Постанова

від 21.02.2018 по справі 707/2170/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 757/2170/15-ц

провадження № 61-2331 св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Стрільчука В. А.,

суддів: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Кузнєцова В. О. , ПогрібногоС. О. , Ступак О. В. ,

учасники справи:

позивач - керівник Черкаської місцевої прокуратури,

відповідачі: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Черкаська районна державна адміністрація, Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Черкаського районного управління юстиції,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Управління Держгеокадастру у Черкаському районі Черкаської області,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_6, подану її представником ОСОБА_8, на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 14 квітня 2016 року, ухвалене у складі судді Соколишиної Л.Б., та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 16 червня 2016 року, постановлену колегією у складі суддів: Бондаренка С. І., Новікова О. М., Пальоного В. С.,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року керівник Черкаської місцевої прокуратури звернувся з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та Черкаської районної державної адміністрації, Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Черкаського районного управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Управління Держгеокадастру у Черкаському районі Черкаської області, в якому просив визнати незаконним та скасувати розпорядження першого заступника голови Черкаської районної державної адміністрації, визнати недійсними свідоцтва на право власності та скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що розпорядженням першого заступника голови Черкаської районної державної адміністрації № 30 від 13 лютого 2014 року надано дозвіл, в тому числі ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, на розробку проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для індивідуального дачного будівництва, розташованих в адміністративних межах Будищанської сільської ради за межами населеного пункту.

Цього ж дня 13 лютого 2014 року розпорядженням першого заступника голови Черкаської районної державної адміністрації затверджено технічну документацію із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельних ділянок загальною площею 12,5166 га. Вказаним розпорядженням для масиву земельних ділянок, серед яких є і спірні, визначено вид угідь - піски та віднесено їх до земель загального користування.

Розпорядженням першого заступника голови Черкаської районної державної адміністрації від 21 березня 2014 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в адміністративних межах Будищанської сільської ради за межами населеного пункту та безоплатно передано у власність громадянам для ведення індивідуального дачного будівництва, у тому числі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Відділом державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Черкаського районного управління юстиції Черкаської області здійснено реєстрацію права приватної власності на земельні ділянки та видано відповідні свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

Позивач вважає, що розпорядження від 21 березня 2014 року, прийняте заступником голови Черкаської районної державної адміністрації, є незаконним, так як порушено порядок зміни цільового призначення земельної ділянки; затверджений проект землеустрою порушує порядок надання висновку про його погодження територіальним органом архітектури та містобудування, не розроблявся та не затверджувався детальний план території або іншої містобудівної документації, відсутнє погодження проекта землеустрою органом центральної влади, що регулює відносини у сфері лісового господарства, не проведено обов'язкової експертизи землевпорядної документації.

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 14 квітня 2016 року позов керівника Черкаської місцевої прокуратури задоволено.

Визнано незаконним та скасовано розпорядження першого заступника голови Черкаської районної державної адміністрації від 21 березня 2014 року № 73 Про затвердження проекта землеустрою та передачу земельних ділянок у власність в частині передачі у власність ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 земельних ділянок площею 0,0557 га кожному, розташованих в адміністративних межах Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області за межами населеного пункту.

Визнано недійсними свідоцтва: серії НОМЕР_1, видане ОСОБА_6 3 квітня 2014 року на право власності на земельну ділянку площею 0,0557 га; серії НОМЕР_2, видане ОСОБА_4 3 квітня 2014 року на право власності на земельну ділянку площею 0,0557 га; серії НОМЕР_3, видане ОСОБА_7 4 квітня 2014 року на право власності на земельну ділянку площею 0,0557 га; серії НОМЕР_4, видане ОСОБА_5 4 квітня 2014 року на право власності на земельну ділянку площею 0,0557 га, які розташовані в адміністративних межах Будищенської сільської ради Черкаської області.

Скасовано рішення державного реєстратора реєстраційної служби Черкаського районного управління юстиції від 4 квітня 2014 року: № 12170750 Про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,0557 га (кадастровий номер НОМЕР_5), розташовану в адміністративних межах Будищенської сільської ради Черкаського району за межами населеного пункту ;

№ 12167957 Про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_7 на земельну ділянку площею 0,0557 га (кадастровий номер НОМЕР_6), розташовану в адміністративних межах Будищенської сільської ради Черкаського району за межами населеного пункту .

№ 12162037 Про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,0557 га (кадастровий номер НОМЕР_5), розташовану в адміністративних межах Будищенської сільської ради Черкаського району за межами населеного пункту .

№ 12160695 Про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 0,0557 га (кадастровий номер НОМЕР_7), розташовану в адміністративних межах Будищенської сільської ради Черкаського району за межами населеного пункту .

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що права власності на спірні земельні ділянки відповідачі набули з порушенням законодавства та на підставі незаконного розпорядження.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 16 червня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_6, подану її представником ОСОБА_8, відхилено рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 14 квітня 2016 року залишено без змін.

Відхиляючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, а також вказував на те, що спірні земельні ділянки відносяться до земель лісогосподарського призначення і зміна їх цільового призначення проведена з порушенням порядку.

У липні 2016 року ОСОБА_6 через свого представника ОСОБА_8 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просила рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 14 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 16 червня 2016 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій належними чином не з'ясували фактичні обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, та не надали належної оцінки зібраним у справі доказам. Крім того, судами застосовано норми Земельного кодексу та Лісового кодексу України, які не поширюються на ці правовідносини, оскільки земельні ділянки не відносяться до земель лісогосподарського призначення.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 липня 2016 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою і ухвалою колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 9 березня 2017 року справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

17 січня 2018 року вказана справа надійшла до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги, суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що розпорядженням першого заступника голови Черкаської районної державної адміністрації № 30 від 13 лютого 2014 року надано дозвіл ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на розробку проекта із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для індивідуального дачного будівництва, розташованих в адміністративних межах Будищенської сільської ради за межами населеного пункту.

Розпорядженням першого заступника голови Черкаської районної державної адміністрації № 28 від 13 лютого 2014 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельних ділянок загальною площею 12,5166 га. Вказаним розпорядженням для масиву земельних ділянок, серед яких є і спірні, визначено вид угідь - піски та віднесено до земель загального користування.

Розпорядженням першого заступника голови Черкаської районної державної адміністрації № 73 від 21 березня 2014 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в адміністративних межах Будищенської сільської ради за межами населеного пункту та безоплатно передано у власність громадянам для ведення індивідуального дачного будівництва, у тому числі ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7

У подальшому, згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відділом державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Черкаського районного управління юстиції Черкаської області здійснено реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку, а відповідачам видано свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, у тому числі землі лісогосподарського призначення (стаття 19 Земельного кодексу України).

Відповідно до частини першої, сьомої статті 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Пунктом 5 частиною 1 статті 27 Лісового кодексу України встановлені виключні повноваження Кабінету Міністрів України щодо передачі у власність, надання у постійне користування для нелісогосподарських потреб земельних лісових ділянок, що перебувають у державній власності.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що спірні земельні ділянки відносяться до земель лісогосподарського призначення.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель (стаття 21 Земельного кодексу України).

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, встановивши, що зміна цільового призначення спірних земельних ділянок проведена без погодження з Кабінетом Міністрів України, дійшов висновку про порушення порядку зміни цільового призначення землі, що тягне за собою наслідки, передбачені статтею 21 Земельного кодексу України.

Крім того, встановивши, що передачею земельних ділянок у власність відповідачів порушено пункт 5 частини першої статті 27 Лісового кодексу України, відповідно до якої виключно Кабінету Міністрів України належить таке право як передача у власність, надання у постійне користування для нелісогосподарських потреб земельних лісових ділянок, що перебувають у державній власності, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Статтею 35 Закону України Про землеустрій встановлено, що інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об'єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

У разі виявлення при проведенні інвентаризації земель державної та комунальної власності земель, не віднесених до тієї чи іншої категорії, віднесення таких земель до відповідної категорії здійснюється органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування на підставі відповідної документації із землеустрою, погодженої та затвердженої в установленому законом порядку.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про державний земельний кадастр в редакції, чинній на час виникнення правовідносин, встановлено, що до державної реєстрації права державної чи комунальної власності на земельні ділянки формування земельних ділянок за рахунок земель державної та комунальної власності, визначення їх угідь, а також віднесення таких земельних ділянок до певних категорій може здійснюватися на підставі матеріалів інвентаризації земель, проведеної за рішенням: у межах населених пунктів - сільських, селищних, міських рад, за їх межами - районних державних адміністрацій. Матеріали інвентаризації земель у такому разі підлягають погодженню в порядку погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та затверджуються органами, які прийняли рішення про проведення інвентаризації. Формування земельних ділянок у такому порядку може здійснюватися один раз. Порядок проведення інвентаризації земель затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною третьою статті 186-1 Земельного кодексу України в редакції, чинній на час виникнення правовідносин, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки лісогосподарського призначення підлягає також погодженню з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, а на території Автономної Республіки Крим - з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань лісового господарства.

Доказів погодження матеріалів інвентаризації та проекта землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок Черкаським обласним управлінням лісового та мисливського господарства апеляційному суду не надано.

Частиною першої статті 17 Закону України Про основи містобудування встановлено, що містобудівна документація - затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюється планування, забудова та інше використання територій.

Відповідно до частини першої статті 21 Закону України Про основи містобудування визначення територій для містобудівних потреб здійснюється відповідно до затвердженої містобудівної документації з урахуванням планів земельно-господарського устрою.

Детальний план території за межами населених пунктів розробляється відповідно до схеми планування території (частини території) району та/або області з урахуванням державних і регіональних інтересів. Розроблення детального плану території за межами населених пунктів та внесення змін до нього здійснюються на підставі розпорядження відповідної районної державної адміністрації (частина друга статті 19 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ).

Судами встановлено, що передбачений статтею 19 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності детальний план відсутній.

Пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про регулювання містобудівної діяльності встановлено, що до 1 січня 2015 року рішення щодо визначення та надання містобудівних умов і обмежень на територіях, де відповідно до цього Закону не затверджені плани зонування або детальні плани територій, приймають уповноважені органи містобудування та архітектури з урахуванням попередніх планувальних рішень у межах встановленого законодавством строку.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що доказів відведення земельних ділянок запланованих під індивідуальне дачне будівництво, надано не було, тому посилання на погодження відділом регіонального розвитку, містобудування та архітектури Черкаської районної державної адміністрації відведення земельних ділянок суд обґрунтовано визнав безпідставним.

Частиною першою статті 9 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації в редакції, чинній на час виникнення правовідносин, визначено, що обов'язковій державній експертизі підлягають проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок особливо цінних земель, земель лісогосподарського призначення, а також земель водного фонду, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Проведення державної експертизи є обов'язковим і щодо земель рекреаційного призначення, вказаних у спірному розпорядженні № 73 від 21 березня 2014 року. Ту обставину, що така категорія землі визначена після передачі земельної ділянки у власність, а, відтак, і твердження відповідача про те, що експертиза не повинна була проводитись, апеляційний суд визнав помилковим, оскільки від категорії землі залежить порядок розпорядження землею, тому прийняттю рішення про розпорядження землею передує визначення категорії землі, якщо така категорія не визначена або змінюється.

До таких висновків суди попередніх інстанцій дійшли на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Доводи заявника про те, щозастосовано норми Земельного кодексу та Лісового кодексу України, які не поширюються на ці правовідносини, оскільки земельні ділянки не відносяться до земель лісогосподарського призначення, безпідставні, оскільки судами встановлено, що спірні земельні ділянки відносяться до земель лісогосподарського призначення.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій і на законність судових рішень не впливають.

Згідно з частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин суд касаційної інстанції дійшов висновку, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки яких доводами касаційної скарги не спростовані, тому касаційна скарга відповідно до положення статті 410 ЦПК України підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду залишенню без змін.

Керуючись статтями 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_6, подану її представником ОСОБА_8, залишити без задоволення.

Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 14 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 16 червня 2016 року залишити без змін.

Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. А. Стрільчук Судді: С. О. Карпенко В. О. Кузнєцов С. О. Погрібний О. В. Ступак