Рішення

від 04.09.2018 по справі 910/3982/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.09.2018Справа № 910/3982/18

За позовом Приватного підприємства "Антей"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційна компанія "Елерон"

про стягнення 358 960,46 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Секретар судового засідання Коновалов С.О.

Представники сторін:

від позивача - Востокін І.С. за дов.

від відповідача - Бєляєва В.М. за дов.

Обставини справи:

Приватне підприємство "Антей" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційна компанія "Елерон".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем всупереч умов Договору надання послуг по пошуку повітряних суден від 14.07.2017 (п.2.1.1 Договору) не було надано послуг щодо пошуку повітряних суден. Суму попередньої оплати, відповідач повністю не повернув, що і стало причиною звернення позивача з даним позовом до суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2018 №910/3982/18 залишено позовну заяву без руху, надано позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення цієї ухвали.

16.04.2018 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків та докази надіслання вказаної заяви відповідачу.

Ухвалою суду від 23.04.2018 відкрито провадження у справі. Розгляд справи №910/3982/18 призначено на 29.05.2018, ухвалено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 23.04.2018 відмовлено Приватному підприємству "Антей" в задоволенні заяви про забезпечення позову.

13.06.2018 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про поновлення строку, встановленого для подання відзиву. Суд, розглянувши подане клопотання вирішив його задовольнити та прийняв відзив на позов до справи. У відзиві відповідач проти позову заперечив та просив суд відмовити в позові повністю, обґрунтовуючи це тим, що Договір про надання послуг по пошуку повітряних суден від 14.07.2017 було укладено та підписано генеральним директором ОСОБА_3, який 05.10.2017 був звільнений з займаної посади. Надалі товариство очолювали ОСОБА_4 (06.10.2017 - 19.02.2018), ОСОБА_5 (20.02.2018 - 10.05.2018). Разом з тим, 26.03.2018 відбулася зміна власника (ОСОБА_4 вийшов зі складу засновників товариства). Також, у відзиві відповідач зазначив, що згідно з бухгалтерською та фінансовою звітністю товариства кредиторська заборгованість на вказаному підприємстві відсутня. В свою чергу, позивачем не підтверджено наявності реальної до стягнення дебіторської заборгованості та не надано відповідних доказів. На думку відповідача, формулювання ж предмета договору в такій формі дає підстави вважати, що метою його укладення були створені юридичні підстави для перерахування коштів з рахунку ПП Антей на рахунок ТОВ АК Елерон , а не досягнення задекларованої мети використання невеликим авіаційним підприємством 21 одиниці літаків в Україні.

Також, у відзиві відповідач заперечив щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат, оскільки відповідач стверджує, що на попередню оплату не нараховуються 3% річних та інфляційних втрат. Також, відповідач заперечив щодо розрахунку пені.

У судовому засіданні 19.06.2018 судом оголошено перерву до 03.07.2018.

02.07.2018 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив, В якій позивач повністю заперечував проти тверджень відповідача у відзиві на позовну заяву вихорячи з наступних підстав:

- договір про надання послуг по пошуку повітряних суден був укладений позивачем з відповідачем, а не з виконавцем і тому дану послуги позивач повинен був отримати конкретно від відповідача;

- зміна власника чи керівництва юридичної особи не звільняє її від виконання взятих нею на себе зобов'язань.;

- відповідачем не надано суду підписаний обома сторонами по договору акт про надання послуг;

- щодо законності нарахування 3% річних позивач вказав, що обов'язок повернути отриману передоплату, тобто виконати грошове зобов'язання у відповідача виник після пред'явлення його 29.12.2017 претензії. Лише після виникнення грошового зобов'язання по дату подачі позову до суду відповідачу нараховано 3% річних та інфляційні втрати;

- з приводу нарахування пені, то позивач вказав, що період нарахування починається саме з 01.08.2017, а не з 21.07.2017, як стверджує відповідач.

У судових засіданнях 10.07.2018 та 12.07.2018 судом оголошувались перерви.

09.07.2018 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшло доповнення до відповіді на відзив, в якому позивач письмово надав відповіді на запитання, що були поставленні відповідачем у відзиві на позовну заяву.

12.07.2018 відповідач через загальний відділ діловодства суду подав заперечення щодо відповіді позивача на відзив, в яких заперечував проти позову повністю та стверджував, що послуга, яка повинна була надана позивачеві, була отримана від субпідрядника - ПП Карпати Технохлібпродукт , про що свідчить підписаний сторонами документ - акт про надання послуг №2/07 від 31.07.2017. Також, відповідач просив позивача документально підтвердити можливість підприємства придбати або використовувати повітряні судна в кількості 21 одиниці за оціночною вартістю 4 400 000,00 грн. та повідомити чи відображено в балансі чи звіті про фінансові результати підприємства вказана заборгованість.

20.07.2018 позивач через загальний відділ діловодства суду подав доповнення до відповіді на відзив.

В підготовчому засіданні 24.07.2018 остаточно визначено предмет спору та характер спірних правовідносин, позовних вимог. З'ясовані всі питання визначені ст. 182 Господарського процесуального кодекс України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2018 закрито підготовче провадження у справі №910/3982/18. Призначено розгляд справи №910/3982/18 по суті на 04.09.2018.

В судовому засіданні 04.09.2018 судом розпочато розгляд справи по суті.

Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

При розгляді справи по суті в судовому засіданні 04.09.2018 судом було з'ясовано обставини справи та досліджено докази відповідно до ст.ст. 208-210 ГПК України, після чого суд перейшов до судових дебатів.

У судовому засідання 04.09.2018 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.07.2017 між Приватним підприємством "Антей" (надалі - позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіаційна компанія "Елерон" (надалі - відповідач, виконавець) було укладено Договір надання послуг по пошуку повітряних суден (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору в інтересах замовника, виконавець зобов'язується надати замовнику послуги, вказані в п. 1.2. даного Договору, а замовник зобов'язується оплатити замовлені послуги.

Згідно з п. 1.2. Договору виконавець зобов'язується надати наступні послуги:

- виконати роботи по пошуку повітряних суден в інтересах замовника на території України з наступними параметрами:

- тип повітряних суден: літакові одиниці

- оціночна вартість 4 400 000,00 грн.

- в кількості не менше - 21 одиниці.

Термін виконання робіт за Договором надання послуг по пошуку повітряних суден настає з моменту підписання даного Договору по 31.07.2017. Виконавець має право виконати роботи достроково (п. 1.3. Договору).

Послуги вважаються виконаними після підписання акту виконаних робіт замовником або його уповноваженим представником (п. 1.4. Договору).

Відповідно до п. 2.1.1. Договору виконавець зобов'язується надати послуги належної якості.

Згідно з п. 2.2.1. Договору замовник зобов'язаний внести передоплату в розмірі 100 % протягом трьох днів, з моменту підписання даного договору надання послуг.

Ціна даного Договору становить 7,5% від вартості повітряних суден п. 1.2., що становить 330 000,00 грн. (п. 3.1. Договору).

Оплата замовником виконавцеві ціни договору здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця, зазначений в даному договорі (п. 3.2. Договору).

Як встановлено судом, на виконання п.2.2.1. Договору позивач 14.07.2017 перерахував на розрахунковий рахунок відповідача згідно платіжного доручення №34 грошові кошти в сумі 150 000,00 грн., та згідно з платіжного доручення №35 грошові кошти в сумі 180 000,00 грн. Всього на суму 330 000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем послуги за договором не надані, акта виконаних робіт на підтвердження факту надання послуг матеріали справи не містять.

Відповідно до п. 2.3.3. Договору передбачено, що у випадку не якісного виконання послуг замовник має право вимагати повернення повної ціни договору в термін одного банківського дня.

Позивач у позовній заяві зазначив, що представнику відповідача було під особистий підпис вручено претензію №46 від 28.12.2017 з вимогою про повернення коштів, тобто, відповідач повинен був повернути отриману передоплату 29.12.2017, чого він не виконав і відповідь на претензію не надав.

На підставі цього позивач нарахував відповідачу (окрім стягнення суми попередньої оплати в розмірі 330 000,00 грн.), 3% річних в сумі 2 462,46 грн., інфляційні втрати в розмірі 25 874,30 грн., штраф в сумі 16,550 грн. та пеню в розмірі 607,20 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст.903 Цивільного кодексу України ).

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 2.1.1. Договору виконавець зобов'язується надати послуги належної якості.

Як було зазначено раніше, згідно з п. 2.2.1. Договору замовник зобов'язаний внести передоплату в розмірі 100% протягом трьох днів, з моменту підписання даного договору про надання послуг. Ціна даного договору становить 7,5 % від вартості повітряних суден п. 1.2., що становить 330 000,00 грн. (п. 3.1. Договору). Оплата замовником виконавцеві ціни договору здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця, зазначений в даному договорі (п. 3.2. Договору).

Як встановлено судом, на виконання п.2.2.1. Договору позивач 14.07.2017 перерахував на розрахунковий рахунок відповідача згідно платіжного доручення №34 грошові кошти в сумі 150 000,00 грн., та згідно платіжного доручення №35 грошові кошти в сумі 180 000,00 грн. Разом 330 000,00 грн. В матеріалах справи також наявна банківська виписка по рахунку з 01.07.2017 до 31.07.2017, яка також підтверджує факт здійснення оплати згідно договору від 14.07.2017.

Отже, на переконання суду позивач виконав свій обов'язок щодо попередньої оплати послуг за договором, проте відповідач не виконав свої зобов'язання за Договором, а саме не надав оплачені послуги по пошуку повітряних суден та не повернув сплачені грошові кошти в сумі 330 000,00 грн.

Матеріали справи не містять акта виконаних робіт на підтвердження факту надання послуг, як то передбачено умовами укладеного між сторонами договору від 14.07.2017.

Відтак, за висновком суду, в порушення умов договору відповідачем послуги не надані. Зворотного матеріали справи не містять.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю АК Електрон та Приватним підприємством Карпати Технохлібпродукт було укладено договір про надання послуг по пошуку повітряних суден від 17.07.2017. Згідно з актом про надання послуг №2/07 від 31.07.2017 виконавцем - Приватним підприємством Карпати Технохлібпродукт надано послуги з пошуку повітряних суден. Відомості про те, чи була надана така послуга позивачу, у відповідача відсутні. Відсутність вказаної інформації в товаристві пов'язане зі зміною власників та керівників. Так, Договір про надання послуг по пошуку повітряних суден від 14.07.2017 було укладено та підписано генеральним директором ОСОБА_3, який 05.10.2017 був звільнений з займаної посади. Надалі товариство очолювали ОСОБА_4 (06.10.2017 - 19.02.2018), ОСОБА_5 (20.02.2018 - 10.05.2018). Разом з тим, 26.03.2018 відбулася зміна власника (ОСОБА_4 вийшов зі складу засновників товариства). Також, у відзиві відповідач зазначив, що згідно з бухгалтерською та фінансовою звітністю товариства кредиторська заборгованість на вказаному підприємстві відсутня.

Судом визнанні твердження викладені у відзиві відповідача необґрунтованими, в силу наступного.

Договір про надання послуг по пошуку повітряних суден від 14.07.2017 був укладений між позивачем і відповідачем, і тому дану послугу позивач, за умовами укладеного договору, повинен був отримати від відповідача, а зміна власника чи керівництва юридичної особи відповідача не звільняє її від виконання взятих на себе зобов'язань за договором.

Твердження відповідача, що з причини змін власників та керівництва відповідача у нього відсутня інформація про те, чи була така послуга надана виконавцем позивачу, суд вважає необґрунтованими, а такі твердження жодним чином не спростовують заявлених позовних вимог.

Відповідач не виконав умови зобов'язання за Договором, акта виконаних робіт, як-то передбачено умовами договору (п. 1.4 договору) матеріали справи не містять. Кошти, отримані в якості попередньої оплати за договором відповідач не повернув позивачу.

Посилання відповідача на виконання договору ПП Карпати Технохлібпродукт не стосується предмета спору та не свідчить про виконання договору від 14.07.2017 відповідачем.

Так, згідно акта надання послуг від 31.07.2017 №2/07 останній укладений між ТОВ Авіаційна компанія Елерон та ПП Карпати Технохлібпродукт та стосується іншого договору від 12.07.2017 б/н, а тому твердження про виконання відповідачем договору від 14.07.2017 є безпідставними.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В матеріалах справи наявна претензія №46 від 28.12.2017 з вимогою про повернення коштів в сумі 330 000,00 грн. На вказаній претензії міститься підпис та напис Отримав . Доказів направлення вказаної претензії матеріали справи не містять.

Суд вказує, що з вказаного напису неможливо визначити хто саме і коли саме отримав вказану претензію. Отже, суду позивачем не доведено, що саме відповідач отримав вказану претензію 28.12.2017 нарочного.

В матеріалах справи також наявна претензія про повернення коштів від 30.01.2018 №11. Вказана претензія отримана відповідачем (ОСОБА_4Т.) 31.01.2018, про що є напис на самій претензії. У судових засіданнях відповідач не заперечував про отримання вказаної претензії від 30.01.2018 №11.

Однак, відповідач залишив претензію від 30.01.2018 №11 без відповіді та реагування.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань днем пред'явлення вимоги слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Отже, зважаючи на отримання 31.01.2018 відповідачем претензії від 30.01.2018 №11, строк виконання обов'язку Відповідачем щодо повернення коштів в розмірі 330 000,00 грн. є таким, що настав.

Статтею 525 ЦК України не передбачає права сторони на односторонню відмову від виконання зобов'язань, а згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 527 ЦК України встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

Згідно зі ст. 615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Відповідно до ч. 3 ст. 612 ЦК України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 570 ЦК України якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Вищий господарський суд України у своїй постанові від 12.06.2012 по справі №55/385 за позовом про стягнення грошових коштів за неналежне виконання договірних зобов'язань вказав, що згідно положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). Тобто у разі невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

Оскільки станом на час прийняття рішення Відповідач суму попередньої оплати не повернув, строк повернення якої настав, позов в частині стягнення з Відповідача 330 000,00 грн. попередньої оплати підлягає задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 16,50 грн. штраф та 607,20 грн. пені.

Термін виконання робіт за Договором надання послуг по пошуку повітряних суден настає з моменту підписання даного Договору по 31.07.2017.

В матеріалах справи відсутні докази виконання Відповідачем робіт за Договором надання послуг по пошуку повітряних суден.

Відповідно до п. 4.1. Договору передбачено, що за порушення терміну виконання послуг, вказаного в п. 1.3 даного Договору, виконавець виплачує замовнику штраф в розмірі 0,005% від ціни Договору і пеню із розрахунку 0,001 % ціни Договору за кожен день прострочки.

Згідно ст. 546 ЦК України неустойка є одним з видів забезпечення виконання зобов'язання.

За визначенням, що міститься у Господарському кодексі України (ч. 1 ст. 230), штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За змістом ст. 550 Цивільного кодексу України управнена сторона має право на неустойку, яке виникає незалежно від наявності у неї збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до частини першої статті 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Юридичний аналіз наведених правових положень свідчить, що неустойка (штраф, пеня) не є зобов'язанням, а являється санкцією за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.

Відтак, виходячи з вищенаведених правових норм, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання може потягнути за собою такі наслідки: повернення суми попередньої оплати, сплата неустойки. При цьому, чинним законодавством не встановлено обмежень згідно яких управнена сторона не може вимагати комплексного застосування таких наслідків.

Так, Позивачем нарахована пеня за порушення строку надання послуг в розмірі 607,20 грн. за період з 01.08.2017 до 31.01.2018.

Перевіривши арифметичний розрахунок пені та правильність нарахування пені, судом встановлено, що розрахунок пені виконано вірно, в тому числі в частині розміру та періоду нарахування пені (враховуючи, що за умовами договору відповідач повинен виконати свій обов'язок щодо надання послуг до 31.07.2017., то початком періоду прострочення є 01.08.2017, а розмір до стягнення пені розрахований за умовами договору 0,001%, як за прострочення виконання не грошового зобов'язання).

Отже, вимога про стягнення з Відповідача на користь Позивача пені в розмірі 607,20 грн. визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню судом повністю.

Вимога про стягнення з відповідача на користь позивача штрафу на підставі п.4.1 договору у розмірі 16,50 грн. також визнається судом обґрунтованою, у зв'язку з чим задовольняється судом.

Щодо вимоги про стягнення 2 462,46 грн. 3% річних та 25 874,30 грн. інфляційних втрат, суд вказує наступне.

Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові №3-12г10 від 08.11.2010 р.).

Суду не надано доказів визначення сторонами строку повернення сплаченої за надані послуги грошової суми, на яку виконані послуги. Тому, у даному випадку суд застосовує ч.2 ст. 530 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк виконання зобов'язання не встановлений, кредитор вправі вимагати виконання, а боржник вправі провести виконання в будь-який час. При цьому боржник повинен виконати таке зобов'язання у семиденний строк з дня пред'явлення вимоги кредитором.

Як було встановлено судом, претензію про повернення коштів від 30.01.2018 №11 відповідач отримав 31.01.2018 (про що вказано на самій претензії та підтверджено відповідачем), відтак до 07.02.2018 відповідач повинен був повернути сплачені грошові кошти в розмірі 330 000,00 грн., отже строк виконання грошового зобов'язання з повернення коштів виник 08.02.2018, а відтак правомірним початком періоду нарахування 3% річних та інфляційних втрат є 08.02.2018 по 30.03.2018 (кінцевий період визначений самим позивачем).

Отже, суд перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, дійшов до висновку про його обґрунтованість та наявність підстав для часткового задоволення позовної вимоги про стягнення 3% річних за період з 08.02.2018 по 30.03.2018 в розмірі 1 383,29 грн. та інфляційних втрат за період з 08.02.2018 по 30.03.2018 в розмірі 6 632,67 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями ст.ст. 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного підприємства "Антей" задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційна компанія "Елерон" (04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, 20А, ідентифікаційний код 38777528) на користь Приватного підприємства "Антей" (09104, м. Біла Церква, Київська область, вул. Гайок, 4, ідентифікаційний код 31535687) 330 000 (триста тридцять тисяч) грн. 00 коп. попередньої оплати, 16 (шістнадцять) грн. 50 коп. штраф, 607 (шістсот сім) грн. 20 коп. пені, 1 383 (одна тисяча триста вісімдесят три) грн. 29 коп. 3% річних, 6 632 (шість тисяч шістсот тридцять дві)грн. 67коп. інфляційних втрат та 5 080 (п'ять тисяч вісімдесят) грн. 18 коп. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати відповідно до ст. 327 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили в порядку в порядку встановленому в ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 10.09.2018

Суддя І.І. Борисенко