Рішення

від 03.09.2018 по справі 905/1/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.09.2018 Справа № 905/1/14

Суддя господарського суду Донецької області Фурсова С.М., розглянувши матеріали справи за позовом публічного акціонерного товариства "Страхова компанія «Універсальна» (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок №9; код ЄДРПОУ 20113829)

до виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю «Відіс» (85740, Донецька область, місто Докучаєвськ, вулиця Центральна, будинок №42; код ЄДРПОУ 30076990)

за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - товариства з обмеженою відповідальністю «СпецвагонТрансЛізинг» (03150, місто Київ, вулиця Димитрова, будинок №5, корпус №2; код ЄДРПОУ 36147637)

за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - приватного акціонерного товариства «Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат» (85740, Донецька область, місто Докучаєвськ, вулиця Тельмана, будинок №2; код ЄДРПОУ 00191856)

про стягнення 511 540,89 гривень,-

за участю представників сторін:

від позивача : не з'явився

від відповідача : не з'явився

від третьої особи 1 : не з'явився

від третьої особи 2 : не з'явився

С У Т Ь С П О Р У

Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна» звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю «Відіс» про стягнення 511 540,89 грн.

Ухвалою господарського суду від 08.01.2014 (суддя Соболєва С.М.) за зазначеним позовом порушено провадження по справі №905/1/14, залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю «СпецвагонТрансЛізинг» .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна» здійснило виплату Товариству з обмеженою відповідальністю «УніверсалТрансСервіс» страхового відшкодування в сумі 302 666,80 грн. згідно з умовами договору добровільного страхування залізничного транспорту №3700/200/000005 від 02.03.2012, внаслідок чого у позивача виникло право вимоги до відповідача, як особи за наявності вини якої відбулось пошкодження застрахованого майна (вагон №55585210).

Крім того, як зазначено у позовній заяві, Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна» набуло право вимоги до відповідача щодо відшкодування збитків в повному розмірі (визначеному за результатами експертної оцінки та з урахуванням страхової суми договору №3700/200/000005 від 02.03.2012 - 511 540,89 грн.), зважаючи на укладання з Товариством з обмеженою відповідальністю «УніверсалТрансСервіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СпецвагонТрансЛізинг» договору про відступлення права вимоги за договором експедирування №2/2011/096 від 01.11.2011 та договором про надання послуг №02/2011/049 від 23.06.2011, з огляду на умови яких у Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю «Відіс» наявний обов'язок відшкодувати ринкову вартість вагону у випадку його пошкодження до стану виключення з інвентарного парку.

У відзиві №29 від 24.01.2014 Виробничо-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю «Відіс» проти позову заперечувало з посиланням на те, що договір про надання послуг №02/2011/049 від 23.06.2011 укладений з іншим контрагентом. Крім того, за твердженням відповідача, акт про пошкодження вагонів ф. ВУ-25 від 17.12.2012, так само як і інші документи щодо розслідування події сходження вагонів з рейок 17.12.2012, не містить відомостей про причини сходу вагонів, до розслідування події не були залучені компетентні органи.

У поясненнях №16 від 22.01.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю «СпецвагонТрансЛізинг» зазначало про наявність договірних відносин з Виробничо-комерційним товариством з обмеженою відповідальністю «Відіс» , які виникли на підставі договору про надання послуг №02/2011/049 від 23.06.2011, використання відповідачем вагону №55585210 на виконання цього договору та його подальше пошкодження з вини відповідача до виключення з інвентарного парку. За твердженням третьої особи 1, відповідач на виконання п.4.4 договору про надання послуг №02/2011/049 від 23.06.2011 не відшкодував комерційну вартість вагону. Разом з тим, право пред'явлення вимоги про відшкодування збитку у повному розмірі до Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю «Відіс» було передано Публічному акціонерному товариству «Страхова компанія «Універсальна» на підставі договору про відступлення права вимоги від 10.07.2013.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області ОСОБА_1 від 25.02.2014, у в'язку з знаходженням судді Соболєвої С.М. у відпустці, керуючись ст.4-6 Господарського процесуального кодексу України, п.3.1.7 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, рішенням зборів суддів господарського суду Донецької області від 27.12.2010 (протокол №30 від 27.12.2010 зі змінами та доповненнями), справу №905/1/14 було передано на розгляд судді Зекунову Е.В.

Згідно з ухвалою від 22.04.2014 (суддя Зекунов Е.В.) до участі у розгляді справи в якості третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, було залучено Приватне акціонерне товариство «Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат» .

30.04.2014 до господарського суду надійшли пояснення б/н від 30.04.2014, у яких зазначалось про їх подання від імені третьої особи 2. Проте, такі пояснення не були підписані зазначеним у них представником Приватного акціонерного товариства «Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат» за довіреністю ОСОБА_2

Протягом розгляду справи відповідний недолік не був виправлений третьої особою 2, внаслідок чого вказані пояснення не приймаються судом до уваги при прийнятті рішення у справі.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 07.05.2014 (суддя Зекунов Е.В.) по справі №905/1/14 було призначено судову комплексну залізнично-транспортну та товарознавчу експертизи, проведення яких доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження по справі зупинено.

Вказана експертиза проведена не була у зв'язку з не здійсненням позивачем її оплати, ненаданням витребуваних експертом документів та непогодженням судом термінів виконання експертизи.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Донецької області від 03.12.2015 призначено автоматичний розподіл справи №905/1/14 у зв'язку із закінченням повноважень судді Зекунова Е.В.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.12.2015, для розгляду даної справи визначено суддю господарського суду Донецької області Паляницю Ю.О.

Ухвалою господарського суду від 14.06.2018 провадження у справі №905/1/14 поновлено. Крім того, у зв'язку з набранням чинності Закону України №2147 - VIII від 03.10.2017 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» , яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції, ухвалою суду від 14.06.2018 визначено розглядати справу №905/1/14 за правилами загального позовного провадження, зі стадії підготовчого провадження.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Донецької області від 09.07.2018 призначено автоматичний розподіл справи №905/1/14 у зв'язку із закінченням повноважень судді Паляниці Ю.О.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2018, для розгляду даної справи визначено суддю господарського суду Донецької області Фурсову С.М.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 10.07.2018 справу №905/1/14 прийнято до провадження суддею Фурсовою С.М., розгляд розпочато з початку зі стадії відкриття провадження, призначено підготовче судове засідання на 11.07.2018.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 11.07.2018 підготовче судове засідання відкладено на 02.08.2018.

В підготовче судове засідання 02.08.2018 представники сторін не з'явились, про час та місце проведення судових засідань були повідомлені своєчасно та належним чином.

За змістом ухвали суду від 02.08.2018 вирішено закрити підготовче провадження у справі №905/1/14 та призначити розгляд справи по суті на 03.09.2018.

Позивач у судове засідання 03.09.2018 не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідач у судове засідання 03.09.2018 не з'явився, про розгляд справи був повідомлений шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі «Судова влада України» (dn.arbitr.gov.ua) у розділі «Новини та події суду» .

Третя особа 1 у судове засідання 03.09.2018 не з'явилась, про розгляд справи була повідомлена належним чином, про що свідчить, зокрема, наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0315063337138.

Третя особа 2 у судове засідання 03.09.2018 не з'явилась, про розгляд справи була повідомлена шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі «Судова влада України» (dn.arbitr.gov.ua) у розділі «Новини та події суду» .

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України, приписи якої в силу норм ч.5 ст.50 цього кодексу розповсюджують свою дію на третіх осіб, передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми ст.43 Господарського процесуального кодексу України зобов'язують учасників судового процесу добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Як визначено у ч.1 ст.202 зазначеного нормативно-правового акту, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п.2 ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 216 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду оголосити перерву або відкласти розгляд справи по суті. При цьому, це є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи суть спору, загальну тривалість розгляду справи, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній письмовими доказами, а відсутність у судовому засіданні представників сторін та третіх осіб не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд -

В С Т А Н О В И В

24.02.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Райффайзен ОСОБА_3» (покупець, лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «УніверсалТрансСервіс» (продавець, лізингоодержувач) був підписаний договір купівлі-продажу №РС4515-02/11, за змістом п.1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, покупець оплатити, а лізингоодержувач прийняти напіввагони згідно додатку №1 (специфікації), що є невід'ємною частиною цього договору.

На підставі вказаного правочину продавець передав у власність покупцю, (лізингодавцю), а лізингоодержувач прийняв у користування, зокрема, напіввагон №55585210, заводський номер - 00001752, модель вагону - 12-9790, найменування та код заводу виробника - дизельний завод, 1303, дата побудови вагону - 13.01.2011, вартість з ПДВ - 598 800 грн. (акт приймання-передачі предмета лізингу б/н від 03.03.2011).

Згідно з ч.1 ст.16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

02.03.2012 між Публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «Універсальна» (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «УнверсалТрансСервіс» (страхувальник) було укладено договір №3700/200/000005 добровільного страхування залізничного транспорту, за змістом п.1 якого предметом договору є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном - одиницями рухомого складу, що належать страхувальнику на праві власності.

Згідно з переліком застрахованих одиниць рухомого складу (додаток №1 до договору №3700/200/000005 від 02.03.2012) в якості об'єкту страхування визначений, в тому числі, вагон №55585210, вартість одиниці становить 511 540,89 грн., страхова сума по одній ОРС - 544 540,89 грн.

Вигодонабувачем за цим правочином вказано Товариство з обмеженою відповідальністю «Райффайзен ОСОБА_3» .

Строк дії зазначеної угоди встановлено з 03.03.2012 до 02.03.2013.

Крім того, 23.06.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СпецвагонТрансЛізинг» (виконавець) та Виробничо-комерційним товариством з обмеженою відповідальністю «Відіс» (замовник) укладено договір надання послуг №02/2011/049, предметом якого є взаємовідносини між виконавцем та замовником, пов'язані з організацією перевезення вантажу замовника у вагонах виконавця, а також нарахування та оплата замовником плати за користування, в тому числі, забезпечення замовником схоронності вагонів виконавця.

Вказаний договір надання послуг набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками обох сторін та діє до 30.06.2012. Договір автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік, у випадку якщо жодна зі сторін у письмовій формі не сповістить іншу сторону про припинення дії даного договору за 20 календарних днів до закінчення строку його дії (п.п.7.1, 7.2 договору №02/2011/049 від 23.06.2011).

Як зазначалось, у відзиві №29 від 24.01.2014 Виробничо-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю «Відіс» проти позову заперечувало з посиланням, зокрема, на те, що договір про надання послуг №02/2011/049 від 23.06.2011 укладений з іншим контрагентом.

В преамбулі договору №02/2011/049 від 23.06.2011 в якості замовника дійсно зазначено Відкрите акціонерне товариство «Відіс» .

Разом з тим, такий договір скріплений печаткою Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю «Відіс» , внаслідок чого, за висновками суду, саме відповідач є стороною вказаного правочину, а у преамбулі договору наявна технічна помилка.

Одночасно, 01.11.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «УніверсалТрансСервіс» (експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СпецвагонТрансЛізинг» (клієнт) підписано договір експедирування №2/2011/096, за приписами п.1.1 якого експедитор від свого імені, проте за рахунок клієнта зобов'язується виконувати доручення останнього з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, а клієнт зобов'язується прийняти надані експедитором послуги, сплатити винагороду, а також відшкодувати всі витрати, понесені експедитором на виконання зобов'язань, прийнятих на себе за цим договором.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2012, а в частині розрахунків - до повного проведення (п.9.1 договору №2/2011/096 від 01.11.2011).

У відповідності до п.2.1 вказаного договору експедирування клієнт направляє експедитору замовлення на організацію перевезення вантажів, у відповідності до п.3.1.1 цього договору, які у разі погодження експедитором є дорученнями за цим договором.

Як вбачається зі змісту листа №809/1 від 26.11.2012 Товариства з обмеженою відповідальністю «СпецвагонТрансЛізинг» останній звернувся до експедитора з проханням організації перевезення щебеню гранітного у вагонах власника Товариства з обмеженою відповідальністю «УніверсалТрансСервіс» у грудні 2012 року по маршруту ст.Оленівка Донецької залізниці - ст.Дніпрорудна Придніпровської залізниці в обумовлених обсягах (вантажовідправник - Виробничо-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю «Відіс» ).

Листом №399/1 від 26.11.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю «УніверсалТрансСервіс» підтвердило виконання заявки №809/1 від 26.11.2012 Товариства з обмеженою відповідальністю «СпецвагонТрансЛізинг» щодо організації перевезення вантажу.

За приписами ч.2 ст.8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулась і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

За змістом п.2.1 договору №3700/200/000005 від 02.03.2012 добровільного страхування залізничного транспорту вагон №55585210 був застрахований, в тому числі, на випадок катастрофи та аварії.

Як свідчать матеріали справи, 16.12.2012 о 12:45 год. на станції Оленівка Донецької залізниці, зокрема, вагон №55585210 був поданий на під'їзну колію Приватного акціонерного товариства «Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат» , про що залізницею складено пам'ятку про подавання вагонів №4101 від 16.12.2012 (форма ГУ-45).

17.12.2012 при навантаженні Виробничо-комерційним товариством з обмеженою відповідальністю «Відіс» в тупіку №21 сталось сходження вагонів №55585210, №50067693, №50056092, №53125159, №53610267, №566924303, №58831658, №58830340 у напрямі до тупіку №19 станції ДОФ-Верхній парк внаслідок недотримання локомотивною бригадою Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю «Відіс» своїх посадових обов'язків; під час закріплення групи навантажених вагонів локомотивна бригада Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю «Відіс» уклала недостатню кількість гальмівних черевиків, з огляду на що сталось сходження даної групи вагонів.

Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту (ст.2 Статуту залізниць України).

Відповідно до п.20 Правил складання актів, затверджених наказом №334 від 28.05.2002 Міністерства транспорту України та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України за №567/6855 від 08.07.2002, акт про пошкодження вагона (контейнера) складається у разі пошкодження вагона (контейнера) під час перевезення, навантаження, вивантаження вантажу, виконання маневрових робіт, а також в інших випадках для засвідчення обставин і розмірів пошкодження і є підставою для матеріальної відповідальності винних у пошкодженні згідно із статтею 124 Статуту залізниць України.

Факт пошкодження вагону №55585210 під час даної транспортної пригоди підтверджується актом про пошкодження вагона форми ВУ-25М від 17.12.2012р., за змістом якого зазначено, що внаслідок порушення Виробничо-комерційним товариством з обмеженою відповідальністю «Відіс» Правил технічної експлуатації залізниць України вагон №55585210 підлягає виключенню з інвентарного парку залізниці.

Вказаний акт підписано без заперечень та зауважень начальником вагонного депо станції ОСОБА_4 та відповідальним представником підприємства організації, винної у пошкодженні вагона Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю «Відіс» ОСОБА_5 та скріплено печатками підприємств.

У подальшому, 21.12.2012 на оперативній нараді при начальнику станції Оленівка Донецької залізниці ОСОБА_6 з розгляду випадку сходження вагонів №55585210, №50067693, №50056092, №53125159, №53610267, №566924303, №58831658, №58830340, яке оформлено протоколом б/н від 21.12.2012, підтверджено вищенаведені обставини транспортної пригоди, яка сталась 17.12.2012 на вказаній залізничній станції.

За таких обставин, за висновками суду, матеріалами справи підтверджено, що сходження 17.12.2012 вагону №55585210 з рейок відбулось з вини Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю «Відіс» .

Доказів протилежного відповідачем в порядку норм ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України не надано.

В силу норм ч.2 ст.1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 990 вказаного кодексу встановлено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Відповідно до ст.25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

За змістом п.п.8.6, 8.7 договору №3700/200/000005 від 02.03.2012 добровільного страхування залізничного транспорту розмір збитку визначається, виходячи з страхової суми на ОРС, встановленої у додатку №1 до цього договору. Сума збитку визначається, зокрема, при повній фактичній або конструктивній загибелі ОРС - у розмірі страхової суми на ОРС з врахуванням зносу за період дії договору та вирахуванням вартості залишків, придатних для використання за призначенням або для реалізації.

Страховик здійснює страхове відшкодування в розмірі прямого збитку, але не більше страхової суми, встановленої на застраховану ОРС, з вирахуванням франшизи та суми, отриманої страхувальником від третіх осіб в рахунок відшкодування збитку (п.8.11 договору №3700/200/000005 від 02.03.2012).

21.01.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю «УніверсалТрансСервіс» , як страхувальник за договором №3700/200/000005 від 02.03.2012 добровільного страхування залізничного транспорту, звернулось до страховика з заявою, у відповідності до якої повідомило про страховий випадок, що відбувся 17.12.2012 з вагоном №55585210.

Розглянувши заяву та надані страхувальником документи, Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна» визнало випадок страховою подією та прийняло рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 302 666,80 грн. на підставі страхового акту №13701 від 25.06.2013.

Розмір страхового відшкодування визначений позивачем на підставі звіту про вартість залишків транспортного засобу (вагона №55585210), дійсної ринкової ціни вартості вагона на дату страхування (договір №3700/200/000005 від 02.03.2012).

За змістом листа №1289-07/13 від 08.07.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю «Райффайзен ОСОБА_3» повідомило страховика про те, що після настання страхового випадку 17.12.2012, Товариством з обмеженою відповідальністю «УніверсалТрансСервіс» на виконання умов договору лізингу було сплачено всі передбачені договором платежі та набуто майно у власність відповідно до договору купівлі-продажу (викупу) предмета лізингу від 01.04.2013 до договору фінансового лізингу №LC4551-02/11 від 24.02.2011р., з огляду на що, враховуючи належне виконання лізингоодержувачем своїх зобов'язань щодо майна за договором лізингу, приймаючи до уваги положення п.8.1.14 договору страхування №3700/200/000005 від 02.03.2012 до лізингоодержувача перейшли права вигодонабувача та право на одержання страхового відшкодування.

Враховуючи наведене, страхове відшкодування в розмірі 302 666,80 грн. було сплачено Товариству з обмеженою відповідальністю «УніверсалТрансСервіс» наступним чином:

- 152666,80 грн. - 17.07.2013 (платіжне доручення №38887 від 17.07.2013),

- 150000 грн. - 18.07.2013 (платіжне доручення №38997 від 18.07.2013).

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та ст.993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст.1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Частиною 2 ст.1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно із ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За приписами ст.228 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Таким чином, на підставі наведених норм законодавства та визначених судом обставин, господарський суд дійшов висновку, що у Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» , з огляду на зміст договору №3700/200/000005 від 02.03.2012 добровільного страхування залізничного транспорту, виникло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний Товариству з обмеженою відповідальністю «УніверсалТрансСервіс» збиток в межах суми 302 666,88 грн.

Разом з тим, за змістом п.п.5.1, 5.3 договору експедирування №2/2011/096 від 01.11.2011 у випадку порушення зобов'язань, які виникають з умов цього договору, сторона несе відповідальність, встановлену цим договором та діючим законодавством України. За пошкодження вагону експедитора на під'їзних коліях клієнта при виконанні навантажувально-розвантажувальних та маневрових робіт встановлюється майнова відповідальність: у випадку втрати або пошкодження вагону до стану виключення з інвентарного парку експедитора, клієнт зобов'язаний відшкодувати експедитору суму вартості вагону, на підставі виставленого експедитором рахунка протягом 5 банківських днів з моменту його отримання, виходячи з оцінки ринкової вартості вагона, проведеної незалежною експертною організацією. По факту пошкодження клієнтом вагонів складаються повідомлення форми ВУ-25, ВУ-25М.

Відповідно до п.2.2.8 договору про надання послуг №02/2011/049 від 23.06.2011 одним з обов'язків замовника, зокрема, є, у випадку пошкодження рухомого складу на під'їзних коліях замовника, організовувати у встановленому залізницею порядку, складання акту форми ВУ-25М, а також повернення пошкоджених вагонів у строк не більше 3 діб для їх відправлення в ремонт за рахунок замовника.

У розділі 4 вказаного договору про надання послуг встановлено, що сторони даного договору несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов цього договору у відповідності з діючим законодавством України. У випадку пошкодження вагону до стану виключення його з інвентарного парку, замовник зобов'язаний відшкодувати виконавцю комерційну вартість вагону, визначену незалежною експертною організацією, на підстави виставленого виконавцем рахунку, протягом 10 банківських днів з моменту його отримання або надати аналогічну одиницю рухомого складу з урахування її моделі та року побудови.

Листом №660 від 19.12.2012р. Виробничо-комерційним товариством з обмеженою відповідальністю «Відіс» гарантовано Товариству з обмеженою відповідальністю «СпецвагонТрансЛізинг» відновлення вагонів №55585210, №50056092, №53125159, №56692403 у відповідності до вимог нормативно-технічної документації у строк до 19.01.2013р.; у випадку неможливості відновлення вагонів Виробничо-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю «Відіс» зобов'язалось компенсувати ринкову вартість вказаних вагонів з урахуванням моделі та року виготовлення відповідно до п.4.4 договору №02/2011/049 від 23.06.2011р. про надання послуг.

За змістом ст.512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

10.07.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «УніверсалТрансСервіс» (первісний кредитор 1), Товариством з обмеженою відповідальністю «СпецвагонТрансЛізинг» (первісний кредитор 2) (разом - первісні кредитори) та Публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «Універсальна» (новий кредитор) у зв'язку з настанням 17.12.2012 на станції Оленівка Донецької залізниці страхового випадку (схід з колії вагонів, зокрема, вагону №55585210 (надалі - майно), яке належить на праві власності первісному кредитору 1 відповідно до договору купівлі-продажу (ОСОБА_4) предмета лізингу від 01.04.2013, який є невід'ємною частиною договору фінансового лізингу №LC4551-02/11 від 24.02.2011, а також є предметом договору добровільного страхування залізничного транспорту №3700/200/000005 від 02.03.2012, відповідно до якого первісний кредитор 1 є страхувальником, а новий кредитор - страховиком, сторони дійшли згоди укласти договір про відступлення права вимоги.

За змістом розділу 1 цього договору визначено, що первісні кредитори передають, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісним кредиторам на підставі договору експедирування №2/2011/096 від 01.11.2011 (основний договір 1), укладеного між первісним кредитором 1 та первісним кредитором 2 та на підставі договору про надання послуг №02/2011/049 від 23.06.2011 (основний договір 2), укладеного між первісним кредитором 2 та Виробничо-комерційним товариством з обмеженою відповідальністю «Відіс» .

В силу норм ст.512 Цивільного кодексу України однією з підстав заміни кредитора у зобов'язанні визначено передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За приписами ст.ст.514, 516 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

З аналізу наведених норм вбачається, що за загальним правилом заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, оскільки не впливає на характер, обсяг і порядок виконання ним своїх обов'язків, не погіршує становище боржника та не зачіпає його інтересів.

Дослідивши зміст договорів №2/2011/096 від 01.11.2011 експедирування та №02/2011/049 від 23.06.2011 про надання послуг, господарський суд встановив, що такі договори не містять застережень щодо відступлення права вимоги в іншому порядку, ніж це передбачено законодавством.

Відповідно до п.п.1.5, 1.6 договору про відступлення права вимоги від 10.07.2013 датою переходу права вимоги до боржника є дата сплати новим кредитором первісному кредитору 1 винагороди (страхового відшкодування), в порядку, на умовах та в строки, визначені п.п.2.1, 2.2 цього договору. З дати отримання первісним кредитором 1 суми винагороди (страхового відшкодування) зазначеної в п.2.1 цього договору, останній не матиме до первісного кредитора 2 з приводу відшкодування збитків, завданих пошкодженням майна.

За приписами п.п.2.1, 2.2 вказаного договору новий кредитор сплачує первісному кредитору 1 винагороду (якою вважається страхове відшкодування за договором №3700/200/000005 від 02.03.2012) у розмірі 302 666,80 грн. шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок первісного кредитора 1. Строк оплати винагороди становить 30 календарних днів після дня набрання чинності цим договором.

Як вказувалось, Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна» перерахувало на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УніверсалТрансСервіс» страхове відшкодування у розмірі 302 666,80 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №38887 від 17.07.2013, №38997 від 18.07.2013.

Разом з тим, за змістом п.3.2 договору про відступлення права вимоги від 10.07.2013 первісний кредитор 2 зобов'язаний сповістити боржника про відступлення права вимоги за цим договором протягом 5-ти календарних днів з дати підписання даного договору шляхом поштового надсилання з повідомленням про вручення боржнику копії цього договору.

Як свідчать матеріали справи, вказаний вище договір відступлення права вимоги був надісланий на адресу Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю «Відіс» (додаток до претензії №1731/09-203 від 03.10.2013р. Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» ), що свідчить про обізнаність відповідача щодо відступлення права вимоги.

Таким чином, з огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що у Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» виникло право вимоги до Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю «Відіс» щодо відшкодування комерційної вартості вагону №55585210 зважаючи на зміст договорів №2/2011/096 від 01.11.2011 експедирування, №02/2011/049 від 23.06.2011 про надання послуг та від 10.07.2013 про відступлення права вимоги.

Виходячи зі змісту звіту з оцінки вартості майна, складеного Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7, ринкова вартість об'єкта оцінки (вагон №55585210) без ПДВ становить 531 500 грн. Разом з тим, зважаючи на встановлену договором №3700/200/000005 від 02.03.2012 страхову суму вагону, позивач наполягав на відшкодуванні йому суми у розмірі 511 540,89 грн.

Проте, листом №477 від 01.11.2013 Виробничо-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю «Відіс» з посиланням на акт внутрішнього розслідування причин сходження вагонів від 18.12.2012, зазначило про відсутність правових підстав щодо задоволення вказаної претензії.

Наявності обставин відшкодування вартості пошкодженого до рівня виключення з інвентарного парку вагона №55585210 на теперішній час відповідачем не наведено, а судом не встановлено.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, з огляду на наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення з Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю «Відіс» на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» заборгованості в сумі 511 540,89 гривень є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 10 230,82 гривень підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 96, 129, 185, 191, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» до виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю «Відіс» про стягнення 511 540,89 гривень - задовольнити.

Стягнути з виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю «Відіс» (85740, Донецька область, місто Докучаєвськ, вулиця Центральна, будинок №42; код ЄДРПОУ 30076990) на користь публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок №9; код ЄДРПОУ 20113829) грошові кошти у розмірі 511 540,89 гривень , а також судовий збір в сумі 10 230,82 гривень .

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 03.09.2018 складено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 13.09.2018.

Позивач: публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна» (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок №9; код ЄДРПОУ 20113829)

Відповідач: виробничо-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю «Відіс» (85740, Донецька область, місто Докучаєвськ, вулиця Центральна, будинок №42; код ЄДРПОУ 30076990)

Суддя С.М. Фурсова