна в матеріалах справи, за яким відступлено заборгованість боржника, а саме Товариства з обмеженою відповідальністю "Полірем-Центр".

В подальшому 25.06.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Теремплюс" (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги № 44.

Відповідно до п. 1.1. договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає новому кредитору належне первісному кредитору право вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення.

Згідно з п. 1.3. договору, під правом вимоги розуміється право грошової вимоги на отримання всіх грошових коштів (заборгованості) від боржників ТОВ "Полірем" та ТОВ "Полірем Центр" за кредитними договорами, яка існує на дату укладення цього договору.

Пунктом 1.4. договору встановлено, що право вимоги переходить до нового кредитора з моменту зарахування суми за відступлення права вимоги на умовах, які визначені у п. 2.1.1. цього договору, про що складається відповідний акт приймання-передачі права вимоги.

Новий кредитор зобов'язаний перерахувати первісному кредитору на поточний рахунок №26005455024359 в ПАТ "ОТП Банк", МФО 300538, отримувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт", код ЄДРПОУ 40658146 суму за відступлення права вимоги за кредитним договором, договорами забезпечення в розмірі 100 000,00 грн., в день підписання цього договору (п. 2.1.).

На виконання умов договору ТОВ "ФК "Форінт" сплатило ТОВ "ФК "Форінт" кошти, визначені у п. 2.1. договору відступлення права вимоги №44 від 25.06.2018, що підтверджується платіжним дорученням №35 від 23.06.2018 (призначення платежу: оплата за відступлення права вимоги за кредитним договором, договорами забезпечення, згідно договору відступлення прав вимоги № 44 від 25.06.2018).

Відповідно до п. п. 2.2.1. п. 2.2. договору, первісний кредитор зобов'язаний передати протягом 1 робочого дня від дня надходження на поточний рахунок, вказаний в п. 2.1.1. цього договору, всієї суми за відступлення права вимоги, оригінали (а за відсутності оригіналів - належним чином засвідчені копії) усіх наявних в нього документів, які свідчать про право вимоги за кредитним договором, договорами забезпечення та інформацію, яка важлива для їх здійснення, факт передачі первісним кредитором новому кредитору документів засвідчується складанням акту прийому-передачі, який підписується повноважними представниками первісного кредитора та нового кредитора. У випадку, якщо відповідно до п. 1.7. даного договору, сторони вчиняють (укладають) окремий/окремі правочин/правочини по відступленню права вимоги за договорами забезпечення, передача документів, які мають відношення до відступленого за таким/такими правочином/правочинами права вимоги, відбувається на підставі окремо складених та підписаних актів прийому-передачі документації.

Сторонами 25.06.2018 підписано та скріплено печатками акт приймання-передачі № б/н до договору відступлення прав вимоги № 44 від 25.06.2018 та акт приймання-передачі права вимоги до договору відступлення права вимоги № 44 від 25.06.2018, копія наявна в матеріалах справи.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полірем-центр" колегія суддів дійшла висновку про відмову в її задоволення, виходячи з наступних підстав.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до положень ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Дозволяючи заміну сторони (як універсальне, так і сингулярне правонаступництво) на стадії виконавчого провадження у встановленому порядку, законодавець визнає, що вона як така не суперечить публічним інтересам у сфері судочинства та приватним інтересам сторін.

Правова оцінка законності відступлення права вимоги на стадії виконання судового рішення про стягнення грошей має ґрунтуватися на тому, що: будь-які ризики для боржника, пов'язані із відступленням права вимоги за грошовим зобов'язанням та стягненням відповідних сум як санкцій за його порушення, відсутні, оскільки вимога є безспірною в силу рішення суду, що набрало законної сили; обмеження права кредитора на вільне розпорядження своїм безспірним правом вимоги в статусі стягувача у публічно-правових відносинах виконавчого провадження не відповідає вимогам справедливості, розумності та добросовісності, які в зобов'язальному праві відіграють першорядне значення, що прямо випливає зі змісту ч. 3 ст. 509 ЦК України.

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012); відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін.

Відповідно до ч. 1, 2, 4, 5 ст. 334 Господарського процесуального кодексу України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 242 цього Кодексу.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до статті 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

В своїй апеляційній скарзі скаржник зазначає, що господарським судом першої інстанції невірно застосовано норми процесуального права, оскільки право на звернення з відповідною заявою передбачено лише у сторони у справі, державного виконавця або приватного виконавця. Право інших осіб на звернення з такою заявою процесуальним законом не передбачено.

Колегія суддів зазначає, що за приписами ст. 52 ГПК України здійснення судом процесуального правонаступництва можливе на будь-якій стадії судового процесу, однією з яких є стадія виконання судового рішення. При цьому ні Закон України Про виконавче провадження , ні ГПК України не обмежують коло осіб, які можуть ініціювати відповідну процедуру заміни сторони, тобто зверненням до суду наділені учасники справи, державний виконавець або інші зацікавлені особи (у даному випадку - ТОВ "Теремплюс").

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що виконання судового рішення є складовою судового провадження, а процесуальне правонаступництво в розумінні цієї норми Господарського процесуального кодексу України допускається на будь-якій стадії судового процесу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Теремплюс" про заміну сторони її правонаступником у справі №5011-33/18786-2012 обґрунтованою.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Полірем-центр" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2018 у справі №5011-33/18786-2012 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полірем-центр" - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2018 у справі №5011-33/18786-2012 - залишити без змін.

Матеріали справи №5011-33/18786-2012 повернути до господарського суду першої інстанції.

Повний текст постанови складено 14.09.2018.

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді Л.В. Чорна

С.А. Гончаров