Постанова

від 17.09.2018 по справі 1940/1381/18

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2018 рокуЛьвів№ 876/6378/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий-суддя Довга О.І.,

суддя Запотічний І.І.

суддя Матковська З.М.

секретар судового засідання Гнатик А.З.

за участю:

представник відповідача Семчишин В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу депутата Тернопільської обласної ради ОСОБА_2 на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 липня 2018 року з питань забезпечення позову (головуючий суддя Мартиць О.І., м. Тернопіль) у справі №1940/1381/18 за адміністративним позовом депутата Тернопільської обласної ради ОСОБА_2 до Тернопільської обласної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Тернопільська обласна експериментальна комплексна школа мистецтв імені Ігоря Герети, Тернопільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №21 Тернопільської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,

В С ТА Н О В И В:

18 липня 2018 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява депутата Тернопільської обласної ради ОСОБА_2 до Тернопільської обласної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Тернопільська обласна експериментальна комплексна школа мистецтв імені Ігоря Герети, Тернопільська загальноосвітня школа I-III ступенів №21 Тернопільської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення сесії Тернопільської обласної ради від 28 березня 2018 року №930 Про реорганізацію шляхом злиття Тернопільської обласної експериментальної комплексної школи мистецтв імені Ігоря Герети та Тернопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №21 Тернопільської міської ради Тернопільської області у спеціалізовану школу мистецтв імені Ігоря Герети Тернопільської міської ради .

27 липня 2018 року позивачем подано заяву про забезпечення позову наступним чином:

- зупинити дію рішення сесії Тернопільської обласної ради від 28 березня 2018 року №930 Про реорганізацію шляхом злиття Тернопільської обласної експериментальної комплексної школи мистецтв імені Ігоря Герети та Тернопільської загальноосвітньої школи І-ІП ступенів №21 Тернопільської міської ради Тернопільської області у спеціалізовану школу мистецтв імені Ігоря Герети Тернопільської міської ради ;

- заборонити Тернопільській обласній раді (код ЄДР 24630220) до вирішення спору по суті приймати рішення про реорганізацію (ліквідацію, припинення) Тернопільської обласної експериментальної комплексної школи мистецтв імені Ігоря Герети (код 14042752);

- заборонити Тернопільській міській раді до вирішення спору по суті приймати рішення стосовно реорганізації (ліквідацію, припинення) Тернопільської обласної експериментальної комплексної школи мистецтв імені Ігоря Герети (код 14042752) та рішення на виконання оскаржуваного рішення сесії Тернопільської обласної ради від 28 березня 2018 року №930 Про реорганізацію шляхом злиття Тернопільської обласної експериментальної комплексної школи мистецтв імені Ігоря Герети та Тернопільської загальноосвітньої школи І-ІП ступенів № 21 Тернопільської міської ради Тернопільської області у спеціалізовану школу мистецтв імені Ігоря Герети Тернопільської міської ради ;

- заборонити Тернопільській міській раді (код ЄДР 34334305) до вирішення спору по суті приймати рішення стосовно реорганізації (ліквідацію, припинення) Тернопільської обласної експериментальної комплексної школи мистецтв імені Ігоря Герети (код 14042752) та рішення на виконання оскаржуваного рішення сесії Тернопільської обласної ради від 28 березня 2018 року №930 Про реорганізацію шляхом злиття Тернопільської обласної експериментальної комплексної школи мистецтв імені Ігоря Герети та Тернопільської загальноосвітньої школи І-ІП ступенів № 21 Тернопільської міської ради Тернопільської області у спеціалізовану школу мистецтв імені Ігоря Герети Тернопільської міської ради ;

- заборонити державним реєстраторам органів державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань здійснювати державну реєстрацію припинення Тернопільської обласної експериментальної комплексної школи мистецтв імені Ігоря Герети (код ЄДР 14042752).

В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що на сесії від 28 березня 2018 року Тернопільська обласна рада прийняла рішення №930 "Про реорганізацію шляхом злиття Тернопільської обласної експериментальної комплексної школи мистецтв імені Ігоря Герети та Тернопільської загальноосвітньої школи І-III ступенів № 21 Тернопільської міської ради Тернопільської області у спеціалізовану школу мистецтв імені Ігоря Герети Тернопільської міської ради". Однак, на думку позивача, при прийнятті оскаржуваного рішення була істотно порушена процедура проходження проекту, його оприлюднення та сам порядок голосування рішення. Так, проект оскарженого рішення був розданий безпосередньо в день проведення засідання 28 березня 2018 року та його назва не відповідала назві, зазначеній у порядку денному, затвердженому рішенням ради від 13 березня 2018 року та не змінено на дату засідання. При цьому проект рішення про реорганізацію школи мистецтв та школи № 21 на сайті обласної ради розміщений взагалі не був, на розгляд обласної ради під час затвердження порядку денного - не виносився, рішення про його включення до порядку денного та розгляд - не приймалось, проект не оголошувався, не обговорювався та за основу на ставився.

Оскільки позивач вважає, що дане рішення має очевидні ознаки протиправності та у зв'язку з тим, що чергова сесія Тернопільської обласної ради відбудеться 09 серпня 2018 року і на виконання оскарженого рішення продовжують вчинятись дії, заходи та прийматись відповідні рішення щодо реорганізації Тернопільської обласної експериментальної комплексної школи мистецтв імені Ігоря Герети та її ліквідації, існує загроза прийняття відповідачем нових рішень, що істотно ускладнить і навіть унеможливить ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, позаяк у разі незабезпечення позову на заміну скасованого оскаржуваного рішення існуватимуть нові - ідентичні за змістом чи суттю, відтак просить застосувати заходи забезпечення позову, вказані у заяві.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 липня 2018 року у задоволенні заяви відмовлено.

Приймаючи оскаржене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що підстав для забезпечення позову передбачених статтею 150 КАС України немає, а тому в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Вказану ухвалу в апеляційному порядку оскаржив позивач. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 покликається на те, що оскаржена ухвала винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин та є незаконною, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою вжити заходи забезпечення позову. Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що до набрання рішенням по справі законної сили, продовжують вчинятись дії, заходи, а також прийматись відповідні рішення щодо реорганізації Тернопільської обласної експериментальної комплексної школи мистецтв імені Ігоря Герети та її ліквідації. Апелянт вважає, що , існує загроза прийняття відповідачем нових рішень, що істотно ускладнить і навіть унеможливить ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Апелянт в судове засідання не з'явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи, однак жодних доказів на підтвердження його доводів суду не надав.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив щодо задоволення та надав пояснення. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статтями 150,151 КАС України, які закріплюють підстави забезпечення позову, а також види забезпечення позову в адміністративному процесі.

Можливі ситуації, коли зволікання з вирішенням адміністративної справи може завдати непоправної шкоди позивачеві. У зв'язку з цим у адміністративному процесуальному законодавстві існує інститут забезпечення позову, що дає можливість суду до прийняття рішення у справі вжити заходів щодо забезпечення позовних вимог, зокрема, якщо внаслідок невжиття цих заходів захист прав особи стане утрудненим або неможливим.

Відповідно до ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

З цього приводу свої роз'яснення надав Пленум Вищого адміністративного суду України у Постанові № 2 від 06 березня 2008 року Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ . Згідно ч. 2 п. 17 цієї Постанови в ухвалі про забезпечення позову суд, при розгляді клопотання про забезпечення позову повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з передбачених ст.150 КАС України обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти; врахувати пов'язаність заходів щодо забезпечення позову з його предметом, співмірність таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом, ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову, а також запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Забезпечення позову є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в адміністративному судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для особи рішення.

Позивач покликається на те, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, а також, що без вжиття заходів забезпечення захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим, або істотно ускладниться.

В матеріалах справи не міститься належних та допустимих доказів існування такої небезпеки.

Відповідно до пунктів 1,2,4 частини першої статті 151 КАС позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно - правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Згідно з частиною другою статті 151 КАС суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Суд також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень є очевидно протиправними.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що покликання позивача на протиправність спірного рішення є передчасним оскільки вказане рішення суб'єкта владних повноважень є предметом оскарження в даній справі і відповідні обставини підлягають встановленню під час розгляду справи по суті.

В той же час, забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення сесії Тернопільської обласної ради від 28 березня 2018 року №930 може свідчити про передчасний висновок суду щодо протиправності рішення відповідача, без з'ясування всіх обставин справи, що є неприпустимим та не узгоджується з метою застосування правового інституту забезпечення позову.

Стосовно забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам органів державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань здійснювати державну реєстрацію припинення Тернопільської обласної експериментальної комплексної школи мистецтв імені Ігоря Герети (код ЄДР 14042752), суд зазначає, що діюче законодавство передбачає можливий захист порушеного права, в тому числі, шляхом відшкодування шкоди, заподіяної вчиненими протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод чи інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, а не гіпотетичну можливість їх прийняття в майбутньому.

Крім того, зі змісту заяви про забезпечення позову та доданих до неї документів не вбачається, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, не дають адміністративному суду апеляційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції, оскільки підстав зазначених в ст. 150 КАС України для застосування заходів забезпечення позову апелянтом не наведено.

Поряд з цим, суд зазначає, що згідно з приписами ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України Про статус депутатів місцевих рад від 11 липня 2002 року №93-IV визначає правовий статус депутата сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та рівноправного члена місцевої ради, встановлює гарантії депутатської діяльності та порядок відкликання депутата місцевої ради.

Відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України Про статус депутатів місцевих рад депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу у разі виявлення порушення прав та законних інтересів громадян або інших порушень законності має право вимагати припинення порушень, а в необхідних випадках звернутися до відповідних місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також до правоохоронних і контролюючих органів та їх керівників з вимогою вжити заходів щодо припинення порушень законності.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з ч.1, 4ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1)визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2)визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3)визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;

4)визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;

5)встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

6)прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Разом з тим колегія суддів зазначає, що суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 139, 150, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу депутата Тернопільської обласної ради ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 липня 2018 року з питань забезпечення позову у справі №1940/1381/18 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. І. Довга судді І. І. Запотічний З. М. Матковська Повне судове рішення складено 20 вересня 2018 року.