Рішення

від 18.09.2018 по справі 314/2712/17

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 314/2712/17

Провадження № 2/314/125/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2018 року м.Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області в складі:

головуючий суддя Беспалько Т.Д.,

при секретарі Печонкіній В.П.,

за участю представника позивача ОСОБА_1

за участю представника відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вільнянську цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 підприємства Агрофірма Прогрес про визнання договору припиненим та повернення земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому посилається на те, що їй на праві власності належить земельна ділянка розміром 9,5 га, яка розташована на території Купріянівської сільської ради, Вільнянського району, Запорізької області, кадастровий номер 2321582200:02:003:0034, державний акт серії ЗП № 026371 від 07.02.2005 року, виданого Вільнянським районним відділом земельних ресурсів Запорізької області. Цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

01 червня 2007 року між позивачем та ПП Агрофірма Прогрес було укладено договір оренди земельної ділянки відповідно до якого в строкове платне користування була надана вищевказана земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва терміном на 10 років. В день підписання договору оренди, на вимогу орендаря, ОСОБА_4 була передана відповідачу у користування земельна ділянка та надана відповідна документація, а саме: державний акт на право власності на земельну ділянку, схема земельної ділянки, кадастровий номер земельної ділянки із обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлення земельних сервітутів для подальшої реєстрації відповідачем договору оренди.

01 червня 2007 року сторони договору оренди визначили межі земельної ділянки в натурі:поворотні точки зовнішньої межі, були закріплені межовими знаками, які були передані орендарю на зберігання, про що був складений ОСОБА_6 про визначення меж земельної ділянки в натурі.

01 червня 2007 року власник земельної ділянки ОСОБА_4 передала ПП Агрофірма Прогрес безпосередньо саму земельну ділянку в оренду. На підтвердження цього сторонами був складений ОСОБА_6 прийому - передачі об екта оренди (земельної ділянки) за договором оренди від 01 червня 2007 року.

Зазначені акти були підписані сторонами без заперечень.

Після укладення договору від 01 червня 2007 року відповідач зразу розпочав використання земельної ділянки за договором оренди, обробив грунт, засіяв посівний матеріал, розпочав вирощувати сільськогосподарські культури.

Таким чином, починаючи з 2007 року сторони почали виконувати договір оренди земельної ділянки та набули прав та обов язків сторін за цим договором.

Не дивлячись на обіцянки та досягнуті домовленості договір оренди земельної ділянки директор ПП Агрофірма Прогрес зареєстрував у Запорізькій філії регіональний центр ДЗК лише 02 лютого 2010 року, тобто за мінуванням 2 років та 8 місяців після його укладення.

Весь цей час до його державної реєстрації договір оренди сторонами виконувався у повному обсязі без заперечень.

На даний час по закінченню 10 - річного строку користування відповідачем земельною ділянкою між сторонами виник спір з приводу дії договору оренди.

Позивач вважає, що пунктом 8 договору оренди землі встановлено, що він укладався строком на 10 років. Після його закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 5 місяців до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктом 37 договору оренди передбачено, що його дія припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

У судовому засіданні представник позивача наполягає на позові, звертає увагу суду на ту обставину, що договір оренди земельної частки ( паю) від 01.03.2001 року між позивачем та відповідачем припинено з моменту одержання позивачем державного акту на право власності на спірну земельну ділянку з 07.02.2005 року, з моменту його видачі Вільнянським районним відділом земельних ресурсів Запорізької області. Тобто після виділення земельної ділянки в натурі на місцевості і одержання державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_4 Позивач вважає, що спірний договір укладено 01 червня 2007 року за згодою сторін, які погодили всі істотні умови, в тому числі і строк дії договору ( 10 років), який має відраховуватися з часу його укладання та підписання сторонами.

На момент підписання договору власник земельної ділянки ОСОБА_4 не могла передбачити те, що внаслідок недобросовісної поведінки орендаря договір оренди земельної ділянки буде зареєстрований через 2 роки та вісім місяців.

Представник відповідача позов не визнав, посилаючись на те, що правовідносини з позивачем по оренді землі до 02.02.2010 року регулювалися Договором оренди земельної частки (паю) від 01.03.2001 року. Проти задоволення позову заперечує, зазначає, що строй дії договору від 01 червня 2007 року спливає 02 лютого 2020 року, оскільки договір було зареєстровано 02.02.2010 року і десятирічний строк його дії обраховується саме з цієї дати.

Суд, вислухавши пояснення сторін по справі, вивчивши матеріали справи прийшов до наступного висновку.

На праві власності позивачці належить земельна ділянка розміром 9,5 га, яка розташована на території Купріянівської сільської ради, Вільнянського району, Запорізької області, кадастровий номер 2321582200:02:003:0034, державний акт серії ЗП № 026371 від 07.02.2005 року, виданого Вільнянським районним відділом земельних ресурсів Запорізької області. Цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

01 червня 2007троку між позивачем та ПП Агрофірма Прогрес було укладено договір оренди земельної ділянки відповідно до якого в строкове платне користування була надана вищевказана земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва терміном на 10 років. В день підписання договору оренди, на вимогу орендаря, ОСОБА_4 була передана відповідачу у користування земельна ділянка та надана відповідна документація, а саме: державний акт на право власності на земельну ділянку, схема земельної ділянки, кадастровий номер земельної ділянки із обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлення земельних сервітутів для подальшої реєстрації відповідачем договору оренди.

01 червня 2007 року сторони договору оренди визначили межі земельної ділянки в натурі:поворотні точки зовнішньої межі, були закріплені межовими знаками, які були передані орендарю на зберігання, про що був складений ОСОБА_6 про визначення меж земельної ділянки в натурі.

01 червня 2007 року власник земельної ділянки ОСОБА_4 передала ПП Агрофірма Прогрес безпосередньо саму земельну ділянку в оренду. На підтвердження цього сторонами був складений ОСОБА_6 прийому - передачі об екта оренди (земельної ділянки) за договором оренди від 01 червня 2007 року.

Зазначені акти були підписані сторонами без заперечень.

Договір оренди реально виконувався сторонами з 2007 року, проти чого жодна із сторін не заперечувала.

Суд виходить з того, що сторони тим самим домовилися щодо його виконання і відповідно строк його дії.

Строк дії договору суд не пов язує з фактом його реєстрації.

Відповідно до ч.1 ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в редакції, яка діяла на момент підписання договору сторонами, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться на підставі заяви право володільця ( право набувача), сторін ( сторони) правочину, за яким виникло речове право, або уповноважених ними ( нею) осіб.

Згідно ст. 17 ч.4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в редакції, яка діяла на момент підписання договору сторонами розгляд заяви і прийняття рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, відмову в реєстрації проводяться у строк, який не перевищує чотирнадцяти календарних днів з дня отримання органом державної реєстрації прав заяви та документів, необхідних для державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Сторона, відповідач по справі, який подав договір на реєстрацію не зробив це в розумний строк, що суд розцінює як зловживання відповідно своїм правом.

На момент підписання договору власник земельної ділянки ОСОБА_4 не могла передбачити те, що внаслідок недобросовісної поведінки орендаря договір оренди земельної ділянки буде зареєстрований через 2 роки та 8 місяців.

Відповідач своїми діями відтермінував строк дії договору, щоб збільшити строк цієї дії. Договір почав діяти з 01 червня 2007 року з моменту передач земельної ділянки від позивача до відповідача, що підтверджується ОСОБА_6 прийому - передачі об екта оренди (земельної ділянки) за договором оренди від 01 червня 2007 року. Відповідач недобросовісно користувався земельною ділянкою протягом майже 3 років до моменту реєстрації договору оренди в ДЗК.

Обставини виконання сторонами договору оренди земельної ділянки від 01 червня 2007 року укладеного між ОСОБА_4 та ПП Прогрес , зокрема з якого часу він фактично виконувався сторонами, підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_7, ОСОБА_6 Зі слів свідків їх державні акти на право власності на земельні ділянки знаходилися у директора ПП Агрофірма Прогрес , який зобов язався зареєструвати підписані орендодавцями договори оренди в ДЗК. Однак зробив це після 2 років 8 місяців користування їх земельними ділянками. Це стосується і договору оренди укладеному між ОСОБА_4 та ПП Агрофірма Прогрес .

Відповідно до ст. 212 ч. 3 ЦК України, якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала.

Відповідно до частини першої статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Законом України Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 до Конвенції №475/97-ВР від 17 липня 1997 року ратифіковано Конвенції про захист прав і основних свобод людини Перший протокол та протоколи № 2,4,7,11 до Конвенції.

Згідно із статтею 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі Федоренко проти України від 30 червня 2006 року визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути існуючим майном або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтувати їх принаймні виправданими очікуваннями щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

Суд дійшов висновку, що оскільки особу ОСОБА_4 позбавили права на її майно через противоправні дії відповідача, який не подав своєчасно заяву про реєстрацію договору оренди земельної ділянки, недобросовісно перешкоджав реєстрації цього договору, а тим самим і початку спливу строку дії договору на який його укладено, оскільки відповідачу невигідно було реєструвати договір і він намагався продовжити таким способом строк користування земельною ділянкою ще на 2 роки і 8 місяців, тобто мало місце непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулося порушення ст..1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , принципи якого чітко відстоює ЄСПЛ.

Відповідно до статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. За вимогами статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Суд вважає, що строк дії договору оренди почав обчислюватися з моменту його підписання, передання відповідачу за актом приймання- передачі земельної ділянки та початку виконання сторонами свої прав і обов язків за договором оренди з 01.06.2007 року.

Строк дії договору становить з 01 червня 2007 року по 01 червня 2017 року і після спливу цього строку Договір є таким, що припинив свою дію, тому земельна ділянка підлягає поверненню відповідачу.

З наведених вище підстав суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 10-13, 81-83, 258, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Визнати договір оренди земельної ділянки від 01 червня 2007 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підприємством Агрофірма Прогрес , який зареєстрований 02.02.2010 року за № 041026000004 таким, що припинив свою дію з 02 червня 2017 року у зв язку із закінченням строку, на який він був укладений.

Зобов язати Приватне підприємство Агрофірма Прогрес повернути ОСОБА_4 належну їй на праві власності земельну ділянку загальною площею 9,5 га, кадастровий номер 2321582200:02:003:0034, яка розташована в межах території Купріянівської сільської ради, Вільнянського району, Запорізької області.

Стягнути з відповідача ОСОБА_5 підприємства Агрофірма Прогрес на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 1280 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення суду виготовлений 18 вересня 2018 року.

Суддя Тамара Дмитрівна Беспалько

18.09.2018