Ухвала

від 14.09.2018 по справі 5011-9/15826-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

14.09.2018Справа № 5011-9/15826-2012

За заявою про у справі за позовом доТовариства з обмеженою відповідальністю Фірма "С і Б" визнання наказу таким, що не підлягає виконанню № 5011-9/15826-2012 Заступника прокурора Голосіївського району м. Києва в інтересах держави в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "С і Б" про стягнення 3 700 830, 00 грн. Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Ярмоленко С.М. Представники сторін: від позивача:Глущенко Д.В. - за довіреністю; від відповідача (заявника): від прокуратури:не з'явився; Морозов В.Ю. ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.01.2013 у даній справі №5011-9/15826-2012 позов задоволено повністю: замінити позивача у справі - Головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) його правонаступником - Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "С і Б" (01601, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 13, оф. 413; код ЄДРПОУ 23711519; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь держави в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36; код ЄДРПОУ 0463342, одержувач: ГУДКСУ, банк одержувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку: 820019, код ЄДРПОУ 37993783, р/р 31517921700001, код доходів: 24170000) 3 233 550 (три мільйони двісті тридцять три тисячі п'ятсот п'ятдесят) грн. 00 коп. основної заборгованості з урахуванням інфляції, 467 280 (чотириста шістдесят сім тисяч двісті вісімдесят) грн. 00 коп. пені за прострочення грошового зобов'язання; Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "С і Б" (01601, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 13, оф. 413; код ЄДРПОУ 23711519; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) до Державного бюджету України (Одержувач: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (ГУ ДКСУ у м. Києві), Банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (ГУ ДКСУ у м. Києві), код ЄДРПОУ 37993783, МФО 820019, р/р 31215206783001, код платежу 22030001) 64 380 (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору.

04.02.2013 на виконання даного рішення Господарським судом міста Києва від 15.01.2013 по справі №5011-9/15826-2012 видано відповідні накази.

03.03.2017 до канцелярії суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "С і Б" (надалі - заявник/відповідач) про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2017 (суддя Чебикіна С.О.) зупинено стягнення за наказом Господарського суду м. Києва № 5011-9/15826-2012 від 04.02.2013 та зупинено провадження у даній справі № 5011-9/15826-2012 з розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню до вирішення справи за № 910/4682/17, що розглядається Господарським судом м. Києва.

Ухвала мотивована тим, що рішення у справі № 910/4682/17, у разі задоволення позову ТОВ Фірма "С і Б" про зміну договору пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва №434 від 07.08.2008 року, може бути підставою для визнання наказу, що не підлягає виконанню.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2017 ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.04.2017 у справі № 5011-9/15826-2012 скасовано; матеріали справи №5011-9/15826-2012 повернуто до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що в даному випадку відсутні підстави, які унеможливлюють розгляд справи, тому судом першої інстанції помилково застосовано п. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, оскільки рішення у справі № 5011-9/15826-2012, на виконання якого були видані накази від 04.02.2013 року, не скасоване та є чинним.

Відповідно до Постанови Верховного суду від 03.03.2018 Постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2017 у справі №5011-9/15826-2012 залишено без змін.

Як вбачається з Розпорядження в.о. керівника апарату Господарського суду міста Києва № 05-23/2440 від 17.08.2017 було призначено проведення повторного автоматизованого розподілу матеріалів судової справи через неможливість передачі матеріалів судової справи на розгляд судді Чебикіної С.О., у зв'язку з її відпусткою.

Згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "С і Б" передано на розгляд судді Підченка Ю.О.

02.05.2018 до Господарського суду міста Києва повернулися матеріали оскарження по справі 5011-9/15826-2012 після розгляду скарги Верховним судом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "С і Б".

Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 11.05.2018 вирішення питання про призначення заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню відкладено до повернення матеріалів справи № 5011-9/15826-2012 до Господарського суду міста Києва, оскільки оригінал заяви знаходиться саме у матеріалах справи, а не у матеріалах оскарження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2018 розгляд вищевказаної заяви про виправлення помилки призначено на 14.09.2018.

13.09.2018 прокурором через канцелярію суду надано клопотання, у якому він просив суд надати строк для ознайомлення з матеріалами справи та для подання пояснень.

Разом з тим, відповідачем (заявником) 13.09.2018 через канцелярію суду надано клопотання про відкладення розгляду справи, у якому відповідач вказує на те, що він не має можливості забезпечити участь свого представника у засідання, призначене на 14.09.2018.

Мотивуючи вказане клопотання про відкладення розгляду справи, відповідач зазначає, що у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, справедливість суду, в контексті розгляду даної справи полягає у наданні ним кожній стороні та кожній особі, які беруть участь у справі можливість використовувати надані їм процесуальним законодавством права.

Зокрема, відповідач посилається на те, що у справі Vermeulen v. Belgium від 20.02.1996 року (скарга № 19075/91) Європейський суд, зокрема, постановив, що положення статті 6 Конвенції включають в себе гарантію змагальності, під якою слід розуміти те, що сторони у кримінальному процесі мають право брати участь у судових засіданнях, ознайомлюватися зі всіма доказами і зауваженнями, залученими до справи, та коментувати їх та вказане повинно однаково тлумачитись для всіх видів судочинства на будь-якому етапі його здійснення.

Безпосередньо в судовому засіданні 14.09.2018 представник позивача надав усні пояснення по заяві та заперечення.

У свою чергу, прокурор наполягав на відкладенні розгляду справи, у зв'язку з необхідністю додаткового часу на ознайомлення.

Судом оголошено перерву в судовому засіданні з метою забезпечення прокурору можливості ознайомитися з необхідними матеріалами справи.

Після перерви позивач та прокурор надали усні пояснення та вказали на можливість розглянути заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню безпосередньо в судовому засіданні 14.09.2018 без відкладення на іншу дату.

У судове засідання представник відповідача не з'явився, водночас неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду заяви.

Стосовно клопотання відповідача про відкладення розгляду заяви суд вважає за необхідне звернути увагу на такі обставини.

Положенням ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплюється право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, з яким також кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Разом з тим, Європейський суд з прав людини вказує на те, що пункт 1 статті 6 Конвенції, interalia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (рішення Європейського суду з прав людини у справі Глоба проти України, no. 15729/07, від 05.07.2012).

При цьому, за приписом ч. 3 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви . До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

Так, розгляд заяви відповідача про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню стосується наказу Господарського суду міста Києва від 04.02.2013 по справі № 5011-9/15826-2012, який виданий на виконання рішення суду від 15.01.2013 у даній справі №5011-9/15826-2012, яке у свою чергу набрало законної сили, а отже - підлягає виконанню у встановленому законом порядку.

Разом з тим, правова природа розгляду судом заяв, поданих на підставі ст. 328 ГПК України, зокрема - про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню полягає, в тому числі, в забезпеченні судом визначеності щодо наявності підстав для виконання наказу, виданого на виконання рішення у справі, що у свою чергу визначає правомірність виконання такого наказу. При цьому своєчасність розгляду такої заяви без необґрунтованого затягування її судового розгляду, забезпечує оперативність такого виконання рішення суду.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи слід відмовити та заява підлягає розгляду в строк, передбачений ч. 3 ст. 328 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Мотивуючи заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, відповідач вказує наступні обставини:

- постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2016 у справі №910/4358/15-г задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма СІБ до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання недійсним договору (копія постанови наявна в матеріалах справи). Визнано недійсним договір про пайову участь у створенні, соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва №434 від 07.08.2008, укладений між Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма СІБ ;

- вказаний договір пайової участі було визнано недійсним оскільки він суперечить положенням Постанови Кабінету Міністрів України Про встановлення граничного розміру коштів замовників, що залучаються для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів від 24 січня 2007р. № 40;

- постановою Вищого господарського суду України від 15.12.2016 касаційні скарги Заступника прокурора міста Києва та Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2016 у справі № 910/4358/15-г задоволено частково. Скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2016 у справі № 910/4358/15-г, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва;

- зазначена постанова Вищого господарського суду України мотивована порушенням господарськими судами норм процесуального права при розгляді вказаної судової справи та враховуючи той факт, що вказаний договір суперечить нормам матеріального права України (що було встановлено судами при розгляді справи), на день подачі заяви у Господарського суду м. Києва наявні всі правові підстави для визнання Договору пайової участі недійсним при новому розгляді справи, оскільки відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

При цьому, судом встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 15.03.2017 у справі №910/4358/15-г відмовлено в задоволенні позову повністю та під час розгляду справи встановлено, що враховуючи те, що договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва № 434 від 07.08.2008 було укладено сторонами всупереч положень Постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення граничного розміру коштів замовників, що залучаються для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів" від 24 січня 2007 р. № 40, такий договір підлягає визнанню недійсним та разом з тим позивачем не зазначені поважні причини пропуску строку позовної давності, а тому суд відмовив в задоволенні позовних вимог.

Між тим, заявник звертає увагу суду на роз'яснення, викладені в постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України , за якими частина четверта статті 117 ГПК містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті якщо його видано помилково та якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).

Так за приписами ч. 2 ст. 328 ГПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

З наведеного випливає, що у випадку, якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ , щодо якого, у свою чергу, заявлено вимогу про визнання його таким, що не підлягає виконанню, скасоване, чи змінене, обов'язок сторони - боржника за оспорюваним виконавчий документ припиняється, що є у свою чергу, підставою для визнання виконавчого документу (наказу) таким, що не підлягає виконанню.

В контексті наведеного, щодо доводів відповідача про те, що договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва № 434 від 07.08.2008 суперечить нормам матеріального права України, а тому відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, суд зазначає , що при розгляді даної заяви за згідно ч. 2 ст. 328 ГПК України, судом досліджуються обставини щодо відсутності повністю чи частково обов'язку боржника за виконавчим документом (наказом) у зв'язку з припиненням цього обов'язку (тобто обов'язку щодо стягнення заборгованості за договором, про який зазначає заявник).

Разом з тим, такий обов'язок, в даному разі, встановлено рішенням у №5011-9/15826-2012 від 15.01.2013 та при цьому доказів того, що вказане рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2013 у даній справі №5011-9/15826-2012 скасоване, або змінене у встановленому законом порядку, в тому числі за результатами перегляду за нововиявленими обставинами, суду не надано.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що підстави для визнання наказу Господарського суду м. Києва від 04.02.2013 у справі №5011-9/15826-2012 таким, що не підлягає виконанню - відсутні, у зв'язку із чим у задоволенні заяви слід відмовити.

Згідно ч. 4. ст. 328 ГПК України, про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.

На підставі викладеного та керуючись 234, 328 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "С і Б" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено та підписано 19.09.2018 року.

Суддя Ю.О. Підченко