Ухвала

від 20.09.2018 по справі 328/1899/17(2-а/328/88/17)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті апеляційного провадження

20 вересня 2018 рокусправа № 328/1899/17(2-а/328/88/17)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Чумака С.Ю.

           суддів:                     Олефіренко Н.А. Чабаненко С.В.

перевіривши відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Токмацької районної ради Запорізької області на рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 12 квітня 2018 року в адміністративній справі № 328/1899/17(2-а/328/5/18) за позовом Токмацької районної ради Запорізької області до Токмацької міської ради Запорізької області про визнання протиправним та скасування рішення, -

в с т а н о в и в:

Рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 12 квітня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, Токмацька районна рада Запорізької області звернулась з апеляційною скаргою.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2018 року апеляційну скаргу повернуто без розгляду відповідно до вимог пп. 15.5 п. 15 ч. 1 розділу VII Перехідних положень КАС України.

15 червня 2018 року апелянтом повторно подано апеляційну скаргу разом із заявою про поновлення строку, які зі справою надійшли до апеляційного суду 13 липня 2018 року. Заява обгрунтована тим, що апелянту не було відомо, що на даний час Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не функціонує, і відповідно, що подання апеляційної скарги здійснюється за правилами, що діяли до 15.12.2017 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2018 року підстави вказані в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження визнано неповажними; апеляційну скаргу Токмацької районної ради Запорізької області залишено без руху та надано десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій вказати інші підстави для поновлення строку та документу про сплату судового збору.

На адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від апелянта надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій зазначено, що відповідач звертався з апеляційною скаргою на рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 12 квітня 2018 року, проте судом апеляційної інстанції зазначена скарга була повернута апелянту без розгляду у зв'язку з порушенням порядку її подання і, оскільки первісно апеляційна скарга подана у встановлений законом процесуальний строк, то він,відповідно,і не пропущений. Також апелянт послався на практику Верховного Суду з цього питання.

Проте, суд апеляційної інстанції не може погодитися з вказаними доводами апелянта через таке.

Згідно з ст. 121 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за заявою учасника справи.

Водночас, поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Разом з тим, порушення порядку подання апеляційної скарги, який встановлений п. 15.5 частини 1 Перехідних положень КАС (у редакції з 15.12.2017 року), і, як наслідок, повернення зазначеної скарги без розгляду, є не об'єктивно непереборною обставиною чи істотною перешкодою для своєчасного вчинення процесуальних дій, а за своєю суттю є суб'єктивною обставиною та не може бути прийнято судом апеляційної інстанції як підстава для поновлення строку апеляційного оскарження рішення від 16.04.2018 року. Апелянтом визнається, що порядок подання апеляційної скарги був ним порушений у зв'язку з незнанням норм КАС України.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Перес де Рада Каванілес проти Іспанії" зазначено, що право на доступ до суду, не є абсолютним; воно підлягає обмеженням, дозволеним за змістом, зокрема, коли умови прийнятності скарги визначені, оскільки за своєю природою вона потребує регулювання з боку держави, яка користується певною свободою розсуду в цьому відношенні.

Отже, законодавець має право встановлювати певний порядок подання до суду певних заяв чи скарг, а особа, яка їх подає повинна такого порядку дотримуватись. У апелянта відсутнє право на власний розсуд визначати, до якого суду він буде подавати апеляційну скаргу.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції зазначає, що неналежне використання наданих процесуальних прав не може визнаватись судом як поважна причина пропуску процесуального строку, а відтак зазначені апелянтом причини пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними.

При цьому колегія суддів враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 28 серпня 2018 року у справі № 804/6135/16 з аналогічного питання, проте не погоджується і не застосовує їх з огляду на таке.

У зазначеній постанові Верховний Суд з посиланням на практику Європейського суду з прав людини зазначив, що апеляційним судом, який повернув апеляційну скаргу без розгляду, порушені норми процесуального права, а саме не застосовано приписи статті 297 КАС України в редакції, яка є чинною з 15 грудня 2017 року. Також Верховний Суд зазначив, що апеляційним судом ухвала постановлена без дотримання принципу пропорційності, яке вимагає такого тлумачення пп. 15.5 пункту 15 частини першої РозділуПерехідних положень КАС України, яке б гарантувало особі право на безпосереднє звернення із апеляційною скаргою до апеляційного суду відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

З цього приводу суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Принцип пропорційності — загальноправовий принцип, спрямований на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу приватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються; дозволяє досягти розумного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення.

Принцип пропорційності являє собою загальний, універсальний принцип права, який вимагає співрозмірного обмеження прав та свобод людини для досягнення публічних цілей.

Колегія суддів з цього приводу зазначає, що пп. 15.5 пункту 15 частини першої Розділу VII Перехідних положень КАС України не містить жодного втручання у права та свободи людини і жодним чином їх не обмежує у порівнянні з попереднім станом, а саме з правилами подання апеляційної скарги, які діяли до 15 грудня 2017 року, а лише залишає такі правила незмінними на період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

У справах “Щокін проти України” (Shchokin v. Ukraine), заяви № 23759/03 та 37943/06, рішення від 14 жовтня 2010 року та “Серков проти України” (Serkov v. Ukraine), заява № 39766/05, рішення від 7 липня 2011 року, ЄСПЛ дійсно дійшов висновку що:

1. національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі “якості” закону і не забезпечувало адекватного захисту осіб від свавільного втручання у права заявника;

2. національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника, коли в його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування.

Разом з тим, зазначені висновки ЄСПЛ жодним чином не стосуються спірних правовідносин, оскільки,

по-перше, як зазначалось вище, пп. 15.5 пункту 15 частини першої Розділу VII Перехідних положень КАС України лише передбачає залишення попереднього порядку подання апеляційної скарги, що не є свавільним втручанням у права заявника і не створює жодних перешкод для використання процесуальних прав, оскільки попередній порядок діяв на протязі більше 10 років з дня введення в дію КАС України і не викликав у учасників процесу жодних проблем при поданні апеляційної скарги;

по-друге, національне законодавство в цих відносинах не містить жодних суперечностей і не вимагає від учасників процесу ніякого тлумачення чи трактування. Навпаки, національне законодавство, а саме пп. 15.5 пункту 15 частини першої Розділу VII Перехідних положень КАС України, містить чітке правило поведінки – до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається за правилами ч. 1 ст. 186 КАС України (в редакції до 15.12.2017 року), тобто через суд першої інстанції, а після початку її функціонування – за правилами статті 297 КАС України в редакції, яка діє з 15 грудня 2017 року, тобто безпосередньо до апеляційного суду. Невиконання цього правила апелянтом свідчить лише про незнання ним норм процесуального законодавства.

Встановлення у Перехідних положеннях такого правила пов'язано з особливостями функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, після початку якого за приписами статті 18 КАС України буде забезпечено обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, а також між судом та учасниками судового процесу. Отже суд апеляційної інстанції буде мати доступ до матеріалів справи в електронному виді у зазначеній системі, а тому витребовування процесуальних та інших документів в паперовій формі передбачено лише у разі необхідності. Саме у зв'язку з цим законодавцем до початку функціонування системи і збережено правило, за яким апеляційна скарга подається через суд першої інстанції, який забезпечує її надходження до апеляційного суду разом із матеріалами справи.

Європейський суд з прав людини у справах “Каньєте де Хоньї проти Іспанії”, “Гору проти Греції”, “Михолапа проти Латвії” зазначив, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх – не лише до сторін провадження, але й до національних судів.

У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що апелянт не може очікувати застосування статті 297 КАС України (в редакції з 15 грудня 2017 року, як зазначив у постанові Верховний Суд, оскільки за приписами пп. 15.5 пункту 15 частини першої Розділу Перехідних положень КАС України ця норма почне свою дію лише після початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Посилання апелянта на рішення «Дія 97» проти України» (заява 19164/04, остаточне рішення від 21.01.2011) взагалі є безпідставним, оскільки у ньому розглядалось питання правомірності прийняття національним судом касаційної скарги від особи, яка раніше участь у справі не приймала, проте вважала, що її права порушені судовим рішенням. При цьому ЄСПЛ визнав прийняття Верховним Судом України такої касаційної скарги до розгляду порушенням принципу юридичної визначеності та права на справедливий суд. В даній справі такі обставини відсутні, оскільки апелянтом є відповідач, тобто особа, яка безпосередньо є учасником справи.

Апеляційний суд, повертаючи без розгляду апеляційну скаргу, яка подана всупереч порядку, встановленому КАС України, чітко виконує правило поведінки, встановлене цим Кодексом. Апеляційний суд не може свавільно прийняти до розгляду апеляційну скаргу всупереч вимогам КАС України, оскільки таким чином надасть перевагу одній стороні процесу перед іншою, яка чекає від суду чіткого дотримання норм процесуального законодавства. Це і є дотриманням принципу юридичної визначеності і права на справедливий суд, оскільки таке право є у обох сторін, а не тільки у апелянта.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З огляду на те, що наведені в заяві Токмацькою районною радою Запорізької області підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, у відкритті апеляційного провадження у справі № 328/1899/17(2-а/328/5/18) необхідно відмовити.

На підстав викладеного, керуючись ст. 299, 325,328 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в:

Підстави, вказані Токмацькою районною радою Запорізької області в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження визнати неповажними.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Токмацької районної ради Запорізької області на рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 12 квітня 2018 року в адміністративній справі № 328/1899/17(2-а/328/5/18) відмовити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом 30 днів з того ж часу.

Головуючий суддя:                                                            С.Ю. Чумак

                     Суддя:                                                                      Н.А. Олефіренко

                     Суддя:                                                                      С.В. Чабаненко