Ухвала

від 10.09.2010 по справі 2-1256/10

ІВАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Іванківський районний суд Київської області

смт. Іванків, вул. Проскури, 14a, 07201, (04591) 5-16-52

Справа № 2 - 1256/ 2010 рік

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2010 року 1 банківський районний суд Київської області у складі: головуючої судді Слободян Н.П., при секретарі Ашуркіну P.M., рогзлянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Іванків цивільну справу за позовами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_8 Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області про визнання дій незаконними та зобов'язання здійснити перерахунок додаткової пенсії та доплати, -

ВСТАНОВИВ:

01.09.2010 року позивачі звернулися з позовами до управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області, в яких просять: визнати незаконними дії управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області щодо призначення, перерахунку і сплати належної їм додаткової пенсії та зобов'язати відповідача зробити перерахунок додаткової пенсії відповідно до ст. 50 Закону країни Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно з 01.07.2007 року,

01.08.2007 року та 01.09.2007 року ( з подальшим перерахунком та виплатою пенсії у зв'язку із збільшенням мінімального розміру пенсії за віком відповідно до чинного законодавства), а також зробити ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перерахунок та стягнути доплату, передбачену ст. 39 зазначеного Закону України.

01.09.2010 року ухвалою суду позови об'єднані в одне провадження.

В судове засідання позивачі не з'явилися, у позовах просили справу розглянути без їх

участі.

Представник відповідача - управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області - у судове засідання не заявився, про день і час слухання справи повідомлено вчасно, надіслали письмове заперечення проти позову, яке обґрунтовували тим, що управління діяло відповідно до чинного законодавства, постанов КМ України, просили справу розглянути без участі їх представника, при розгляді врахувати строк позовної давності.

Вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Ст. 22 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Судом встановлено, що:

позивач ОСОБА_2 є потерпілою внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1, що підтверджується посвідченням серії А №&?о; 028453, виданим 03.12.1993 року. Згідно із довідкою МСЕК серії MCE № 009446 від 07.10.1993 року позивача визнано безстроково інвалідом II групи внаслідок загального захворювання, пов'язаного з впливом аварії на ЧАЕС;

позивач ОСОБА_3 є потерпілою внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС категорії І, що підтверджується посвідченням серії А № 040799, виданим 31.05.1994 року. Згідно із довідкою МСЕК серії ВТЕ-25 № 011572 від 11.05.1994 року позивача визнано безстроково інвалідом II групи внаслідок професійного захворювання, пов'язаного з роботами по ЛНА на ЧАЕС;

позивач ОСОБА_4 є потерпілою внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1. що підтверджується посвідченням серії А № 043408, виданим 27.04.1995 року. Згідно із довідкою МСЕК серії КИО-Ї № 110648 від 22.03.2000 року позивача визнано безстроково інвалідом II групи внаслідок професійного захворювання, пов'язаного з роботами по ЛНА на ЧАЕС;

позивач ОСОБА_5 є потерпілим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1, що підтверджується посвідченням серії А № 050231, виданим 05.09.1994 року. Згідно із довідкою МСЕК серії 2-18 АА № 009683 від 07.02.1994 року позивача визнано безстроково інвалідом ІІ групи внаслідок професійного захворювання, пов'язаного з роботами по ЛНА на ЧАЕС;

позивач ОСОБА_6 є потерпілим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1. що підтверджується посвідченням серії А № 026040, виданим 18.11.1993 року. Згідно із довідкою і МСЕК серії КИО-І № 233789 від 30.05.2005 року позивача визнано безстроково інвалідом 1 груп;' внаслідок захворювання, пов'язаного з впливом аварії на ЧАЕС;

року,

позивач ОСОБА_7 є потерпілою внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС категорі: |

1,що підтверджується посвідченням серії А № 084174, виданим 24.04.1998 року. Згідно і. І довідкою МСЕК серії КИО-! № 066030 від 09.04.1998 року позивача визнано безстроково інвалідом III групи внаслідок професійного захворювання, пов'язаного з роботами по ЛНА на ЧАЕС.

Позивачі перебувають на обліку в ОСОБА_8 Пенсійного Фонду в Іванківському районі Київської області та отримують додаткову пенсію відповідно до Закону України Про статус та і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , яка на даний час становить у ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_10 становить 141.80 І грн., а у ОСОБА_11 - 106.35 грн., у ОСОБА_6 -212,70 грн.

Оскільки позивачі ОСОБА_2 ( прож. с. Обуховичі), ОСОБА_4 (прож. смт. Іванків і. ОСОБА_6 (прож. смт. Іванків) та ОСОБА_7 ( гірож. смт. Іванків) є непрацюючими j пенсіонерами, постійно проживають на радіоактивно забрудненій території - в с. Обуховичі та і смт. Іванків Київської області, які відносяться до зони добровільного гарантованого відселення. що підтверджено паспортними даними позивачів та довідками з місця проживання, їм також І відповідачем виплачується підвищення до пенсії за проживання у цій зоні у розмірі 10 грн. 50 коп.

Відповідно до ст. 50 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, як: постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи особам, віднесеним до категорії призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров*ю, у розмірах: інвалідам 1 групи - 100% мінімальної пенсії за віком; інвалідам 2 групи - 75% мінімальної пенсії за віком; інвалідам 3 групи - 50% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 39 цього ж Закону непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території добровільного гарантованого відселення виплачується щомісячна доплата у розмірі 2 І мінімальних заробітних плат.

Позовні вимоги позивачів в частині перерахунку пенсії з 01.01.2008 року по 22.05.2009 року задоволенню не підлягають, оскільки Законом України Про державний бюджет України на 2007 рік ст. 39, 54 було викладено в новій редакції, відповідно до якої і проводились виплати відповідачем. 22.05.2008 року зазначені зміни рішенням Конституційного Суду України було ] визнано неконституційними, і з цього часу зазначена норма втратила силу, і застосуванню підлягала раніше діюча норма, отже за період з 01.01.2008 року до 22.05.2010 року позовні вимоги І задоволенню не підлягають.

Посилання відповідача на те, що ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування » щодо розміру мінімальної пенсії за віком не може застосовуватися до І визначення розміру пенсії, призначеної за Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , суд вважає некоректним, оскільки в останньому визначено за базу для обрахування пенсії саме мінімальну пенсію за віком.

Додаткова пенсія позивачам нараховувався та виплачувалася саме відповідачем, а том)

посилання на те, що вони не є розпорядниками коштів Фонду, з якого виплачуються такі видатки,

є некоректним, як і посилання на те, що коштів на такі виплати Пенсійний фонд немає, оскільки вони не фінансуються з коштів пенсійного фонду. Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 08.11.2005 року по справі Кечко проти України в п.23 зазначив „ суд зауважує, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовити у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. 11. 26 Суд не приймає до уваги аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань » .

З ст. 62 Закону слідує, що Кабінет Міністрів України дає роз'яснення порядку застосування Закону, і аж ніяк не встановлює розмір компенсацій, чи змінює той, що вже вказаний в Законі. А отже постанови КМ України, на які посилається у своєму запереченні відповідач, як на підстав) відповідності своїх дій чинному законодавству (№ 523 від 30.05.1997 року, № 530 від 28.05.2008 року, № 654 від 16.07.2008 року) є такими, що не відповідають нормам ст. 50 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , що визначав за базу обрахунку пенсії таким особам з розрахунку мінімальної пенсії за віком.

В даному випадку мають враховуватися засади пріоритетності Законів України над урядовими нормативними актами та вимоги ст. 92 Конституції України, згідно якої виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина ( п.1) та основи соціального захисту (п.6).

Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України. Виплата коштів у розмірі, який значно менший ніж той, що встановлений ст. 39, 50 Закону, є неправомірною.

Відповідно до положень Конституції України, найвищою соціальною цінністю України є людина, п права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави (ст.3), права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними ( ст. 21), їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений ( ст.22).

Окрім того, встановлений ч.2 ст. 95 Конституції України , ч.2 ст. 38 Бюджетного Кодексу України перелік правовідносин, які регулюються Законом про Державний бюджет України, є вичерпним, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків , пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України, зокрема, Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , та не може будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.

За змістом положень ч.2 та 3 ст. 22 Конституції України конституційні права гарантуються, а держава повинна утримуватися від прийняття будь-яких актів, які призводили б до скасування чи звуження змісту та обсяг існуючих прав і свобод.

Таким чином, враховуючи те, що зазначені вище зміни до ст. 39, 50 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 22.05.2008 року визнані неконституційними, а отже втратили чинність саме з цього дня, відповідно чинними на з того ж дня і по даний час є попередня редакція цих статей, тому позов слід задовольнити частково: визнати дії відповідача незаконними та зобов'язати відповідача провести перерахунок та стягнути на користь позивача недоплачені суми додаткової пенсії та доплати у розмірах, визначених цими статтями за період з 01.09.2007 року (з урахуванням трирічного строку позовної давності з моменту подачі позову на яком наполягає відповідач) по

31.12.2007року та з 22.05.2008 року.

Позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача у майбутньому сплачувати основну та додаткову пенсію відповідно до наведених норм Закону, суд вважає, безпідставними, оскільки такий спосіб захисту порушеного права, як зобов'язання вчинити певні юридичні дії у майбутньому не передбачений чинним законодавством України, тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Керуючись Конституцією України, ст. 39, 50 Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , ст.. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , ст.ст. З, 10-11, 57-60, 88, 197, 209, 212- 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позови задовольнити частково.

2.Визнати дії відповідача ОСОБА_8 Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області по призначенню, перерахунку та сплаті пенсії ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 у розмірах менших, ніж передбачено Законом, незаконними.

3.Зобов'язати ОСОБА_8 пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області зробити перерахунок за період 01.09.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року відповідно до ст. 50 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28 лютого 1991 року щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі:

ОСОБА_6 - 100% мінімальної пенсії за віком,

ОСОБА_1, ОСОБА_12, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 - 75 % мінімальної пенсії за віком,

ОСОБА_7 - 75 % мінімальної пенсії за віком, розраховуючи з мінімальної пенсії за віком в розмірі не менше встановленого законом прожиткового мінімуму для осіб, як втратили працездатність діючого на момент нарахування пенсії за виключенням здійснених за це період виплат та стягнути перераховані кошти;

4.Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київськ області зробити ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_13 перерахунок доплати, передбаченої ст. 39 Закону України Про статус і соціальна : захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , виходячи з розмір двох мінімальних заробітних плат щомісячно за період з 01.09.2007 року по 31.12.2007 року та

22.05.2008року з урахуванням вже виплачених сум.

5.В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Іванківськії районний суд протягом десяти днів після отримання його копії.

Суддя: