Ухвала

від 17.09.2018 по справі 805/5032/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про закриття провадження в адміністративній справі

17 вересня 2018 р. Справа №805/5032/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Час прийняття ухвали 14:00 год.

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., розглянувши у підготовчому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Краматорської міської ради про визнання протиправними та нечинними рішень,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Краматорської міської ради з позовними вимогами:

- визнати протиправним та нечинним з моменту прийняття рішення Краматорської міської ради від 12.07.2017 року №24/VІІ-257 "Про ліквідацію Краматорської школи-інтернату І-ІІ ступенів №3 Краматорської міської ради Донецької області, код ЄДРПОУ 25704825";

- визнати протиправним та нечинним з моменту прийняття рішення Краматорської міської ради №24/VІІ-258 "Про погодження безоплатної передачі у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, що перебувають в управлінні Донецької обласної ради об'єкту права комунальної власності територіальної громади міста Краматорська".

Адміністративний позов вмотивований тим, що позивач вважає, що ці рішення є протиправними та підлягають визнанню нечинними з моменту прийняття, оскільки рішення № 24/VІІ-257 Про ліквідацію Краматорської школи-інтернату І-ІІ ступенів № 3 Краматорської міської ради Донецької області, код ЄДРПОУ 25704825 прийнято з порушенням Конституції України, Європейської Хартії Місцевого самоврядування. У місті Краматорську не були належним чином забезпечені всі форми участі населення у громадських обговореннях необхідності ліквідації Школи-інтернату №3 , а саме: не було проведено громадські слухання, загальні збори громадян, інші форми консультацій з громадськістю. До відома депутатів Краматорської міської ради багаторазово було доведено про протизаконність прийняття рішень від імені територіальної громади без забезпечення участі у відповідних питаннях самої територіальної громади, всіх жителів м. Краматорська. Депутатів причетних до скоєння злочину шляхом повалення конституційного ладу, узурпації місцевого самоврядування, перевищення влади та службової недбалості попереджено про кримінальну відповідальність. Такий висновок зроблено на підставі того, що до виключної компетенції міської ради не віднесено вирішення питання щодо одноособового прийняття рішення про розпоряджання майном, що є у власності територіальної громади без участі територіально громади м. Краматорська.

Зазначав, що рішенням Конституційного Суду України № 7-рп/2009 від 16.04.2009 року закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність. Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами. Таким чином посадові особи органів місцевого самоврядування не можуть приймати рішення, виконання яких обмежує права громадян на участь у місцевому самоврядуванні. Це Рішення Конституційного суду є гарантією стабільності суспільних відносин між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям протизаконного рішення.

Позивач також зазначає, що є жителем територіальної громади м.Краматорськ, а отже, всі питання щодо ліквідації Краматорської школи-інтернату I-II ступенів №3 прямо впливають на зменшення гарантованих йому і жителям Конституцією України прав та інтересів.

Враховуючи вищезазначене, позивач звернувся до суду з позовом.

Ухвалою суду від 17.07.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання на 14.08.2018 року на 10 год. 00 хв.

Позивач в судове засідання, призначене на 14.08.2018 року, не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неприбуття суд не повідомив.

Ухвалою суду від 14.08.2018 року відкладено підготовче засідання на 17.09.2018 року на 14 год. 00 хв.

Позивач в судове засідання, призначене на 17.09.2018 року, не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неприбуття суд не повідомив.

Позивач 17.09.2018 року в 14 год. 30 хв. через відділ діловодства та архівної роботи подав суду клопотання про розгляд за участю позивача, клопотання про зупинення провадження та клопотання про перерву для надання можливості міському голові прийняти участь у судовому процесі.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, через відділ діловодства та архівної роботи подав суду заяву про розгляд справи у письмовому провадження, також просив не розглядати раніше заявлені клопотання.

Суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні з урахуванням приписів ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

В матеріалах справи наявні свідоцтво про державну реєстрацію Краматорської міської ради, копія виписки з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 24.11.2015 року (а.с.49,50).

Слід зазначити, що питання утворення Краматорської міської ради, проведення її державної реєстрації не є предметом позову в цій справі.

Відповідно до Статуту, затвердженого рішенням Краматорської міської ради від 29.03.2017 року № 20/VІІ-94, Краматорська загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів №3 Краматорської міської ради Донецької області є юридичною особою та розташована за юридичною адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Героїв України, б. 21. Засновником школи-інтернату №3 є Краматорська міська рада (а.с. 67-75).

Рішенням Краматорською міською радою від 12.07.2017 року № 24/VІІ-257 міська рада вирішила ліквідувати Краматорську загальноосвітню школу-інтернат І-ІІ ступенів №3 Краматорської міської ради, код ЄДРПОУ 25704825.

Рішенням Краматорською міською радою від 12.07.2017 року № 24/VІІ-258 міська рада вирішила погодити безоплатну передачу у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, що перебувають в управлінні Донецької обласної ради об'єкту права комунальної власності територіальної громади м. Краматорська будівлі школи-інтернату №3 з надвірними побудовами та спорудами, розташованої за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Героїв України, б.21, на земельній ділянці площею 2,7031 га, кадастровий номер 1412900000:00:003:0289 із зобов'язанням використовувати за цільовим призначенням розміщення навчального закладу та не відчужувати до приватної власності (а.с. 22).

Проект рішення щодо ліквідації школи інтернату № 3 було оприлюднено на веб-сайті Краматорської міської ради 11.05.2017 року, проект рішення щодо погодження безоплатної передачі будівлі школи-інтернату - оприлюднено 05.07.2017 року (а.с. 87-97).

22.06.2017 року в приміщенні виконкому Краматорської міської ради було проведено засідання круглого столу з питання ліквідації Краматорської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів № 3 Краматорської міської ради Донецької області за участі начальника управління освіти, спеціалістів управління освіти, заступників міського голови, депутатів Краматорської міської ради, батьківського комітету, адміністрації школи-інтернату №3, представників ЗМІ, представників громадських організацій (а.с.98-99).

12.07.2017 року на пленарному засіданні позачергової 24-ої сесії Краматорської міської ради VІІ скликання були прийняті рішення № 24/VІІ-257 та № 24/VІІ-258.

Рішенням Краматорського місцевого суду Донецької області від 25.01.2018 року по справі № 234/10625/17 за позовом ОСОБА_2 до Краматорської міської ради про визнання протиправними та нечинними рішень Краматорської міської ради від 12.07.2017 року: № 24/VІІ-257 Про ліквідацію Краматорської школи-інтернату І-ІІ ступенів №3 Краматорської міської ради Донецької області, код ЄДРПОУ 25704825 та №24/VІІ-258 Про погодження безоплатної передачі у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, що перебувають в управлінні Донецької обласної ради об'єкту права комунальної власності територіальної громади міста Краматорська , яке набрало чинності відповідно до постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.06.2018 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено (а.с. 151-173).

25.06.2018 року позивач звернувся до директора школи-інтернату №3 з заявою про прийняття на роботу на посаду сторожа або охоронця. Однак дізнався, що вакансії немає та не буде з причин прийняття Краматорською міською радою рішення №24/VІІ-257 від 12.07.2017 року та рішення № 24/VІІ-258 від 12.07.2017 року (а.с. 9).

Позивач також зазначає, що є жителем територіальної громади м. Краматорськ, а отже, всі питання щодо ліквідації Краматорської школи-інтернату I-II ступенів №3 прямо впливають на зменшення гарантованих йому і жителям Конституцією України прав та інтересів (а.с.12).

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, оскільки вважає, що відповідачем безпідставно в порушення вимог чинного законодавства України прийнято оскаржувані рішення.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства визначаються Кодексом адміністративного судочинства України.

Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У п. 8 ч. 1 ст. 4 КАС України зазначено, що позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізує владні управлінські функції стосовно заявника.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення ч. 2 ст. 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Утвердження правової держави відповідно до приписів ст. 1, 2 речення ч. 3 ст. 8, ст. 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту.

Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.

Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 55 Конституції України. Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.

Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Таким чином, гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Згідно з судовою практикою Європейського Суду з прав людини фраза "встановленого законом", крім іншого, поширюється на дотримання судом певних норм, які регулюють його діяльність; у разі перевищення судом повноважень, які чітко викладені в процесуальному законі, такий суд не може вважатися "судом, встановленим законом" у значенні п. 1 ст. 6 Конвенції (справа "Сокуренко і Стригун проти України").

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21 грудня 2010 року).

Позивач стверджує, що питання щодо ліквідації Краматорської школи-інтернату №3 прямо впливають на зменшення гарантованих йому, як жителю територіальної громади м.Краматорська, Конституцією України прав та інтересів.

Суд зазначає, що в даній справі відсутній публічно-правовий спір між позивачем та Краматорською міською радою, оскільки прийняті Краматорською міською радою спірні рішення жодним чином не порушують прав та законних інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин.

Водночас Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що поняття спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства слід тлумачити в більш ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Суд зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту як визнання протиправними та нечинними рішень Краматорської міської ради жодним чином не вплине на поновлення його порушених прав як представника територіальної громади м. Краматорська.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

В ч. 2 ст. 239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 183 КАС України передбачено, що за наслідками підготовчого провадження суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, та зазначає, що поняття спору, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, слід тлумачити в контексті ч. 3 ст. 124 Конституції України в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підпадають під юрисдикцію саме адміністративних судів і які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Правова позиція, викладена судом у даній ухвалі, узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, яка викладена в постановах у справах №820/583/16 (К/9901/7053/18), №9901/497/18, № П/9901/370/18.

Стосовно клопотання позивача про розгляд справи за участю позивача, про зупинення провадження та про перерву для надання можливості міському голові прийняти участь у судовому процесі суд зазначає наступне:

Оскільки з урахуванням вищезазначеного обґрунтування суд прийшов до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за участю позивача, клопотання про зупинення провадження та про перерву для надання можливості міському голові прийняти участь у судовому процесі слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 189, 238, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Краматорської міської ради про визнання протиправними та нечинними рішень Краматорської міської ради від 12.07.2017 року №24/VІІ-257 "Про ліквідацію Краматорської школи-інтернату І-ІІ ступенів №3 Краматорської міської ради Донецької області, код ЄДРПОУ 25704825" та №24/VІІ-258 "Про погодження безоплатної передачі у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, що перебувають в управлінні Донецької обласної ради об'єкту права комунальної власності територіальної громади міста Краматорська".

У задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за участю позивача, клопотання про зупинення провадження та клопотання про перерву - відмовити.

Роз'яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення з тією самою позовною заявою в порядку адміністративного судочинства не допускається.

Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені ст. 256 КАС України, і може бути оскаржена в частині закриття провадження у справі до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295-297 КАС України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст ухвали виготовлено 17 вересня 2018 року.

Суддя Загацька Т. В.