Постанова

від 20.09.2018 по справі 0940/1265/18

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2018 рокуЛьвів№ 876/6466/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Богаченка С. І.,

суддів - Гінди О. М., Рибачука А. І.,

з участю секретаря судового засідання - Болюк Н. В.,

представника заявника - ОСОБА_1,

представника особи, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_2,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 липня 2018 року про забезпечення позову у справі № 0940/1265/18 (ухвала постановлена судом у складі головуючого судді Тимощука О. Л. у м. Івано-Франківську) за заявою ОСОБА_4 про забезпечення позову,-

В С Т А Н О В И В:

19 липня 2018 року ОСОБА_4 звернулася в суд із заявою про забезпечення позову до пред'явлення позову до Богородчанської районної ради, в якій просила зупинити дію рішення конкурсної комісії, оформленого Протоколом № 3 засідання конкурсної комісії на зайняття вакантної посади директора Раковецького навчально-виховного комплексу Богородчанської районної ради Івано-Франківської області від 17 липня 2018 року, а також заборонити голові Богородчанської районної державної адміністрації укладати з переможцем конкурсу строковий трудовий договір.

В обґрунтування поданої заяви, з посиланням на очевидність ознак протиправності відповідного рішення конкурсної комісії, вказала на наявність небезпеки заподіяння шкоди її правам, свободам та інтересам до ухвалення судового рішення в адміністративній справі, оскільки їх захист стане неможливим у випадку укладення договору з переможцем конкурсу.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 липня 2018 року заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову задоволено частково. Зупинено дію рішення конкурсної комісії, оформленого Протоколом № 3 засідання конкурсної комісії на зайняття вакантної посади директора Раковецького навчально-виховного комплексу Богородчанської районної ради Івано-Франківської області, від 17 липня 2018 року до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі. В решті вимог заяви ОСОБА_4 про забезпечення позову відмовлено.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на неї, в якій просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про можливість ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених або оспорюваних прав та інтересів ОСОБА_4 у випадку невжиття заходів забезпечення позову. Зазначає, що у разі скасування рішення конкурсної комісії вона не буде поновлена на посаду директора Раковецького навчально-виховного комплексу, так як її не займала до його прийняття. При цьому, ОСОБА_4 як учасник конкурсу, не отримала гарантоване право бути призначеною на посаду, на яку вона претендувала, в разі скасування його результатів.

ОСОБА_4 та Богородчанська районна рада Івано-Франківської області подали до суду відзиви на апеляційну скаргу, в яких заперечують щодо її змісту і вимог, посилаються на законність і обгрунтованість ухвали суду першої інстанції, просять залишити її без змін.

Представник ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала вимоги апеляційної скарги та просила її задовольнити, посилаючись на викладені в ній доводи.

Представник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні.

Представник Богородчанської районної ради Івано-Франківської області, яка була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з'явився, що відповідно до частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи за його відсутності.

Відповідно до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи те, що ОСОБА_3 подано апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції в частині задоволення заяви про забезпечення позову, суд переглядає оскаржуване судове рішення в цій частині.

Судом першої інстанції було встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 17 липня 2018 року за результатами проведення конкурсу на зайняття вакантної посади директора Раковецького навчально-виховного комплексу Богородчанської районної ради Івано-Франківської області конкурсною комісією прийнято рішення, оформлене протоколом № 3, згідно з яким переможцем конкурсу визначено ОСОБА_3, друге місце зайняла ОСОБА_4

Задовольняючи частково заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції керувався тим, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів заявника, за захистом яких вона має намір звернутися до суду.

Суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Положеннями частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до частини другої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

При цьому, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Крім цього, необхідно зазначити, що при розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд повинен дати оцінку доводам заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з врахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Слід зазначити, що зі змісту заяви про вжиття заходів забезпечення позову, судом не встановлено обставин, передбачених статтею 150 Кодексу адміністративного судочинства України, які б вказували на можливість істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких вона має намір звернутися до суду, або очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Крім цього, до заяви про забезпечення позову не долучено жодного доказу на підтвердження обґрунтованості обставин, викладених в ній.

Посилання ОСОБА_4 на наявність небезпеки заподіяння шкоди її правам, свободам та інтересам до ухвалення судового рішення в адміністративній справі, оскільки їх захист стане неможливим у випадку укладення договору з переможцем конкурсу, не заслуговують на увагу, оскільки у разі задоволення її позовних вимог на виконання рішення суду застосуванню підлягають норми законодавства, які регламентують процедуру припинення повноважень посадових осіб та оголошення конкурсу на зайняття вакантної посади.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_4 про забезпечення позову.

За наведених обставин, суд вважає, що судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення питання, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції та відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 липня 2018 року про забезпечення позову у справі № 0940/1265/18 скасувати, а в задоволенні заяви ОСОБА_4 про забезпечення позову відмовити.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С. І. Богаченко судді О. М. Гінда А. І. Рибачук Повне судове рішення складено 21 вересня 2018 року.