Ухвала

від 12.09.2018 по справі 363/2801/17

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"12" вересня 2018 р. Справа № 363/2801/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12вересня2018року м. Вишгород

Слідчий суддя Вишгородського районного суду Київської області ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання захисника ОСОБА_3 , який дії в інтересах ОСОБА_4 про арешт майна, -

Клопотання надійшло до суду 10.09.2018 року.

Перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, цивільний позов, у рамках якого було подано клопотання, та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши представника заявника,-

ВСТАНОВИВ:

Клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні

№ 42017111200000368 відповідає вимогам ст. 171 КПК України.

Вивчивши клопотання із долученими до нього документами встановлено, що 29.06.2017 до Києво-Святошинської місцевої прокуратури надійшла заява ОСОБА_4 про те, що після смерті її чоловіка ОСОБА_5 невідомі особи шахрайським шляхом заволоділи нерухомим майном (земельними ділянками), що належали на праві сумісної власності подружжю.

Вказані відомості 30.06.2017 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017111200000368 та розпочато досудове розслідування за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.358, ч. 1 ст.190 КК України

В рамках даного кримінального провадження встановлено що під час спільного проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , останнім було отримано у власність земельну ділянку загальною площею 3, 0111 га та земельну ділянку площею 4, 5665 га, які розташовані в с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області (кадастрові номери: 3221886001:02:080:0120 та 3221886001:02:149:0750). Однак, після смерті чоловіка ОСОБА_4 виявила, що вищевказане майно неодноразово відчужувалось без згоди та без відому власників на користь третіх осіб за договорами «Про припинення зобов`язання переданням відступного» від 03.02.2012 року.

За вказаними договорами ОСОБА_5 передав вищезазначені земельні ділянки громадянину ОСОБА_6 в якості погашення боргу у сумі 9 мільйонів гривень.

Договори «Про припинення зобов`язання переданням відступного» №478 та №476 від 03.02.2012 року посвідченні приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 , котра 04.04.2012 припинила свої повноваження.

Крім того в рамках даного кримінального провадження встановлено, що 12.05.2017 року вищезазначені земельні ділянки були передані в якості статутного капіталу ТОВ «ЛОФТ ІНВЕСТМЕНТ», код ЄДРПОУ 41330943, засновником та директором якої є ОСОБА_6 .

Того ж дня, 12 травня 2017 року, право власності на зазначені земельні ділянки за ТОВ «ЛОФТ ІНВЕСТМЕНТ» було припинено у зв`язку з переходом земельних ділянок у власність ТОВ «НЕФРИТ ІНВЕСТ 2017», код ЄДРПОУ 41331549, директором якої відповідно до Актів прийому-передачі, які посвідчила приватний нотаріус ОСОБА_8 , є знову ж, ОСОБА_6 ..

В свою чергу ТОВ «НЕФРИТ ІНВЕСТ 2017» здійснило поділ двох земельних ділянок (кадастрові номери: 3221886001:02:080:0120 та 3221886001:02:149:0750) вже на сімдесят шість окремих ділянок та зареєструвало їх як окремі об`єкти цивільного обороту, про що до Державного реєстру речових прав 06 червня 2017 року внесені відповідні данні, а саме земельні ділянки за кадастровими номерами вказаними в клопотанні.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 подане ним клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Слідчий та прокурор в судове засідання не з`явилися, про розгляд клопотання були повідомлені належним чином.

Вислухавши думку захисника ОСОБА_3 , дослідивши матеріали клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КП України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав вважати, що воно, зокрема є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Крім того, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Також, відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які, зокрема були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Постановою старшого слідчого СВ Вишгородського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_9 від 29.08.2018 року ОСОБА_4 визнано цивільним позивачем в рамках кримінального провадження № 42017111200000368 від 30.06.2017 року.

29.08.2018 року захисником ОСОБА_3 , який дії в інтересах ОСОБА_4 було подано до старшого слідчого СВ Вишгородського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_9 цивільний позов у кримінальному провадженні № 42017111200000368 від 30.06.2017 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 КПК України, права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.

Частиною 1 та частиною 2 ст. 61 КПК України передбачено, що цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред`явила цивільний позов.

Права та обов`язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до абзацу 2 ч. 6 ст. 170 КПК України, у разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Відповідно до ч. 3 ст. 171 КПК України, у клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено: 1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог; 2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

Відповідно до ч. 7 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

Захисником ОСОБА_3 в клопотанні було доведено підстави арешту майна, оскільки незастосування заборони на його використання, а також заборони розпоряджатись майном може призвести до зникнення, втрати або пошкодження майна, настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженні.

Враховуючи, що вищевказане майно відповідає критеріям, зазначеним вст. 98 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність арешту вказаного майна, достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення та з метою збереження речових доказів та враховуючи наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Керуючись статтями 170-173, 376 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на земельні ділянки за наступними кадастровими номерами: 3221886001:02:080:6171 (0,1 ГА); 3221886001:02:080:6170 (0.1 ГА); 3221886001:02:080:6169 (0.1 ГА); 3221886001:02:080:6172 (0.1 ГА); 3221886001:02:080:6168 (0.1 ГА); 3221886001:02:080:6167 (0.1 ГА); 3221886001:02:080:6173 (0.1 ГА); 3221886001:02:080:6166 (0.1 ГА); 3221886001:02:080:6174 (0.1 ГА); 3221886001:02:080:6165 (0.1 ГА); 3221886001:02:080:6175 (0.1 ГА); 3221886001:02:080:6164 (0.1 ГА); 3221886001:02:080:6163 (0.1 ГА); 3221886001:02:080:6162 (0.1 ГА); 3221886001:02:080:6161 (0.1 ГА); 3221886001:02:080:6160 (0.1 ГА); 3221886001:02:080:6159 (0.1 ГА); 3221886001:02:080:6158 (0.1 ГА); 3221886001:02:080:6157 (0.1 ГА); 3221886001:02:080:6156 (0.1 ГА); 3221886001:02:080:6155 (0.1 ГА); 3221886001:02:080:6154 (0.1 ГА); 3221886001:02:080:6153 (0.1 ГА); 3221886001:02:080:6152 (0.1 ГА); 3221886001:02:080:6151 (0.1 ГА); 3221886001:02:080:6150 (0.1 ГА); 3221886001:02:080:6149 (0.1 ГА); 3221886001:02:080:6148 (0.1 ГА); 3221886001:02:080:6147 (0.1 ГА); 3221886001:02:080:6146 (0.0913ГА); 3221886001:02:080:6145 (0.1 ГА); 3221886000:02:151:6128 (0.1 ГА); 3221886000:02:151:6127 (0.1 ГА); 3221886001:02:149:6126 (0.1 ГА); 3221886001:02:149:6125 (0.095ГА); 3221886001:02:149:6124 (0.1 ГА); 3221886001:02:149:6123 (0.115ГА); 3221886001:02:149:6122 (0.1 ГА); 3221886001:02:149:6121 (0.095ГА); 3221886001:02:149:6120 (0.1 ГА); 3221886001:02:149:6119 (0.1232ГА); 3221886001:02:149:6118 (0.1 ГА); 3221886001:02:149:6117 (0.1 ГА); 3221886001:02:149:6116 (0.1 ГА); 3221886001:02:149:6115 (0.1 ГА); 3221886001:02:149:6114 (0.0346ГА); 3221886001:02:149:6113 (0.1 ГА); 3221886001:02:080:6144 (0.1 ГА); 3221886001:02:149:6112 (0.1 ГА); 3221886001:02:149:6111 (0.1 ГА); 3221886001:02:149:6110 (0.1 ГА); 3221886001:02:149:6109 (0.1 ГА); 3221886001:02:149:6108 (0.1 ГА); 3221886001:02:149:6107 (0.1 ГА); 3221886001:02:149:6106 (0.1 ГА); 3221886001:02:149:6105 (0.1 ГА); 3221886001:02:149:6104 (0.1 ГА); 3221886001:02:149:6103 (0.1 ГА); 3221886001:02:149:6102 (0.1 ГА); 3221886001:02:156:6101 (0.0483ГА); 3221886001:02:149:6100 (0.3ГА); 3221886001:02:080:6143 (0.1 ГА); 3221886001:02:080:6142 (0.1 ГА); 3221886001:02:080:6141 (0.1 ГА); 3221886001:02:080:6140 (0.0755ГА); 3221886001:02:080:6139 (0.1 ГА); 3221886001:02:080:6138 (0.1 ГА); 3221886001:02:080:6136 (0.1 ГА); 3221886001:02:080:6135 (0.075ГА); 3221886001:02:080:6134 ( 0.1142ГА); 3221886001:02:080:6132 (0.1143ГА); 3221886001:02:080:6133 (0.1 ГА); 3221886001:02:080:6137 (0.1 ГА); 3221886001:02:080:6131 (0.0444ГА); 3221886001:02:084:6130 ( 0.0518ГА); 3221886001:02:080:6129 (0.1 ГА), що перебувають у власності ТОВ «НЕФРИТ ІНВЕСТ 2017», код ЄДРПОУ 41331549 заборонивши розпорядження та користування ними до скасування арешту у встановленому законом порядку.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області протягом п`яти днів з моменту її оголошення, у відповідності до вимогст. 309 КПК України.

Повний текстухвали проголошено 17вересня 2018року.

Слідчий суддя ОСОБА_1