Постанова

від 19.09.2018 по справі 2-1831/10

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-1831/10 Головуючий у І інстанції Гумбатов В. А. Провадження № 22-ц/780/3119/18 Доповідач у 2 інстанції Таргоній Д. О. Категорія 58 19.09.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 вересня 2018 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - судді Таргоній Д.О.,

суддів: Голуб С.А. , Приходька К.П.,

за участі секретаря Шуляка Д.О.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Форінт на ухвалу Бородянського районного суду Київської області від 11 травня 2018 року у справі за заявою ПАТ Райффайзен Банк Аваль про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку на пред'явлення виконавчих листів до виконання рішення Бородянського районного суду Київської області від 23 листопада 2010 року щодо стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4 солідарно на користь Акціонерного товариства Райффайзен банк Аваль заборгованості по кредитному договору.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів,

УСТАНОВИЛА:

у березні 2017 року заявник ПАТ Райффайзен Банк Аваль звернувся до суду із вказаними заявами, мотивуючи їх тим, що рішенням Бородянського районного суду Київської області від 23 листопада 2010 року з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 стягнуто солідарно на користь АТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість по кредитному договору в розмірі 1 951 489,02 грн. та судові витрати в розмірі 1820 грн.

Відповідно до виконавчих листів виданих на виконання вказаного рішення суду, 14 квітня 2015 року було відкрито виконавче провадження. В липні 2016 року представнику банку працівником ВДВС Бородянського РУЮ було повідомлено, що виконавчі провадження закінчені у липні 2015 року, а оригінали виконавчих документів повернуті стягувачеві.

Оскільки виконавчі документи та постанови про їх повернення до банку не надходили, просив видати дублікати виконавчих листів у справі про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно на користь АТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованості по кредитному договору в розмірі 1 951 489,02 грн. та судових витрат в розмірі 1820 грн. Також просив визнати поважною причину пропуску строку, який надається для пред'явлення виконавчого документа до виконання та поновити його.

Ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 11 травня 2018 року у задоволенні заяви ПАТ Райффайзен Банк Аваль відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ТОВ Фінансова компанія Форінт звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповноту та неправильність встановлення обставин, які мають значення для справи, неправильне дослідження та оцінку доказів, порушення та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою видати ТОВ Фінансова компанія Форінт дублікати виконавчих листів та поновити строк для їх пред'явлення.

Зокрема, в доводах апеляційної скарги зазначає, що відмовляючи в задоволенні заяв, суд першої інстанції не врахував зміни, що були внесені до ЗУ Про виконавче провадження , якими визначено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим законом три роки. Крім того, суд не дав належної оцінки тій обставині, що в матеріалах справи відсутні докази отримання стягувачем оригіналів виконавчих документів та постанов про їх повернення.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 14 квітня 2015 року головним державним виконавцем органу ДВС Бородянського РУЮ відкрито виконавчі провадження на підставі двох виконавчих листів виданих, відповідно до вимог ч.2 ст.368 ЦПК України Бородянським районним судом 11 жовтня 2011 року про стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованості в сумі 1953309,02 грн.

01 липня 2015 року у виконавчому провадженні відносно боржника ОСОБА_4 та 02 липня 2015 року у виконавчому провадженні відносно боржника ОСОБА_3 головним державним виконавцем винесено постанови про повернення виконавчих документів стягувачеві.

Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України "Про виконавче провадження" ( в редакції, що діяла на 01, 02 липня 2015 року) виконавчі документи з виконання судових рішень можуть бути пред'явлені до виконання протягом року з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

Статтею 23 зазначеного Закону України, передбачено, що строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються:

1) пред'явленням виконавчого документа до виконання;

2) частковим виконанням рішення боржником;

3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення, строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення , а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що виконавчі листи могли бути пред'явлені стягувачем до виконання до 02 липня 2016 року відносно ОСОБА_4 та до 03 липня 2016 року відносно ОСОБА_3

Відповідно до п.17.4 Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

Згідно ч.1 ст.433 ЦПК України стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого документу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Підставою для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа документу є факт пропуску стягувачем такого строку з поважних причин.

Аналіз змісту даних норм дає підстави для висновку, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання.

Крім того, поважність причин пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання пов'язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об'єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знайти про посягання на права. Обов'язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника.

Із змісту поданої до суду заяви ПАТ Райффайзен Банк Аваль вбачається, що заявник дізнався про втрату виконавчого документу найпізніше 19 серпня 2016 року, а заява до суду подана лише в березні 2017 року, разом з тим, жодного обґрунтування поважності пропуску строку заявником не наведено, а тому судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову в задоволенні заяви.

Доводи апеляційної скарги про те, що виконавчий документ втрачений не з вини стягувача, на підтвердження чого банком надано довідку від 17 серпня 2016 року, в якій зазначено, що до Акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль за адресою: вул. Пирогова, 7-7Б, м. Київ, у період часу з 01 липня 2015 року по 17 серпня виконавчі документи про стягнення заборгованості з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не надходили (а.с. 8, 68 ), не можуть бути прийняті до уваги, оскільки внутрішня документація банку створена самим стягувачем та не є належним доказом обставин щодо отримання чи не отримання поштових відправлень. Крім того, матеріалами справи підтверджено, що 02 липня 2015 року державним виконавцем ухвалено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві, копію якої разом з виконавчим документом направлено до Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль за адресою: вул. Лєскова, 9, м. Київ (т. 1, а.с. 11, 12-13, 71, 72-73 ).

Аналогічна оцінка надана і довідці від 06 березня 2017 року за вих. № 160/1 наданої Управлінню координації мережі з проблемних кредитів Департаменту проблемних кредитів АТ Райффайзен Банк Аваль вбачається, що за період з 01.07.2015 року по 06.03.2017 року листи від органу ДВС стосовно боржників не надходили, яка також не береться апеляційним судом до уваги.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на доказах та законі і не спростовують висновків суду першої інстанції.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвала відповідає обставинам справи, винесена з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Згідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 374, 375, 381 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Форінт залишити без задоволення.

Ухвалу Бородянського районного суду Київської області від 11 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий Таргоній Д.О.

Судді: Голуб С.А.

Приходько К.П.