Постанова

від 11.09.2018 по справі 761/5730/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня2018 року м. Київ

Справа 761/5730/18

Апеляційний суд м. Києва в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: судді-доповідача: Соколової В.В.

суддів: Саліхова В.В., Поліщук Н.В.

секретар Луговий Р.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Туркофі на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва постановлену під головуванням судді Малинникова О.Ф. 09 березня 2018 року у м. Києві, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю Туркофі ,

В С Т А Н О В И В

У лютому 2018 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідачів про виплату компенсації за порушення авторських прав.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 09.03.2018 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю Туркофі про виплату компенсації за порушення авторських прав.

№ апеляційного провадження:№ 22-ц/796/6635/2018 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Соколова В.В. Не погодилось із судовим рішенням Уповноважена ТОВ Туркофі , представником до суду подано апеляційну скаргу, в якій він посилається на порушення судом норм процесуального права. Представник відповідача зазначає, що суд першої інстанції постановив ухвалу про відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності, оскільки місцезнаходженням ТОВ Туркофі є м. Чернівці, вул. Головна, 82, проте позивач штучно долучив в якості іншого відповідача ОСОБА_3, з метою зміни підсудності. Вважаючи ухвалу суду незаконною, просить її скасувати.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача вказує на те, що доводи апеляційної скарги суперечать чинному законодавству щодо статусу суб 'єктів підприємництва, а посилання позивача на порушення судом першої інстанції норм процесуального права є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах закону. Враховуючи викладене просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Туркофі залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

В порядку п. 8 ч. 1 Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України(в редакції від 03.10.2017), до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Згідно п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).

А отже Апеляційний суд м. Києва є компетентним судом щодо розгляду даної справи.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат ОСОБА_4 заперечував щодо задоволення апеляційної скарги просив залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.

Відповідач ТОВ Туркофі , який звернувся з апеляційною скаргою в судове засідання не з'явився, повідомлявся про розгляд справи належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.113). Причини неявки свого представника ТОВ Туркофі суду не повідомило, тому керуючись положеннями ст.ст. 371, 372 ЦПК України, колегія суддів вважала за можливе розглянути справу за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_3 повідомлявся про розгляд справи за відомою суду адресою, проте всі судові повідомлення повернуті поштовим відділенням за закінченням терміну зберігання. Проте, враховуючи встановлені законодавством строки розгляду апеляційної скарги, а також враховуючи, що розгляд апеляційної скарги на ухвалу про відкриття провадження у справі впливає на строки розгляду справи в цілому, колегія суддів вважає за доцільне розглядати справу у його відсутності. При цьому колегія суддів вважає, що права даного відповідача не порушені, так як він має право на оскарження даного судового рішення в порядку передбаченому ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з такого.

З матеріалів справи вбачається, що 16.02.2018 ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовом до ОСОБА_3 та ТОВ Туркофі про виплату компенсації за порушення авторських прав.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 09.03.2018 відкрито провадження у вищевказаній справі.

Відкриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що дана позовна заява підсудна Шевченківському районному суду м. Києва.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції відповідає встановленим обставинам справи та нормам процесуального законодавства, виходячи з наступного.

Стаття 353 ЦПК визначає виключний перелік ухвал, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Зокрема, згідно з п. 8 ч. 1 ст. 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені ухвали щодо відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності.

Частиною 1 ст. 27 ЦПК України визначено, що позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Згідно ч. 2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч. 15 ст. 28 ЦПК України позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред'являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача .

Із змісту позовної заяви вбачається, що позов пред'явлений до Шевченківського районного суду м. Києва на підставі положень ч. 15 ст. 28 ЦПК України за місцем знаходженння одного з відповідачів, а саме ОСОБА_3, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, що відноситься до Шевченківського району м. Києва.

Таким чином, відкриваючи провадження у справі, суд першої інстанції діяв у межах закону і, зважаючи на вимоги ст. ст. 27, 28 ЦПК України, дійшов вірного висновку, що справа підсудна саме Шевченківському районному суду м. Києва, оскільки позивач у відповідності до процесуального закону пред'явив позов за зареєстрованим місцем знаходження одного з відповідачів.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що ОСОБА_3 штучно долучений в якості відповідача у даній цивільній справі з метою зміни підсудності справи відхиляються колегією суддів виходячи з того, що питання обґрунтованості позовних вимог вирішується під час ухвалення рішення по суті спору, а не на стадії відкриття провадження.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що позивач уже звертався до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ФОП ОСОБА_3 та ТОВ Туркофі про виплату компенсації за порушення авторського права, та ухвалою суду першої інстанції позовну заяву повернуто позивачу для подачі до належного суду не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки предметом даного апеляційного розгляду в силу ст. 353 ЦПК України є виключно питання підсудності, тобто територіальної юрисдикції.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції, а посилання відповідача на порушення правил підсудності є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах закону. А тому, провадження у справі відкрито за правилами підсудності відповідно до вимог ЦПК України

Враховуючи, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права, щодо визначення підсудності, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Туркофі - залишити без задоволення.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 09 березня 2018 року- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач:

Судді:

Повний текст постанови складений 18.09.2018.