Постанова

від 17.09.2018 по справі 826/22275/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/22275/15 Суддя (судді) першої інстанції: Васильченко І.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 червня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спора на стороні відповідача ОСОБА_3, третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спора на стороні відповідача ОСОБА_3, третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області про визнання протиправним та скасування рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 02.07.2015 року № VI-019/2015 та залишити без змін рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 08.05.2014 року у дисциплінарній справі відносно адвоката ОСОБА_3.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 червня 2018 року адміністративний позов задоволено частково.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та на неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд за їх участю.

З огляду на відсутність клопотань від усіх учасників справи про розгляд за їх участю, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що 24.01.2014 року позивач звернувся до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області зі скаргою на дії адвоката ОСОБА_3

Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 08.05.2014 року адвоката ОСОБА_3 притягнуто до дисциплінарної відповідальності, застосувавши до неї дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, адвокат ОСОБА_3 оскаржила його до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, за результатом розгляду якого, відповідачем прийнято рішення від 02.07.2015 р. № VI-019/2015 про задоволення скарги адвоката ОСОБА_3; рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 08.05.2014 р. скасоване, а дисциплінарна справа закрита у зв'язку з відсутністю підстав для притягнення останньої до відповідальності.

Частинами першою, другою статті 33 Закону України від 05.07.2012 N 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон N 5076-VI) передбачено, що адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Згідно з частинами першою, другою статті 34 Закону N 5076-VI підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.

Статтею 36 Закону N 5076-VI передбачено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв'язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Статтею 37 Закону N 5076-VI встановлено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій:

1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката;

2) порушення дисциплінарної справи;

3) розгляд дисциплінарної справи;

4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Відповідно до частини другої статті 38 Закону N 5076-VI член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, фізичні особи, яким надіслано запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зобов'язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів.

Відмова в наданні інформації на запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Пунктом 7 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120 встановлено, що дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов'язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.

Пунктом 26 зазначеного Положення встановлено, що член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводить перевірку, невідкладно звертається до адвоката з повідомленням про проведення щодо нього перевірки для отримання письмового пояснення адвоката по суті порушених питань із зазначенням строку його надання. До повідомлення додається копія заяви (скарги) та копії всіх документів, приєднаних до неї. Адвокат має право ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження та отримувати копії його документів. У разі ненадання адвокатом пояснення по суті порушених питань на запит члена дисциплінарної палати, який проводить перевірку, в межах визначеного строку, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Згідно з пунктом 28 Положення під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію.

Згідно зі ст. 11 Правил адвокатської етики, схвалених Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури, затвердженими Установчим З'їздом адвокатів України 17.11.2012р., адвокат зобов'язаний надавати правову допомогу клієнтам, здійснювати їх захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність в урахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення. При цьому адвокат не повинен надавати правову допомогу, здійснювати захист або представництво з питань, які не охоплюються сферою його спеціалізації, в разі, якщо така має місце, і явно не відповідають рівню його компетенції.

Відповідно до п. 12 Правил адвокатської етики всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження права особи на захист, професійних прав адвокатів, незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності.

Відповідно до ст.17 Правил адвокатської етики приймаючи доручення на надання правової допомоги, адвокат повинен зважити свої можливості щодо його виконання і зобов'язаний відмовитись від прийняття доручення, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що стосовно доручення, норми цих Правил, в яких втілений принцип компетентності, не можуть бути дотримані адвокатом. Адвокат не повинен приймати доручення на надання правової допомоги, якщо він через обсяг зайнятості не зможе забезпечити обґрунтовано необхідну сумлінність виконання доручення, досконалість, ретельність підготовки, оперативність при виконанні доручення, окрім випадків, коли відмова від прийняття доручення в конкретній ситуації може призвести до суттєвого порушення прав та законних інтересів клієнта, або коли клієнт дає згоду на запропоновані йому строки виконання доручення, якщо відстрочка об'єктивно не повинна суттєво позначитись на можливості належного виконання доручення. В будь-якому випадку до укладення договору з клієнтом адвокат зобов'язаний попередити клієнта про складнощі і можливі негативні наслідки для результату виконання доручення, пов'язані з обсягом зайнятості цього адвоката.

Судом встановлено, що 03.12.2011 року між ОСОБА_5 та АО "Самбур і Партнери", в особі директора ОСОБА_3, було укладено угоду про надання ОСОБА_2 юридичної допомоги по кримінальній справі, що знаходилась в провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області. Цією же угодою було передбачено, що оплата за виконану роботу визначається додатковою угодою.

Згідно додаткової угоди від 07.12.2011 року ОСОБА_3 як директор АО "Самбур і Партнери", захисник громадянина ОСОБА_2 по кримінальній справі, яка знаходилась в провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області, отримала від ОСОБА_5 гонорар, за заздалегідь обумовлений результат, в розмірі 490 000 грн. Заздалегідь обумовлений результат вважається вирок суду першої інстанції, який не пов'язаний з позбавленням або обмеженням волі підзахисного ОСОБА_2, а також дає йому можливість бути негайно звільненим з зали суду. В разі, якщо не буде досягнуто заздалегідь обумовленого результату АО "Самбур і Партнери" зобов'язувалось повернути грошові кошти за вирахуванням 10% представнику ОСОБА_2

Вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25.04.2012 року ОСОБА_2 було засуджено на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів до 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Як вбачається з рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 08.05.2014 року, відповідно до якого адвоката ОСОБА_3 притягнуто до дисциплінарної відповідальності, застосувавши до неї дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю, з огляду на порушення останньою Закону N 5076-VI та Правил адвокатської етики, з підстав не повернення гонорару, згідно додаткової угоди від 07.12.2011 року.

Як зазначено відповідачем, скасовуючи рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 08.05.2014 року, останнім було враховано недоведеність позивача укладання додаткової угоди від 07.12.2011 року; порушення ч. 2 ст. 35 Закону України "Про адвокатуру", оскільки адвокат може бути притягнений до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку; факт відсутності адвоката у день підписання додаткової угоди від 07.12.2011 року.

Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що Заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2016 року по справі № 760/13540/14-ц, вирішено стягнути з Адвокатського об'єднання "Самбур і Партнери" (ЄДРПОУ 33784394) на користь ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 441 000 грн.

Вказаним судовим рішенням встановлено факт порушення адвокатом умов додаткової угоди від 07.12.2011 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про порушення адвокатом ОСОБА_3 Закону N 5076-VI та Правил адвокатської етики.

За наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для скасування рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 02.07.2015 р. № VI-019/2015.

Водночас, позовні вимоги в частині залишення без змін рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 08.05.2014 року задоволенню не підлягають, адже скасування рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 02.07.2015 р. № VI-019/2015 є належним та достатнім способом захисту порушеного права.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 червня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

суддя В.В.Файдюк

суддя Є.В.Чаку