Ухвала

від 18.09.2018 по справі 277/936/17

ЄМІЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 277/936/17

У Х В А Л А

"18" вересня 2018 р. смт. Ємільчине

Ємільчинський районний суд Житомирської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1

за участю секретаря с/з ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Ємільчине підготовче судове засідання щодо обвинувального акта у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017061240000004 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Ємільчинського районного суду надійшло кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017061240000004 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Ухвалою судді призначено підготовче судове засідання.

В підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_5 заявив клопотання в якому зазначив, що обвинувальний акт не відповідає вимогам закону, зокрема законодавець у питанні можливої невідповідності обвинувального акту вимогам закону, не обмежується положеннями статті 391 КПК України щодо змісту обвинувального акту, а ставить питання про перевірку законності обвинувального акту нормам КПК України в цілому. Це означає, що суд не може призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, який складений за результатами досудового розслідування без внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Здійснення досудового розслідування без реєстрації кримінального правопорушення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом (ч. 3 ст. 214 КПК України). Досудове розслідування має здійснюватися слідчим та прокурором в межах їх компетенції. Компетенція цих посадових осіб визначається нормами КПК України, тобто вони мають бути призначені для здійснення досудового розслідування в конкретному кримінальному провадженні у відповідності до правил, передбачених КПК України. Зазначене означає, що суд, серед іншого, має перевіряти відповідність обвинувального акту виключно всім нормам КПК. Тому враховуючи вищевикладене, просить обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42017061240000004 за ч. 1 ст. 366 КК України повернути прокурору, як такий що не відповідає вимогам КПК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити справу до судового розгляду, однак після доводів захисника ОСОБА_5 згодився з вказаними порушеннями норм КПК України в обвинувальному акті.

Обвинувачена в підготовчому судовому засіданні підтримала клопотання свого захисника, просила повернути обвинувальний акт прокурору, як такий що не відповідає вимогам закону.

Вислухавши думку сторін, ознайомившись із обвинувальним актом та долученими до нього документами, суд дійшов висновку про повернення обвинувального акту прокурору, виходячи із наступних доводів.

Відповідно до ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення:

1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу;

2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу;

3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу;

4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження;

5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;

6) доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.

Статтею 291 КПК України встановлено вимоги щодо змісту та форми обвинувального акта. Зокрема, обвинувальний акт має містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розмір витрат на залучення експерта; дату та місце його складення та затвердження. До обвинувального акту додається: реєстр матеріалів досудового розслідування, цивільний позов, якщо він був заявлений, розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був заявлений під час досудового розслідування і реєстру матеріалів досудового розслідування.

Незважаючи на те, що загальна структура даного обвинувального акта відповідає вимогам закону, а його текст викладений офіційно-діловою мовою, суд погоджується, з доводами захисника, щодо невідповідності витягу з кримінального провадження № 42017061240000004 інкримінованому ОСОБА_4 кримінальному правопорушенню передбаченому ч. 1 ст. 366 КК України. Зокрема у витязі внесеному до ЄРДР 17.03.2018 року за № 42017061240000004 зазначено:

- упродовж 2016 року невстановлені особи умисно, з метою реєстрації права власності на нерухоме майно внесли до офіційних документів завідомо неправдиві відомості з приводу зміни цільового призначення земельної ділянки АДРЕСА_1 , таким чином підробивши їх. (правова кваліфікація ч. 1 ст. 358 КК України);

- упродовж 2016 року невстановлені особи умисно, з метою реєстрації права власності на нерухоме майно внесли до офіційних документів завідомо неправдиві відомості з приводу зміни цільового призначення земельної ділянки АДРЕСА_1 , використали завідомо підроблений документ з приводу зміни цільового призначення вищевказаної земельної ділянки, (правова кваліфікація ч. 4 ст. 358 КК України).

З таких фабул та кваліфікації однозначно вбачається, що мова йде виключно про фізичних осіб, які протягом 2016 року підробили документи про цільове призначення земельної ділянки та використали їх в органах реєстрації права власності на нерухоме майно.

Таким чином, зазначені відомості, що внесені до реєстру, щонайменшого відношення до дій державного реєстратора ОСОБА_4 , що зареєструвала право власності на земельну ділянку, не мають, тобто досудове розслідування щодо неї здійснене без внесення до Реєстру відомостей про її можливо неправомірні дії.

Звідси висновок про нелегітимність обвинувального акту - який щодо державного реєстратора Ходоровської 0,М. за вчинення службового злочину (ч. 1 ст. 366 КК України - Розділ XVII «Злочини у сфері службової діяльності») складений за результатами досудового розслідування кримінального провадження, зареєстрованого щодо неправомірних дій невідомих фізичних осіб за підозрою їх у підробленні документів та їх використанні (ч.ч. 1, 4 ст.358 КК України - Розділ XV «Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об`єднань громадян».

Окрім того, навіть проти цих невідомих фізичних осіб кримінальне провадження заведено датою від 17.03.2017 року безпідставно, адже відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.ч. 1, 4 ст. 358 КК України, згідно витягу з реєстру отримані лише 18.03.2017 року (витяг з реєстру від 21.03.2017 року).

Підтвердженням факту надходження таких відомостей саме 18.03.2017 року є постанова прокурора від 20.03.2017 про передачу кримінального провадження за підслідністю в слідче відділення Новоград-Волинського ВП, де зазначено, що з управління захисту економіки в Житомирській області в прокуратуру 18.03.2017 року надійшли матеріали з приводу підробки та використання підроблених документів при реєстрації права власності на нерухоме майно.

Додатковим незаперечним підтвердженням факту внесення до ЄРДР відомостей про підроблення документів та їх використання іншими, а не ОСОБА_4 , особами, є кваліфікація фабули кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 358 КК України. Така кваліфікація вочевидь не стосується дій ОСОБА_4 , як державного реєстратора речових прав на нерухоме майно, адже згідно обвинувального акту вона не використовувала ніяких завідомо підроблених документів.

Окрім того, до змісту фабули кримінального правопорушення у ЄРДР, Положенням про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань ставляться певні обов`язкові вимоги. Зокрема, у розділі II п. 2 пп.14 Положення з цього приводу вказується наступне:

- при внесенні до Реєстру фабули кримінального правопорушення в обов`язковому порядку відображаються, дата, час, адреса, місце, спосіб, знаряддя, засоби та інші особливості вчинення кримінального правопорушення, розмір збитків, прізвище фізичної особи (осіб) або дані про юридичну особу (осіб), яка (які) є потерпілими, дані про, осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, інші необхідні відомості.

Ці вимоги закону не виконані, що не дає щонайменшої змоги ідентифікувати вказані вище фабули кримінального правопорушення у Витягу з кримінального провадження № 42017061240000004 від 17.03.2017 року як такі, що відносяться до дій, інкримінованих в обвинувальному акті ОСОБА_4 .

Верховний Суд України у своєму правовому висновку (постанова від 24 листопада 2016 року у справі № 5-328кс16) наголосив, що виклад фактичних обставин злочину є надзвичайно важливим, бо правильне їх відображення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків слідчого, але і для дослідження обставин вчиненого злочину в суді та реалізації права на захист.

Необхідність перевірки відповідності вимогам КПК складеного обвинувального акту виникає також з вимог до його складання, передбачених ч. 3 ст. 291 КПК України про те, що обвинувальний акт підписується слідчим.

З цього приводу мають бути досліджені процесуальні документи про компетенцію слідчого здійснювати досудове розслідування в конкретному кримінальному провадженні та складати за його результатами обвинувальний акт. Процесуальна необхідність отримання таких повноважень конкретним слідчим випливає з наступних законоположень.

Згідно ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.

В даному випадку, після направлення прокурором кримінального провадження за підслідністю у слідчий відділ Новоград-Волинського ВП, начальник цього слідчого відділу і мав своїм процесуальним рішенням визначити конкретного слідчого, який буде здійснювати досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017061240000004 від 17.03.2017 року.

У відповідності до вимог ст. 110 КПК України процесуальні рішення під час досудового розслідування приймаються у формі постанови.

До того ж, згідно ч. 6 ст. 214 КПК України слідчий невідкладно у письмовій формі повідомляє прокурора про початок досудового розслідування, підставу початку досудового розслідування.

У відповідності до Розділу 1 п. 3 пп. 1 Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, внесення відомостей до Реєстру здійснюється з дотриманням строків, визначених КПК України та цим Положенням, а саме про призначення слідчого, процесуального керівника, прийняття до провадження - невідкладно.

В обвинувальному акті зазначено, що досудове розслідування здійснювалося групою слідчих у складі:

- старшого слідчого СВ Новоград-Волинського ПП ГУКНП України в Житомирській області ОСОБА_6 ;

- слідчого СВ Новоград-Волинського НП ГУКНП України в Житомирській області ОСОБА_7 .

Як вбачається із Реєстру матеріалів досудового розслідування, що доданий до обвинувального акту, в розділі «Прийняті в ході досудового розслідування процесуальні рішення» вказана лише постанова про призначення групи прокурорів. Процесуальне рішення про призначення групи слідчих, визначення старшого групи не відображене.

Таким чином, обвинувальний акт не відповідає вимогам закону, так як складений слідчим СВ Новоград-Волинського НП ГУНП України в Житомирській області ОСОБА_6 , який не мав процесуальних повноважень здійснювати досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017061240000004 від 17.03.2017 року та складати за його результатами обвинувальний акт, тобто слідчим, який діяв поза межами компетенції. Окрім того, обвинувальний акт складений за результатами досудового розслідування інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, відомості про яке на порушення ст. 214 КПК України не внесені до ЄРДР.

Суд вважає, що в силу очевидності, вказані недоліки, без їх завчасного усунення, є об`єктивною перешкодою для призначення судового розгляду.

Отже, суд дійшов висновку, що у відповідності до вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, даний обвинувальний акт необхідно повернути прокурору для усунення очевидних виявлених недоліків, оскільки він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Керуючись ст. ст. 291, 314, 315 КПК України суд,-

УХВАЛИВ:

Обвинувальний акт до кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42017061240000004 від 18 березня 2017 року по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 366 КК України, разом з додатками - повернути прокурору Новоград Волинської місцевої прокуратури ОСОБА_8 .

Ухвала про повернення обвинувального акта може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Житомирської області через Ємільчинський районний суд Житомирської області протягом семи днів з дня оголошення ухвали.

Суддя /підпис/

Копія вірна:

Суддя: ОСОБА_1