Справа № 368/370/18
провадження № 4-с/17/18
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" вересня 2018 р. Кагарлицький районний суд Київської області
в складі: головуючого судді Шевченко І.І.
при секретарі Назаренко А.І.
скаржника ОСОБА_1
представника скаржника ОСОБА_2
та представника Відділу ДВС ОСОБА_3
під час розгляду в судовому засіданні в залі суду м. Кагарлик цивільну справу за скаргою Селянського фермерського господарства Гумінське , заінтересована особа: заступник начальника Кагарлицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_4, стягувач: ОСОБА_5 на дії державного виконавця, -
ВСТАНОВИВ:
скаржник та його представник просять суд визнати неправомірною і скасувати постанову від 22 лютого 2018 р. начальника Кагарлицького районного відділу державної виконавчої служби юстиції у Київській області ОСОБА_4 про стягнення виконавчого збору у розмірі 14 892 грн. з сільськогосподарського фермерського господарства Гумінське , обґрунтовуючи скаргу наступним.
Постановою державного виконавця заступника начальника Кагарлицького районного відділу ДВС ГТУ юстиції у Київській області ОСОБА_4 від 22 лютого 2018 р., отриманою адресатом по пошті 3 березня 2018 р., з СФГ Гумінське стягнуто виконавчий збір у розмірі 14892 грн.
Вказана постанова є неправомірною і має бути скасована, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.. 63 Закону України Про виконавче провадження під час виконання судових рішень немайнового характеру державний виконавець фактично надає боржнику строк на добровільне виконання рішення, а у випадку повторного невиконання боржником рішення протягом наданого строку законодавець диференціює подальші дії державного виконавця залежно від участі боржника в процесі виконання рішення. Так, якщо рішення можливо виконати без участі боржника, державний виконавець вживає заходів примусового виконання рішення, а якщо рішення неможливо виконати без участі боржника, державний виконавець після надсилання органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, тобто, не вживає жодних заходів примусового виконання рішення.
Таким чином, положення Закону України Про виконавче провадження , що визначають порядок виконання рішень немайнового характеру, які не можуть бути виконані без участі боржника, не передбачають вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання рішення та, як наслідок, стягнення з боржника виконавчого збору.
Виконання рішення Кагарлицького районного суду від 22 липня 2016 р. можливо лише боржником - СФГ Гумінське , державний виконавець взагалі не в змозі без участі боржника в примусовому порядку виконати дане рішення, а отже й відсутні підстави для стягнення виконавчого збору.
А окрім цього, у державного виконавця відсутні підстави для нарахування і стягнення виконавчого збору ще й у зв'язку з наступним.
Постановою від 3 листопада 2017 р., отриманою ним 14 листопада 2014 р., ОФГ Гумінське для виконання судового рішення надано строк 10 робочий днів, тобто судове рішення мало бути добровільно виконане (без заходів примусового виконання і без стягнення виконавчого збору) не пізніше 24 листопада 2017 р.
Але 10 листопада 2017 р., тобто, до отримання вказаної постанови, земельні ділянки СФГ Гумінське добровільно були передані представнику стягувача ОСОБА_6, яка представляла інтереси стягувача на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 20.07.2016 р. Факт передачі земельних ділянок посвідчено актом від 10 листопада 2017 р.
Тобто, оскільки судове рішення добровільно виконане у строк навіть раніше за вказаний у постанові державного виконавця, а фактично раніше від отримання постанови на руки, то у державного виконавця відсутні підстави для примусового виконання судового рішення, а отже і для стягнення виконавчого збору.
Згідно ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішення або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
В даному випадку законом встановлено інший порядок оскарження, а саме згідно ст.. 74 Закону України Про виконавче провадження рішення, дії чи бездіяльність виконавця , посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень можуть бути оскарженні сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку передбаченому законом.
Представник Кагарлицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області вимоги скарги не визнає та заперечувала проти їх задоволення, оскільки постанова винесена відповідно до ЗУ Про виконавче провадження , так як рішення суду не було виконано своєчасно, про що свідчать матеріали виконавчого провадження.
Стягувач: ОСОБА_5 та її представник на продовження судового розгляду даної скарги не з'явилися, будучи належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду, будь-яких заяв та клопотань не було.
Суд, вислухавши скаржника, його представника та представника Кагарлицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного висновку, що заявлені вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України , судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Державні виконавці, як посадові особи, згідно ст.19 Конституції України , зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законами.
Судом встановлено, що 02 листопада 2017 року було видано виконавчий лист на виконання рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 22.07.2016 року, яке набрало законної сили 06.09.2017 року по справі за позовом ОСОБА_5 до селянського фермерського господарства Гумінське , треті особи: ОСОБА_7, відділ державної реєстрації Кагарлицької РДА в Київській області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.
Згідно даного рішення було зобов'язано СФГ Гумінське , вул. Леніна, 24, село Ліщинка Кагарлицького району Київської області, 09260, р/р 26007006305001 в Кредіт ОСОБА_8 , МФО 300614, код ЄДРПОУ 30314264, повернути земельну ділянку площею 5,58 га, цільове призначення (використання) земельної ділянки, - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та яка розміщена на території Ліщинської сільської ради Кагарлицького району Київської області, кадастрові номери: 3222285200:04:015:004, 3222285200:04:007:0011, належному власнику, - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженці ІНФОРМАЦІЯ_2 -Святошинського району Київської області, паспорт громадянина України серії СК 470317, виданий 1 березня 1997 року Чабанським СВМ ГУ МВС України в Київській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.
03 листопада 2017 року заступником начальника Кагарлицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_4 відкрито виконавче провадження ВП № 55061630 з виконання виконавчого листа № 368/647/16-ц виданого 02.11.2017 року про зобов'язання СФГ Гумінське , вул. Леніна, 24, село Ліщинка Кагарлицького району Київської області, 09260, р/р 26007006305001 в Кредіт ОСОБА_8 , МФО 300614, код ЄДРПОУ 30314264, повернути земельну ділянку площею 5,58 га, цільове призначення (використання) земельної ділянки, - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та яка розміщена на території Ліщинської сільської ради Кагарлицького району Київської області, кадастрові номери: 3222285200:04:015:004, 3222285200:04:007:0011, належному власнику, - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженці ІНФОРМАЦІЯ_2 -Святошинського району Київської області, паспорт громадянина України серії СК 470317, виданий 1 березня 1997 року Чабанським СВМ ГУ МВС України в Київській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.
Вказану постанову Кагарлицьким районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області було направлено сторонам.
07 листопада 2017 р. до Кагарлицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області була подана заява, в якій він просив призупинити виконавче провадження до СФГ Гумінське по заяві ОСОБА_9, оскільки вказані земельні ділянки знаходяться в оренді Фермерського господарства Агронат , керівником якого є ОСОБА_10
Тобто, СФГ Гумінське про постанову про відкриття виконавчого провадження було відомо не 14.07.2017 року, як написано в скарзі та сказано як представником ОСОБА_2, так і самим ОСОБА_1 під час судового розгляду, оскільки спростовується вказане власноручно написана та подана заява 07.11.2017 р. ОСОБА_1 до Кагарлицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, яка міститься на а.с. 29.
Так, в дійсності18.10.2017 року було зареєстровано договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва між Фермерським господарством Агронат та ОСОБА_5, строк дії якого 8 років.
Листом від 10.01.2018 року поданого ОСОБА_1 до Кагарлицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області стало відомо, що в дійсності він передав земельну ділянку, власником якого є ОСОБА_5 по акту прийому передачі представнику заявника. Вказана земельна ділянка оброблялась і посіялась озиминою у вересні 2017 р., тому ОСОБА_5 необхідно звернутися до СФГ Гумінське з письмовою заявою, щоб він в подальшому її не обробляв.
До Кагарлицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області надійшла відповідь від голови ФГ Агронат ОСОБА_10, згідно якої стало відомо, що в дійсності 10 жовтня 2017 р. підписано та зареєстровано в установленому законом порядку договір № 43 інд. номер № 101299411 від 24.10.2017 р. та № 44 інд. Номер № 101288271 від 24.10.2017 р. з громадянкою ОСОБА_5 терміном на 8 років, але до використання земельної ділянки ФГ Агронат на даний час не приступило, оскільки вказані земельні ділянки 5,58 га не повернуті власнику попереднім орендарем в натурі.
Згідно акту прийому - передачі земельного паю площею 5,58 га вбачається, що ніби - то цим актом СВГ Гумінське передало земельні паї власнику ОСОБА_5, а в кінці дописано, що він передасть земельні ділянки в 2018 р. після збору врожаю.
22.02.2018 р. заступником начальника Кагарлицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_4 було винесено постанову про стягнення виконавчого збору з СФГ Гумінське в сумі 14 892,00 грн.
Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України , цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону , а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Як передбачено пунктом 1 частини першої статті 26 Закону України Про виконавчепровадження виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Згідно ст. 6 Закону України Про державну виконавчу службу працівник органу державної виконавчої служби зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України.
Згідно ч. 4 ст. 27 Закону України Про виконавче провадження за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Відповідно до ч. 6 ст. 28 Закону України Про виконавче провадження , яка передбачала можливість виділення виконавчого збору в окреме виконавче провадження шляхом відкриття нового виконавчого провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.
Статтею 26 ч. 6 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) та зазначає, що в разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення зі стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим законом.
З матеріалів справи вбачається, що скаржнику було надано строк для добровільного виконання рішення суду протягом 10 робочих днів. При цьому, отримавши постанову не пізніше 07.11.2017 року, боржником рішення суду було виконано лише 27.03.2018 року.
Сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є тією достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору з боржника. Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання, які в цьому випадку не вчинялися.
Відповідно до вимог ч.ч., 2, 3 ст. 27 Закону України "Про виконавчий збір", виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Аналіз зазначеної норми Закону дає підстави вважати, що виконавчий збір стягується в будь-якому випадку, якщо судове рішення не виконано боржником до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. При цьому добровільне виконання боржником судового рішення після відкриття провадження не тягне за собою відсутності обов'язку боржника сплатити виконавчий збір.
Крім того, положеннями ч.3 ст.27 зазначеного закону передбачено, що в разі отримання документального підтвердження повного виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.
Однак, боржником рішення суду виконано після початку примусового виконання рішення суду з тривалим проміжком часу (більше двох років), що вказує на правомірність дій державного виконавця при винесенні постанов про стягнення виконавчого збору та виконавчих витрат.
З наведених вище вимог Закону України Про виконавчепровадження слідує, що при відкритті виконавчого провадження стягнення виконавчого збору є обов'язковим.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що дії заступника начальника Кагарлицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_4 щодо винесення постанови від 22.02.2018 року про стягнення з боржника виконавчого збору є правомірними, оскаржувані позивачем постанови не підлягають скасуванню.
За таких обставин, суд прийшов до висновку про відсутність в діях суб'єкта оскарження порушень законодавства.
До того ж, вимоги про визнання протиправною бездіяльності державного виконавця при завершенні виконавчого провадження та зобов'язання його вчинити певні дії, не підлягають задоволенню, оскільки судом встановлено, що державний виконавець діяв в межах повноважень та згідно вимог Закону України Про виконавче провадження .
Окрім того, скаржником подано клопотання про поновлення строку звернення зі скаргою, оскільки вказану постанову про стягнення виконавчого збору від 22.02.2018 р. ним отримано лише 03.03.2018 р., тому необхідно поновити строк звернення до суду.
Згідно ст. 449 ЦПК України ,скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Як слідує із змісту ч.2 ст.449 ЦК України , пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що заявником не пропущено строки звернення в суд, а тому відсутні підстави для їх поновлення, оскільки скаржник вказані строки не порушив.
Керуючись ст.ст. 450-451 ЦПК України та Законом України Про виконавче провадження , суд, -
УХВАЛИВ:
В задоволенні скарги Селянському фермерському господарству Гумінське , заінтересована особа: заступник начальника Кагарлицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_4, стягувач: ОСОБА_5 на дії державного виконавця відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 року) : до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а саме, відповідно до ч.1 ст. 296 ЦПК України: апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали виготовлено 17.09.2018 р.
Суддя І.І. Шевченко
Суд | Кагарлицький районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 11.09.2018 |
Оприлюднено | 19.09.2018 |
Номер документу | 76521209 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Кагарлицький районний суд Київської області
Шевченко І. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні