Постанова

від 26.04.2011 по справі 2-а-3748/11

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-а-3748/11

П О С Т А Н О В А

іменем України

26 квітня 2011 року Суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Юдіна С.Г. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області про визнання неправомірних дій та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області про визнання неправомірних дій та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни.

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначив, що має статус Дитини війни . Відповідач повинен здійснювати надбавку до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, однак відмовляється це робити. Вважає бездіяльність відповідача неправомірною та такою, що суперечить рішенням Конституційного суду України та діючого законодавства України. Зазначене призвело до недоотримання гарантованої державою щомісячної допомоги.

Представник відповідача надав суду заперечення проти позову як позицію відповідача стосовно позовних вимог, в яких, зазначив, що не погоджується з даним позовом оскільки, для призначення та виплати підвищення дітям війни за минулий час немає законних підстав. Таким чином, провести позивачу розрахунок підвищення як дитині війни за минулий час відповідач законних підстав не має за невизначеністю величини мінімального розміру пенсії та на підставі того, що вказані закони зворотної сили не мають, оскільки це не передбачено прямим приписом закону під час визначення порядку його вступу в дію.

Дослідженням наявних доказів по справі, було встановлено, що позивач дійсно є пенсіонером, отримує пенсію за віком та має статус „Дитини Війни» . Ці обставини не потребують доказуванню так як визнаються сторонами.

З'ясувавши обставини справи та дослідивши доводи сторін, яким вони обґрунтовували свої позиції по справі, вважаю що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов'язком держави.

Згідно ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни» ( в редакції яка діяла станом на 2007 рік ) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Дію ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни на 2007 рік було зупинено ст.111 Закону України Про Державний бюджет України на 2001 рік від 19 грудня 2006 року (з урахуванням положень п. 12 ст.71 цього Закону) та визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ) у розмірі 50% розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення п. 12 ст. 71 Закону України Про Державний бюджет України на 2007 рік , щодо зупинення на 2007 рік дії ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни . Таким чином, відновлено дію ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни № 2195-IV.

Підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України текст статті 6 Закону України викладено в наступній редакції: дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

Відповідно до частини 4 статті 14 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту учасникам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищуються на 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Проте, рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року визнано неконституційним положення Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік щодо викладення положень ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни в новій редакції.

Таким чином, відновлено дію ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни .

Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року, № 1058-ІV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Суд вважає за необхідне прийняти у своїх висновках поняття мінімальна пенсія за віком , про яке йдеться у ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , оскільки саме це правове визначення застосовується виключно відповідачем під час визначення пенсій громадянам та їх призначення.

Положення ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 85 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (з наступними змінами та доповненнями) виплата пенсій проводиться за поточний місяць загальною сумою у встановлені строки, але не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія.

Суд вважає що відповідач неправомірно застосовує п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року, якою встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту та Про жертви нацистських переслідувань ) до пенсії виплачується підвищення у розмірах : з 01 квітня 2008 року - 48,10 грн., з 01 липня 2008 року - 48,20 грн., з 01 жовтня 2008 року - 49,80 грн., бо ці положення суперечать Закону України Про соціальний захист дітей війни .

Таким чином суд вважає необхідним визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплаті позивачу підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни та частини 1 ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 24 вересня 2010 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії з урахуванням суми, яка була виплачена позивачу у меншому ніж передбачено зазначеними нормами закону розмірі або не виплачена.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, який не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 69, 94, 104, 183-2 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області про визнання неправомірних дій та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області щодо не здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 щомісячної надбавки до пенсії у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком, згідно до ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни .

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни та частини 1 статті 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період часу з 24 вересня 2010 року, з урахуванням раніше проведених виплат.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі - 03 ( три ) гривні 40 копійок.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя: ОСОБА_2