Постанова

від 18.09.2018 по справі 819/710/18

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2018 рокуЛьвів№ 876/5829/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів Носа С.П., Попка Я.С.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 Центр на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 червня 2018 року, ухвалене суддею Подлісною І.М. о 11 год. 23 хв. в місті Тернополі у справі № 819/710/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 Центр до Управління Держпраці у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування постанови і припису, стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до суду, у якому з уточненням позовних вимог просить суд визнати протиправними та скасувати постанову Управління Держпраці у Тернопільській області про накладення штрафу № ТР450/410/АВ/ТД-ФС від 04 квітня 2018 року та припис про усунення виявлених порушень № ТР450/410/АВ/П від 19 березня 2018 року; стягнути з державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 Центр (ЄДРПОУ 32549795) 223 380 грн. сплаченого до державного бюджету України платіжним дорученням № 283 від 08 травня 2018 року штрафу згідно з постановою № ТР450/410/АВ/ТД-ФС від 04 квітня 2018 року.

На підтвердження позовних вимог позивач покликається на те, що факт роботи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 охоронниками на ТзОВ ОСОБА_1 Центр без укладення трудового договору базуються лише на їх поясненнях, наданих в приміщенні Управління Держпраці у Тернопільській області. Натомість, як вказує позивач, під час інспекційного відвідування ТзОВ ОСОБА_1 Центр відповідачем не зафіксовано жодних порушень трудового законодавства, зокрема не зафіксовано засобами фото- чи відеофіксації присутність на робочому місці ОСОБА_2 та ОСОБА_3, не опитано працівників товариства, не досліджено документи товариства, що стосуються обліку працівників. Позивач вважає, що вказані пояснення дані ОСОБА_2 та ОСОБА_3В не можуть бути взяті до уваги як суттєві, так як не підтверджені іншими доказами.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 червня 2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, його оскаржив позивач, товариство з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 Центр , подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 червня 2018 року та прийняти постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення норм матеріального права та виходить з мотивів аналогічних тим, які наведені в позовній заяві.

Позиція відповідача зводиться до того, що товариством з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 Центр здійснено допуск до роботи осіб без укладення трудового договору, що підтверджується поясненнями цих осіб та копією посвідчення охоронника.

Оскільки учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не прибули, справу розглянуто у порядку письмового провадження згідно п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи те, що Головним управлінням Держпраці у Тернопільській області проведено інспекційне відвідування TзOB ОСОБА_1 Центр з питань дотримання вимог законодавства України про працю на підставі наказу про проведення інспекційного відвідування № 157 від 13.03.2018 року та направлення № 4.1/061/33 від 13.03.2018 року.

За результатами перевірки на адресу TзOB ОСОБА_1 Центр відповідачем надіслано: акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № ТР450/410/АВ від 16.03.2018 року; припис про усунення виявлених порушень № ТР450/410/АВ/П від 19.03.2018 року (далі - припис); постанову Управління Держпраці у Тернопільській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ТР450/410/АВ/ТД-ФС від 04 квітня 2018 року (далі - постанова).

У вказаних документах зазначено, що TзOB ОСОБА_1 Центр було допущено до роботи без укладення трудового договору двох працівників (охоронників) у період з травня по жовтень 2017 року.

Зокрема, у графі припису Зміст виявленого порушення зазначено текст пояснень ОСОБА_2 та ОСОБА_4, які нібито в попередніх періодах працювали охоронниками у TзOB ОСОБА_1 Центр без укладання трудового договору. Які саме порушення і яким способом їх слід усувати у приписі не зазначено.

В графі акта детальний опис виявленого порушення також відображено зміст письмових пояснень ОСОБА_2 та ОСОБА_4 На підставі отриманих в приміщенні Держпраці пояснень, інспектором вказано в акті, що за результатами інспекційного відвідування виявлено порушення ч. 1 ст. 21 та ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України (не укладено трудовий договір, допуск до роботи працівника без укладення трудового договору).

Частиною першою статті 21 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) визначено, що трудовий договір з угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за яким працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до вимог частини третьої статті 24 КЗпП, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Відповідно до положень ст. 259 КЗпП державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Таким державним органом є Держпраці України, відповідно до покладених на неї завдань.

Статтею 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначено, що заходи державного контролю - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом, в т.ч. інспектувань.

Пунктом 2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів (далі - Порядок № 295).

Пунктом 5 Порядку № 295 визначено, що інспекційні відвідування проводяться, зокрема за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин.

Апеляційним судом встановлено, що інспекційне відвідування проведено на підставі листа Тернопільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області від 31.01.2018 року № 1125 у зв'язку з зверненням до поліції про порушення трудового законодавства громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3

13 березня 2018 року Управлінням Держпраці у Тернопільській області з цього приводу прийнято наказ № 157 про проведення інспекційного відвідування в строк з 15 по 16 березня 2018 року.

Пунктом 11 Порядку № 295 передбачено, що інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право:

- під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;

- ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги;

- наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об'єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;

- фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;

- отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.

Пунктом 19 Порядку 295 визначено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складають акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Аналізуючи акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № ТР450/410/АВ від 16.03.2018 року та припис про усунення виявлених порушень № ТР450/410/АВ/П від 19.03.2018 року, апеляційним судом встановлено те, що відповідачем такі прийняти лише на основі наданих в приміщенні управління Держпраці у Тернопільській області громадянами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пояснень про нібито їх допуск до роботи без укладення трудового договору про що в позовній заяві слушно зауважив позивач.

Пунктом 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМУ від 17.03.2013 року № 509, визначено те, що штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 295 відповідачу надано право фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки.

Відповідно до частини 3 статті 90 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

В частині перші статті 76 КАС України зазначено про те, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідачем факт роботи громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 встановлено, як уже зазначалось вище, на основі пояснень про нібито їх допуск до роботи без укладення трудового договору та копії посвідчення охоронника громадянина ОСОБА_2

Однак, на думку суду апеляційної інстанції, ці докази є не достатніми, оскільки не дають змоги дійти висновку про наявність або відсутність обставин, які входять до предмета доказування.

На думку апеляційного суду, відповідач здійснюючи інспекційне відвідування повинен був безпосередньо переконатись в тому, що громадяни ОСОБА_2 та ОСОБА_4 дійсно допущені до роботи в день перевірки без укладеного трудового договору та зафіксувати цей факт засобами аудіо-, фото- та відеотехніки, опитати інших працівників підприємства про відомі їм обставини з цього приводу.

Взята до уваги відповідачем як доказ роботи ОСОБА_2 на посаді охоронника в ТзОВ ОСОБА_1 Центр за період, що перевіряється, копія посвідчення охоронника, не може свідчити про факт роботи ОСОБА_2 на посаді охоронника в ТзОВ ОСОБА_1 Центр , оскільки цей документ не містить слова посвідчення та не конкретизує час його видачі.

Наявність посвідчення охоронника, на думку апеляційного суду пояснюється наданими позивачем доказами, а саме строковим трудовим договором від 03 січня 2012 року укладеним між ТзОВ ОСОБА_1 Центр та ОСОБА_2 і наказом № 58-К від 10.01.2012 року про звільнення ОСОБА_2 у зв'язку з закінченням дії договору. В той же час доказів про перебування громадянина ОСОБА_3 у трудових відносинах з позивачем чи допуск його до роботи на підприємстві без укладення трудового договору не надано.

Не можуть бути взяті до уваги як суттєві, твердження громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про те, що заробітну плату за час роботи на ТзОВ ОСОБА_1 Центр їм виплачував начальник охорони ОСОБА_5, з травня 2017 року по жовтень 2017 року готівкою у розмірі 220 грн. за добу, оскільки як зазначає позивач така особа на товаристві ніколи не працювала. Відповідач не надав жодних доказів на спростування цих тверджень.

Таким чином позивач заперечує факт перебування у трудових відносинах громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а відповідач в свою чергу не надав достатніх доказів на спростування цих тверджень.

Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04 від 10 лютого 2010 року): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.) від 09 грудня 1994 року, серія A,303-A, п. 29).

Враховуючи ту обставину, що відповідач не довів факту порушення позивачем законодавства про працю, то у суду апеляційної інстанції немає потреби оцінювати доводи позивача про те, що перевірка проведена не за тією адресою, яка вказана в наказі та направленні на проведення перевірки.

Як уже зазначалось вище, згідно з п. 19 Порядку 295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, у разі виявлення порушень законодавства про працю складається припис про їх усунення.

Пунктом 27 Порядку 295 визначено, що у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об'єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Оскільки, як встановлено апеляційним судом, відповідачем не доведено факт перебування громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у трудових відносинах з позивачем, а отже протиправно вказано на порушення позивачем законодавства про працю в контексті допуску осіб до робити без укладення трудового договору та прийнято припис про усунення порушень законодавства про працю і постанову про накладення штрафу.

У зв'язку цим позовна вимога про визнання протиправним та скасування постанови Управління Держпраці у Тернопільській області про накладення штрафу № ТР450/410/АВ/ТД-ФС від 04 квітня 2018 року та припису про усунення виявлених порушень № ТР450/410/АВ/П від 19 березня 2018 року підлягає задоволенню.

Щодо повернення сплаченого в бюджет штрафу в розмірі 223 380 грн., то суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

На підставі п. 14.1.115 ст. 14 Податкового Кодексу України надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Згідно з пп.17.1.10 п.17.1 ст.17 Податкового Кодексу України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань визначені у ст. 43 ПК України.

Відповідно до п. 43.1 ст. 43 Податкового Кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

На підставі п. 43.3 ст. 43 Податкового Кодексу України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Як визначено п. 43.4 ст. 43 Податкового Кодексу України платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Відповідно до п. 43.5 ст. 43 Податкового Кодексу України контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Платіжним дорученням № 283 від 08 травня 2018 року підтверджується сплата ТзОВ ОСОБА_1 Центр коштів у розмірі 233 380,00 грн. на виконання постанови Управління Держпраці у Тернопільській області про накладення штрафу № ТР450/410/АВ/ТД-ФС від 04 квітня 2018 року про накладення штрафу. Штраф у сумі 233 380,00 грн. сплачений позивачем за кодом класифікації доходів бюджету 21081100 Адміністративні штрафи та інші санкції .

Перелік кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету визначений додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 №106 Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету (далі - Перелік).

Відповідно до Переліку до органів, що контролюють справляння надходжень до бюджету КБК 21081100 віднесено наступні органи: ДФС, держадміністрації та органи місцевого самоврядування, МВС, Держпродспоживслужба, Держгеокадастр, суди, ДСА, Антимонопольний комітет, Міністерство юстиції, Держгеонадра.

Виходячи з вищевикладеного, в спірному випадку належним органом, який контролює справляння надходжень бюджету та до якого позивач має звертатися з вимогами про повернення надмірно сплачених коштів, є відповідний орган державної фіскальної служби.

З цих підстав, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовної вимоги про стягнення з державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 Центр (ЄДРПОУ 32549795) 223 380 грн. сплаченого до державного бюджету України платіжним дорученням № 283 від 08 травня 2018 року штрафу згідно з постановою № ТР450/410/АВ/ТД-ФС від 04 квітня 2018 року.

Відповідно до ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги відповідача є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права в частині встановлення факту перебування громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на роботі без укладення трудового договору, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції необхідно скасувати та прийняти постанову про часткове задоволення позову з вищевикладених мотивів.

Щодо розподілу судових витрат, апеляційний суд звертає увагу на наступні обставини.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За наведених обставин судові витрати позивача, а саме судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги, сплачений на підставі платіжного доручення № 251 від 18 квітня 2018 року в сумі 1 762 грн., платіжного доручення № 266 від 25 квітня 2018 року в сумі 1588,70 грн., платіжного доручення № 354 від 06 липня 2018 року в сумі 3 350,70 грн. і платіжного доручення №394 від 07 серпня 2018 року в сумі 4 318,35 грн. слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Управління Держпраці у Тернопільській області.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 Центр задовольнити частково.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 червня 2018 року у справі № 819/710/18 скасувати та прийняти постанову, якою позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 Центр до Управління Держпраці у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування постанови і припису, стягнення коштів задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати постанову Управління Держпраці у Тернопільській області про накладення штрафу № ТР450/410/АВ/ТД-ФС від 04 квітня 2018 року та припис про усунення виявлених порушень № ТР450/410/АВ/П від 19 березня 2018 року;

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 Центр за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Тернопільській області, 11 019,75 грн. (одинадцять тисяч дев'ятнадцять гривень 75 коп.) судового збору.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддя Р.Б. Хобор

Судді С.П. Нос

ОСОБА_6

Повний текст виготовлено 19.09.2018 року