Рішення

від 17.09.2018 по справі 499/449/18

ІВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/449/18

Провадження № 2/499/297/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"17" вересня 2018 р. смт. Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області у складі головуючого судді Погорєлова І.В., за участю секретаря судового засідання Дібрової О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Іванівка Іванівського району Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Перемога , третя особа - Білчанської сільської ради Іванівського району Одеської області про визнання права на земельну частку (пай) -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з вищевказаним позовом, який обґрунтовує тим, що позивач - ОСОБА_1 з 1977 року була членом колгоспу Перемога .

У 1992 році колгосп Перемога був реорганізований у КСП Перемога , надалі 1999 року - у ТОВ Перемога .

Відповідно до трудової книжки позивача, 20.07.1981 року вона була звільнена з колгоспу Перемога у зв'язку з переведенням на іншу роботу та 29.07.1981 року була прийнята на посаду завідуючої Блонським сільським клубом. При цьому позивач залишилася членом колгоспу, будь-який заяв про вихід не надавала та рішення про її виключення не приймалося.

Блонський сільський клуб належав до колишнього КСП Перемога , рішень про передачу вказаного клубу на баланс сільської ради не виносилося. Також, відповідно до архівної довідки ОСОБА_1 отримувала заробітну плату від колгоспу Перемога , надалі КПС та ТОВ Перемога з квітня 1977 року по 1999 рік.

09.02.1996 року був виданий та зареєстрований Державний акт на право колективної власності на землю КСП Перемога на території Білчанської сільської ради Іванівського району Одеської області, №337, серія НОМЕР_2.

Однак до додатку до державного акту на видачу майнових паїв позивач не була включена помилково, про що наявна відповідна довідка сільської ради.

Представник позивача надав до суду заяву про слухання справи у його відсутність та відсутність позивача, на позовних вимогах наполягав, проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечував.

Відповідач у судове засіданні не з'явився, судом на зареєстроване місцезнаходження відповідача направлялися судова повістка та ухвала про витребування доказів, однак до суду повернувся конверт з відміткою, що адресат відмовився від одержання, отже відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, вважається таким, що про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв та клопотань до суду не надав, про причини неявки не повідомив, тому суд визнає його неявку з неповажних причин, та вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними матеріалами справи.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, проте надав до суду заяву про слухання справи у його відсутність, проти задоволення позову не заперечував.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України, про що 17.09.2018 року постановлено ухвалу суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи та з урахуванням положень ч.1 ст. 81 ЦПК України, де зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, та ч.1 ст. 13 ЦПК України, згідно якої суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в п+орядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що позивач є жителем с. Блонське Іванівського району Одеської області, що підтверджується копією паспорту позивача.

Відповідно до копії трудової книжки позивача, ОСОБА_1 30.04.1977 року була прийнята до членів колгоспу Перемога , 20.07.1981 року була звільнена у зв'язку з переводом на іншу роботу, 29.07.1981 року була прийнята до посаду завідуючої Блонським сільським клубом, де працювала до 12.09.2001 року, потім була прийнята посаду завідувача сільського будинку культури в с. Блонське.

Відповідно до архівної копії історичної довідки ТОВ Перемога , у 1992 році колгосп Победа було реорганізовано в КСП Перемога , а в 1999 року КПС Перемога було реорганізовано в ТОВ Перемога .

09.02.1996 року було видано та зареєстровано за №337 Державний акт на право колективної власності на землю КСП Перемога на території Білчанської сільської ради Іванівського району Одеської області, серії НОМЕР_2, що підтверджується довідкою, наданою відділом Держгеокадастру в Іванівському районі Одеської області.

Відповідно до довідки Білчанської сільської ради, згідно записів в трудовій книжці, в списках громадян, членів КСП Перемога на видачу земельної частки (паю), майнового паю, ОСОБА_1 помилково пропущено.

З 1977 року по листопад 1999 року ОСОБА_1 отримувала заробітку плату від колгоспу Перемога (з 1992 року - КСП Перемога , з 1999 року ТОВ Перемога ), що підтверджується архівною довідкою про заробітну плату ОСОБА_1

Як вбачається з архівної копії протоколу №5 засідання правління колгоспу Перемога від 30.04.1977 року, ОСОБА_1 було рекомендовано прийняти в члени колгоспу ОСОБА_1

Відповідно до архівної копії протоколу №11 засідання правління колгоспу Перемога від 18.07.1981 року, в протоколах правління колгоспу відсутнє рішення про звільнення ОСОБА_1, тобто виключення з членів колгоспу.

Відповідно до інформації, наданою архівним відділом Іванівської РДА, з 1980 року по 2000 рік в протоколах сесії Білчанської сільської ради Іванівського району Одеської області відсутнє рішення про передачу на баланс до сільської ради сільського клубу в с. Блонське Білчанської сільського ради Іванівського району Одеської області, який належав до колишнього КСП Перемога .

Відповідно до довідки Білчанської сільської ради, сільський клуб в с. Блонське Іванівського району Одеської області був переданий на баланс Білчанської сільської ради згідно рішення ІV сесії V скликання №63 від 29.12.2006 року.

Так, в матеріалах справи відсутня копія Державний акт на право колективної власності на землю серії НОМЕР_2 за №337 та додатку до нього.

Представник позивача звертався з адвокатським запитом до Білчанської сільської ради та ТОВ Перемога , в якому просив надати копію Державного акту на право колективної власності на землю серії НОМЕР_2 за №337, однак його адвокатські запити залишилися без задоволення.

Також судом, ухвалами суду від 30.05.2018 року, 27.07.2018 року та 22.08.2018 року від відповідача та третьої особи було витребувано копію вищевказаного державного акту, однак відповідь до суду не надійшла, представник відповідача ухиляється від отримання судових документів, судом до відповідача було застосовано заходи процесуального примусу у виді накладення стягнення у виді штрафу, однак дані дії жодних результатів не дали.

Державний акт на право колективної власності на землю серії НОМЕР_2 за №337, та заяви громадян, яким було виділено земельні ділянки, частки (паю) відповідно до даного державного акту на зберігання до архівного відділу Іванівської РДА не надходили, що підтверджується довідкою, виданою архівним відділом Іванівської РДА.

Таким чином, суд та сторона позивача використали всі можливі варіанти отримання копії державного акту на право колективної власності на землю, однак вони результатів не надали.

Суд, зазначає, що принцип рівності сторін у процесі у розумінні справедливого балансу між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно до другої сторони (рішення у справах Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands від 27 жовтня 1993 р., п. 33, та Ankerl v. Switzerland від 23 жовтня 1996 р., п. 38).

Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що принцип рівності сторін один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом ( Кресс проти Франції , Ф.С.Б. проти Італії , Т. проти Італії , Кайя проти Австрії )

Таким чином, суд враховуючи поведінку відповідача, беручи за основу довідку Білчанської сільської ради, відповідно до якої, згідно записів в трудовій книжці, в списках громадян, членів КСП Перемога на видачу земельної частки (паю), майнового паю, ОСОБА_1 помилково пропущено, констатує той факт, що дійсно при паюванні земель КСП Перемога та видачу державного акту, ОСОБА_1 було пропущено.

На момент розпаювання земель КСП Перемога діяв Земельний Кодекс України в редакції 1990 року та Указ Президента України від 8 серпня 1995 р. № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям .

Згідно ч. 1 ст. 17 Земельного Кодексу України (в редакції 1990 року) передача земельних ділянок у колективну та приватну власність провадиться Радами народних депутатів, на території яких розташовані земельні ділянки.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 43 Земельного Кодексу України (в редакції 1990 року) права власників земельних ділянок і землекористувачів охороняються законом.

Припинення права власності на земельну ділянку або права користування земельною ділянкою чи її частиною може мати місце лише у випадках, передбачених статтями 27 і 28 цього Кодексу.

Статтею 44 Земельного Кодексу України (в редакції 1990 року) визначено, що порушені права власників земельних ділянок і землекористувачів підлягають поновленню.

Поновлення прав власників земельних ділянок і землекористувачів здійснюється Радами народних депутатів відповідно до їх компетенції, судом, арбітражним судом або третейським судом.

Згідно п.2 ч.1 ст. 48 Земельного Кодексу України (в редакції 1990 року) землі сільськогосподарського призначення передаються у власність і надаються у користування громадянам, радгоспам, колективним та іншим сільськогосподарським підприємствам і організаціям - для ведення товарного сільськогосподарського виробництв.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Земельного Кодексу України (в редакції 1990 року) колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, сільськогосподарські акціонерні товариства можуть одержувати земельні ділянки у колективну власність, користування, у тому числі в оренду. Землі, передані цим господарствам у колективну власність, поділяються на землі загального несільськогосподарського використання і землі сільськогосподарського використання.

Статтею 103 Земельного Кодексу України (в редакції 1990 року) визначено, що земельні спори розглядаються місцевими Радами народних депутатів, судом, арбітражним судом або третейським судом у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими актами законодавства України.

Згідно пункту 2 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

Згідно п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ від 16 квітня 2004 року за № 7, член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Згідно абзацу другого пункту 8 Розділу Х Перехідних Положень чинного Земельного Кодексу України члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств та працівники державних і комунальних закладів освіти, культури та охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонери з їх числа, які на час набрання чинності цим Кодексом не приватизували земельні ділянки шляхом оформлення права на земельну частку (пай), мають право на їх приватизацію в порядку, встановленому статтями 25 та 118 цього Кодексу. В сільськогосподарських акціонерних товариствах право на земельну частку (пай) мають лише їх члени, які працюють у товаристві, а також пенсіонери з їх числа.

Таким чином, суд вважає позов повністю обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

У відповідності зі ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Отже, з відповідача на користь позивача також необхідно стягнути сплачений при подані позовної заяви до суду судовий збір у розмірі 704,80 гривень.

Керуючись п. 7 Указу Президента України № 720/95 від 25.08.1995 року Про порядок паювання земель, переданих в колективну власність сільськогосподарським підприємствам і сільськогосподарським організаціям , ст. ст. 16, 386, 392 ЦК України, п. 8 Розділу Х Перехідних Положень Земельного Кодексу України, ст.ст. 4, 12, 18, 19, 76-82, 89, 95, 133, 141, 206, 211, 223, 245, 247, 259, 263-265, 268, 354,п.15.5 розділу XIII Прикінцевих положень ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрована - АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до ТОВ Перемога (адреса місцезнаходження: 67231, Одеська область, Іванівський район с. Білка, вул. Стрекалова 68, код ЄДРПОУ 03769238), третя особа - Білчанської сільської ради Іванівського району Одеської області про визнання права на земельну частку (пай) - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрована - АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право на земельну частку (пай) у розмірі, визначеному по пайовому фонду земель колишнього КСП Перемога Білчанської сільської ради Іванівського району Одеської області відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю на території Білчанської сільської ради Іванівського району Одеської області серії НОМЕР_2 та зареєстрованого за №337.

Стягнути з ТОВ Перемога на користь ОСОБА_1 суду сплаченого нею судового збору у розмірі 704, 80 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене учасниками справив апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення, з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України.

СуддяІ. В. Погорєлов