Ухвала

від 18.09.2018 по справі 910/8586/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

18.09.2018Справа №910/8586/18

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Агромолпром доТовариства з обмеженою відповідальністю Евакуатор Сервіс простягнення 16 660,00 грн. Суддя Васильченко Т.В.

Представники учасників справи: від позивача:Мазур В.В. від відповідача:Неклонський В.І.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Агромолпром звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Евакуатор Сервіс про стягнення 16 660,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань з надання послуг перевезення вантажу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2018 відкрито провадження у справі №910/8586/18, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

17.08.2018 відповідач, через відділ діловодства суду, подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позову з підстав того, що позивач виконав свої зобов'язання шляхом подачі автомобіля для здійснення замовленого перевезення, втім автомобіль не був завантажений з вини самого позивача, оскільки замовник не зміг підняти бочку з землі через те, що її вага перевищувала граничний поріг навантаження на стрілу крана.

Також, 17.08.2018 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з метою повного та всебічного розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2018 вирішено розгляд справи здійснювати в судовому засіданні з викликом сторін, судове засідання призначено на 14.09.2018.

05.09.2018 через відділ діловодства суду позивач подав відповідь на відзив, в якій заперечив доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, оскільки фактичне перевезення вантажу не відбулось саме з вини останнього так як автомобіль, який прибув під завантаження був в несправному стані.

11.09.2018 відповідач, через відділ діловодства суду, подав заяву про виклик в судове засідання свідків, а саме ОСОБА_3, ОСОБА_5, яка надіслала відповідачу заявку на послугу перевезення та водія позивача.

В судовому засіданні 14.09.2018 було оголошено перерву до 18.09.2018.

17.09.2018 позивач подав клопотання про поновлення строку для подання доказів, а саме заяви свідка - ОСОБА_4.

Розглянувши в судовому засіданні подану відповідачем заяву про виклик свідків від 07.09.2018 суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні, враховуючи наступне.

Частиною 1 статті 87 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб.

Відповідно до статті 88 Господарського процесуального кодексу України показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка; у заяві свідка зазначаються ім'я (прізвище, ім'я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з'явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків; заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.

Частиною 1 статті 89 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

Отже, передумовою для виклику свідка в судове засідання є його нотаріально посвідчена заява, в якій викладені обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з'явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень.

Проте, в даному випадку, в матеріалах справи відсутні заяви ОСОБА_3, ОСОБА_5, яка надіслала заявку на послугу перевезення відповідачу та водія позивача, подані в порядку статті 88 Господарського процесуального кодексу України.

В той же час, заслухавши думку сторін, суд дійшов висновку про задоволення клопотання позивача про поновлення строку для подання доказів, а саме заяви свідка ОСОБА_4, оскільки він пропущений з поважних причин.

При цьому, виходячи з предмету і підстав позовних вимог, з огляду на докази, які було подано сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд дійшов висновку щодо доцільності задоволення клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. При цьому, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов'язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України Про міжнародне приватне право , Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ст. 9 Конституції України, статті 19 Закону України Про міжнародні договори України і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується Статтею 6 § 1, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Белеш та інші проти Чеської Республіки).

Суд завжди займав визначне місце, забезпечуючи право на справедливий суд (Рішення Європейського суду з прав людини у справах Ейрі проти Ірландії та Станєв проти Болгарії. Ця гарантія є одним з основних принципів будь-якого демократичного суспільства, відповідно до Конвенції (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Претто та інші проти Італії).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Клінік дез Акація та інші проти Франції вказано, що сторонам повинна бути надана можливість повідомити будь-які докази, необхідні для успіху скарги.

У ст. 11 Міжнародного пакту про політичні та громадянські права, який ратифіковано Указом №2148-08 від 19.10.1973 Президії Верховної Ради Української РСР, кожен має право при визначенні його прав і обов'язків у будь-якому цивільному процесі на справедливий і публічний розгляд справи компетентним, незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.

У рішенні №15-рп/2004 від 02.11.2004 Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м'якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов'язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Проте, з огляду на правила вирішення спору у порядку спрощеного позовного провадження, повне та всебічне з'ясування всіх обставин справи, які входять в предмет доказування у розглядуваному спорі, та справедливе вирішення спору не вбачається за можливе без проведення підготовчого провадження.

У відповідності до ч. 6 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Згідно зі ст. 181 Господарського процесуального кодексу України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

Таким чином, з метою дотримання основних засад господарського судочинства, справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спору, маючи на меті забезпечення дійсного вирішення правового спору між сторонами, суд дійшов висновку щодо необхідності призначення справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агромолпром до Товариства з обмеженою відповідальністю Евакуатор Сервіс про стягнення коштів до розгляду за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження.

Керуючись ст.ст. 88, 89, 234, 235, 247, 250, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Евакуатор Сервіс про виклик свідків від 07.09.2018 залишити без задоволення.

2. Поновити позивачу строк для подання доказів - заяви свідка від 07.09.2018.

3. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Евакуатор Сервіс про розгляд справи №910/8586/18 у порядку загального позовного провадження - задовольнити.

4. Розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження.

5. Призначити підготовче засідання у справі №910/8586/18 на 12.10.18 о 14:00 год . Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал судових засідань №13 .

6. Викликати для участі у судовому засіданні представників учасників справи, повноваження яких оформити відповідно до вимог, викладених у статті 60 Господарського процесуального кодексу України, та надати суду документи, що підтверджують повноваження представників.

7. Попередити учасників справи про наслідки неявки в судове засідання відповідно до вимог ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

8. Зобов'язати позивача надати суду оригінали всіх документів по суті спору, доданих до позовної заяви (для огляду).

9. Встановити, у відповідності до ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу строк - протягом 16-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі - для подання суду: обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; усіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову; доказів направлення відзиву з доданими до нього документами на адресу позивача.

Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надсиланням (наданням) відзиву до суду.

10. Попередити відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України). При цьому, якщо докази не можуть бути подані разом з відзивом з об'єктивних причин, відповідач повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч.ч. 3, 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).

11. Попередити учасників судового процесу, що при ухиленні від виконання вимог суду до них можуть бути застосовані заходи процесуального примусу у вигляді штрафу, передбаченого ст. 135 Господарського процесуального кодексу України.

12. Звернути увагу учасників справи на те, що копії письмових доказів, які подаються повинні бути оформлені у відповідності до вимог ч. 4 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України та п. 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2003).

13. Повідомити учасників справи, що інформація по справі, що розглядається, доступна на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/ та на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/.

14. Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості забезпечення учасникам справи права брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку її функціонування.

15. Згідно ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 21.09.2018.

Суддя Т.В. Васильченко