Ухвала

від 17.09.2018 по справі 910/11855/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

17.09.2018Справа № 910/11855/18

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЕФ АЙ ЕМ РІЕЛТІ

до Приватного підприємства Сіон

про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку

Суддя Сівакова В.В.

Без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ :

06.09.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ЕФ АЙ ЕМ РІЕЛТІ до Приватного підприємства Сіон про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, що знаходиться в м. Києві, вул. Лінійна, 17 шляхом демонтажу тимчасової металевої споруди - металевого будинку (будки) для охорони, вивезення бетонних плит, будівельних та інших матеріалів на підставі ст. 152 Земельного кодексу України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та Київською міською радою 16.05.2018 укладено договір про поновлення договору оренд земельної ділянки, яким сторони погодили поновити на 5 років договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. 21.04.2008 за реєстровим № 26. Умовами договору встановлено, що об'єктом оренди є земельна ділянка з наступними характеристиками: кадастровий номер 8000000000:72::221:0018; місце розташування на вул. Лінійна, 17 у Солом'янському районі м, Києва; цільове призначення для експлуатації та обслуговування адміністративно-виробничого корпусу; розмір земельної ділянки 0,4044 га. 09.08.2018 орендовану позивачем земельну ділянку зайняли представники ПП Сіон , які частково перекрили бетонними плитами в"їзд на цю ділянку, встановили на ній металевий будинок (будку) для охорони, перекрили в"їзд металевим цепом, і почали облаштовувати її під платний майданчик для паркування. Відповідач вчиняє відповідні дії керуючись п. 2.2.2. договору ДНП-2018-07/03 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування від 17.07.2018, укладеного з КП Київтранспарксервіс , який наразі оскаржується в судовому порядку.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.09.2018 позов Товариства з обмеженою відповідальністю ЕФ АЙ ЕМ РІЕЛТІ передано на розгляд судді Сіваковій В.В.

Розглянувши матеріали даної позовної заяви, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За змістом ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Згідно ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

В той же час наразі у Вищій Раді Правосуддя перебуває на розгляді скарга Товариства з обмеженою відповідальністю ЕФ АЙ ЕМ РІЕЛТІ на дії судді Сівакової В.В.

Таким чином, з метою усунення будь-яких можливих сумнівів учасників справи щодо об'єктивності та неупередженості судового складу під час розгляду вказаної позовної заяви, в т.ч. вирішення питання про відкриття провадження за нею, суд, у складі судді Сівакової В.В., вважає за необхідне заявити самовідвід від розгляду позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ЕФ АЙ ЕМ РІЕЛТІ до Приватного підприємства Сіон про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку.

Слід зазначити, що згідно ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України Про міжнародне приватне право , Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ст.9 Конституції України, статті 19 Закону України Про міжнародні договори України і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами документів, ратифікованих законами України.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

Згідно Європейської Хартії Про закон Про статус суддів судді при виконанні своїх обов'язків повинні бути доступними та виявляти повагу по відношенню до осіб, які до них звертаються; повинні турбуватися про підтримання високого рівні компетентності, необхідного рівня вирішення справ в кожному конкретному випадку, оскільки від рішень судді залежить гарантія прав особи.

Відповідно до п. 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: Ніхто не може бути суддею у власній справі . Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Одночасно, ст. 15 Кодексу суддівської етики також визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Положення зазначеної коментованої статті випливають з принципу об'єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки суддів, відповідно до якого об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006р. № 2006/23 від 19.05.2006р., незалежність судових органів є передумовою забезпечення правопорядку та основною гарантією справедливого вирішення справи в суді. Отже, суддя має відстоювати та втілювати в життя принцип незалежності судових органів в його індивідуальному та колективному аспектах.

Пунктом 1.1 Бангалорських принципів поведінки суддів передбачено, що суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою. Одночасно, вказаними Принципами унормовано, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Згідно п.п. 2.1, 2.2 Бангалорських принципів поведінки суддів при виконанні своїх обов'язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів. Поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об'єктивності суддів та судових органів.

Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

У справі П'єрсак проти Бельгії (Piersack v. Belgium) від 1 жовтня 1982р. Європейський суд з прав людини, встановивши порушення положень частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначив, що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є законні сумніви, повинен вийти зі складу суду.

У п. 132 рішення Європейського суду з прав людини у справі Гарабін проти Словаччини (Harabin v. Slovakia) від 20 лютого 2013 року зазначено, що існування національних процедур для забезпечення неупередженості, а саме правил, що регулюють відвід судді, є важливим фактором. Такі правила виявляють особливу увагу національного законодавства до усунення всіх обґрунтованих сумнівів у неупередженості судді чи суду і є спробою забезпечити неупередженість, усуваючи причини таких сумнівів. На додаток до забезпечення відсутності упередженості як такої, ці правила спрямовані на усунення будь-яких проявів упередженості і таким чином слугують зміцненню довіри громадськості до суду.

У відповідності до ч. 1 ст. 40 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу.

З огляду на викладене, самовідвід судді Сівакової В.В. від розгляду даної позовної заяви (вхідний номер справи 11855/18) підлягає задоволенню, а відповідний позов - передачі уповноваженому працівнику Господарського суду міста Києва для вирішення питання про повторний автоматизований розподіл справи.

Керуючись приписами ст.ст. 11, 35, 39 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Самовідвід судді Сівкової В.В. задовольнити.

2. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ЕФ АЙ ЕМ РІЕЛТІ до Приватного підприємства Сіон про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку (вх. № 11855/18) передати уповноваженому працівнику Господарського суду міста Києва для вирішення питання про повторний автоматизований розподіл справи.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяВ.В.Сівакова