Рішення

від 17.09.2018 по справі 461/5505/17

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/5505/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2018 року м.Львів

Галицький районний суд м.Львова у складі:

головуючого судді Зубачик Н.Б.,

секретаря судових засідань Пелех О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю Білочка , державного реєстратора Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області Парус Юрія Володимировича про визнання права власності та скасування державної реєстрації -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати за ним право власності на 1/2 частки нежитлових приміщеннях першого поверху на АДРЕСА_1

В обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер його батько - ОСОБА_6, після смерті якого залишилося спадкове майно, а саме частка в статутному фонді ТзОВ Білочка в розмірі 50 % від статутного фонду товариства, що у грошовому еквіваленті складає 170 000,00 гривень. ТзОВ Білочка на праві власності належать нежитлові приміщення першого поверху на АДРЕСА_1 Згідно статуту ТзОВ Білочка учасником останнього був ОСОБА_6 та ОСОБА_3. Зазначає, що рішенням зборів учасників товариства його призначено на посаду директора товариства. Стверджує, що ОСОБА_3 без його відома, провела загальні збори та відмовила позивачу у прийнятті до складу учасників товариства, як правонаступнику після смерті ОСОБА_6 Просить позов задоволити.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 10 серпня 2017 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 11 серпня 2017 року частково задоволено заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову та накладено арешт на нежитлове приміщення першого поверху в будинку, що розташований на АДРЕСА_1, загальною площею 47,5 кв.м (49,7 кв.м відповідно до даних технічного паспорта ОКП ЛОР БТІ та ЕО від 10.03.2010 року), яке на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень способом викупу №20009 належить ТзОВ Білочка . У задоволенні решти вимог відмовлено.

15 серпня 2018 року на адресу суду надійшли заперечення ОСОБА_3 на позовну заяву, згідно яких відповідач просить відмовити у задоволенні позову, оскільки вказує, що отримання позивачем у спадщину права на частку у статутному капіталі ТзОВ Білочка не означає, автоматичного набуття ним прав учасника господарського товариства, а отже і корпоративні права (у тому числі право участі в управлінні товариством) в нього не виникли. Корпоративні права у позивача могли б виникнути виключно у випадку, якщо б загальними зборами ТзОВ Білочка було прийнято рішення про прийняття позивача в склад учасників ТзОВ Білочка .

Зазначає, що загальними зборами ТзОВ Білочка , проведеними 04 липня 2017 року та оформленими протоколом загальних зборів ТзОВ Білочка від 04 липня 2017 року було вирішено відмовити ОСОБА_2 спадкоємцю та іншим спадкоємцям померлого учасника ТзОВ Білочка ОСОБА_6 у вступі (прийняті) його (їх) до складу учасників ТзОВ Білочка та виплатити у грошовій формі частину майна, яка належала померлому учаснику ТзОВ Білочка ОСОБА_2. Відповідно загальними зборами ТзОВ Білочка було прийнято рішення про відмову товариства у прийняті до нього спадкоємця та видачу йому у грошовій формі частки у майні, яка належала померлому учаснику.

Окрім того, звертає увагу суду, що 02.06.2017 року директору ТзОВ Білочка ОСОБА_2 було надіслано повідомлення про проведення загальних зборів ТзОВ Білочка 04 липня 2017 року. Дане повідомлення було отримано адресатом 10.06.2017 року. Відтак, відповідач зазначає, що твердження позивача про його неналежне повідомлення про проведення даних загальних зборів є неправдивим.

Таким чином, ОСОБА_3 вважає, що нею було дотримано усіх вимог діючого законодавства та статуту. Загальні збори ТзОВ Білочка мали законне право при вирішенні даного питання, прийняти рішення саме про відмову у вступі до складу учасників позивача та виплати йому частки у майні, яка належала померлому учаснику саме у грошовій формі, а не передавати майно в натурі /а.с. 50-56/.

22 вересня 2017 року позивач звернувся до суду з уточненою позовною заявою, в якій, окрім первісної позовної вимоги, просить: стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Білочка на користь ОСОБА_2, як спадкоємця померлого ОСОБА_6 вартість 50% частки майна юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю Білочка , яка належала учаснику ОСОБА_8 станом на 05.05.2015 року; скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю Білочка проведену 05.07.2017 р., № запису 14151050011006674, Парусом Юрієм Володимировичем, державним реєстратором Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області /а.с. 135-138/.

31.10.2017 року через канцелярію суду від представника позивача ОСОБА_9 надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду /а.с. 164/.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 01 листопада 2017 року позовну заву ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю Білочка , державного реєстратора Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області Парус Юрія Володимировича про визнання права власності та скасування державної реєстрації залишено без розгляду.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 01 листопада 2017 року за завою представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_10 скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 11 серпня 2017 року.

Постановою Апеляційного суду Львівської області від 21 травня 2018 року ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 01 листопада 2017 року скасовано та справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 06 вересня 2018 року справу призначено до розгляду.

У судове засідання позивач не з'явився, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, через канцелярію суду подала заяву, в якій просить відмовити у задоволенні позову та проводити розгляд справи без її участі.

Представник відповідача ТзОВ Білочка та державний реєстратор Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області Парус Б.В. позивача в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч.1 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності учасників процесу, які повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, на підставі наявних у матеріалах справи доказів, які є достатніми для прийняття рішення.

На підставі ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки учасники процесу в судове засідання не з'явились.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 ГК України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включаються правомочності на участь цієї особи в управління господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 ЦК України, товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особам товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 143 ЦК України, установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут. Статут товариства з обмеженою відповідальністю крім відомостей, передбачених статтею 88 цього Кодексу, має містити відомості про: розмір статутного капіталу, з визначенням частки кожного учасника; склад та компетенцію органів управління і порядок прийняття ними рішень; розмір і порядок формування резервного фонду; порядок (переходу) часток у статутному капіталі.

Судом встановлено, що батько позивача - ОСОБА_6 був директором ТзОВ Білочка , що підтверджується довідкою АА №060037, виданою Головним управлінням статистики у Львівській області /а.с. 12/.

ОСОБА_3 та ОСОБА_6, згідно з Статутом ТзОВ Білочка від 10.12.2008 року перебували у складі учасників ТзОВ Білочка . Згідно з п. 6.2. даного Статуту частка ОСОБА_3 становила 170 000,00 тисяч гривень, що ставило 50 відсотків розміру статутного капіталу; частка ОСОБА_6 становила 170 000,00 тисяч гривень, що становило 50 відсотків розміру статутного капіталу. Статутний капітал був сформований грошовими коштами /а.с. 57-69/.

Окрім того, з 20 березня 2008 року ТзОВ Білочка є власником нежитлових приміщень, загальною площею 47,5 кв.м., позначених у технічному паспорті номерами 23-1, 23-2, 23-3, 23-4, 23-5, 23-6 23-7, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6 помер.

Після смерті ОСОБА_6 залишилось спадкове майно, а саме частка в статутному фонді ТзОВ Білочка в розмірі 50 % від статутного фонду товариства, що у грошовому еквіваленті складає 170 000,00 гривень.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 15 грудня 2016 року державним реєстратором П'ятої Львівської державної нотаріальної контори Бобеляк Т.В., зареєстрованого за №4-1538 ОСОБА_2 є спадкоємцем після смерті ОСОБА_6 /а.с. 11/.

Згідно протоколу №1 загальних зборів учасників ТзОВ Білочка від 29.05.2015 року ОСОБА_2 призначено на посаду директора Товариства /а.с. 24/.

04 липня 2017 року загальними зборами ТзОВ Білочка було прийнято рішення про відмову товариства у прийняті до нього спадкоємця ОСОБА_2 та видачу йому у грошовій формі частки у майні, яка належала померлому учаснику, збільшено розмір статутного капіталу ТзОВ Білочка на суму 170 000,00 грн. Окрім того, затверджено за ОСОБА_3 частку у товаристві - 340 000,00 грн., що становить 100% статутного капіталі ТзОВ Білочка . Рішення зборів оформлено протоком загальних зборів ТзОВ Білочка /а.с. 74-78/.

Загальні збори відбулися без участі ОСОБА_2, однак як вбачається з матеріалів справи 02.06.2017 року ОСОБА_2 було надіслано повідомлення про проведення загальних зборів ТзОВ БІЛОЧКА 4 липня 2017 року за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 125, о 10 год.00 хв. з метою вирішення питання про надання або не надання згоди на набуття частки у статутному фонді (капіталі) (вступ (прийняття) або про відмову у вступі (прийняті) в склад учасників ТЗОВ БІЛОЧКА спадкоємця (спадкоємців) померлого учасника ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, а саме його сина - ОСОБА_2 /а.с. 70-72/. Дане повідомлення було отримано адресатом 10.06.2017 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення /а.с. 73/.

На підстав прийнятих рішень Державним реєстратором Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області Парус О.В. 05 липня 2017 року внесено зміни до відомостей про юридичну особу /а.с. 87-92/.

Позивач з таким рішенням загальних зборів не погоджується, зазначає, що ОСОБА_3. незаконно провела загальні збори та прийняла рішення про відмову у прийняті його до складу учасників.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 ЦК України, право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватися іншій особі.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 2 ст. 1219 ЦК України, не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами.

Відповідно до ч. 5 ст. 147 ЦК України, частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи - учасника товариства, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства.

Розрахунки із спадкоємцями (правонаступниками) до товариства, здійснюється відповідно до положень статті 148 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 148 ЦК України, учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.

За домовленістю між учасниками та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі.

Якщо вклад до статутного капіталу був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати винагороди.

Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

Відповідно ст. 55 Закону України Про господарські товариства при реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у зв'язку із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства.

При відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийняті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника.

Згідно з абз. 1 п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 Про судову практику у справах про спадкування вирішуючи спір про спадкування частки учасника підприємницького товариства, необхідно враховувати, що це допускається статтями 130, 147, 166 ЦК статтями 55, 69 Закону України Про господарські товариства і не підпадає під заборону п. 2 ч. 1 ст. 1219 ЦК. При цьому спадкується не право на участь, а право на частку в статутному (складеному) капіталі.

Згідно з п. 30 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 № 13 Про практику розгляду судами корпоративних спорів , прийняття рішення про вступ спадкоємця (правонаступника) учасника до ТзОВ належить до компетенції загальних зборів учасників товариства.

При визначенні порядку і способу обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході (виключені) з ТзОВ, а також порядку і строків їх виплати господарські суди мають застосовувати відповідні положення установчих документів товариства.

У випадку неврегульованості в установчих документах вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення). Розрахунок належної учаснику частини прибутку здійснюється на дату виходу (виключення) з товариства.

Відповідно до ч. 5 ст. 147 ЦК України, аналогічно визначається вартість частини майна ТОВ, яка підлягає видачі або виплаті спадкоємцю фізичної особи - учасника у випадку відмови правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства або відмови у прийняття до товариства. Її вартість визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника.

Згідно з п. 2.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин , під час вирішення корпоративних спорів господарським судам слід виходити з того, що особа стає носієм корпоративних прав з моменту набуття права власності на акції АТ або вступу до інших юридичних осіб. Тому рішення органів юридичної особи, прийняті до вступу позивача до складу її учасників або придбання ним акцій, не можуть бути визнані таким, що порушують його корпоративні права. Недотримання вимог закону та установчих документів юридичної особи під час скликання і проведення загальних зборів не може визнаватися порушенням прав тих позивачів, які не є учасниками цієї особи.

Таким чином, враховуючи положення ч. 5 ст. 147 ЦК України, спадкування спадкоємцем права спадкодавця саме на частку в статутному капіталі товариства. Одержавши у спадщину право на частку в статутному капіталі товариства, спадкоємець набуває переважного права вступу до товариства або ж права відмовитися від вступу до нього.

Водночас прийняття рішення про вступ спадкоємця учасника до ТзОВ належить виключено до компетенції загальних зборів учасників товариства. Тобто можливість вступу спадкодавця до ТЗОВ залежить від волі самого Товариства, яке виражається через його загальні збори.

Набуття позивачем правового статусу спадкоємця померлого учасника ТзОВ засвідчує лише перехід до нього майнових прав померлого (частки в статутному капіталі, яка належала померлому учаснику ТзОВ), та дає позивачу право вступу до ТзОВ. Право участі в ТзОВ (корпоративні право) спадкоємець (позивач) міг набути лише з моменту вступу до ТзОВ, що можливе лише за рішенням загальних зборів ТзОВ про вступ спадкоємця (прийняття його в склад учасників) та внесення відповідних відомостей до статуту товариства.

Згідно з п. 9.1. Статуту ТзОВ Білочка від 10.12.2008 р., вищим органом управління є збори Учасників. Загальні збори Учасників товариства вважаються правомочними, якщо на них присутні Учасники, що володіють у сукупності більше 60 (шістдесяти) відсотками голосів. Учасники мають кількість голосів пропорційно розміру їх часток у Статутному фонді.

Відповідно до статті 88 ЦК України, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства. Рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Згідно з п. 2.30 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 Про деякі питання практики вирішення корпоративних спорів, що виникають з корпоративних правовідносин , з огляду на положення ч. 5 ст. 53 Закону України Про господарські товариства та ст. 8 ЦК України (аналогія закону) до вирішення питання про вступ (прийняття) спадкоємців померлого (ліквідованого) учасника правомочність загальних зборів учасників визначається без урахування частки в статутному капіталі, яка належала померлому (ліквідованому) учаснику. Отже, у такому разі під час встановлення правомочності загальних зборів учасників слід враховуватися голоси інших учасників товариства, які без голосів, що припадають на частку померлого (ліквідованого) учасника, становлять у сукупності 100 % голосів, що мають враховуватися під час визначення кворуму.

Згідно з п. 4.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 Про деякі питання практики вирішення корпоративних спорів, що виникають з корпоративних правовідносин , за змістом ст. 130, 147 і 166 ЦК України та ст. 55 і 69 Закону України Про господарські товариства , якими передбачено спадкування саме частки учасника господарського товариства, у разі смерті (ліквідації) учасника ТзОВ спадкоємцем (правонаступником) спадкується не право на участь, а право на частку в статутному (складеному) капіталі.

Частиною 5 ст. 147 ЦК України закріплено право учасників ТзОВ передбачити у статуті товариства необхідність отримання згоди інших учасників товариства на перехід частки у статутному капіталі до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи.

Після набуття частки в статутному капіталі у спадкоємців (правонаступників) виникає переважне право вступу до цього товариства, передбачене ст. 55 Закону України Про господарські товариства , проте у цьому разі не йдеться про автоматичне набуття такими спадкоємцями права участі в товаристві.

Прийняття рішення про вступ спадкоємця (правонаступника) до складу учасників товариства належить до компетенції загальних зборів учасників товариства. Отже, лише після прийняття вищим органом ТзОВ позитивного рішення спадкоємець (правонаступник) частки у статутному капіталі може стати учасником відповідного товариства. У свою чергу, товариство може відмовитися від прийняття спадкоємця (правонаступника) до складу учасників. Чинне законодавство не обмежує ТзОВ у такому праві.

У разі відмови правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства або відмови товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала померлому учаснику, реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника.

Згідно з п. 4.8. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 Про деякі питання практики вирішення корпоративних спорів, що виникають з корпоративних правовідносин , господарським судам слід мати на увазі, що голоси, які припадають на частку померлого (ліквідованого) учасника, не враховуються під час голосування з питання про прийняття спадкоємця або правонаступника до товариства, під час визначення правомочності загальних зборів для прийняття рішення про прийняття спадкоємця або правонаступника учасника товариства до цього товариства, а також під час вирішення інших питань.

Отже, під час встановлення легітимності загальних зборів учасників товариства та наявності кворуму для проведення цих зборів слід враховувати голоси інших учасників товариства, які без голосів, що припадають на частку померлого (ліквідованого) учасника, становлять у сукупності 100 % голосів, що мають враховуватися під час визначення кворуму.

Згідно з п. 4.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 Про деякі питання практики вирішення корпоративних спорів, що виникають з корпоративних правовідносин , якщо спадкоємець (правонаступник) відмовився від участі у товаристві або йому було відмовлено у прийнятті до товариства, до відносин, пов'язаних з виплатою спадкоємцю (правонаступнику) вартості частки майна товариства, за аналогією застосовується ст. 54 Закону України Про господарські товариства .

На момент проведення загальних зборів учасників ТзОВ Білочка 4 липня 2017 року, єдиним учасником даного ТзОВ була ОСОБА_3, яка відповідно до Статуту ТзОВ БІЛОЧКА володіла 50% часток у статутному фонді (капіталі).

Вищезгадані загальні збори були скликані з метою вирішення питання про вступ або відмову у вступі (прийняття або про відмову у прийнятті) спадкоємців померлого учасника ОСОБА_6 до складу учасників ТзОВ Білочка та вирішення інших питань. Відповідно правомочність (кворум) даних загальних зборів визначався без урахування частки в статутному фонді (капіталі), яка належала померлому ОСОБА_6. Внаслідок цього визначаючи правомочність даних загальних зборів (наявність кворуму) слід було враховувати голоси іншого учасника - ОСОБА_3, які без голосів, що припадали на частку померлого ОСОБА_6, у сукупності становили 100 % голосів.

Враховуючи дані обставини, вище згадувані загальні збори ТзОВ Білочка були правомочними (повноважними) приймати рішення.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 76,77 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Належними доказами є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог за безпідставністю.

На підставі ст. 141 ЦПК України, у зв'язку з відмовою у позові судові витрати необхідно залишити за позивачем.

Керуючись Законом України Про господарські товариства , ст.ст. 100, 147, 148, 1219 Цивільного кодексу України, ст.ст. 8-14, 76-82, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_2 (місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_3 (місце проживання за адресою: АДРЕСА_3, РНОКПП НОМЕР_2), Товариства з обмеженою відповідальністю Білочка (місцезнаходження за адресою: 79018, м. Львів, вул. Городоцька, 125, ЄДРПОУ 13836237), державного реєстратора Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області Парус Юрія Володимировича (місцезнаходження за адресою: 81100, Львівська область, м. Пустомити, вул. Грушевського, 35, ЄДРПОУ 22420292) про визнання права власності та скасування державної реєстрації - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2, місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1.

Відповідачі: ОСОБА_3, місце проживання за адресою: АДРЕСА_3, РНОКПП НОМЕР_2;

Товариство з обмеженою відповідальністю Білочка , місцезнаходження за адресою: 79018, м. Львів, вул. Городоцька, 125, ЄДРПОУ 13836237;

Державний реєстратор Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області Парус Юрія Володимировича, місцезнаходження за адресою: 81100, Львівська область, м. Пустомити, вул. Грушевського, 35, ЄДРПОУ 22420292.

Суддя Зубачик Н.Б.