Ухвала

від 14.11.2018 по справі 277/936/17

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №277/936/17 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Категорія в порядку КПК України Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2018 року Житомирський апеляційний суд

в складі: головуючого ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю: секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 на ухвалу Ємільчинського районного суду Житомирської області від 18 вересня 2018 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42017061240000004 за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, повернуто прокурору,-

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_8 просить ухвалу суду скасувати та призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції. Вважає, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, з підстав невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи і підлягає скасуванню у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Зазначає, що висновок суду першої інстанції про повернення обвинувального акту прокурору є безпідставним, оскільки обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України. Вказує, що при вирішенні питання про повернення обвинувального акту прокурору, суд вийшов за межі дослідження обставин, які мають бути вирішені у ході підготовчого судового засідання та фактично вдався до дослідження доказів. Крім того, вказує, що посилання суду на відсутність у слідчого ОСОБА_10 повноважень на проведення досудового розслідування та складання обвинувального акту, є безпідставним, оскільки він входить до групи слідчих, яку було призначено у даному кримінальному провадженні.

В ухвалі суду зазначено, що до Ємільчинського районного суду надійшло кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017061240000004 по обвинуваченню ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

В підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_7 заявив клопотання в якому зазначив, що обвинувальний акт не відповідає вимогам закону, зокрема законодавець у питанні можливої невідповідності обвинувального акту вимогам закону, не обмежується положеннями статті 291 КПК України щодо змісту обвинувального акту, а ставить питання про перевірку законності обвинувального акту нормам КПК України в цілому. Це означає, що суд не може призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, який складений за результатами досудового розслідування без внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Здійснення досудового розслідування без реєстрації кримінального правопорушення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом (ч. 3 ст. 214 КПК України). Досудове розслідування має здійснюватися слідчим та прокурором в межах їх компетенції. Компетенція цих посадових осіб визначається нормами КПК України, тобто вони мають бути призначені для здійснення досудового розслідування в конкретному кримінальному провадженні у відповідності до правил, передбачених КПК України. Зазначене означає, що суд, серед іншого, має перевіряти відповідність обвинувального акту виключно всім нормам КПК. Тому вважав, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42017061240000004 за ч. 1 ст. 366 КК України слід повернути прокурору, як такий що не відповідає вимогам КПК України.

Задовольняючи клопотання захисника, суд першої інстанції виходив з того, що обвинувальний акт не відповідає вимогам закону, так як складений слідчим СВ Новоград-Волинського НП ГУНП України в Житомирській області ОСОБА_10 , який не мав процесуальних повноважень здійснювати досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017061240000004 від 17.03.2017 року та складати за його результатами обвинувальний акт. Окрім того, обвинувальний акт складений за результатами досудового розслідування інкримінованого ОСОБА_9 кримінального правопорушення, відомості про яке на порушення ст. 214 КПК України не внесені до ЄРДР.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про повернення обвинувального акту прокурору для належного оформлення у відповідності до положень ст. 291 КПК України.

Заслухавши доповідача, доводи прокурора в підтримання апеляційної скарги, пояснення захисника ОСОБА_7 в заперечення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

За змістом положень ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває особі обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам ст. 291 КПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 283 КПК України обвинувальний акт є формою закінчення досудового розслідування та формою звернення прокурора до суду.

Згідно ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження.

Як вбачається зі змісту обвинувального акту, ОСОБА_9 будучи службовою особою, працюючи на посаді державного реєстратора Комунального підприємства «Правовий центр Сербо-Слобідської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області» 14.09.2016 року прийняла від ОСОБА_11 заяву та документи для державної реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1821755100:07:013:0025, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільовим призначенням якої, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку, є будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд.

Діючи умисно, ОСОБА_9 , незважаючи на відсутність затвердженого проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення вказаної земельної ділянки, прийняла рішення про державну реєстрацію права власності на зазначену земельну ділянку ОСОБА_11 та 20.09.2016 року в приміщенні КП «Правовий центр Сербо-Слобідської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області» по вул. Соборній 56 в смт. Ємільчино Житомирської області, на прохання ОСОБА_11 , внесла до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, завідомо неправдиві відомості щодо цільового призначення даної земельної ділянки, а саме для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, достовірно знаючи, що фактично цільовим призначенням даної земельної ділянки є будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Таким чином, ОСОБА_9 внесла до офіційних документів Державного реєстру речових прав на майно завідомо неправдиві відомості щодо цільового призначення земельної ділянки.

На підставі встановлених фактичних даних, слідчим у обвинувальному акті зазначено правову кваліфікацію кримінального правопорушення ч.1 ст. 366 КК України та сформульовано обвинувачення ОСОБА_9 .

Колегія суддів звертає увагу, що обов`язок доказування перед судом вини обвинуваченого і усіх обставин вчиненого кримінального правопорушення лежить лише на прокуророві, а у обвинувальному акті зазначаються ті фактичні обставини кримінального правопорушення, які саме прокурор вважає встановленими на стадії досудового розслідування.

Зі змісту обвинувального акту вбачається, що в ньому викладено обставини, які прокурор вважає встановленими, зазначено правову кваліфікацію кримінального правопорушення, з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Проте, судом передчасно зроблено висновок про те, що кримінальне провадження не відноситься до обвинуваченої ОСОБА_9 .

Як зазначено прокурором при апеляційному розгляді, згідно матеріалів кримінального провадження, які не досліджувались судом першої інстанції, правову кваліфікацію даного кримінального провадження змінено із ч.1 ст. 358 КК України на ч. 1 ст. 366 КК України, ч. 4 ст. 358 КК України закрито у зв`язку із відсутністю складу злочину та відповідно ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, про що внесено відповідні зміни в ЄРДР та фабулу кримінального правопорушення, а в подальшому слідчим і складено обвинувальний акт.

Відповідно до ч.3 ст. 314 КПК України суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду. Отже, повернення обвинувального акту прокурору передбачає наявність в ньому таких недоліків, які не можуть бути усунуті та перешкоджають призначити судовий розгляд.

Проте, судом безпідставно вказано про відсутність у слідчого повноважень на проведення досудового розслідування та складання обвинувального акту.

Так, згідно витягу з ЄРДР вбачається, що у кримінальному провадженні призначено групу слідчих у складі слідчих ОСОБА_10 та ОСОБА_12 . Дані відомості містяться і у обвинувальному акті. Крім того, у матеріалах даного кримінального провадження міститься постанова від 23.03.2017 року про призначення у кримінальному провадженні групи вказаних слідчих, яка відкрита обвинуваченій, відповідно до вимог ст. 290 КПК України.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про невідповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України, не перевіривши матеріали кримінального провадження, та повернув прокурору обвинувальний акт в даному кримінальному провадженні, керуючись лише доводами клопотання захисника-адвоката ОСОБА_7 .

Крім того, як вбачається зі змісту ухвали, в порушення вимог кримінального процесуального закону, суд першої інстанції під час підготовчого судового засідання вдався до оцінки тих обставин, які мають бути досліджені під час судового розгляду обвинувального акту по суті.

На підставі викладеного, апеляційний суд вважає, що ухвала суду першої інстанції не може залишатись в силі та підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 задовольнити.

Ухвалу Ємільчинського районного суду Житомирської області від 18 вересня 2018 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42017061240000004 за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, повернуто прокурору скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: