Рішення

від 11.09.2018 по справі 805/5029/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2018 р. Справа№805/5029/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Аляб'єва І.Г., при секретарі судового засідання Козирєвій О.О.,

за участі:

представника позивача Позняк І.С.

представника відповідача Вовченка С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства Машинобудівний завод Вістек до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

25 червня 2018 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного акціонерного товариства Машинобудівний завод Вістек (далі - Товариство, ПрАТ Вістек ) до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі - ГУ ДФС у Донецькій області), у якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Донецькій області від 12 червня 2018 року №0000331410.

Провадження у справі відкрито ухвалою суду від 02 липня 2018 року.

Ухвалою суду від 28 серпня 2018 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

До судового засідання, призначеного на 11 вересня 2018 року, представник позивача та відповідача з'явилися.

Представник позивача просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача надав пояснення, аналогічні викладеним у відзиві.

ПОЗИЦІЯ СТОРІН.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ГУ ДФС у Донецькій області проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства.

За результатом такої перевірки складено акт, з висновків якого встановлено порушення підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, пункту 1 статті 9 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , в результаті чого занижений податок на прибуток за 2016 рік.

12 червня 2018 року складено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000331410, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 361 135,00 грн та застосовано штрафну санкцію у розмірі 180 567,50 грн.

Позивач вважає, що зазначене податкове повідомлення-рішення прийнято безпідставно, та є незаконним з наступних підстав.

По-перше, на момент здійснення господарських операцій у період з січня 2015 року по січень 2018 року контрагентами позивача були зареєстровані у якості платника податку на додану вартість, декларували податкові зобов'язання по взаємовідносинам з позивачем, а також знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. В підтвердження реальності господарських операцій та правомірності нарахування податкових зобов'язань підприємством під час перевірки надані необхідні документи бухгалтерського та податкового обліку.

По-друге, висновки Відповідача про відсутність реального характеру проведених позивачем господарських операцій обґрунтовані даними, отриманими на підставі аналізу податкової звітності. При цьому податковим органом не перевірялись первинні документи контрагентів позивача, внаслідок чого є безпідставним висновок щодо відсутності реальності господарських операцій.

По-третє, відповідач не зазначив у акті перевірки, які саме положення Цивільного кодексу України та роз'яснення Пленуму Верховного суду України від 06 листопада 2009 року № 9 свідчать про нікчемність договорів поставки, що укладені позивачем з ТОВ СТМ , ТОВ УКРБУД , ТОВ Варіоком .

При цьому, Позивач наголошує на принципі індивідуальної відповідальності за змістом якого позивач не може зазнавати негативних наслідків, за результати діянь інших осіб, що перебувають поза його впливом.

ГУ ДФС надало до суду відзив на позов, де просить у задоволенні позову відмовити.

Згідно висновків Акту від 16.05.2018 № 498/05-99-14-10/31226457 Про результати документальної планової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства Машинобудівний завод Вістек , з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року встановлено заниження податку на прибуток за 2016 рік на суму 361 135 грн. та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2017 рік на загальну суму 1 449 073, 00 грн, в порушення підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України та пункту 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року №996-XIV (далі - ЗУ № 996).

Вказане порушення мало місце у зв'язку із не підтвердженням перевіркою здійснення товарних операцій ПрАТ Вістек з постачальниками та встановлення надходження товарів з джерел невідомого походження. Тобто такі товари/послуги не постачались та не надавались, в первинних документах зазначені господарські операції, які фактично не відбувались. У зв'язку із чим, первинні документи, надані до перевірки на підтвердження таких операцій, не мають юридичної сили первинних документів.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

ПрАТ Вістек зареєстроване в якості юридичної особи, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (код ЄДРПОУ 31226457), місцезнаходження юридичної особи: 84500, Донецька область, м.Бахмут, вул. Миру 6, перебуває на обліку як платник податків у Бахмутській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області (т.1, а.с.184-188).

ГУ ДФС у Донецькій області проведена документальна планова виїзна перевірка ПрАТ Вістек , з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, за результатами якої складено Акт від 16 травня 2018 року № 498/05-99-14-10/31226457 (т.1, а.с.193-т.2, а.с.4).

Відповідно висновку вказаного акта перевірки (у відповідній частині), податковим органом встановлено порушення:

- підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, пункту 1 статті 9 ЗУ № 996 (зі змінами та доповненнями) в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2017 рік на загальну суму 1 449 073 грн,

- підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, пункту 1 статті 9 ЗУ № 996 (зі змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на прибуток за 2016 рік на суму 361 135 грн.

ПрАТ Вістек звернулось до ГУ ДФС у Донецькій області із запереченнями від 22 травня 2018 № 758/36 на вказаний Акт перевірки (т.1, а.с.13-16), за результатами розгляду яких ГУ ДФС у Донецькій області надано відповідь від 07 червня 2018 року № 24299/10/05-99-14-10, а розділ ІV Висновок Акта перевірки залишено без змін (т.1, а.с.17-45).

На підставі наведених вище висновків Акта перевірки податковим органом прийнято: податкове повідомлення-рішення від 12 червня 2018 року № 0000331410, яким за порушення підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, пункту 1 статті 9 ЗУ № 996 (зі змінами та доповненнями) збільшено суму грошового зобов'язання за податком на прибуток приватних підприємств у розмірі 361 135,00 грн та застосовані штрафні санкції у розмірі 180 567,50 грн (т.1, а.с.191).

Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 рік встановлено його заниження за 2016 рік у сумі 361 135 грн, та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2017 рік на 1 449 073 грн в результаті допущених порушень податкового законодавства, які відображені в пункті 3.1.1.1 розділу 3 акта перевірки.

В цьому розділі, зокрема, зазначено про встановлення документування ПрАТ Вістек в бухгалтерському та податковому обліку фінансових потоків за наявності фактів, що свідчать про нереальний характер здійснення господарських операцій (розглядається за 2016 рік) з ТОВ Варіоком , ТОВ СТМ , ПП Укрбуд , внаслідок чого порушено підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, пункт 1 статті 9 закону № 996.

Також зазначено, про відсутність факту реального одержання (купівлі) постачальниками товару від інших суб'єктів господарювання або внаслідок власного виробництва, що засвідчує нереальність (неможливість) формування ними відповідного активу та вказує на фіктивність введення в обіг товару та нереальність здійснення первинного постачання (продажу) першому в ланцюгу контрагенту.

Ці порушення виникли внаслідок наступних обставин:

25 грудня 2014 року між ПрАТ Вістек та ТОВ Варіоком (код ЄДРПОУ 37878669) укладено договір постачання № 4В/15 відповідно до якого постачальник - ТОВ Варіоком , покупець - ПрАТ Вістек , предметом є постачання продукції (котушки для рядного намотування дроту К200, первинних матеріалів відповідно креслення 10.19-3059), у кількості, якості та за ціною згідно Специфікацій на постачання партій продукції, що є невід'ємною частиною цього договору, орієнтовано на загальну суму 300 000,00 грн.

Встановлено, що оприбуткування товарів на склад здійснено на підставі накладної, складеної ТОВ Варіоком від 16 листопада 2015 року № 2237 на суму 1 020,00 грн.

Оплата за продукцію ПрАТ Вістек здійснило шляхом перерахування коштів на рахунок ТОВ Варіоком згідно платіжного доручення від 12 листопада 2015 року № 3751 на суму 1 020,00 грн.

За результатами здійснених господарських операцій ТОВ Варіоком склало та зареєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 12 листопада 2015 року №94 на суму 1 020,00 грн

В матеріалах справи також наявні:

- експрес-накладна від 18 листопада 2015 року №59998024820559;

- акт звірки взаєморозрахунків ПрАТ Вістек з ТОВ Варіоком ;

- аналітична картка руху матеріалів з 98 складу на 04 кладову код 121145 з 01 листопада 2015 року по 30 листопада 2015 року;

- журнал-ордер по рахунку 37101000 та 63101000;

- лімітно-забірна картка на котушку К-200 (5 кг);

- відомість отримання в витрат компонентів для виробництва та продажу електродів.

Податковим органом щодо даних господарських операцій в якості обґрунтування висновків про порушення податкового законодавства зазначено наступне.

В ході аналізу податкової звітності ТОВ Варіоком за листопад 2015 року встановлено, що ТОВ Варіоком не є виробником ТМЦ, реалізованих на ПрАТ Вістек . В свою чергу встановлено, що постачальниками ТОВ Варіоком був ТОВ СХІД-ОПТ-ТОРГ (ЄДРПОУ 39697538) та зазначено, що цього контрагенту встановлено невідповідність придбаних товарів, що ТОВ СХІД-ОПТ-ТОРГ реалізовувало ТОВ Варіоком , тобто походження таких товарів не встановлено.

Щодо взаємовідносин із ТОВ Сучасні технології маркетингу .

05 січня 2016 року ПрАТ Вістек та ТОВ Сучасні технології маркетингу (надалі ТОВ СТМ , ЄДРПОУ 34215453) укладено договір постачання №3В/16 за яким ТОВ СТМ (постачальник) поставляє ПрАТ Вістек (покупець) продукцію згідно асортименту: металопрокат, графіт, залізничні шпали та інші матеріали, орієнтовний обсяг постачання 500 000,00 грн, умови постачання DDP м. Бахмут, Донецька область, склад Покупця, форма оплати впродовж 10-ти банківських днів з дня постачання партії продукції.

Оприбуткування товарів на склад ПрАТ Вістек здійснило на підставі накладних, складених ТОВ СТМ

- за липень 2016 року:

від 19 липня 2016 року №224, від 19 липня 2016 року №225, від 20 липня 2016 року №226, від 20 липня 2016 року №227, від 21 липня 2016 року №228, від 21 липня 2016 року №229, від 22 липня 2016 року №231, від 26 липня 2016 року №232, від 26 липня 2016 року №233 всього на суму 816 137,22 грн;

- за вересень 2016 року:

від 12 вересня 2016 року № 242, від 13 вересня 2016 року № 243, від 14 вересня 2016 року № 244, від 14 вересня 2016 року № 245, від 15 вересня 2016 року № 246, від 16 вересня 2016 року № 247 всього на суму 870 889,32 грн;

- за жовтень 2016 року:

від 10 жовтня 2016 року №248, від 12 жовтня 2016 року №249, від 12 жовтня 2016 року №250, від 12 жовтня 2016 року №251, від 24 жовтня 2016 року №252, від 31 жовтня 2016 року №253 всього на суму 523 667,57 грн;

- за грудень 2016 року:

від 01 грудня 2016 року №255, від 01 грудня 2016 року №256, від 02 грудня 2016 року №257, від 05 грудня 2016 року №258, від 07 грудня 2016 року №259, від 26 грудня 2016 року №267, від 27 грудня 2016 року №268 всього на суму 829 130,42 грн.

На підставі здійснених операцій ТОВ СТМ склало та зареєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні накладні

- за липень 2016 року:

від 19 липня 2017 року №2, від 19 липня 2017 року №3, від 20 липня 2017 року №4, від 20 липня 2017 року №5, від 21 липня 2017 року №6, від 21 липня 2017 року №7, від 22 липня 2017 року №9, від 26 липня 2017 року №11 від 26 липня 2017 року №12;

- за вересень 2016 року:

від 12 вересня 2016 року №1, від 13 вересня 2016 року №2, від 14 вересня 2016 року №3, від 14 вересня 2016 року №4, від 15 вересня 2016 року №5, від 16 вересня 2016 року №6;

- за жовтень 2016 року:

від 10 жовтня 2016 року №1, від 12 жовтня 2016 року №2, від 12 жовтня 2016 року №3, від 12 жовтня 2016 року №4, від 24 жовтня 2016 року №5, від 31 жовтня 2016 року №6;

- за грудень 2016 року:

від 01 грудня 2016 року №1, від 01 грудня 2016 року №2, від 02 грудня 2016 року №3, від 05 грудня 2016 року №4, від 07 грудня 2016 року №5, від 26 грудня 2016 року №20, від 27 грудня 2016 року №21.

В матеріалах справи також наявні:

- товарно-транспортні накладні (далі - ТТН) від 19 липня 2016 року № 1, від 19 липня 2016 року № 2, від 20 липня 2016 року № 3, від 20 липня 2016 року № 4, від 21 липня 2016 року № 5, від 21 липня 2016 року № 6, від 22 липня 2016 року № 8, від 26 липня 2016 року № 9, від 26 липня 2016 року № 10, від 12 вересня 2016 року № 1, від 13 вересня 2016 року № 2, від 14 вересня 2016 року № 3, від 14 вересня 2016 року № 4, від 15 вересня 2016 року № 5, від 16 вересня 2016 року № 6, від 10 жовтня 2016 року №1, від 12 жовтня 2016 року №2, від 12 жовтня 2016 року №3, від 12 жовтня 2016 року №4, від 24 жовтня 2016 року №5, від 31 жовтня 2016 року №6, від 01 грудня 2016 року №1, від 01 грудня 2016 року №2, від 02 грудня 2016 року №3, від 05 грудня 2016 року №4, від 07 грудня 2016 року №5, від 27 грудня 2016 року №14;

- виписки із сертифікатів якості на проволоку, блок графітовий, трубу, сталь інструментальну легировану, сталь конструкціонну рессорно-пружинну, сталь інструментальну штампову, сталь інструментальна швидкоріжуча, постачальник ТОВ СТМ ;

- звіт про використання матеріалів у виробництві по інструментальній дільниці за липень, вересень, жовтень, грудень 2016 року;

- розшифровка норм витрат металу на виготовлення інструменту механічним цехом за липень - грудень 2016 року.

Податковим органом встановлено, що за даними податкової звітності ТОВ СТМ за вказаний період, а також баз даних Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ СТМ не є виробником ТМЦ, що поставлялись ПрАТ ВІСТЕК , придбання ТОВ СТМ ТМЦ здійснювалось у наступних суб'єктів господарювання: ТОВ Меранті Трейд (ЄДРПОУ 40832760), ТОВ Самора Вест (ЄДРПОУ 40047882), ТОВ Партнер Де Компані (ЄДРПОУ 40638266), ТОВ Актив Айті Сервіс (ЄДРПОУ 40234133).

В Акті перевірки зазначено, що на підставі аналізу податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, аналізу даних інформаційного ресурсу ДФС України встановлено нереальність одержання (купівлі) ТОВ СТМ ТМЦ, які поставлялись на ПрАТ Вістек , від перелічених вище контрагентів, оскільки відсутній факт одержання (купівлі) останніми відповідного обсягу ідентифікованого товару від інших (не задіяних у ланцюгу) продавців або внаслідок власного задекларованого виробництва у досліджуваному та попередніх звітних періодах, що доводить нереальність одержання (купівлі) саме цього ідентифікованого товару (засвідчує недійсність (неможливість) формування цим суб'єктом господарювання відповідного активу), а відтак його наступного постачання (продажу) ТОВ СТМ на користь ПрАТ Вістек .

Крім того, відносно ТОВ Меранті Трейд (ЄДРПОУ 40832760), ТОВ Самора Вест (ЄДРПОУ 40047882), ТОВ Партнер Де Компані (ЄДРПОУ 40638266), ТОВ Актив Айті Сервіс (ЄДРПОУ 40234133) зазначено про відсутність інформації про основні засоби, об'єкти оподаткування, земельні ділянки (в охоплених узагальненою податковою інформацією періодах або за останні попередні звітні періоди), вся звітність переліченими контрагентами з відповідного періоду 2016 року до органів ДФС не подається, максимальна кількість працюючих 1 особа.

Щодо взаємовідносин із ПП Укрбуд .

27 грудня 2013 року ПрАТ Вістек та ПП Укрбуд (ЄДРПОУ 32756777) укладено договір постачання №11В/14 за яким ПП Укрбуд , (постачальник) поставляє ПрАТ Вістек (покупець) твердосплавну продукцію у кількості якості та за ціною згідно Специфікації на постачання партії продукції, що є невід'ємною частиною договору орієнтовано на загальну суму 300 000,00 грн, умови постачання DDP м. Бахмут, Донецька область, склад Покупця, форма оплати впродовж 10-ти банківських днів з дня постачання партії продукції.

З метою продовження терміну дії вищезазначеного договору сторонами підписані додаткові угоди від 25 грудня 2014 року та від 25 грудня 2015 року.

Оприбуткування товарів на склад ПрАТ Вістек здійснило на підставі видаткових накладних, складених ПП Укрбуд від 12 жовтня 2016 року №49, від 27 жовтня 2016 року №50 на загальну суму 44 340,00 грн.

ПП Укрбуд склало та зареєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 12 жовтня 2016 року № 8 на суму 19 200,00 грн, від 27 жовтня 2016 року №7 на суму 25 140,00 грн.

Оплату за продукцію здійснено шляхом перерахування коштів на рахунок ПП Укрбуд згідно платіжного доручення від 13 жовтня 2016 року №3310 в сумі 19 200,00 грн.

В матеріалах справи також наявні:

- акт звірки взаєморозрахунків ПрАТ Вістек з ПП Укрбуд ;

- журнал-ордер по рахунку 37100000, 63101000;

- аналітичні картки руху матеріалів з 99 складу на кладову;

- накладна на списання ТМЦ з 99 складу на 6 цех;

- звіт про використання матеріалів у виробництві по інструментальній дільниці за жовтень 2016 року.

В ході аналізу податкової звітності ПП Укрбуд встановлено, що ПП Укрбуд не є виробником ТМЦ, реалізованих на ПрАТ Вістек . В свою чергу встановлено, що постачальниками ПП Укрбуд був ТОВ Будмонтаж Технології (ЄДРПОУ 40529511) та зазначено, що цього контрагенту встановлено невідповідність придбаних товарів, що ТОВ Будмонтаж Технології реалізовувало ПП Укрбуд , тобто походження таких товарів не встановлено.

ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. (частина друга статті 2 КАС України).

За змістом вказаних нормативних приписів вбачається обов'язок суду здійснити перевірку правомірності та обґрунтованості, на підставі належних доказів, висновків податкового органу, що послугували підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. При цьому, суд, досліджуючи господарські операції, здійснені позивачем, які були об'єктом перевірки, обмежується з'ясуванням відповідності застосування податковим органом норм права до встановлених фактичних обставин таких господарських операцій.

Керуючись таким висновком, суд, виходячи із змісту спірного акта перевірки, вбачає, що доводи податкового органу про порушення позивачем підпункту 134.1.1 пункту 134.1. статті 134 ПК України, пункту 1 статті 9 закону № 996 обґрунтовані загальним висновком про непідтвердженість товарних операцій з постачальниками позивача та встановлення надходження товарів з джерел невідомого походження.

Висновок про безтоварність господарських операцій, які були досліджені у акті перевірки, податковим органом обґрунтована із посиланням на інформацію бази даних ДФС України, зокрема ІС Податковий блок , Архів електронної звітності, АС Співставлення реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Єдиний реєстр податкових накладних, системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів.

Верховним Судом у постанові від 15 травня 2018 року справа №810/4391/16 констатовано, що відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів також не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

В свою чергу, судом при дослідженні письмових доказів у справі, встановлено що всі контрагенти позивача на момент укладення угод мали статус юридичних осіб документальне оформлення операцій передбачає рух коштів та фактичне вчинення дій, що були предметом укладених договорів, первинні документи відповідають вимогам законодавства України, зокрема Закону України Про бухгалтерський облік та фінансові звітність в Україні від 16 липня 1999 року №996-XIV. Позивачем надано докази використання придбаних товарів у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби, є органи державної податкової служби.

Таким чином, відповідач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

В свою чергу, об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку;

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Документом, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, є первинний документ, який складається під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з пунктом 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з пунктом 44.3. статті 44 ПК України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року №996 ХІV.

Згідно статті 1 цього Закону бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; зобов'язання - заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. (частина перша статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ).

Частиною другою статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, перелік яких встановлено зазначеною нормою.

При цьому в останньому абзаці частини другої статті 9 цього ж закону закріплено загальний принцип, відповідно до якого неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Крім того, згідно пункту 2.4 затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом досліджені первинні документи, що містять відомості про обставини, які є предметом доказування у цій справі, та пов'язані з рухом активів, виконанням зобов'язань, останні відповідають змісту, відображеному в укладених позивачем договорах, та підтверджують обґрунтованість формування витрат за досліджуваними господарськими операціями. В свою чергу податковий орган на наявність дефектів у первинних документах позивача не посилався.

Крім того, реальність вищезазначених господарських операцій позивача з його контрагентами підтверджується подальшим використанням придбаних товарів в господарській діяльності та наявністю у позивача відповідної матеріально-технічної бази. На підтвердження зазначених обставин позивачем надані приймально-здавальні акти, картки складського обліку матеріальних цінностей, тощо.

Також, про реальність проведених господарський операцій свідчать надані ТТН, що підтверджують транспортування придбаного товару.

В акті перевірки зазначено про порушення позивачем вимог підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, пункту 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , у зв'язку з тим, що дані операції є безтоварними, а вказані угоди відповідно фіктивними.

Як встановлено в судовому засіданні з пояснень представника відповідача і вбачається з матеріалів справи, висновки, що товари, реалізовані в ході виконання договорів постачання, мають невідоме джерело походження, зроблені відповідачем на підставі податкової інформації та аналізу баз даних.

Відповідно до пункту 109.1. статті 109 ПК України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 86.1 статті 86 ПК України встановлено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до розділу 1 пункту 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 20 серпня 2015 року за № 727, акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

При цьому відповідно пункту 86.7 статті 86 ПК України забороняється контролюючим та іншим державним органам використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акта перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до статті 60 цього Кодексу.

Між тим, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якому лежить тягар доказування, не надано жодного акта перевірки контрагентів позивача, якими би були встановлені порушення останніми, податкового законодавства та застосування до платника податків грошових зобов'язань та фінансових санкцій.

Поряд із цим, відповідно до частини першої статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Приписи частини першої статті 208 Господарського кодексу України визначають, що якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Враховуючи положення зазначених вище статей Господарського кодексу України, суд вважає за необхідне підкреслити той факт, що для визнання правочину такого, що укладений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, необхідно встановити факт наявності у контрагентів або контрагента такої мети. Водночас, доказів на підтвердження даних обставин відповідачем надано не було.

Верховний суд у постанові від 28 серпня 2018 року у справі № 804/12763/13-а зазначив, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Суд зазначає, що, відсутність доказів, які у розумінні статті 73 КАС України у взаємозв'язку із нормативним приписом статті 77 КАС України, підтверджують заявлені відповідачем обставини, виключає можливість суду покласти їх в обґрунтування рішення у справі.

Підсумовуючи зазначене суд вважає недостатньо обґрунтованими висновки, викладені податковим органом у спірному акті перевірки.

Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 139, 242-246, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства,

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства Машинобудівний завод Вістек (84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, буд. 6; код ЄДРПОУ 31226457) до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, буд. 114; код ЄДРПОУ 39406028) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 12 червня 2018 року №0000331410.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на користь Приватного акціонерного товариства Машинобудівний завод Вістек судові витрати з оплати судового збору у розмірі 8 125 (вісім тисяч сто двадцять п'ять) грн 54 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами Кодексу адміністративного судочинства в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року.

Вступна та резолютивна частини рішення складені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 11 вересня 2018 року.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 21 вересня 2018 року.

Суддя Аляб'єв І.Г.