Рішення

від 17.09.2018 по справі 921/270/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

17 вересня 2018 рокуСправа № 921/270/18 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

при секретарі судового засідання: Сиротюк К.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства «Тернопіль-Західінвест» , м. Тернопіль, вул. Микулинецька, 114

до відповідача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області, м. Тернопіль, вул. Танцорова, 11.

про:

1) стягнення 21688,71 грн - 3% річних від простроченої суми заборгованості, у зв'язку із користуванням Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Тернопільській області (код ЄДРПОУ 14037372) безпідставно збереженими грошовими коштами за період з 10.10.2016 по 31.05.2018;

2) стягнення 110263,14 грн - сума, на яку збільшилася заборгованість внаслідок інфляційних процесів, у зв'язку з користуванням Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Тернопільській області (код ЄДРПОУ 14037372) безпідставно збереженими грошовими коштами за період з 10.10.2016 по 31.05.2018

3) судові витрати покласти на відповідача

За участю представників:

позивача: ОСОБА_1-адвокат, ордер серія ТР №032462 виданий 30.07.2018 про надання правової допомоги,

відповідача: ОСОБА_2 - головний спеціаліст юридичного сектору, довіреність №02 від 05.01.2018.

Суть справи.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 06.09.2018 року по справі №921/270/18 позовні вимоги Приватного підприємства «Тернопіль-Західінвест» до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області про стягнення: 21688,71 грн - 3% річних від простроченої суми заборгованості, у зв'язку із користуванням Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Тернопільській області безпідставно збереженими грошовими коштами та 110263,14 грн - суми, на яку збільшилася заборгованість внаслідок інфляційних процесів, у зв'язку з користуванням Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Тернопільській області безпідставно збереженими грошовими коштами задоволено повністю.

У Розрахунку судових витрат від 02.07.2018, доданого до позовної заяви №без номера від 02.07.2018 позивач зазначив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які має понести позивач у цій справі: правовий аналіз наданих Клієнтом документів для визначення правової позиції, предмету, підстав позову та способу захисту у цій справі (1,5 години) - 1321 грн. 50 коп.; збирання доказів для розробки позовної заяви у справі (0,5 години) - 440 грн. 50 коп.; розробка позовної заяви у справі (2,5 години) - 2202 грн. 50 коп.; представництво інтересів Приватного підприємства «Тернопіль-Західінвест» в судових засіданнях по справі за даним позовом (3 години) - 2643 грн., що в загальній сумі становить 6607 грн. 50 коп.

06.09.2018 представниками позивача до початку судових дебатів подано Заяву №без номера від 06.09.2018 (вх. №16715 від 06.09.2018) про те, що позивачем буде надано докази судових витрат, які очікує він понести, протягом строку встановленого процесуальним законом. А саме, буде подано відповідний Акт прийому-передачі наданої правничої допомоги стосовно участі адвокатів у судових засіданнях по справі №921/270/18 та підтримано таку Заяву в усному порядку.

Враховуючи Заяву позивача, суд визнав за необхідне на підставі п.5 ч.6 ст.238 ГПК України призначити судове засідання у справі №921/270/18 на 17.09.2018 на 10:00 год. для вирішення питання про судові витрати, встановивши позивачу строк для подачі доказів - до 12.09.2018 (11.09.2018 - останній день подання відповідних доказів) (тобто, в строк протягом 5-ти днів після ухвалення рішення суду згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України), про що в порядку статті 240 ГПК України, в судовому засіданні 06.09.2018 представникам сторін повідомлено оголошенням вступної та резолютивної частини рішення у справі №921/270/18.

Разом з тим, 07.09.2018 (тобто, в строк протягом 5-ти днів після ухвалення рішення суду) від позивача до матеріалів справи надійшла Заява з процесуальних питань №без номера від 07.09.2018 (вх. №16836) , до якої додано засвідчену копію Акту №2 від 07.09.2018 прийому-передачі наданої правничої допомоги до договору про надання правничої допомоги від 01 червня 2018, укладеного між ПП Тернопіль-Західінвест та адвокатами ОСОБА_1, ОСОБА_3

Представник позивача в судове засідання 17.09.2018 з'явився, просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 6607,50 грн. понесених витрат на правничу допомогу.

Представник відповідача в судове засідання з'явився та заперечив проти покладення на відповідача витрат на правничу допомогу, зазначаючи, що позивачем не надіслано на адресу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області копій Заяви з процесуальних питань №без номера від 07.09.2018 та доданого до неї Акту прийому-передачі наданої правничої допомоги, позбавивши таким чином відповідача права надати суду відповідні заперечення та спростування щодо вимог про стягнення 6607 грн 50 коп судових витрат на професійну правничу допомогу.

Розглянувши Заяву №без номера від 06.09.2018 (вх. №16715 від 06.09.2018) про надання доказів судових витрат, а саме Акту прийому-передачі наданої правничої допомоги стосовно участі адвокатів у судових засіданнях по справі №921/270/18, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, суд встановив наступні обставини.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи(ч.1 ст. 123 ГПК України).

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги . Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Судом встановлено, що 01.06.2018 між Адвокат-1: ОСОБА_3 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №486 від 29.02.2008) з однієї сторони і Адвокат 2: ОСОБА_1 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №000160 від 13.03.2017 та Клієнт: Приватне підприємство Тернопіль-Західінвест в особі директора ОСОБА_4 з іншої сторони укладено Договір про надання правничої допомоги, предметом якого, зокрема, згідно п. 1.2 р.1 Договору визначено, що Клієнту надається Адвокатами правнича допомога у справі про стягнення з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області суми боргу у зв'язку із простроченням останнім виконання зобов'язання щодо повернення безпідставно збережених 440700 гривень після розірвання договору купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва державної форми власності від 27.12.2005 №3667 (укладеного між РВ ФДМ по Тернопільській області та ПП Тернопіль-Західінвест ) з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 процентів річних від простроченої суми, у судах усіх інстанцій.

Згідно п. 4.1 р. 4 Договору за правничу допомогу, що надається Адвокатами у відповідності із умовами даного Договору, Клієнт сплачує Адвокатам гонорар у розмірі, визначеному та відображеному в акті (актах) прийому-передачі наданої правничої допомоги та (або) додатку (додатках) до цього договору, що є його невід'ємними частинами. Клієнт сплачує належний гонорар порівну кожному Адвокату.

Умовами п. 4.2 р. 4 Договору витрати Адвокатів, понесені останніми або їхніми представниками у зв'язку із виконанням доручень Клієнта (поїздки, відрядження, оплати державного мита та інші витрати) оплачуються Клієнтом не пізніше наступного дня згідно виставленого Адвокатом рахунку.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань по даному Договору (п.6.1 р. 6 Договору).

Згідно п. 6.2 р. 6 Договору у випадках, не передбачених даним Договором, Сторони керуються чинним законодавством України.

03.07.2018 між Адвокат-1: ОСОБА_3 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №486 від 29.02.2008) з однієї сторони та Адвокат 2: ОСОБА_1 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №000160 від 13.03.2017 та Клієнт: Приватне підприємство Тернопіль-Західінвест в особі директора ОСОБА_4 укладено Акт №1 прийому-передачі правничої допомоги до договору про надання правничої допомоги від 01.06.2018, зокрема, про наступне:

1. Згідно з договором про надання правничої допомоги від 01.06.2018 (надалі - Договір) у період з 01.06.2018 по 02.07.2018 включно Адвокати повністю надали (виконали), а Клієнт отримав (прийняв) правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених зазначеним Договором, а саме:

- правовий аналіз наданих Клієнтом документів для визначення правової позиції, предмету, підстав позову та способу захисту у справі про стягнення з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області суми боргу у зв'язку із простроченням останнім виконання зобов'язання щодо повернення безпідставно збережених 440700 гривень після розірвання договору купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва державної форми власності від 27.12.2005, №3667 (укладеного між РВ ФДМ по Тернопільській області та ПП Тернопіль-Західінвест ) з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 процентів річних від простроченої суми (за період 10.10.2016 - 31.05.2018 (надалі - Справа): 1,5 години, вартість - 1321, 50 гривень;

- збирання доказів для розробки позовної заяви у Справі: 0,5 години, вартість 440, 50 гривень;

- розробка позовної заяви у Справі: 2,5 години, 2202, 50 гривень.

Згідно пунктів 2, 3, 4 Акту №1 прийому-передачі правничої допомоги до договору про надання правничої допомоги від 01.06.2018, відповідно, договірна плата (вартість) за надану за період, вказаний в п. 1 цього Акту, правничу допомогу становить 3964 (три тисячі дев'ятсот шістдесят чотири) гривень 50 копійок, без ПДВ; всього сплачено Клієнтом на користь Адвокатів 0 (нуль) гривень 00 копійок, без ПДВ; всього підлягає до сплати Клієнтом на користь Адвокатів - 3964 (три тисячі дев'ятсот шістдесят чотири) гривень 50 копійок, без ПДВ.

Даний Акт є підставою для проведення розрахунків за договором про надання правничої допомоги від 01.06.2018 (п. 6 цього Акту).

Відповідно до ч. 1 ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Статтею 16 ГПК України передбачено право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом .

Згідно ч. 2 та ч. 3 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» відповідно порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги; при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відшкодовуються витрати, які були здійснені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні п. 1 ст. 1 та ч. 1 ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь - якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 року № 6-рп/2013 у справі № 1-4/2013.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що 07.09.2018 між Адвокат-1: ОСОБА_3 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №486 від 29.02.2008) з однієї сторони та Адвокат 2: ОСОБА_1 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №000160 від 13.03.2017 та Клієнт: Приватне підприємство Тернопіль-Західінвест в особі заступника директора ОСОБА_5 з іншої сторони, укладено Акт №2 прийому-передачі наданої правничої допомоги до договору про надання правничої допомоги від 01.06.2018, зокрема, про наступне:

1. Згідно з договором про надання правничої допомоги від 01.06.2018 (надалі - Договір) у період з 30 липня 2018 по 06 вересня 2018 включно Адвокати повністю надали (виконали), а Клієнт отримав (прийняв) правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених зазначеним Договором, а саме:

- представництво інтересів Приватного підприємства Тернопіль-Західінвест в судових засіданнях у справі №921/270/18 (30.07.2018, 22.08.2018, 30.08.2018, 06.09.2018): обсяг витраченого часу 3 години, вартість - 2643 гривні.

Згідно п. 2, 3, 4 Акту №2 прийому-передачі наданої правничої допомоги до договору про надання правничої допомоги від 01.06.2018, відповідно, договірна плата (вартість) за надану за період, вказаний в п. 1 цього Акту, правничу допомогу становить: 2643 (дві тисячі шістсот сорок три) гривні, без ПДВ; всього сплачено Клієнтом на користь Адвокатів 0 (нуль) гривень 00 копійок, без ПДВ; всього підлягає до сплати Клієнтом на користь Адвокатів - 2643 (дві тисячі шістсот сорок три) гривні, без ПДВ .

Відповідно до ч.2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Рішенням Конституційного суду України від 11.07.2013р. №6-рп/2013 у справі №1-4/2013 у справі за конституційним зверненням приватного малого підприємства-фірми "Максима" щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 59 Конституції України, частини першої статті 44 ГПК України (в редакції чинній до 15.12.2017р.) справи про відшкодування витрат на юридичні послуги у господарському судочинстві визначено, що в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 44 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній до 15.12.2017р.), згідно з яким до судових витрат віднесені, зокрема, витрати, пов'язані, з оплатою послуг адвоката, у контексті статті 59 Конституції України потрібно розуміти так, що до складу судових витрат на юридичні послуги, які підлягають відшкодуванню юридичній особі у господарському судочинстві, належать суми, сплачені такою особою , якщо інше не передбачено законом, лише за послуги адвоката.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у підтвердження понесення ним витрат на правову допомогу надано Договір про надання правничої допомоги від 01.06.2018, укладений між Адвокат-1: ОСОБА_3 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №486 від 29.02.2008) з однієї сторони та Адвокат 2: ОСОБА_1 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №000160 від 13.03.2017 та Клієнт: Приватне підприємство Тернопіль-Західінвест з іншої сторони, Акт №1 та Акт №2 прийому-передачі наданої правничої допомоги до договору про надання правничої допомоги від 01.06.2018.

Жодних інших доказів, зокрема, підтверджуючих сплату позивачем адвокатам заявленої до стягнення суми в розмірі 6607 грн. 50 коп. (платіжне доручення), матеріали справи не містять.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.01.2014 справа East/West Alliance Limited проти України зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд відмовляє у вимозі про стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката, оскільки понесення позивачем таких витрат не підтверджено належними доказами.

Заявами з процесуальних питань є заяви та клопотання учасників процесу, а також заперечення проти заяв і клопотань.

Згідно ч. 1 ст. 169 ГПК України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Суд не бере до уваги твердження представника відповідача заявлені в судовому засіданні 17.09.2018 про те, що позивачем не надіслано на адресу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області копій Заяви з процесуальних питань №без номера від 07.09.2018 та доданого до неї Акту прийому-передачі наданої правничої допомоги, позбавивши таким чином відповідача права надати суду відповідні заперечення щодо вимог про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу, оскільки нормами господарського процесуального законодавства (ст. 170 Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення ГПК України) не передбачено обов'язку сторони (позивача) надсилати копію такої Заяви іншій стороні (відповідачу) у справі, також нормами ГПК України не передбачено надсилання копій документів, які підтверджують понесені судові витрати на правову допомогу іншій стороні, оскільки такі документи не відносяться до доказів на підтвердження тих обставин, на які кожна сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст. 74 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення (ч. 2 ст. 244 ГПК України).

Згідно ч.3 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Керуючись ст.ст. 46, 73-79, 86, 123, 126, 129, 221, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Відмовити в задоволенні вимог Приватного підприємства «Тернопіль-Західінвест» , м. Тернопіль, вул. Микулинецька, 114, ідентифікаційний код 14029711 до відповідача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області, м. Тернопіль, вул. Танцорова, 11, ідентифікаційний код 14037372 про стягнення 6607 грн 50 коп судових витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне додаткове рішення підписане: 25 вересня 2018 .

Суддя С.О. Хома