Постанова

від 04.02.2019 по справі 368/370/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2019 року м. Київ

Справа № 75368/370/18

Апеляційне провадження № 22-ц/824/ 2093/2019

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.

суддів: Андрієнко А.М., Поліщук Н.В.

секретар Луговий Р.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Селянського фермерського господарства Гумінське на ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області ухваленого під головуванням судді Шевченко І.І. 11 вересня 2018 року у м. Кагарлик, повний текст ухвали виготовлено 17 вересня 2018 року, у справі за скаргою Селянського фермерського господарства Гумінське , заінтересована особа: заступник начальника Кагарлицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Барченко Діана Юріївна, стягувач: ОСОБА_3 на дії державного виконавця,

В С Т А Н О В И В

Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської областівід 11 вересня 2018 року в задоволенні скарги Селянського фермерського господарства Гумінське , заінтересована особа: заступник начальника Кагарлицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Барченко Діана Юріївна, стягувач: ОСОБА_3 на дії державного виконавця - відмовлено.

Не погодилось із судовим рішенням СФГ Гумінське , головою СФГ Гумінське - Гумінським М.В. подано апеляційну скаргу в якій він вказує на те, що оскаржувана ухвала постановлена з порушення норм матеріального і процесуального права та протирічить встановленим обставинам справи. Зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги доводи і докази скаржника. Також вказує на те, що суд порушив вимоги ст. 63 Закону України Про виконавче провадження .

На підставі викладеного просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення скарги.

У відзиві на апеляційну скаргу представник Кагарлицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області вказує на те, що державний виконавець діяв на підставах та в межах повноважень визначених Законом України Про виконавче провадження , а тому просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник ОСОБА_3 - ОСОБА_6 заперечувала щодо задоволення апеляційної скарги.

Інші особи в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили. Тому колегія суддів апеляційного суду, керуючись положеннями ч. 2 ст.372 ЦПК України, вважала за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника заінтересованої особи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 22 липня 2016 року позов ОСОБА_3 до СФГ Гумінське , треті особи: ОСОБА_5, відділ державної реєстрації Кагарлицької районної державної адміністрації в Київській області про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним - задоволено. Визнано договір оренди земельних ділянок від 10 січня 2012 року укладений між ОСОБА_5 та СФГ Гумінське недійсним. Скасовано державну реєстрацію зазначеного договору оренди земельних ділянок у зв'язку з визнанням договору недійсним в судовому порядку. Зобовязано СФГ Гумінське повернути земельну ділянку площею 5,58 га, цільове призначення (використання) земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та яка розміщена на території Ліщинської сільської ради Кагарлицького району Київсько області, належному власнику - ОСОБА_3

Рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 22 липня 2016 року набрало законної сили 06 вересня 2017 року .

На виконання вказаного рішення суду, 02 листопада 2017 року було видано виконавчий лист № 368/647/16-ц

Заступником начальника Кагарлицького районного відділу державної виконавчої Головного територіального управління юстиції у Київській області Барченко Д.Ю. 03 листопада 2017 року відкрито виконавче провадження ВП №55061630 з виконання виконавчого листа № 368/647/16-ц. Вказану постанову направлено сторонам виконавчого провадження.

Постановою заступника начальника Кагарлицького районного відділу державної виконавчої служби територіального управління юстиції у Київській області Барченко Д.Ю. від 22 листопада 2017 року стягнуто з СФГ Гумінське виконавчий збір в розмірі 14892, 00 грн.

У березня 2018 року голова СФГ Гумінське - Гумінський М.В. звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця, в якій просив визнати неправомірною і скасувати постанову начальника Кагарлицького районного відділу державної виконавчої служби юстиції у Київській області Барченко Д.Ю. від 22 лютого 2018 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 14892,00 грн з СФГ Гумінське .

Скаргу обґрунтовував тим, що виконання рішення Кагарлицького районного суду від 22 липня 2016 року можливо лише боржником - СФГ Гумінське , державний виконавець взагалі не в змозі без участі боржника в примусовому порядку виконати дане рішення, а отже й відсутні підстави для стягнення виконавчого збору. Також вказував на те, що оскільки судове рішення добровільно виконане у строк навіть раніше за вказаний у постанові державного виконавця, а фактично раніше від отримання постанови на руки, то у державного виконавця відсутні підстави для примусового виконання судового рішення, а отже і для стягнення виконавчого збору.

Відмовляючи в задоволенні скарги СФГ Гумінське , суд першої інстанції виходив з того, що рішення суду боржником виконано після початку примусового виконання рішення суду з тривалим проміжком часту (більше двох років), що вказує на правомірність дій державного виконавця щодо стягнення виконавчого збору.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч. З ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Першого протоколу та протоколів № 2. 4. 7 та 11 до Конвенції (далі - Конвенція).

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов 'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 2 ст. 63 вказаного Закону, у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Частиною 2 ст. 74 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Таким чином, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, утому числі судом якої юрисдикції, вони видані. До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Такі висновки містяться у постановах ВеликоїПалати Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 127/9870/16-ц, від 06 червня 2018 року у справі № 921/16/14-г/15.

Відповідно до ч.1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно із п. 5 ч.1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1 - 4 частини першої цієї статті.

В порядку п. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

В силу ч. 1 ст. 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених ст.ст. 255 та 257 цього Кодексу.

Беручи до уваги викладене, скарга СФГ Гумінське на постанову державного виконавця про стягнення виконавчого збору від 22 лютого 2018 року, в силу положень ст. 18 КАС України, має розглядатися в порядку адміністративного судочинства. У зв'язку з цим, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 255 ,374,377, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Селянського фермерського господарства Гумінське - задовольнити частково.

Ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 11 вересня 2018 року - скасувати.

Провадження у справі за скаргою Селянського фермерського господарства Гумінське , заінтересована особа: заступник начальника Кагарлицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Барченко ДіанаЮріївна, стягувач: ОСОБА_3 на дії державного виконавця - закрити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В.В.Соколова

Судді: А.М. Андрієнко

Н.В.Поліщук

Повний текст постанови складений 07 лютого 2019 року.