Постанова

від 19.09.2018 по справі 761/33428/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження № 22-ц/796/3675/2018

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2018 року м. Київ

Унікальний номер справи 761/33428/15-ц

Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Шахової О.В. (суддя-доповідач), Білич І.М., Вербової І.М., за участю секретаря судового засідання Пащенко О.П.

сторони справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідачі - Товариство з обмеженою відповідальністю

Інформаційне агентство Актуальна Правда ,

ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_4, подану її представником ОСОБА_6,

на рішення Шевченківського районного суду м. Києва, ухваленого 29 червня 2017 року під головуванням судді Гуменюк А.І. в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2015 року ОСОБА_4 звернулася з позовом до ТОВ Інформаційне агентство Актуальна Правда , ОСОБА_5 про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб - сайті http://apravda.com/ була опублікована стаття під назвою: ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згодом, ІНФОРМАЦІЯ_3 на тому ж веб-сайті була опублікована вже інша стаття під назвою: ІНФОРМАЦІЯ_4 . Зазначала, що у вищевказаних статтях, що розміщені під авторством ОСОБА_5, наводиться різка критика її діяльності, у тому числі, як почесного консула Федеративної Республіки Німеччина. В статтях вказуються факти без наведення жодних належних доказів їх достовірності. Зокрема, у публікаціях зазначені наступні твердження: … Быть адвокатом даже преступникам, это не есть преступление, но учитывая что часто клиент, особенного такого уровня, часто стает больше, чем клиент то уже есть определенные вопросы , … Почетный консул ФРГ ОСОБА_4 оказалась помощником криминального авторитета ОСОБА_9 … , … Быть адвокатом даже преступникам, это не есть преступление, каждый имеет право на защиту, но учитывая что часто клиент, особенно такого уровня, станет больше чем клиент, то уже есть определенные вопросы. А тем более быть помощником депутата - преступника, а ОСОБА_4 именно им и была в 6 созыве Верховной Рады с 2007 по 2010 годы… , … Подобная компания людей в цивилизованном мире, по нашим оценочным суждениям, называется - мафия… .

Вважала, що вказана інформація не є оціночними судженнями, а є цілеспрямованим наклепом, дискредитацією, що принижує її честь і гідність та завдає шкоди її діловій репутації. Зважаючи на той факт, що інформацію було розміщено в мережі Інтернет, її зміст стало відомо більше, ніж одній особі. До того ж, поширена інформація стосується її безпосередньо.

Враховуючи уточнення до позовної заяви, остаточно просила:

визнати недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_4 інформацію, опубліковану і поширену ОСОБА_5 та власником веб-сайту http://apravda.com/ Товариством з обмеженою відповідальністю Інформаційне агентство Актуальна Правда у статті під назвою ІНФОРМАЦІЯ_4 яка ІНФОРМАЦІЯ_3 була розміщена за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 про те, що: Почетный консул ФРГ ОСОБА_4 оказалась помощником криминального авторитета ОСОБА_9 … , А тем более быть помощником депутата - преступника, а ОСОБА_4 именно им и была в 6 созыве Верховной Рады с 2007 по 2010 годы ;

зобов`язати ОСОБА_5 протягом десяти днів з моменту набрання законної сили рішенням суду розмістити спростування поширеної щодо ОСОБА_4 недостовірної інформації наступного змісту та форми: Спростування інформації. ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 також була опублікована стаття під назвою: ІНФОРМАЦІЯ_4 , в якій була поширена недостовірна інформація про ОСОБА_4 Зокрема, недостовірною є інформація про те, що … Почетный консул ФРГ ОСОБА_4 оказалась помощником криминального авторитета ОСОБА_9… ,, …А тем более быть помощником депутата - преступника, а ОСОБА_4 именно им и была в 6 созыве Верховной Рады с 2007 по 2010 годы… , … Подобная компания людей в цивилизованном мире, по нашим оценочным суждениям, называется - мафия… ;

зобов`язати ТОВ Інформаційне агентство Актуальна Правда протягом десяти днів з моменту набрання законної сили рішенням суду розмістити спростування поширеної щодо ОСОБА_4 недостовірної інформації наступного змісту та форми: Спростування інформації. ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 також була опублікована стаття під назвою: ІНФОРМАЦІЯ_4 , в якій була поширена недостовірна інформація про ОСОБА_4 Зокрема, недостовірною є інформація про те, що … Почетный консул ФРГ ОСОБА_4 оказалась помощником криминального авторитета ОСОБА_9… ,, …А тем более быть помощником депутата - преступника, а ОСОБА_4 именно им и была в 6 созыве Верховной Рады с 2007 по 2010 годы… , … Подобная компания людей в цивилизованном мире, по нашим оценочным суждениям, называется - мафия… ;

зобов`язати ОСОБА_5 протягом десяти днів з моменту набрання законної сили рішенням суду вилучити зі статті під назвою РАССЛЕДОВАНИЕ: Почетный консул ФРГ ОСОБА_4 оказалась помощником криминального авторитета ОСОБА_9 , яка була опублікована ІНФОРМАЦІЯ_3 та розміщена за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 наступні висловлювання: … Почетный консул ФРГ ОСОБА_4 оказалась помощником криминального авторитета ОСОБА_9… , …А тем более быть помощником депутата - преступника, а ОСОБА_4 именно им и была в 6 созыве Верховной Рады с 2007 по 2010 годы… ;

зобов`язати ТОВ Інформаційне агентство Актуальна Правда протягом десяти днів з моменту набрання законної сили рішенням суду вилучити зі статті під назвою РАССЛЕДОВАНИЕ: Почетный консул ФРГ ОСОБА_4 оказалась помощником криминального авторитета ОСОБА_9 , яка була опублікована ІНФОРМАЦІЯ_3 та розміщена за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 наступні висловлювання: … Почетный консул ФРГ ОСОБА_4 оказалась помощником криминального авторитета ОСОБА_9… , …А тем более быть помощником депутата - преступника, а ОСОБА_4 именно им и была в 6 созыве Верховной Рады с 2007 по 2010 годы… .

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 29 червня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_4 - відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що ОСОБА_4 було доведено факт розповсюдження неправдивої інформації, а суд безпідставно не зазначив про це в рішенні.

Разом з тим, суд не прийняв до уваги того, що інформація, розповсюджена на сайті стала відома більш ніж одній особі, про що під час розгляду справи в суді першої інстанції зазначали свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12

Вказував, що автор статей опублікував недостовірну інформацію, яка стосується саме ОСОБА_4, а не будь-якої іншої особи. А сама поширена інформація на сайті не відповідає дійсності та спростовується наявними у відкритому доступі документами.

Вважає, що суд безпідставно відмовив у задоволенні позову з підстав недоведеності, хто саме є автором статті та власником веб-сайту, на якому розміщена стаття, оскільки з самого тексту статті вбачається, що її автором є ОСОБА_5, а за інформацією отриманою на сайті http://apravda.com/ його власником є ТОВ Інформаційне агентство Актуальна Правда (код ЄДРПОУ 39084250), одним із засновників якого є ОСОБА_5

Указом Президента України № 452/2017 від 29.12.2017 Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах ліквідовано апеляційний суд міста Києва та утворено Київський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Київську область і місто Київ, з місцезнаходженням у місті Києві.

У відповідності до ч. 6 ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно- територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. 3 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Пунктом 8 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України (в редакції, яка діє з 15.12.2017) передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду Апеляційним судом міста Києва.

В судовому засіданні апеляційного суду представники ОСОБА_4 доводи апеляційної скарги підтримали, з підстав викладених в ній. Просили задовольнити апеляційну скаргу.

Відповідач ОСОБА_5,який представляв як свої особисті інтереси так і інтереси відповідача ТОВ &quh;;Інформаційне агентство Актуальна Правда&quk'; як директор товариства, проти апеляційної скарги заперечував, з посиланням на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням вимог закону.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відмовляючи ОСОБА_4 у задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність та необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Колегія суддів вважає такий висновок суду законним і обґрунтованим, таким що відповідає встановленим у справі обставинам, з огляду на таке.

Відповідно до вимог ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частина перша статті 34 Конституції України кожному гарантує право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

За змістом частини першої статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені) (пункт 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи ).

Згідно із частинами першою та другою статті 30 Закону України Про інформацію ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема, з огляду на характер використання мовно - стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Слід зазначити, що положення частини першої статті 30 Закону України Про інформацію , яка встановлює підстави для звільнення від відповідальності за порушення законодавства про інформацію, має оцінюватися в загальному контексті цього Закону, зокрема стаття 5, яка визначає право кожного на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи однією із складових правопорушення, наявність якої може бути підставою для задоволення позову, є поширення недостовірної інформації.

При поширенні недостовірної інформації стосовно життя публічних осіб вирішення справ про захист їх гідності, честі чи ділової репутації має свої особливості. Суди повинні враховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, а також рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканість приватного життя.

Зокрема, у названій Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).

У статтях 3, 4, 6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися виставити себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.

У зв'язку з цим, межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

Згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено право кожного на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лінгенс проти Австрії суд розрізняє факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного статтею 10 Конвенції.

У статті 1 Закону України Про телекомунікації від 18 листопада 2003 року № 1280-IV зазначено: домен - частина ієрархічного адресного простору мережі Інтернет, яка має унікальну назву, що її ідентифікує, обслуговується групою серверів доменних імен та централізовано адмініструється; доменне ім'я - позначення (словесне, цифрове, словесно-цифрове), яке використовується для ідентифікації діяльності юридичних і фізичних осіб в мережі Інтернет, з будь-якою метою.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ІНФОРМАЦІЯ_3 за наступним посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 була опублікована стаття під назвою: РАССЛЕДОВАНИЕ: Почетный консул ФРГ ОСОБА_4 оказалась помощником криминального авторитета ОСОБА_9 , в якій була поширена недостовірна інформація про ОСОБА_4 Зокрема, недостовірною є інформація про те, що … Почетный консул ФРГ ОСОБА_4 оказалась помощником криминального авторитета ОСОБА_9… , …А тем более быть помощником депутата - преступника, а ОСОБА_4 именно им и была в 6 созыве Верховной Рады с 2007 по 2010 годы… , … Подобная компания людей в цивилизованном мире, по нашим оценочным суждениям, называется - мафия…

У судовому засіданні, що відбулося 29 березня 2017 року, свідок на стороні ОСОБА_4 - пояснила суду, що вона першою побачила статтю під назвою: ІНФОРМАЦІЯ_4 , опубліковану ІНФОРМАЦІЯ_3 на веб-сайті http://apravda.com/. Зауважила, що Позивач змушена була надавати пояснення на звернення Посольства Федеративної Республіки Німеччини в Україні з приводу відомостей, зазначених у статті. Свідок вважає, що стаття містить оціночні судження стосовно висловлювання Почетный консул ФРГ ОСОБА_4 оказалась помощником криминального авторитета ОСОБА_9 .

У судовому засіданні, що відбулося 29 березня 2017 року, свідок на стороні ОСОБА_4 - ОСОБА_12 пояснив суду, що коли проходив стажування в Інтернет-мережі побачив статтю під назвою: ІНФОРМАЦІЯ_4 , опубліковану 29 березня 2015 року на веб-сайті http://apravda.com/, яка викликала у нього негативне враження про ОСОБА_4

ОСОБА_4, вважаючи, що зазначена інформація міститься на сайті http://apravda.com/ та автором статті зазначено ОСОБА_5, стверджує, що саме Товариством з обмеженою відповідальністю Інформаційне агентство Актуальна правда як власником веб-сайту та ОСОБА_5 як автором статті, вищевказана інформація стосовно неї має бути спростована.

Суд вірно вважав, що позивачем та його представником не надано доказів на підтвердження того, що веб-сайт http://apravda.com/є власником доменного імені та/або власником домену .

Поняття веб-сайт міститься у наказі Державного комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України, Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 25 листопада 2002 року № 327/225 Про затвердження Порядку інформаційного наповнення та технічного забезпечення Єдиного веб-порталу органів виконавчої влади та Порядку функціонування веб-сайтів органів виконавчої влади , згідно з яким веб-сайт - це сукупність програмних та апаратних засобів з унікальною адресою у мережі Інтернет разом з інформаційними ресурсами, що перебувають у розпорядженні певного суб'єкта і забезпечують доступ юридичних та фізичних осіб до цих інформаційних ресурсів та інші інформаційні послуги через мережу Інтернет.

Власником сайту є особа, на яку зареєстроване відповідне доменне ім'я. Доменне ім'я, зареєстроване у відповідному домені, використовується для позначення відповідного сайту. Для того, щоб сайт був позначений конкретним доменним ім'ям, спочатку необхідно зареєструвати доменне ім'я у відповідному домені.

Згідно роз'яснень викладених в п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи зазначається, зокрема,що позивач повинен встановити особи автора та власника веб-сайту.

Згідно із частиною першою статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

У статті 201 ЦК України передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.

Відповідно до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Згідно зі статтею 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Так, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. А під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Позови про захист гідності, честі чи ділової репутації має право пред'явити, зокрема, фізична особа в разі поширення про неї недостовірної інформації, що порушує її особисті немайнові права.

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції у тому, що з тексту статті чітко вбачається, що мова йде саме про ОСОБА_4, однак встановити власника веб - сайту на якому була розміщена стаття неможливо. Відсутні також належні докази того, що вказана інформація була поширена саме відповідачем ОСОБА_5

Суд першої інстанції вірно виходив з того,що таких беззаперечних доказів матеріали справи не містять.

Веб-сайт на якому розміщено недостовірну (негативну) інформацію, щодо позивачки, не містить ідентифікуючої інформації щодо його власників,володільців чи адміністраторів,в той час як і в чинному законодавстві відсутнє чітке юридичне визначення поняття &quy;;власник веб-сайту&quid;, а також те чи є &qu.4;веб-сайт&quty; об'єктом цивільних прав.

Між тим, статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч.2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин, жодних доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції матеріали справи не містять. Таких доказів не надано стороною позивача і до апеляційного суду. При цьому колегія суддів зазначає, що аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте, Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Суд у своєму рішенні навів мотиви з яких не прийняв до уваги доводи позивача щодо наявності підстав для задоволення позову.

Таким чином, під час розгляду справи суд першої інстанції дотримався вимог закону, повно та всебічно з'ясував обставин справи, надав правову оцінку доводам і запереченням сторін та зібраним у справі доказам, вірно застосував норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, з огляду на що, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.

Інші доводи апеляційної скарги, які зводяться до неналежної оцінки зібраних у справі доказів та необхідності задоволення позову у повному обсязі, також не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваного рішення, такі доводи є безпідставними та такими, що не можуть вплинути на правильність висновків суду по суті спору.

Виходячи з вищевикладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального закону. Підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія не знаходить.

Справу було розглянуто судом першої інстанції на підставі встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та належних доказів.

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції залишає без змін, а апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_6 без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 257, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 29 червня 2017 року залишити без змін, а апеляційну скаргу провадження апеляційну скаргу ОСОБА_4, подану її представником ОСОБА_6 - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 21.09.2018 року.

Суддя-доповідач

Судді: