Постанова

від 11.09.2018 по справі 824/300/18-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/300/18-а

Головуючий у 1-й інстанції: Боднарюк О.В.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

11 вересня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Сушка О.О. Смілянця Е. С.

секретар судового засідання: Платаш В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 05 червня 2018 року (ухвалене 05 червня 2018 року о 17:18, повний текст якого виготовлено 12 червня 2018 року) у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства "Мамалигівський гіпсовий завод" до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство "Мамалигівський гіпсовий завод" звернулося до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області від 08.12.2017 року за №0008571409 в частині збільшення ПрАТ "Мамалигівський гіпсовий завод" суми грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 289372,50 грн, з яких 192915,00 грн за податковими зобов'язаннями з ПДВ та 96457,50 грн штрафу.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 05 червня 2018 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 05 червня 2018 року скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим. Відповідач означає, що задокументовані позивачам господарські операції з постачання товарів на адресу ТОВ "Агросмарт - 70" фактично не відбулись, а тому складені на наслідками таких операції документи є юридично дефектними та не можуть використовуватись для цілей податкового обліку.

Відповідач також посилається на вирок Сихівського районного суду м. Львова від 29.06.2016 по кримінальному провадженню №32016140000000083 згідно якого встановлено фіктивність діяльності ТОВ "Агросмарт - 70".

У зв'язку з наведеним відповідач зазначає, що перевіркою встановлено, що податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 192915 грн виникли у позивача не за результатами господарських операцій з ТОВ "Агросмарт - 70", а за операціями з безоплатного постачання товарів невідомим особам.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Позивач зазначає, що висновки відповідача викладені в акті перевірки №4851/24-13-14-09/05383276 від 17.11.2017 є необґрунтованими в частині встановлених в ході перевірки порушень ПрАТ "Мамалигівський гіпсовий завод" вимог Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України) під час здійснення господарських взаємовідносин з ТОВ "Агросмарт - 70". Податковим органом цілісна господарська операція з поставки товару була штучно розділена на дві, із відповідним подвійним оподаткуванням податком на додану вартість.

Позивач наголошує на принципі персональної відповідальності, тому можливі порушення вимог податкового законодавства з боку ТОВ "Агросмарт - 70" не можуть беззаперечно свідчити про фіктивність господарських операцій вказаного товариства з ПрАТ "Мамалигівський гіпсовий завод".

Крім того, реальність проведення фінансово-господарських взаємовідносин позивача та ТОВ "Агросмарт-70" протягом січня-листопада 2015 року була підтверджена в ході позапланової документальної перевірки, за результатами чого посадовими особами відповідача було складено довідку від 03.06.2016 за №388/14/05383276.

Посилання відповідача на вирок Сихівського районного суду м. Львова від 29.06.2016 позивач вважає безпідставними, адже операції із фіктивними підприємствами надають податкову вигоду підприємствам, які купують у фіктивних підприємств товари та послуги і формують податковий кредит та витрати за наслідками таких операцій, тим самим незаконно зменшуючи податкове навантаження. Водночас, у господарських операціях з ТОВ "Агросмарт - 70" позивачем був продавцем та сформував податкові зобов'язання з ПДВ та податку на прибуток, тобто такі операції не були спрямовані на ухилення від сплати податків.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив вимоги, що в ній викладені, задовольнити.

Представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Встановлено, що в період з 29.09.2017 по 27.10.2017 працівниками ГУ ДФС у Чернівецькій області проведено планову виїзну документальну перевірку ПрАТ "Мамалигівський гіпсовий завод" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 30.06.2017 року.

За результатами перевірки складено акт від 17.11.2017 року №4851/24-13-14-09/05383276.

В ході перевірки виявлено та зафіксовано в акті порушення ПрАТ "Мамалигівський гіпсовий завод", зокрема, вимог п.п. 14.1.13, п.п. 14.1.191, п.п. 14.1.203 п.14.1 ст.14, п.185.1. ст. 185, п.п. "а" п.187.1 ст. 187, п.188.1 ст. 188 Податкового кодексу України в результаті чого занижено ПДВ в періоді, що перевірявся на загальну суму 277 866 грн.

Судом встановлено, що висновки відповідача щодо порушення вказаних вимог ПК України ґрунтуються також і на заниженні суми ПДВ в періоді, що перевірявся на загальну суму 192 915 грн за наслідками документування господарських взаємовідносин ПрАТ "Мамалигівський гіпсовий завод" з ТОВ "Агросмарт - 70".

08.12.2017 на підставі висновків акту перевірки від 17.11.2017 року №4851/24-13-14-09/05383276 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0008571409, яким збільшено суму грошового зобов'язання ПрАТ "Мамалигівський гіпсовий завод" за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 416 799 грн, з яких за податковими зобов'язаннями - 277866,00 грн, за штрафними (фінансовими ) санкціями (штрафами) - 138833,00 грн.

Позивач не погодився із податковим повідомленням-рішенням від 08.12.2017 №0008571409 та оскаржив його в адміністративному порядку шляхом подання скарги до Державної фіскальної служби України.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 15.09.2018 №8822/6/99-99-11-01-01-25 скарга ПрАТ "Мамалигівський гіпсовий завод" залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 08.12.2017 №0008571409 - без змін.

Позивач не погодився із результатами адміністративного оскарження та вважає протиправним податкове повідомлення-рішення від 08.12.2017 №0008571409 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ в 289372,50 грн, в тому числі на 192915,00 грн за основним платежем та на 96457,50 грн за штрафними санкціями, а тому звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що наведені у акті перевірки аргументи не підтверджують вчинення позивачем податкових порушень, які б зумовлювали визначення зобов'язання по податку на додану вартість за операціями із невстановленими перевіркою покупцями. Висновки перевірки про те, що позивач не належним чином проводив реалізацію товарів ТОВ "Агросмарт-70", що дало змогу останньому скористатись податковими пільгами, є припущенням контролюючого органу, а не достовірно встановленим фактом, підтвердженим належними доказами. Нарахування податків не можуть ґрунтуватись на суб'єктивних судженнях посадових осіб, які здійснювали перевірку, на підставі лише даних, які містяться в інформаційних базах фіскальної служби без врахування первинних документів платника, а зміст акту перевірки свідчить, що жодні первинні документи бухгалтерського обліку чи податкової звітності підприємства-покупця при цьому не бралися до уваги.

Крім того, відповідачем не спростовувались законність дій платника податків (позивача), а лише констатовано про нереальність господарських операцій позивача з контрагентом, тобто, фактично, податковим органом заміщено обов'язок спростування презумпції законності дій та рішень платника податків на обов'язок доводити податковому органу правомірність відображення в податковому обліку певних операцій. При цьому, як зазначені в акті перевірки, обставини стосуються лише господарської діяльності контрагента позивача і жодним чином не доводять недобросовісності позивача та відсутності реальності господарських операцій.

Колегія суддів не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує викладене нижче.

10 січня 2015 року між ПрАТ "Мамалигівський гіпсовий завод" (постачальник) та ТОВ "Агросмарт - 70" (покупець) укладено договір №03/01 за умовами якого постачальник продає покупцю будівельні матеріали, найменування, кількість та вартість яких узгоджена у відповідних специфікаціях.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивач подав: письмовий договір, видаткові та товарно-транспортні накладні, відомості бухгалтерського обліку, банківські виписки по рахунку ПрАТ " Мамалигівський гіпсовий завод", які також досліджені в судовому засіданні.

Згідно вказаних документів в січні, лютому, березні та липні 2015 року ТОВ "Агросмарт - 70" придбало у ПрАТ "Мамалигівський гіпсовий завод" гіпсову продукцію на загальну суму 1 157 488 грн, в тому числі ПДВ в сумі 192 915 грн.

Вказану суму ПДВ ПрАТ "Мамалигівський гіпсовий завод" включило до податкової звітності з ПДВ.

Встановлено, що підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення в оскаржуваній позивачем частині слугував висновки відповідача про заниження ПрАТ "Мамалигівський гіпсовий завод" суми ПДВ в періоді, що перевірявся на загальну суму 192 915 грн за наслідками документування господарських взаємовідносин ПрАТ "Мамалигівський гіпсовий завод" з ТОВ "Агросмарт - 70".

Суд першої інстанції вважає вказаний висновок відповідача таким, що не відповідає фактичним обставинам справи та положенням діючого законодавства.

Надаючи правову оцінку вказаному висновку відповідача та висновку суду першої інстанції щодо необґрунтованості даного висновку відповідача, колегія суддів виходить з наступного.

Підпунктом 44.1 статті 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий вищевказаної правової норми).

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За вимогами частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 статті 9 Закону № 996-XIV).

Відповідно ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд України в постанові від 29.03.2017 по справі №826/11082/14 зазначив, що первинні документи, які стали підставою для формування суб'єктом господарювання податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, видані контрагентом, діяльність якого мала ознаки фіктивного підприємництва, та підписані від імені особи, яка заперечила свою участь у його діяльності, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум до податкового кредиту та визначених пунктом 138.1 статті 138 ПК витрат є безпідставними.

У постанові від 14.03.2017 по справі №826/757/13 Верховний Суд України вказує, що недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, і незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Верховний Суд у рішенні по справі №2а-7075/12/2670 від 16.01.2018 констатує, що первинні документи є неналежними, адже підписані особою, яка значилась директором товариства, проте фактично ніякого відношення до діяльності товариства не мала, що встановлено в межах розслідування кримінальної справи за фактом вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст.205, ч.1 та ч.3 ст.358 КК України.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини першої статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Законом, який визначає порядок отримання показань під час досудового слідства та порядок їх фіксації у протоколі допиту, є Кримінально процесуальний кодекс України.

Відповідно до частини першої статті 23 КПК суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Частина друга цієї ж статті визначає, що не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

Частина четверта статті 95 КПК України визначає, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Відповідно до ч.6 ст.78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, доказове значення в адміністративному процесі може мати виключно вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 16.01.2018 у справі №2а-7075/12/2670 від 26.06.2018 у справі №808/2360/17, та Верховним Судом України у постановах від 12.04.2016 по справі №826/17617/13, від 05.03.2012 у справі №21-421а11 та від 22.09.2015 у справі №810/5645/14.

Встановлено, що вироком Сихівського районного суду м. Львова від 29.06.2016 по кримінальному провадженню №32016140000000083 директора ТОВ "Агросмарт - 70" Олійника П.Р. визнано винуватим по ч. 2, 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205 КК України та затверджено угоду від 31 травня 2016 року про визнання винуватості.

Згідно вказаного вироку: "... Окрім цього, переслідуючи корисливу мету та для реалізації своїх злочинних намірів ОСОБА_3, 17.08.2014 створив ТОВ "Агросмарт-70" (ЄДРПОУ 39355230), зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_11, перебуває на обліку в ДПІ у Личаківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області та призначив себе на посаду директора, достовірно знаючи, що не буде здійснювати організаційно-розпорядчі функції керівника, а лише документально буде числитися службовою особою.

Такі дії ОСОБА_3 надавали можливість лише документально оформляти нібито проведення господарських операцій, для відображення фіктивних господарських операцій у податковому обліку та конвертації безготівкових коштів у готівкові, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, тобто своїми злочинним діями вчинив злочин, передбачений ч.3 ст.27, ч.2 ст.205 КК України.

26.03.2015 працівниками СУ ФР ГУ ДФС у Львівській області, в результаті проведення слідчих дій, викрито вчинення кримінального правопорушення, вилучено фінансово-господарські документи суб'єктів господарської діяльності, зареєстрованих на підставних осіб, серед яких ТОВ "Агросмарт-70" ... , зупинено незаконну протиправну господарську діяльність групи осіб, серед яких ОСОБА_3, яка полягала лише у документальному прикритті, нібито проведених господарських операцій та конвертації безготівкових коштів у готівкові, шляхом зняття їх як поворотну фінансову допомогу ...

Отже, під прикриттям ТОВ „Агросмарт-70, ... , злочинним угрупуванням у складі організаторів ОСОБА_3, ОСОБА_4, виконавців ОСОБА_2 та осіб, винуватість яких вже підтверджена вироками Сихівського районного суду м. Львова ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_7, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 (вироками суду визнано винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.27, ч.1 ст.205 КК України), здійснювалась діяльність по наданню податкової вигоди для третіх осіб, які не виконували своїх податкових зобов'язань, не звітували до податкових органів та здійснювали господарські операції через фіктивних посередників."

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що вирок Сихівського районного суду м. Львова від 29.06.2016 по кримінальному провадженню №32016140000000083 свідчать про фіктивність діяльності ТОВ "Агросмарт - 70". При цьому суд враховує, що наявні в матеріалах справи документи, якими позивач підтверджує реальність господарських операцій з ТОВ "Агросмарт - 70" підписані особою, щодо якої набрав законної сили вирок у вказаному кримінальному провадженні.

Таким чином, надані позивачем документи на підтвердження господарських операцій з ТТОВ "Агросмарт - 70" не можуть вважатись належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт постачання товарів.

Посилання суду першої інстанції на довідку № 388/14/05383276 від 03.06.2016 року Про результати позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства , якою підтверджено реальність проведення фінансово - господарських взаємовідносин ПрАТ "Мамалигівський гіпсовий завод" та ТОВ "Агросмарт-70" протягом січня - листопада 2015 року, колегія суддів вважає необґрунтованими адже на час складання вказаної довідки не було ухвалено вироку Сихівського районного суду м. Львова від 29.06.2016 по кримінальному провадженню №32016140000000083.

У зв'язку із юридичною дефектністю документів, що підтверджують факт реалізації ПрАТ "Мамалигівський гіпсовий завод" товарів ТОВ "Агросмарт-70" на суму 1 157 488,01 грн, відповідач вірно зазначив про безоплатну реалізацію позивачем товару на вказану суму.

Відповідно до пп.14.1.13 п.14.1 ст.14 ПК України безоплатно надані товари, роботи, послуги:

а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;

б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;

в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Згідно пп.14.1.191 п.14.1 ст.14 ПК України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Продаж результатів робіт (послуг) - будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об'єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг) (пп.14.1.203 п.14.1 ст.14 ПК України).

Абзацом 2 пункту 188.1 статті 185 ПК України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

Таким чином, в ПрАТ "Мамалигівський гіпсовий завод" за вказаними операціями з ТОВ "Агросмарт-70" виникли податкові зобов'язання з ПДВ на загальну суму 192 915 грн.

Встановлено, що на банківський рахунок ПрАТ "Мамалигівський гіпсовий завод" надійшли кошти з розрахункового рахунку ТОВ "Агросмарт-70" в загальній сумі 1 157 488,01 грн. Тобто, вказані кошти є попередньою оплатою за товар.

Відповідно до п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Отже, у ПрАТ "Мамалигівський гіпсовий завод" на дату надходження грошових коштів від ТОВ "Агросмарт - 70" за правилом "першої події" виникли податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 192 915 грн.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає обґрунтованим висновок відповідача про заниження позивачем сум ПДВ на суму 192 915 грн в період, який охопила податкова перевірка. Дана обставина свідчить про правомірність збільшення відповідачем податкового зобов'язання ПрАТ "Мамалигівський гіпсовий завод" з ПДВ на вказану суму та, відповідно, нарахування штрафних санкцій на підставі податкового повідомлення-рішення від 08.12.2017 №0008571409. Тому, податкове повідомлення-рішення від 08.12.2017 №0008571409 в цій частині є правомірним, а тому не підлягає скасуванню.

У відповідності із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, що призвело до неправильного вирішення справи, рішення суду першої інстанції належить скасувати і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області задовольнити.

Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 05 червня 2018 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства "Мамалигівський гіпсовий завод" до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення скасувати.

Ухвалити нове рішення.

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 14 вересня 2018 року.

Головуючий Залімський І. Г. Судді Сушко О.О. Смілянець Е. С.