Рішення

від 12.09.2018 по справі 826/9340/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 вересня 2018 року № 826/9340/17

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Качура І.А. за участі секретаря судових засідань Денисенко А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного акціонерного товариства Лінде Газ Україна доГоловного управління Держгеокадастру у місті Києві проВизнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування витягу,

за участі представників сторін:

представник позивача, Ларіна І.О.

представник відповідача, Шевчук О.П.;

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство Лінде Газ Україна (далі по тексту - позивач, ПрАТ Лінде Газ Україна ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у місті Києві (далі по тексту - відповідач ), в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у м. Києві щодо застосування до коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельних ділянок, значення 2,0 при формуванні та видачі Приватному акціонерному товариству Лінде Газ Україна витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 25.01.2017 за №188/86-17;

- визнати протиправним та скасувати витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 25.01.2017 за №188/86-17, виданий Головним управлінням Держгеокадастру у м.Києві.

В судовому засіданні представник позивача Приватного акціонерного товариства Лінде Газ Україна позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у місті Києві Шевчук О.П. проти позову заперечувала, про що подала письмові заперечення на позов. Вважає дії Головного управління Держгеокадастру у місті Києві законними, а позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, просила суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивач є юридичною особою (ідентифікаційний код 05761850), зареєстрований виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 23.11.2004.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 27.04.2017 видами діяльності позивача за КВЕД є: 20.11 Виробництво промислових газів, 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у., 77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н. в. і. у., 82.19 Фотокопіювання, підготування документів та інша спеціалізована допоміжна офісна діяльність, 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами, 52.29 інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах, 71.20 Технічні випробування та дослідження, 33.11 Ремонт і технічне обслуговування готових металевих виробів, 33.20 Установлення та монтаж машин і устаткування.

26 березня 1997 року Київською міською державною адміністрацією та Колективним підприємством Київський завод вуглекислоти на підставі розпорядження Київської державної адміністрації №965 від 24.06.96 року був укладений договір на право тимчасового користування землею ( у тому числі на умовах оренди) № 78-5-0013, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Поперечна, 6 у Мінському районі м. Києва, кадастровий номер 8000000000:78:033:0001.

30 квітня 2009 року між Закритим акціонерним товариством Київський завод вуглекислоти , яке є правонаступником Колективного підприємства Київський завод вуглекислоти та Відкритим акціонерним товариством Лінде Газ Україна , правонаступником якого є ПРАТ Лінде Газ Україна був укладений договір про приєднання Закритого акціонерного товариства Київський завод вуглекислоти до Відкритого акціонерного товариства Лінде Газ Україна .

Відповідно до цього договору ЗАТ Київський завод вуглекислоти здійснило приєднання до ВАТ Лінде Газ Україна , внаслідок чого ЗАТ Київський завод вуглекислоти припинило своє існування у якості юридичної особи, а всі його права та обов'язки перейшли до правонаступника - ВАТ Лінде Газ Україна .

В наслідок реалізації даного договору, позивач фактично став законним користувачем земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Поперечна, 6 у Мінському районі м. Києва, кадастровий номер 8000000000:78:033:0001 та, відповідно, став платником податку на орендовану земельну ділянку.

20 січня 2017 року Позивач звернувся до Центру надання адміністративних послуг з запитом №ЗВ-9800046692017 для отримання витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку на орендовану земельну ділянку.

Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві підготовлено та надано землекористувачу витяг по запитуваній земельній ділянці від 25.01.2017 р. за №18/86-17, в якому коефіцієнт функціонального використання (Кф) застосовано на рівні значення 2,00.

Позивач із застосуванням вказаного значення коефіцієнту не погоджується, вважає його таким що порушує його права та законні інтереси, а тому звернувся до суду з даним позовом наступних підстав:

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Відповідно до підпунктів 14.1.72, 14.1.73 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 269.1.1, 269.1.2 пункту 269.1, пункту 269.2 статті 269, підпунктів 270.1.1, 270.1.2 пункту 270.1 статті 270, пункту 287.7 статті 287 Податкового кодексу України платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач, якими може бути фізична чи юридична особа. Обов'язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права.

Згідно з ч.1 ст.3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються цим Кодексом, Конституцією України, а також прийнятими відповідно до них нормативно- правовими актами.

Справляння орендної плати за землю, здійснюється відповідно до положень розділу XII Податкового кодексу України (далі - ПК України).

З 01 січня 2015 року відповідно до пункту 10.1 статті 10 ПК України плата за землю належить до місцевих податків.

Згідно з п. 288.1 Податкового кодексу підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до положень статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Порядок здійснення нормативно грошової оцінки земельних ділянок населених пунктів визначений Земельним кодексом України, Законом України "Про оцінку земель", Методикою нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України 23.03.1995 № 213 та Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489.

Згідно статті 1 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

З 01.01.2017 набрав чинності наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489, яким затверджено Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (далі - Порядок), що є обов'язковим для територіальних органів Держгеокадастру при формуванні витягів з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельних ділянок.

Згідно пунктів 3, 5 розділу II Порядку в основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель.

Нормативна грошова оцінка одного квадратного метра земельної ділянки населених пунктів визначається за формулою Цн = ВхНп/Нк*Кф*Км, де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В - витрати на освоєння та облаштування території в розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп - норма прибутку (6 %); Нк - норма капіталізації (3 %); Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки; Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки.

Коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за № 1011/18306 (додаток № 1).

Найбільшим коефіцієнтом який характеризує функціональне використання земельної ділянки розділу 11 "Землі промисловості" Секції J "Землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення" Додатку № 1 до Порядку є коефіцієнт "1,2", який характеризує землі для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств, що пов'язані з користуванням надрами (11.01), підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (11.02), будівельних організацій та підприємств (11.03).

Як вбачається з оскаржуваного витягу, та що не заперечується відповідачем, при формуванні витягу у нього була інформація про категорію спірної земельної ділянки (Землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення), при цьому її цільове призначення (підприємств іншої промисловості ) відповідає підрозділу 11.02 розділу 11 "Землі промисловості" Секції J "Землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення" Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548.

Таким чином, на час формування оскаржуваного витягу у відповідача була наявна інформація про необхідність застосування до спірної земельної ділянки коефіцієнту функціонального використання 1,2.

Дійсно, відповідно до примітки №2 до Додатку №1 Порядку у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0.

Проте, як встановлено судом в ході розгляду адміністративної справи, категорія та цільове призначення спірної земельної ділянки не змінювалось. Непередання та невнесення повноважними особами у відповідний реєстр відомостей про коефіцієнт призначення спірної земельної ділянки не позбавляє позивача права на розрахунок нормативної грошової оцінки цієї ділянки з урахуванням коефіцієнтів, які відповідають її функціональному призначенню.

Невиконання суб'єктом владних повноважень, правонаступником повноважень якого є відповідач, обов'язків щодо передачі відповідачу даних про коефіцієнт функціонального призначення, не може бути поважною причиною позбавлення позивача права на здійснення належного розрахунку нормативної оцінки земельної ділянки, якою він користується.

Разом з тим, як встановлено рішенням Київської міської ради від 03 липня 2014 року №23/23 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Києва нормативно грошова оцінка Земель м. Києва станом на базовою вартістю 1 кв. м. землі становить 906,13 грн.

Так, у період з 15.11.2014 р. та на момент видачі 25.01.2017 відповідачем спірного витягу, інформації про затвердження інших нормативних грошових оцінок земель м. Києва в установленому законодавством порядку відповідачем не надавалось.

Таким чином, у січні 2017 році діяла нормативна грошова оцінка землі, затверджена рішенням Київської міськради від 03 липня 2014 року. Відтак, підстав для перерахунку розміру нормативної грошової оцінки землі по м. Києву у січні 2017 року не існувало.

Відтак, суд відхиляє доводи відповідача щодо необхідності застосування положень порядку № 489 до процедур нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, які будуть проводитися з 01 січня 2017 року, оскільки це не передбачає жодних коригувань до раніше проведених нормативно грошових оцінок земель.

Слід зазначити, що у 2015-2016 позивач отримував в Департаменті земельних ресурсів Довідки про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, як вбачається з довідок від 27.10.2015 року за №Ю-1585/2015 та від 16.02.2016 р. за №Ю-200255/2016 до земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:78:033:0001 застосовувався коефіцієнт на функціональне використання землі - 1,2.

Норми чинного законодавства, зокрема наведений вище пункт 5 розділу II Порядку, не містять положень про те, коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки може бути встановлений лише за відповідною заявою суб'єкта господарювання, який використовує у власній діяльності цю земельну ділянку.

Посилання відповідача на пункти 117, 118 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки їх положення стосуються внесення змін про земельну ділянку, однак, у даному випадку, суд наголошує на тому, що характеристики спірної земельної ділянки не змінювались. Окрім того, зазначений порядок не регулює питання встановлення коефіцієнта функціонального використання земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

За змістом пункту 1 розділу ІІІ Порядку за результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Згідно зі ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, або державних органів приватизації, або центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Цим же Кодексом закріплено норми, згідно з якими розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків і не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки. Розмір орендної плати може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки у разі визначення орендаря на конкурентних засадах (аукціоні).

Стаття 5 Закону України Про оцінку земель вказує, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки використовується для визначення: розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 18 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7 - 10 років.

Частиною першою статті 23 вказаного Закону передбачено, що технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Процедура встановлення нормативної грошової оцінки включає ряд стадій, передбачених чинним законодавством України. Зокрема, це прийняття уповноваженим органом виконавчої влади чи місцевою радою рішення про проведення нормативної грошової оцінки земель, розробка відповідної технічної документації, державна експертиза технічної документації з нормативної грошової оцінки земель спеціалізованою установою, прийняття відповідною радою рішення про затвердження технічної документації (розділ III Закону України Про оцінку земель ).

Отже, саме затверджена рішенням відповідної ради нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності.

Згідно з пунктом 288.4 , підпунктами 288.5.1., 288.5.2 . пункту 288.5 статті 288 ПК України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Тобто, встановивши граничні розміри орендної плати за землю, законодавець уповноважив компетентні органи виконавчої влади та місцеві ради, визначати її розмір в залежності від затвердженої нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, наданого в Законі України Про оцінку земель , вона є незалежним економічним показником, що відображає очікуваний чи фактичний дохід, який можна отримати від найбільш ефективного використання земельної ділянки з урахуванням установлених обмежень у відповідний період.

Крім того, нормативна грошова оцінка земельних ділянок не залежить від волевиявлення сторін договору оренди землі, а є способом регулювання державою чи органом місцевого самоврядування плати за користування землею.

Інформаційною базою для нормативно грошової оцінки є матеріали державного земельного кадастру (кількісна і якісна характеристика земель, бонітування ґрунтів), матеріали внутрігосподарського землевпорядкування, а земель населених пунктів - їх генеральні плани та проекти планування і забудови населених пунктів, матеріали економічної оцінки території.

Так, вихідними даними для здійснення нормативної грошової оцінки повинні слугувати правовстановлюючі документи про статус населеного пункту та його межі, дані державного земельного кадастру про правовий, природний та господарський стан земель, дані державної та відомчої статистичної звітності, що характеризують об'єкти інженерно- транспортного облаштування території, матеріали чергових планів, які ведуться землевпорядними органами, органами містобудування та архітектури, комунальними службами.

При цьому, одним з множників у формулі, за якою визначається нормативна грошова оцінка одного квадратного метра земельної ділянки населених пунктів є Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо).

З огляду на викладене, судом встановлено, що у зв'язку з припиненням повноважень виконавчого органу Київської міської ради з ведення Державного земельного кадастру у місті Києві та подальшою передачею інформації про земельні ділянки в межах міста Києва до Державного агентства земельних ресурсів України, інформація щодо коду цільового призначення земельної ділянки позивача Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у місті Києві, у встановленому законодавством порядку не передавалася.

А, отже, саме через вказану обставину, а не з вини позивача, застосовано коефіцієнт на функціональне використання земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:78:033:0001, площею 13199 м2, яка знаходиться за адресою: м. Київ, Оболонський район, вул. Попереча, 6 Кф: 2 .

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що у зв'язку з помилковим застосуванням Головним управлінням Держгеокадастру у місті Києві коефіцієнту на функціональне використання землі Кф: 2 замість Кф: 1,2, позивачем було завищено свої податкові зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку в податковій декларації сплати за землю на 2017 рік.

Таким чином суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині визнання протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у м. Києві щодо застосування до коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельних ділянок, значення 2,0 при формуванні та видачі Приватному акціонерному товариству Лінде Газ Україна витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 25.01.2017 за №188/86-17 обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.

Крім того, враховуючи вищевикладене, підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання протиправним та скасування витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 25.01.2017 за №188/86-17, виданий Головним управлінням Держгеокадастру у м.Києві.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 72, ч. 2 ст. 73, ст. 76, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

З урахуванням вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3200 грн. 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Держгеокадастру у м. Києві.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства Лінде Газ Україна (49074, м. Дніпро, вул. Киснева,1 код ЄДРПОУ 05761850) задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у м. Києві щодо застосування до коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельних ділянок, значення 2,0 при формуванні та видачі Приватному акціонерному товариству Лінде Газ Україна витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 25.01.2017 за №188/86-17.

Визнати протиправним та скасувати витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 25.01.2017 за №188/86-17, виданий Головним управлінням Держгеокадастру у м.Києві.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у м. Києві (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 69т) на користь Приватного акціонерного товариства Лінде Газ Україна (49074, м. Дніпро, вул. Киснева,1 код ЄДРПОУ 05761850) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 3200 (три тисячі двісті) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя І.А. Качур