Провадження № 2/522/1831/18
Справа № 522/13821/17
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 вересня 2018 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси
у складі: судді - Бондар В.Я.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства Енергомонтажний поїзд №754 про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні та компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач 27.07.2017 року звернуся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до державного підприємства Енергомонтажний поїзд №754 та просив стягнути з відповідача нараховану, але не виплачену йому заробітну плату у розмірі 16 956,71 грн., середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільненні за період з 10.03.2017 року по 25.07.2017 року у розмірі 64 396,32 грн. та компенсацію втрати частин доходу у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати у розмірі 1312,20 грн.
В обґрунтування позову вказано, що 09.03.2017 року ОСОБА_1 був звільнений за згодою сторін з посади охоронця ДП Енергомонтажний поїзд №754 . На день звільнення з роботи ОСОБА_1 було нараховано заробітну плату за період з 02.09.2016 року по 09.03.2017 року, однак розрахунок до даного часу не було здійснено. Середньоденний заробіток ОСОБА_1 за останні два місяці (січень і лютий 2017 року) склав 466,64 грн., тож відповідач повинен виплати позивачу середній заробіток у розмірі 64 396,32 грн., який розраховується наступним чином: 466,64 грн. (середньоденний заробіток) помножити на 138 (кількість календарних днів з затримки розрахунку). Розмір компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати становить 1312,20 грн. та розрахована відповідно до Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати .
Ухвалою суду від 28.07.2017 року (головуючий суддя Свячена Ю.Б.) провадження у справі відкрито.
До суду 13.02.2018 року надійшов відзив Державного підприємства Енергомонтажний поїзд №754 , згідно якого представник відповідача просив відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ДП середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні та компенсації втрати частини доходу у зв'язка з порушенням строків виплати заробітної плати. ДП Енергомонтажний поїзд №754 частину вимог щодо заборгованості по заробітній платі визнав. Інші позовні вимоги не визнано, оскільки представник відповідача вказав, що вини роботодавця у простроченні немає, оскільки відповідач не здійснює господарську діяльність та у відповідача відсутні фінансові надходження, завдяки яким можливо було виплатити заробітну плату.
У зв'язку з рішенням Дисциплінарної палати від 22.11.2017 року №3723/3дп/15-17, на підставі наказу керівника апарату суду Німас І.Я. від 08.12.2017 року №218/а, по справі проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Справа надійшла до провадження судді Бондаря В.Я. та ухвалою суду від 26.02.2018 року прийнята до провадження, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження (письмового провадження) без виклику сторін.
У зв'язку з великим навантаженням судді Бондар В.Я., довідкою помічника судді, строк розгляду справи було продовжено для повного та всебічного дослідження обставин справи.
У разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи , додані до неї документи приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 01.09.2016 року наказом №17 Державного підприємства Енергомонтажний поїзд №754 ОСОБА_1 прийнято на роботу на посаду охоронця 3 02.09.2016 року.
09 березня 2017 року ОСОБА_1 звільнено з посади охоронця на ДП Енергомонтажний поїзд №754 за згодою сторін, що підтверджується наказом Державного підприємства Енергомонтажний поїзд №754 №4 від 09.03.2017 року.
З довідки Державного підприємства Енергомонтажний поїзд №754 №22/06/43 від 22.06.2017 року вбачається, що за період з 2016 року по 2017 рік ОСОБА_1 було нараховано заробітної плати у розмірі 21064,23 грн. на момент звільнення заборгованість по заробітній платі з урахуванням утримань склала 16956,71 грн.
Згідно довідки Державного підприємства Енергомонтажний поїзд №754 №22/06/48 від 22.06.2017 року середньоденна заробітна плата складає 466,64 грн.
Відповідно до ст.55 Конституції України та ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 5 ЦПК України). Способи захисту визначені ст. 16 ЦК України та КЗпП України.
Відповідно до статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
Відносини, які виникають між працівником і роботодавцем із приводу оплати праці, у тому числі й у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати, регулюються трудовим законодавством, а саме: КЗпП України; Законами України: Про оплату праці , ;Про індексацію грошових доходів населення , ;Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати ; Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078; Положенням про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1427.
Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України Про оплату праці та іншими нормативно-правовими актами (ст. 94 КЗпП України).
Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавцем, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата (ст. 115 ч.1 КЗпП України).
Як передбачено ст. 116 згаданого Кодексу, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівнику при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювань ним суму.
В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору (ст. 117 КЗпП).
Крім того, відповідно до п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999р. №13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці , установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Таким чином, під час судового розгляду справи, знайшли своє підтвердження доводи позивача про нараховану, але не виплачену заробітну плату при звільненні в розмірі 16956,71 грн., яка підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача, з відрахуванням обов'язкових платежів. При цьому, сам по собі факт відсутності коштів на підприємстві не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. До того ж, під час розгляду справи судом не встановлено вини ОСОБА_1, як працівника підприємства, у виникненні становища, яке призвело до затримки розрахунку по заробітній платі.
Що стосується позовних вимог про стягнення середнього заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати, то суд враховує обставину про відсутність між сторонами спору про розмір належних до виплати сум після звільнення працівника - розмір заборгованості визнається відповідачем державним підприємством Енергомонтажний поїзд №754 , що підтверджується довідкою від 22.06.2017 року, період невиплати позивачу заробітної плати з 09.03.2017 року по 25.07.2017 року складає 138 днів, а також середньоденний розмір заробітку позивача складає 466 грн. 64 коп., а тому до стягнення з відповідача підлягає нарахування у розмірі 64 396 грн. 32 коп. (138 робочих днів х 466 грн. 64 коп.).
Статтею 34 Закону України Про оплату праці встановлено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
У випадках порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникові надається право на компенсацію відповідно до Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати , за яким компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами в цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата та інші.
Відповідно до Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1427 (зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 року № 692), компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати заробітної плати, нарахованої працівникові за період роботи, починаючи з 1 січня 1998 року, якщо індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги за цей період зріс більш як на один відсоток.
Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати за відповідний місяць (після утримання податків і платежів) на коефіцієнт приросту споживчих цін.
Коефіцієнт приросту споживчих цін визначається як різниця між часткою від ділення індексу споживчих цін в останній місяць перед виплатою суми заборгованості на індекс споживчих цін у тому місяці, за який виплачується заробітна плата, та коефіцієнтом 1.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 15.10.2013 № 9- рп/2013 положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України слід розуміти так, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.
Отже, враховуючи встановлені під час судового розгляду справи обставини, суд дійшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача ДП Енергомонтажний поїзд №754 на його користь компенсації частини заробітку в розмірі 1 312 грн. 20 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За змістом ч.1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Частиною два цієї статті передбачено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Зважаючи на вищевикладене, враховуючи, що відповідач визнав вимоги позивача щодо стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, беручи до уваги, що відсутність коштів у ДП Енергомонтажний поїзд №754 немає значення для вирішення спору, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно частини 6 цієї статті якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Станом на день звернення до суду відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичної особою складала 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ціна позову становить 82665,23 грн.
Оскільки при зверненні до суду позивач був звільнений від сплати судового збору, з державного підприємства Енергомонтажний поїзд №754 в дохід держави підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 826 грн. 65 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 116, 117 КЗпП, ст. 34 Законом України Про оплату праці , Законом України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати , ст.ст. 2, 4, 12, 13, 27, 64, 76, 81, 95, 133, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 274, 279, 354 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до державного підприємства Енергомонтажний поїзд №754 про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні та компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати - задовольнити.
Стягнути з державного підприємства Енергомонтажний поїзд №754 (код ЄДРПОУ 01387828, місцезнаходження: 65039, м. Одеса, вул. Семінарська, буд. 15А) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1) нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 16 956 (шістнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят шість) гривень 71 копійка.
Стягнути з державного підприємства Енергомонтажний поїзд №754 (код ЄДРПОУ 01387828, місцезнаходження: 65039, м. Одеса, вул. Семінарська, буд. 15А) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1) середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільнені ОСОБА_1 від 09.03.2017 року за період з 10.03.2017 року по 25.07.2017 року у розмірі 64 396 (шістдесят чотири тисячі триста дев'яносто шість) гривень 32 копійки.
Стягнути з державного підприємства Енергомонтажний поїзд №754 (код ЄДРПОУ 01387828, місцезнаходження: 65039, м. Одеса, вул. Семінарська, буд. 15А) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1) компенсацію втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати у розмірі 1 312 (одна тисяча триста дванадцять) гривень 20 копійок.
Стягнути з державного підприємства Енергомонтажний поїзд №754 (код ЄДРПОУ 01387828, місцезнаходження: 65039, м. Одеса, вул. Семінарська, буд. 15А) на користь держави судовий збір у розмірі 826 (вісімсот двадцять шість) гривень 65 копійок.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга подається шляхом подання апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Повний текс рішення суду складено 19.09.2018 року.
Суддя: В.Я. Бондар
Суд | Приморський районний суд м.Одеси |
Дата ухвалення рішення | 19.09.2018 |
Оприлюднено | 20.09.2018 |
Номер документу | 76557350 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Приморський районний суд м.Одеси
Бондар В. Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні