Постанова

від 12.09.2018 по справі 908/1583/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2018 справа № 908/1583/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: судді: при секретарі судового засідання: За участю представників сторін: від позивача за первісним позовом від відповідача за первісним позовом від третьої особиМартюхіна Н.О. Дучал Н.М., Склярук О.І. Єлфімовій Ю.О. не з'явились; не з'явилися; не з'явилися. розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОТРАНССЕРВІС", м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 12.12.2017 (повний текст складено 19.12.2017 року) у справі№908/1583/17 (головуючий суддя Смірнов О.Г., судді Носівець В.В., Федорова О.В.) за первісним позовом до відповідача за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: про за зустрічним позовом: до відповідача про Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", м. Київ Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОТРАНССЕРВІС", м. Запоріжжя ОСОБА_5, м. Запоріжжя стягнення грошових коштів в сумі 6701,31 швейцарських франків та 12657,97 гривень Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОТРАНССЕРВІС", м. Запоріжжя Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", м. Київ визнання недійсною додаткової угоди, визнання поруки та договору поруки припиненими

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.12.2017 у справі №908/1583/17 вирішено:

- первісний позов Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОТРАНССЕРВІС" задовольнити частково;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОТРАНССЕРВІС", 69002, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, буд. 83, кв. 7, код ЄДРПОУ 31921027, на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12, поштова адреса: 03115, м. Київ, вул. Пушиної, буд. 21, к. 316, код ЄДРПОУ 09807750, заборгованість за тілом кредиту в сумі 5101 (п'ять тисяч сто один) швейцарських франків 75 сантимів, що в еквіваленті станом на 12.12.2017 року складає 139826 (сто тридцять дев'ять тисяч вісімсот двадцять шість) грн. 54 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 2097 (дві тисячі дев'яносто сім) грн. 40 коп., видавши наказ.

- первісний позов Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" в частині вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОТРАНССЕРВІС" заборгованості за процентами в сумі 1599,56 швейцарських франків, пені за кредитом в сумі 3078,45 грн. та пені за процентами в сумі 9579,52 грн. залишити без розгляду;

- у задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОТРАНССЕРВІС" до Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" про визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 23.12.2014 року до договору поруки, укладеного між Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" та ТОВ "ДНІПРОТРАНССЕРВІС", - відмовити;

- у задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОТРАНССЕРВІС" до Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" про визнання поруки ТОВ "ДНІПРОТРАССЕРВІС" за договором поруки № 11191885000/П від 02.09.2007 року та самого договору припиненими - відмовити.

Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОТРАНССЕРВІС" звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 12.12.2017 у справі №908/1583/17 та прийняти нове рішення про задоволення зустрічних позовних вимог та про відмову в задоволенні первісного позову.

Скаржник вважає рішення суду першої інстанції необґрунтованим, незаконним та таким, що підлягає скасуванню, зважаючи на наступне:

- останній платіж був здійснений позичальником 23.12.2014р., а вимога про повернення кредиту та процентів направлена позичальнику та поручителю 28.08.2015р., тобто через 8 місяців, що є підставою для припинення поруки в силу вимог ст. 559 Цивільного кодексу України;

- укладені між Позичальником та Банком додаткові угоди до кредитного договору збільшили обсяг відповідальності поручителя, при цьому поручитель не надавав своєї згоди на таке збільшення відповідальності;

- додаткова угода №1 від 23.12.2014р. до договору поруки вчинена директором Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОТРАНССЕРВІС" в своїх інтересах, що порушує положення ч 3 ст. 238 Цивільного кодексу України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.05.2018р. було сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий Мартюхіна Н.О., судді Дучал Н.М., Геза Т.Д.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2018р., у зв'язку із перебуванням судді Гези Т.Д. у відпустці, сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий Мартюхіна Н.О., судді Склярук О.І., Дучал Н.М.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2018р., у зв'язку із перебуванням судді Дучал Н.М. у відпустці, сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий Мартюхіна Н.О., судді Склярук О.І., Геза Т.Д.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.09.2018р., у зв'язку із перебуванням судді Гези Т.Д. у відпустці, сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий Мартюхіна Н.О., судді Склярук О.І., Дучал Н.М.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 12.09.2018р. було відмовлено в задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" та заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Укрфінстандарт про заміну Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Укрфінстандарт .

Позивач за первісним позовом у судове засідання 12.09.2018р. не прибув, причини неявки не повідомив.

Відповідач за первісним позовом у судове засідання 12.09.2018р. не прибув, причини неявки не повідомив.

Третя особа у судове засідання 12.09.2018р. не прибула, причини неявки не повідомила.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Укрфінстандарт надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату. Розглянувши вказане клопотання, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що останнє не підлягає задоволенню, зважаючи на той факт, що ТОВ Фінансова компанія Укрфінстандарт не є учасником судового процесу, а клопотання вказаної особи про заміну сторони правонаступником було залишено без задоволення ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 12.09.2018р.

Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 02.08.2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (перейменовано на Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк", далі - Банк) та ОСОБА_5 (далі - Позичальник, третя особа) укладено договір про надання споживчого кредиту № 11191885000 ( далі - Кредитний Договір).

До вказаного Договору між сторонами були підписані додаткова угода № 1 від 24.04.2009 року, № 2 від 09.02.2010 року, № 3 від 09.02.2010 року, № 4 від 23.12.2014 року.

Додатковою угодою № 2 від 09.02.2010 року до Кредитного Договору сторони домовились, що для ідентифікації Договору можуть застосовуватись як номер Договору, зазначений при його укладенні, а саме № 11191885000, так і реєстраційний номер Договору в системі обліку Банку, а саме № 11191885002. При цьому при здійсненні погашення заборгованості за кредитом сторонами використовується реєстраційний номер Договору.

Відповідно до п. п. 1.1., 1.2. Кредитного Договору Банк зобов'язується надати Позичальнику кредитні кошти (кредит) в іноземній валюті у швейцарських франках (CHF) в сумі 68680,00 (шістдесят вісім тисяч шістсот вісімдесят швейцарських франків 00 сантимів) швейцарських франків, що дорівнює еквіваленту 288317,88 (двісті вісімдесят вісім тисяч триста сімнадцять гривень 88 копійок) гривень за курсом НБУ на день укладання договору, а Позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредитні кошти (кредит) та сплатити плату за кредит у порядку та на умовах, зазначених у даному Договорі. При цьому сторони обумовили, що гривневий еквівалент суми кредиту зазначається в Договорі лише в разі надання Банком кредиту в іноземній валюті. Сторони також погодили, що у разі надання Банком кредиту в іноземній валюті у швейцарських франках кредит надається Банком тільки шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позичальника згідно умов Договору. Надання кредиту здійснюється в наступний термін: " 02" серпня 2007 року. Позичальник зобов'язаний повернути кредит в повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно Додатку № 1 до Договору (якщо сторонами визначено такий графік погашення та укладено Додаток № 1 до Договору), але в будь-якому випадку не пізніше " 01" серпня 2017 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту відповідно до умов цього Договору та/або згідно умов відповідної угоди сторін.

Згідно з пунктом 1.3. Кредитного Договору сторони дійшли згоди, що за користування кредитними коштами протягом перших 30 (тридцяти) календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі 9,99 (дев'ять цілих і дев'яносто дев'ять сотих) % річних. Після закінчення цього строку та кожного наступного місяця кредитування розмір процентної ставки підлягає перегляду відповідно до умов Договору. У випадку, якщо Банк не повідомив Позичальника про встановлення нового розміру процентної ставки на наступний місяць строку кредитування відповідно до умов Договору, застосовується розмір процентної ставки, діючий за цим Договором у попередньому місяці. Сторони домовились, що за умовами цього Договору може бути встановлений новий розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання будь-якої із обставин, передбачених ч. 1 (першою) пункту 5.2. Договору. Нарахування процентів за цим Договором здійснюється щомісяця, в останній робочий день поточного місяця, методом "факт/360" відповідно до вимог чинного законодавства України. Період нарахування процентів згідно умов цього Договору починається з дня фактичного надання кредитних коштів, якщо умовами пунктів 1.3.2, 5.2. Договору не передбачено іншу дату початку нарахування процентів, а в наступному - з першого календарного дня поточного місяця, і закінчується останнім календарним днем поточного місяця. При цьому проценти нараховуються на суму кредитних коштів, що фактично надані Банком Позичальнику і які ще не повернуті останнім у власність Банку відповідно до умов Договору. Для розрахунку процентів день надання та день погашення кредиту вважається одним днем. Строк сплати процентів: з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані Банком такі проценти. При цьому сторони також погодили, що в разі повернення до Банку всієї суми кредиту:

- Банк в день такої повної сплати суми кредиту здійснює нарахування процентів за його користування протягом календарного місяця ( в якому здійснюється повне повернення кредиту), починаючи з першого календарного дня такого місяця по день, що передує даті повернення всієї суми кредиту, а

- Позичальник не пізніше дати повного повернення кредиту зобов'язується сплатити Банку суму таких нарахованих процентів.

Умовами п. 1.4., 1.5. Кредитного Договору передбачено, що цільове призначення (мета) кредиту - кредит надається Позичальнику для його особистих потреб, а саме: побутові потреби. Банк надає Позичальнику кредит шляхом зарахування кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника № НОМЕР_2 у Банку, код Банку (МФО) 351005.

Відповідно до умов підпункту "а" пункту 5.2. Кредитного Договору Банк може змінити розмір процентної ставки в сторону збільшення у разі порушення Позичальником кредитної дисципліни (зокрема неналежного виконання умов цього Договору та/або умов договорів, за яким надано забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за цим Договором). Сторони погодили, що у разі настання будь-якої із обставин, передбачених частиною 1 пункту 5.2. Договору Банк може збільшити розмір процентної ставки за договором в наступному порядку, а саме:

- Банк не пізніше ніж за 14 (чотирнадцять) календарних днів до дати збільшення розміру процентної ставки повідомляє Позичальника про встановлення нової процентної ставки, із зазначенням її розміру та дати початку дії такої ставки, шляхом направлення поштою за адресою Позичальника відповідного рекомендованого листа (далі - повідомлення Банку);

- такий новий розмір процентної ставки за цим Договором починає застосовуватись з дати, що буде вказана у Повідомленні Банку до Позичальника, без укладення сторонами відповідної угоди про внесення змін до цього Договору.

У разі незгоди із таким новим розміром процентної ставки Позичальник має право у строк не пізніше останнього робочого дня, що передує даті початку дії нової ставки, вказаної в повідомленні Банку достроково повернути Банку всю суму кредитних коштів, отриманих за Договором, сплатити йому в повному обсязі плату за кредит та здійснити інші платежі за Договором.

Згідно з п. 7.7. Кредитного Договору строк дії даного Договору встановлюється з дати його укладення (дати підписання Договору сторонами) до повного повернення Банку всієї суми кредиту за Договором та повного погашення плати за кредит і неустойки, у разі її нарахування.

Умовами п. 2.1. Кредитного Договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 23.12.2014 року) визначено, що виконання зобов'язань позичальника за цим Договором забезпечується наступним чином, а саме: з метою забезпечення виконання зобов'язань Позичальника Банком приймається порука ТОВ "ДНІПРОТРАНССЕРВІС" згідно договору поруки.

В якості забезпечення належного виконання зобов'язань Позичальника (третьої особи) перед Банком (позивачем) за Кредитним Договором 02.08.2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (далі Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОТРАНССЕРВІС" (далі Поручитель) був укладений договір поруки № 11191885000/П, далі Договір поруки.

До Договору поруки між сторонами була укладена додаткова угода № 1 від 23.12.2014 року.

Відповідно до п. 1.1. Договору поруки Поручитель зобов'язується перед Кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_5, номер за ДРФО НОМЕР_1 (далі - Боржник) усіх його зобов'язань перед Кредитором, що виникли з Договору про надання споживчого кредиту № 11191885000 від 02.08.2007 року (далі - Основний договір), укладеного між Кредитором та Боржником, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Згідно з п. 1.2. - 1.5. Договору поруки Поручителю добре відомі усі умови вищезазначеного Основного договору, зокрема:

- сума Основного договору - 68680,00 (шістдесят вісім тисяч шістсот вісімдесят франків, 00 сантимів) швейцарських франків. Вказана сума Основного договору дорівнює еквіваленту 288317,88 (двісті вісімдесят вісім тисяч триста сімнадцять гривень 88 копійок) гривень за курсом НБУ на день укладення Основного договору, при цьому сторони обумовили, що такий гривневий еквівалент має визначатися в цьому Договорі лише в разі, якщо сума Основного договору виражена у іноземній валюті.

- термін виконання основного зобов'язання - 01.08.2017 року, якщо згідно умов Основного договору не буде застосовано інші терміни виконання такого зобов'язання;

- інші умови Основного договору.

Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Боржник, за всіма зобов'язаннями останнього за Основним договором, включаючи повернення основної суми боргу (в т.ч. суми кредиту, регресу), сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами Основного договору. Відповідальність Поручителя і Боржника є солідарною. Причини невиконання Боржником своїх зобов'язань за Основним договором ніяким чином не можуть впливати на виконання Поручителем зобов'язань за Договором.

Умовами п. 2.1. - 2.3. Договору поруки сторони узгодили, що Кредитор не вправі без згоди Поручителя змінювати умови Основного договору з Боржником, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності Поручителя. Під "згодою Поручителя" сторони розуміють візування Поручителем змін до Основного договору (шляхом проставлення підпису уповноваженої особи та печатки Поручителя, якщо останній є юридичною особою) та/або отримання його письмової згоди з такими змінами та/або шляхом обміну листами, факсимільними повідомленнями та/або укладення Поручителем додаткової угоди до цього Договору щодо внесення відповідних змін. У випадку невиконання Боржником своїх зобов'язань за Основним договором Кредитор має право пред'явити свої вимоги безпосередньо до Поручителя, які є обов'язковими до виконання Поручителем на 10-й робочий день з дати відправлення йому такої вимоги (рекомендованим листом). Поручитель зобов'язаний виконати свої зобов'язання за Договором на користь Кредитора в термін, визначений п. 2.2. Договору, шляхом переказу/перерахування коштів у сумі заборгованості Боржника за Основним договором на рахунки, вказані Кредитором.

Згідно з п. 3.1. Договору поруки цей Договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до повного припинення всіх зобов'язань Боржника за Основним договором.

Пунктом 5.7. Договору поруки сторони визначили, що листування між сторонами за цим Договором здійснюється шляхом направлення або надання однією стороною відповідних повідомлень (рекомендованих листів) іншій стороні на її адресу, що визначена як адреса для листування у розділі 6 цього Договору. Підтвердженням факту відправлення повідомлення (рекомендованого листа) є поштова квитанція або інший поштовий документ, що підтверджує факт відправки або вручення або отримання повідомлення. Сторони погодили, що адреса Кредитора для листування, зазначена в цьому Договорі, вважається місцем виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором.

У зв'язку із неналежним виконанням Позичальником своїх зобов'язань, ПАТ "УкрСиббанк" звернулось з позовною заявою до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя із позовними вимогами до Позичальника та ТОВ "ДНІПРОТРАНССЕРВІС" про стягнення заборгованості за договором № 11191885000 від 02.08.2007 року в сумі 5745,66 швейцарських франків та пені в сумі 14922,49 грн.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 15.07.2016 року у справі № 336/7706/15-ц позов задоволено, зокрема вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_5 та Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОТРАНССЕРВІС" заборгованість за кредитним договором № 11191885000 від 02.08.2007 року у розмірі 5745,66 швейцарських франків та пеню в сумі 14922,49 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 04.07.2017 року рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 15.07.2016 року скасовано в частині стягнення грошових коштів з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОТРАНССЕРВІС" та провадження в цій частині позовних вимог закрито.

Не погодившись із фактом невиконання взятих на себе Позичальником зобов'язань, Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОТРАНССЕРВІС", якою просила стягнути заборгованість, що виникла внаслідок невиконання ОСОБА_5 зобов'язань за кредитним договором № 11191885000 від 02.08.2007 року (в системі обліку банку договір № 11191885002) за кредитом та процентами в сумі 6701,31 швейцарських франків та пені в сумі 12657,97 грн. з яких:

- 5101,75 швейцарських франків - заборгованість за кредитом;

- 1599,56 швейцарських франків - заборгованість по процентам за період з 01.12.2014р. по 30.06.2017р.;

- 3078,45 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за період з 11.04.2017р. по 24.07.2017р.;

- 9579,52 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за строк з 24.07.2016р. по 24.07.2017р.

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОТРАНССЕРВІС" звернулося до Господарського суду Запорізької області із зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", в якому просило:

- додаткову угоду № 1 від 23.12.2014 року до договору поруки, укладеного між Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" та ТОВ "ДНІПРОТРАНССЕРВІС", визнати недійсною;

- поруку ТОВ "ДНІПРОТРАНССЕРВІС" за договором поруки № 11191885000/П від 02.08.2007 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" та ТОВ "ДНІПРОТРАНССЕРВІС", та сам вказаний договір визнати припиненими.

При розгляді зустрічних позовних вимог, судова колегія апеляційного господарського суду виходить з наступного.

Вирішуючи спір про визнання договорів недійсним, суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання договорів недійсними: відповідність договору вимогам закону, додержання встановленої форми договору, дієздатність сторін за договором, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Заявляючи позов про визнання недійсним договору, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.

За приписами статті 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що: виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов'язану сторону певних обов'язків; допускають односторонню відмову від зобов'язання з боку виконавця або односторонню зміну виконавцем його умов; вимагають від одержувача товару (послуги) сплати непропорційно великого розміру санкцій у разі відмови його від договору і не встановлюють аналогічної санкції для виконавця. Виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначені загальні вимоги до чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

У силу приписів статті 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується. Отже, обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

Як вбачається із матеріалів справи, умовами п. 2.1. Кредитного Договору передбачено, що виконання зобов'язань Позичальника за цим Договором забезпечується наступним чином, а саме:

- двокімнатна квартира, загальною площею 48,81 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та є власністю ОСОБА_5, ідентифікаційний номер за ДРФО НОМЕР_1;

- порука ТОВ "ДНІПРОТРАНССЕРВІС" згідно договору поруки.

23.12.2014 року між Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" та громадянином ОСОБА_5 був укладений договір про розірвання договору іпотеки № 11191885000/3 від 02.08.2007 року.

23.12.2014 року між Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" та ОСОБА_5 була підписана додаткова угода № 4 до договору про надання споживчого кредиту № 11191885000 від 02.08.2007 року, за умовами якої останні узгодили викласти п. 2.1. розділу 2 Договору у наступній редакції: " 2.1. Виконання зобов'язань Позичальника за цим Договором забезпечується наступним чином, а саме: з метою забезпечення виконання зобов'язань Позичальника Банком приймається порука ТОВ "ДНІПРОТРАНССЕРВІС" згідно договору поруки".

В подальшому 23.12.2014 року між Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" та ТОВ "ДНІПРОТРАНССЕРВІС" була підписана додаткова угода № 1 від 23.12.2014 року до Договору поруки, якою було, зокрема:

- зазначено, що Поручитель надає свою згоду на зміну основного зобов'язання, що забезпечується за договором, а саме - умови забезпечення кредиту.

- доповнено Договір поруки п. 1.6. згідно якого Сторони ознайомлені з усіма умовами договору (ів), що обумовлюють основне зобов'язання, в тому числі стосовно можливості зміни розміру зобов'язань у більшу та/або меншу сторону, строку і порядку його виконання, забезпеченого цим договором та/або договорами. Сторони досягли згоди відносно розміру, строку і порядку виконання зобов'язань, що забезпечуються відповідно до цього Договору, розуміючи при цьому можливість зміни розміру зобов'язань у більшу та/або меншу сторону, строку і порядку його виконання у випадках, передбачених умовами договору (ів), що обумовлюють основне зобов'язання. Сторони підтверджують, що згідно цього Договору забезпечуються також і розмір зобов'язань, строк і порядок їх виконання, який може бути змінено відповідно до умов вищевказаних договору (ів), що обумовлюють основне зобов'язання.

- п.3 вказаної додаткової угоди встановлено, що Сторони домовились, що строк дії поруки, а саме строк протягом якого Кредитор має право пред'явити вимоги до Поручителя, становить 13 років з дати укладання цього Договору

Вищевказана додаткова угода № 1 від 23.12.2014 року до Договору поруки була підписана від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОТРАНССЕРВІС" директором ОСОБА_5

З цього приводу, судова колегія апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Згідно статті 237 ЦК України представництво це правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Частиною 1 ст. 92 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Згідно ч.3 ст. 92 Цивільного кодексу України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Відповідно до ч.2 ст. 145 Цивільного кодексу України у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників. Виконавчий орган товариства може бути обраний також і не зі складу учасників товариства

Статтею 62 Закону України Про господарські товариства (в редакції на момент виникнення спірних правовідношень) встановлено, що У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками товариства. Дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Загальні збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції дирекції (директора). Дирекція (директор) підзвітна загальним зборам учасників і організує виконання їх рішень. Дирекція (директор) не вправі приймати рішення, обов'язкові для учасників товариства. Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами. Генеральний директор має право без довіреності виконувати дії від імені товариства. Інші члени дирекції також можуть бути наділені цим правом.

Згідно з частиною третьою статті 238 Цивільного кодексу України представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

З аналізу наведеного положення закону можна зробити висновок, що при оскарженні правочину на підставі ч.3 ст. 238 Цивільного кодексу України необхідно встановити наявність особистого інтересу представника під час укладення договору, при цьому такий інтерес має суперечити інтересу довірителя на вчинення відповідного правочину.

Обставини справи, що склались між сторонами в даній справі, а також зміст Кредитного договору, Договору поруки, договору про розірвання договору іпотеки № 11191885000/3 від 02.08.2007 року., а також додаткової угоди № 4 до договору про надання споживчого кредиту № 11191885000 від 02.08.2007 року, свідчать, що директор Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОТРАНССЕРВІС" ОСОБА_5 під час укладання оскаржуваної додаткової угоди № 1 від 23.12.2014 року до Договору поруки діяв недобросовісно та в своїх інтересах, оскільки:

- після укладання додаткової угоди № 1 від 23.12.2014 року до Договору поруки належне виконання зобов'язань Позичальником стало забезпечуватись лише договором поруки №11191885000/П від 02.08.2007р., зважаючи на розірвання Договору іпотеки №11191885000/3 від 02.08.2007 року, а також факт надання Поручителем згоди на забезпечення кредиту лише вказаним Договором поруки;

- двокімнатна квартира, загальною площею 48,81 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка була предметом договору іпотеки №11191885000/3 від 02.08.2007 року була на той час особистою власністю ОСОБА_5. При цьому, шляхом укладання вищевказаних правочинів, якими із тексту Кредитного договору та Договору поруки виключено іпотеку, як засіб забезпечення виконання зобов'язань, ОСОБА_5 переклав всю відповідальність за належне виконання Кредитного договору на Товариство з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОТРАНССЕРВІС" - тобто на юридичну особу, директором якої він був на той час;

- встановлення в додатковій угоді № 1 від 23.12.2014 року до Договору поруки 13 річного строку в межах якого Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" може пред'явити вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОТРАНССЕРВІС", є умовою, що збільшує відповідальність Поручителя, в порівнянні із первісними умовами Договору поруки, та свідчить про безумовне порушення інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОТРАНССЕРВІС";

- на момент укладання додаткової угоди №1 від 23.12.2014р. згідно витягу єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновниками Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОТРАНССЕРВІС" є ОСОБА_7, ОСОБА_8, керівником (підписантом) ОСОБА_5 Матеріали справи свідчать, що загальними зборами учасників Товариства не приймалось рішення щодо уповноваження ОСОБА_5 на укладання додаткової угоди №1 від 23.12.2014р.;

- ОСОБА_5, усвідомлюючи, що строк дії Кредитного договору № 11191885000 від 02.08.2007 року не закінчився, а ним як позичальником не в повному обсязі виконані зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів, протиправно уклав у власних інтересах додаткову угоду №1 від 23.12.2014р. до договору поруки №11191885000/П від 02.08.2007р. чим порушив інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОТРАНССЕРВІС", що свідчить про безумовну недобросовісність його дій як директора юридичної особи - поручителя.

З огляду на вищевикладене, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що додаткова угода №1 від 23.12.2014р. до договору поруки №11191885000/П від 02.08.2007р., укладена між Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОТРАНССЕРВІС" є такою, що суперечить вимогам, передбаченим ч.3 ст. 238 Цивільного кодексу України та підлягає визнанню недійсною.

При розгляді вимоги зустрічного позову про визнання припиненим поруки Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОТРАНССЕРВІС" за договором поруки №11191885000/П від 02.08.2007 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОТРАНССЕРВІС", а також самого договору поруки, судова колегія апеляційного господарського суду виходить з наступного.

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Позика. Кредит. Банківський вклад ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною першою статті 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до статті 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Згідно ч.4 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що строк дії поруки (будь-який із зазначених у частині четвертій статті 559 ЦК України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб'єктивного права кредитора й суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.

Це означає, що зі збігом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред'явлення позову), кредитор вчиняти не може.

З огляду на преклюзивний характер строку поруки й обумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію даного виду забезпечення виконання зобов'язань застосоване в другому реченні частини четвертої статті 559 ЦК України словосполучення "пред'явлення вимоги" до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред'явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя. Зазначене положення при цьому не виключає можливість пред'явлення кредитором до поручителя іншої письмової вимоги про погашення заборгованості за боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Отже, виходячи з положень другого речення частини четвертої статті 559 ЦК України слід дійти висновку про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинно бути пред'явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами) або з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов'язання (у разі якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем).

Таким чином, закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов'язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.

Вищевикладена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.06.2018 року по справі № 408/8040/12 постановах Верховного Суду України від 17.09.2014 по справі № 6-53цс14, від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2662цс15, від 29 березня 2017 року у справі № 6- 3087цс16.

Згідно ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач за первісним позовом направив на адресу Позичальника вимогу № 30-11/28299 від 27.08.2015 року, в якій вимагав усунення порушень за Договором про надання споживчого кредиту № 11191885000 від 02.08.2007 року, а саме погашення простроченої заборгованості за кредитом в сумі 5101,75 швейцарських франків, заборгованості за процентами в сумі 557,55 швейцарських франків протягом 31 календарного дня з дати одержання цього повідомлення. Вказана вимога була отримана Позичальником 03.09.2015 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Крім того, позивач за первісним позовом направив на адресу відповідача (Поручителя) вимогу № 30-11/28298 від 27.08.2015 року, в якій вимагав погасити прострочену заборгованість за кредитом в сумі 5101,75 швейцарських франків та заборгованість за процентами в сумі 557,55 швейцарських франків протягом 10 робочих днів з дати одержання цього повідомлення. Факт направлення вказаної вимоги відповідачу підтверджується засвідченою копією поштового конверту з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Вказаний конверт повернувся від відповідача з позначкою "за закінчення терміну зберігання" 30.09.2015 року.

Вищевказані вимоги були направлені у відповідності до ст.ст. 1048, 1050 ЦК України, розділу 6 Кредитного договору, якими, зокрема, передбачено, що у разі порушення позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань за договором більше ніж на 1 місяць та у випадку непогашення простроченого грошового зобов'язання протягом 31 календарного дня, з дня отримання цієї вимоги, Банк визнає термін повернення кредиту таким, що настав та вимагає від позичальника дострокового повернення всієї суми кредиту та повної сплати за кредит з 32 календарного дня, з дати одержання Позичальником цього повідомлення про дострокове повернення кредиту. При цьому, у разі неотримання Позичальником вищевказаного повідомлення термін повернення кредиту вважається таким, що настав з 41 календарного дня з дати відправлення позичальнику повідомлення про дострокове повернення кредиту.

Відповідно до п.6.1.2. Кредитного договору Банк може визнати термін повернення кредиту таким, що настав згідно пункту 1.2.2 цього Договору та вимагати від Позичальника дострокового повернення всієї суми кредиту та повної сплати плати за кредит, змінивши при цьому терміни повернення кредиту та плати за кредит в меншу сторону.

Таким чином, Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" вищевказаною вимогою змінило строк виконання основного зобов'язання, та як вже зазначалось вище, Позичальник отримав вищевказану вимогу про дострокове повернення кредиту 03.09.2015р., у зв'язку із чим термін повернення кредиту настав на 32 календарний день з дня отримання вимоги, тобто 05.10.2015р.

За таких обставин, зважаючи на зміну строку виконання зобов'язання за Кредитним договором, Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" повинно було звернутись із позовною заявою до поручителя - Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОТРАНССЕРВІС" до 05.04.2016р.

Проте, відповідно до відбитку поштового штемпелю на конверті, Публічне акціонерного товариства "УкрСиббанк" звернулось до господарського суду Запорізької області із позовом, 26.07.2017р., тобто із пропуском шестимісячного строку, який є преклюзивним в розумінні ч.4 ст. 559 Цивільного кодексу України, що зумовлює припинення поруки за кредитним договором від 02.08.2007 року № 11191885000 в повному обсязі.

При цьому, судова колегія апеляційного господарського суду зазначає, що подання Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОТРАНССЕРВІС" в межах цивільної справи № 336/7706/15-ц, не може свідчити про пред'явлення вимоги до поручителя, оскільки таке звернення відбулось в порядку цивільного, а не господарського судочинства.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку щодо обґрунтованості зустрічних позовних вимог про визнання припиненими поруки Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОТРАНССЕРВІС" за договором поруки №11191885000/П від 02.08.2007 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОТРАНССЕРВІС", а також самого договору поруки.

Зважаючи на той факт, що порука Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОТРАНССЕРВІС" за договором поруки №11191885000/П від 02.08.2007 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОТРАНССЕРВІС" припинилась, первісні позовні вимоги підлягають залишенню без задоволення.

Доводи Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", що укладеними додатковими угодами до Кредитного договору, обсяг відповідальності Поручителя щодо належного виконання позичальником умов кредитного договору не збільшився, не мають суттєвого значення під час вирішення спору в даній справі, зважаючи на припинення дії поруки через зазначені вище інші обставини.

Також судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

Зважаючи на вищевикладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що первісні позовні вимоги підлягають залишенню без задоволення, зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції не в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, у зв'язку із чим, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Запорізької області від 12.12.2017 у справі №908/1583/17 підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні первісних позовних вимог та задоволення зустрічних позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання зустрічної позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" .

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОТРАНССЕРВІС" на рішення господарського суду Запорізької області від 12.12.2017 у справі №908/1583/17 - задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 12.12.2017 у справі №908/1583/17 - скасувати.

В задоволенні первісних позовних вимог Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОТРАНССЕРВІС" про стягнення грошових коштів в сумі 6701,31 швейцарських франків та 12657,97 гривень - відмовити.

Зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОТРАНССЕРВІС" до Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" про визнання недійсною додаткової угоди та визнання поруки та договору поруки припиненими - задовольнити.

Додаткову угоду №1 від 23.12.2014р. до договору поруки №11191885000/П від 02.08.2007р., укладену між Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОТРАНССЕРВІС" - визнати недійсною.

Поруку Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОТРАНССЕРВІС" за договором поруки №11191885000/П від 02.08.2007р., укладеного між Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОТРАНССЕРВІС", а також договір поруки №11191885000/П від 02.08.2007р. - визнати припиненими.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОТРАНССЕРВІС" судовий збір за подання зустрічної позовної заяви в сумі 3200 грн. та судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 9 197,21 грн.

Господарському суду Запорізької області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий суддя: Н.О. Мартюхіна

Судді: О.І. Склярук

Н.М. Дучал

(У судовому засіданні 12.09.2018 року проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено 17.09.2018 року).