Постанова

від 20.09.2018 по справі 910/1048/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/1048/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Дроботової Т.Б., Кушніра І.В.

при секретарі судового засідання - Лихошерст І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Обслуговуючого гаражно-будівельного кооперативу "Волгоградський" і Приватного підприємства "Стевія БМ"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2018 (головуючий суддя - Отрюх Б.В., судді: Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.)

за позовом Обслуговуючого гаражно-будівельного кооперативу "Волгоградський"

до 1. Київської міської ради

2. Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд"

про скасування в частині рішення від 06.10.2016, скасування рішення щодо державної реєстрації права,

за позовом третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору Приватного підприємства "Стевія БМ"

до 1. Київської міської ради

2. Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про скасування в частині рішення від 06.10.2016, скасування рішення щодо державної реєстрації права,

за участю:

від позивача: 1) Літвінов В.Є. (довіреність від 05.06.2018); 2) Трубєцкой С.Г. (голова правління)

від відповідача-1: Маслянікова В.В. (довіреність від 23.07.2018)

від третьої особи: Єзута К.С. (довіреність від 28.02.2018),

ВСТАНОВИВ:

Обслуговуючий гаражно-будівельний кооператив "Волгоградський" (далі - позивач) звернувшись в суд з позовом, просив, з у рахуванням заяви про зміну предмета позову, скасувати рішення № 168/1172 від 06.10.2016, прийнятого на пленарному засіданні ІІ сесії Київської міської ради (далі - відповідач-1, Рада, Київрада) VIII скликання, в частині (далі - оскаржуване рішення):

- затвердження проекту землеустрою щодо відведення Комунальному підприємству з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" (далі - третя особа, КП "Спецжитлофонд") земельних ділянок для будівництва, обслуговування та експлуатації житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями на перетині вул. Мілютенка та вул. Шолом-Алейхема у Деснянському районі м. Києва (категорія земель - землі житлової та громадської забудови, справа Д-7829, заява ДЦ від 22.09.2016 № 01104-000211727-014);

- надання Комунальному підприємству з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд", за умови виконання пункту 3 цього рішення, в постійне користування земельної ділянки площею 0,5514 га (кадастровий номер 8000000000:62:029:0030) для будівництва, обслуговування та експлуатації житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями на перетині вул. Мілютенка та вул. Шолом-Алейхема у Деснянському районі м. Києва із земель комунальної власності територіальної громади м. Києва.

Також позивач просив скасувати рішення державного реєстратора Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) Пилипчука Віталія Анатолійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 32218169 від 04.11.2016 11:46:31, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про інше речове права: 17275748 від 31.10.2016 16:47:19 щодо державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою площею 0,5514 га (кадастровий номер: 8000000000:62:029:0030) за комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення Спецжитлофонд .

Позовні вимоги мотивовані тим, що на земельній ділянці, яка відведена оскаржуваним рішенням КП "Спецжитлофонд", знаходиться нерухоме майно (нежитлова будівля літера "А" площею 49,9 кв.м, нежитлова будівля літера "Б" площею 3,5 кв.м), що є власністю позивача, а тому, враховуючи принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, саме йому належать права на дану земельну ділянку. Також позивач зазначав, що станом на час прийняття оскаржуваного рішення та подання позову Київська міська рада не розглянула заяву гаражно-будівельного кооперативу "Волгоградський" від 06.12.1999 щодо затвердження проекту землеустрою та передачі земельної ділянки в користування або щодо відмови в такому, внаслідок чого були порушені права позивача на завершення процедури відведення земельної ділянки та отримання її на праві оренди.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2017 залучено Приватне підприємство "Стевія БМ" (далі - третя особа із самостійними вимогами, Підприємство) у якості третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору, а саме аналогічними позовним вимогами, що також були мотивовані наявністю на спірній земельній ділянці вказаних вище споруд, що належать Підприємству на праві приватної власності.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.09.2017 (суддя Ковтун С.А.) позовні вимоги позивача і третьої особи із самостійними вимогами задоволено з підстав обґрунтованості заявлених вимог.

Оскарженою постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2018 вказане рішення скасовано і прийнято нове, яким у задоволенні позовних вимог позивача та Підприємства відмовлено. Апеляційний суд визнав висновки суду першої інстанції помилковими, а заявлені вимоги безпідставними в розрізі обставин, що склались між сторонами даного судового спору.

У касаційній скарзі позивач просить постанову у справі скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції. Ці вимоги мотивовані правомірністю висновків суду першої інстанції, що свідчить про порушення апеляційним судом приписів статті 41 Конституції України, пункту 2 частини 1 статті 3, частини 1 статті 181, частини 1 статті 316, статей 321, 377 Цивільного кодексу України, статті 120 Земельного кодексу України, абзацу 2 частини 1 статті 9, частину 13 статті 6, частини 1, 3, 6 статті 13 Порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 04.03.2015 №195/1060.

У відзивах на вказану касаційну скаргу відповідач-1 та КП "Спецжитлофонд" просить касаційну скаргу залишити без задоволення з підстав її необґрунтованості, а оскаржуване судове рішення, як законне та таке, що відповідає обставинам справи, залишити без змін.

Від третьої особи з самостійними вимогами також надійшла касаційна скарга у якій Підприємство просить постанову апеляційного суду скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі. Ці вимоги мотивовані неправильним застосуванням судом положень статті 377 Цивільного кодексу України, статті 120 Земельного кодексу України. На переконання Підприємства висновки, викладені в оскаржуваному акті порушують його право на вільне володіння майном, що знаходиться на спірній ділянці.

Разом з тим, від адвоката третьої особи з самостійними вимогами 20.09.2018 безпосередньо до касаційного суду подано клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги, яке обґрунтовано неможливістю участі адвоката Підприємства у судовому засіданні з підстав участі цього представника у розгляді іншої справи у суді апеляційної інстанції та відсутністю у Підприємства іншого уповноваженого представника, адвоката.

Однак клопотання не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Положеннями статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою (ч.1). Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою (ч.2). Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень (ч.3).

Згідно частини 3 статті 301 наведеного Кодексу розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Ухвалою суду касаційної інстанції від 01.08.2018 явку учасників справи суд не визнавав обов'язковою та їх було попереджено, що неявка їх уповноважених представників у судове засідання не перешкоджає розгляду касаційної скарги.

За приписами частини 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України, юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відтак Підприємство могло брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво юридичної особи) або через представника, а відповідно до приписів частини 1 статті 298 цього Кодексу особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, отже оскільки строки на касаційне оскарження закінчилися, доповнення чи зміни до неї є неможливими.

Із матеріалів справи вбачається, що третя особа із самостійними вимогами була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання.

Оскільки не вбачається, що касаційна скарга не може бути розглянута в даному судовому засіданні, неявка цієї особи в засідання суду касаційної інстанції не перешкоджає перегляду справи в суді касаційної інстанції, про що також було зазначено в ухвалі суду касаційної інстанції від 01.08.2018, враховуючи процесуальну заборону на вчинення у суді касаційної інстанції процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, що визначено статтею 300 наведеного кодексу, та оскільки поважних причин неявки у судове засідання уповноваженої особи не вбачається, клопотання адвоката третьої особи з самостійними вимогами задоволенню не підлягає з огляду на вище викладене.

Переглянувши у касаційному порядку на підставі встановлених фактичних обставин справи оскаржену постанову, враховуючи встановлені Господарським процесуальним кодексом України межі такого перегляду, суд касаційної інстанції виходить із наступного.

У справі встановлено, що 06.10.2016 на пленарному засіданні II сесії Київської міської ради VIII скликання прийнято спірне рішення № 168/1172 (далі - Рішення), зокрема про: затвердження проекту землеустрою щодо відведення Комунальному підприємству з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" земельних ділянок для будівництва, обслуговування та експлуатації житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями на перетині вул. Мілютенка та вул. Шолом- Алейхема у Деснянському районі м. Києва (категорія земель - землі житлової та громадської забудови, справа Д-7829, заява ДЦ від 22.09.2016 № 01104- 000211727-014); надання КП "Спецжитлофонд", за умови виконання пункту 3 цього рішення, в постійне користування земельні ділянки площею 0,5514 га (кадастровий номер 8000000000:62:029:0030) та площею 0,1726 га (кадастровий номер 8000000000:62:029:0072) для будівництва, обслуговування та експлуатації житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями на перетині вул. Мілютенка та вул. Шолом-Алейхема у Деснянському районі м. Києва із земель комунальної власності територіальної громади м. Києва.

Спірна земельна ділянка площею 0,5514 га (на даний час їй присвоєно кадастровий номер 8000000000:62:029:0030) на перетині вул. Мілютенка та вул. Шолом-Алейхема у Деснянському районі м. Києва у 1966 року рішенням виконавчого Київської міської ради депутатів трудящих (рішення № 1545 від 20.10.1966) була відведена Управлінню капітального будівництва міськвиконкому в складі земельної ділянки площею 62,61 га під будівництво житлового масиву "Водопарк" в Дарницькому районі згідно плану земельної ділянки. Земельна ділянка була відведена за рахунок лісів Дарницького лісопаркового господарства з виключенням її з Держлісофонду.

У 1981 році на спірній земельній ділянці була організована тимчасова стоянка для транспортних засобів індивідуальних власників в нічний час. Організація тимчасової стоянки мала місце за рішенням виконавчого комітету Дніпровської районної ради народних депутатів № 188 від 29.03.1981, відповідно до якого (додаток № 2) на перетину вулиць Шолом-Алейхема та Мілютенка знаходилась автостоянка "Лісна".

З моменту заснування даної автостоянки її експлуатацію здійснює обслуговуючий гаражно-будівельний кооператив "Волгоградський", який є правонаступником кооперативу по експлуатації автостоянки "Волгоградський".

У березні 2000 року тимчасова автостоянка "Волгоградська" прийнята державною приймальною комісією в експлуатацію як закінчений будівництвом об'єкт, про що свідчить відповідний акт від 31.03.2000, затверджений розпорядженням Ватутінської районної державної адміністрації м. Києва № 300. Замовником будівництва, згідно з актом, виступав позивач, який своїм рішенням від 20.02.1982 затвердив проектно-кошторисну документацію. Відповідно до акта приймання автостоянки в експлуатацію остання являла собою майданчик із щебеневим покриттям, тимчасовою огорожею із металевих секцій, контрольно-пропускним пунктом та воротами із шлагбаумом. Загальна площа автостоянки складала 5836,3 кв.м, яка була розрахована на 287 машино-місць.

З метою виникнення та оформлення права на землю 06.12.1999 позивач звернувся до Київської міської державної адміністрації з заявою про надання права користування спірною земельною ділянкою, за результатами розгляду якого Київською міською радою надано доручення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельною ділянки (доручення від 23.02.2000 № 225-ПК/2-694).

Земельні відносини в період з 1981 року (рік заснування автостоянки та початок експлуатації її позивачем) регулювались Земельним кодексом Української РСР від 08.07.1970, який втратив чинність 15.03.1991, та Земельним кодексом України від 18.12.1990 №561-ХІІ.

Користування землею за Земельним кодексом Української РСР від 08.07.1970 здійснювалось безоплатно (ст. 14) на безстроковій або тимчасовій основі (ст. 15). Тимчасове користування поділялось на короткострокове - до трьох років і довгострокове - від трьох до десяти років. Надання земельних ділянок як у безстрокове, так і у тимчасове користування здійснювалось у порядку відведення на підставі постанови Ради Міністрів УРСР або рішення виконавчих комітетів обласної, районної, міської, селищної і сільської Рад народних депутатів (ст. 16). Право безстрокового користування, відповідно до Земельного кодексу Української РСР від 08.07.1970, засвідчувалось державним актом на право користування землею, за формою, встановленою Радою Міністрів СРСР, а право довгострокового тимчасового користування - актом за формою, встановленою Радою Міністрів Української РСР. Право короткострокового тимчасового користування землею засвідчувалось рішенням органу, який надав земельну ділянку в користування. Зазначені документи видавались після відводу земельних ділянок в натурі (ст. 20). Видача державних актів на право користування землею, а також актів на право довгострокового тимчасового користування землею провадилося виконавчими комітетами районних (міських) Рад народних депутатів (ст. 21). Приступати до користування наданою земельною ділянкою до встановлення відповідними землевпорядними органами меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і видачі документа, який засвідчує право користування землею, заборонялось (ст. 22).

Земельний кодекс України від 18.12.1990 №561-ХІІ також передбачав режим постійного або тимчасового користування землею, яке виникало за рішеннями Рад народних депутатів із земель, що перебували у державній власності. Надання житловим, житлово-будівельним, гаражно-будівельним і дачно-будівельним кооперативам землі у користування із земель, що перебували у державній власності, могло мати як постійний, так і тимчасовий характер.

Тимчасове користування землею за Земельним кодексом України від 18.12.1990 №561-ХІІ мало договірну природу. Стосовно земель, що перебували у колективній і приватній власності відповідні договори укладались з власником, стосовно інших земель договори оренди укладались з сільською, селищною, міською, районною Радою народних депутатів.

За приписами статті 22 Земельного кодексу України від 18.12.1990 №561-ХІІ право користування наданою земельною ділянкою виникало після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, заборонялось. Право постійного користування землею посвідчувалось державними актами, що видавались і реєструвались сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів (ст. 23), право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди, оформлялось договором (ст. 24).

Отже, враховуючи вищевказані норми законодавства, що регулювало правовідносини користування землею та подані позивачем докази, суд апеляційної інстанції обґрунтовано визначився, що позивачем не доведено посилань про те, що він з 1981 року є землекористувачем спірної земельної ділянки, позаяк надані ним в обґрунтування цієї позиції вищенаведені документи (рішення виконавчого комітету Дніпровської районної ради народних депутатів від 29.03.1981 №188, яке прийнято в розвиток рішення Київського міськвиконкому від 26.02.1981 № 111, розпорядження Ватутінської районної державної адміністрації м. Києва № 300 "Про введення в експлуатацію об'єктів цивільного призначення у Ватутінському районі", інші документи щодо будівництва автостоянки) не є тими документами, які б засвідчували наявність у позивача права на землю за земельним законодавством, що діяло до набрання чинності Земельним кодексом України від 25.10.2001.

Судами також встановлено, що у 2015 році Приватним підприємством "Київземресурс" розроблено проект землеустрою щодо відведення ОГБК "Волгоградський" для експлуатації та обслуговування тимчасової автостоянки на вул. Шолом-Алейхема, 5-в у Деснянському районі м. Києва, який було погоджено Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (висновок № 13-0717-В від 19.06.2015 та Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві (висновок від 13.07.2015 № 19-26-7777.3-881/20-15), та проведено державну реєстрацію земельної ділянки (27.07.2015). Земельна ділянка планувалась для відведення на умовах оренди з метою експлуатації та обслуговування тимчасової автостоянки.

Однак, встановлено і те, що рішенням Київської міської ради № 118/278 від 28.11.2002 (з урахуванням змін, прийнятих рішенням Київської міської ради від 15.07.2004 № 457/1867) було припинено управлінню капітального будівництва Київської міської державної адміністрації право користування і земельна ділянка віднесена до міських земель, не наданих у власність чи користування.

Отже станом на момент розроблення проекту землеустрою та його погодження було змінено правовий статус земельної ділянки, яка передбачалась для відведення.

Разом з цим, 03.08.2015 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки обслуговуючому гаражно-будівельному кооперативу "Волгоградський" для експлуатації та обслуговування тимчасової автостоянки на вул. Шолом-Алейхема, 5-в у м. Києві було надано до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), який за результатами його розгляду надіслав лист від 11.08.2015, повідомивши позивача про те, що відсутні винятки, які передбачені частинами другою та третьою статті 134 Земельного кодексу України у випадку надання земельної ділянки в оренду обслуговуючому гаражно-будівельному кооперативу "Волгоградський", а тому надання земельної ділянки суперечить чинному законодавству.

Також суд апеляційної інстанції виходив із того, що рішення виконавчого комітету Дніпровської районної ради народних депутатів № 188 від 29.03.1981, яке прийнято в розвиток рішення Київського міськвиконкому від 26.02.1981 № 111, розпорядження Ватутінської районної державної адміністрації м. Києва № 300 "Про введення в експлуатацію об'єктів цивільного призначення у Ватутінському районі", інші документи щодо будівництва автостоянки, не є тими документами, які засвідчували наявність права на землю за земельним законодавством, що діяло до набрання чинності Земельним кодексом України від 25.10.2001. Наведене спростовує доводи позивача про те, що він з 1981 року у розумінні земельного законодавства є землекористувачем спірною земельною ділянкою.

Отже, як вірно визначився апеляційний суд, у зв'язку з неподанням позивачем правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку та за відсутності підготовленого Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проекту рішення Київська міська рада не мала можливості розглянути на пленарному засіданні сесії Київської міської ради питання щодо передачі земельної ділянки ОГБК "Волгоградський".

Разом з цим, незважаючи на такий негативний висновок Департаменту земельних ресурсів, Позивачем було направлено проект землеустрою на розгляд Київської міської ради.

Позивач звертаючись з даним позовом наголошував, що Київська міська рада, отримала погоджений проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, однак не прийняла рішення про надання даної земельної ділянки у користування Позивачу.

Проте, як встановлено апеляційним судом, наведені обставини не відповідають дійсності, оскільки проект землеустрою не був погоджений в установленому порядку.

Згідно із статтею 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами 2, 3 статті 134 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 134 Земельного кодексу України визначено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Згідно із статтею 22 Закону України Про столицю України - місто-герой Київ у зв'язку зі здійсненням містом Києвом функцій столиці України Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація, кожна в межах своєї компетенції, встановленої законами України, мають право, зокрема, визначати особливості землекористування у м. Києві.

Так рішенням Київської міської ради від 28.02.2013 №63/9120 у редакції рішення Ради від 04.03.2015 №195/1060 затверджено Тимчасовий порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві (далі - Тимчасовий порядок).

Статтею 11 частиною 6 Тимчасового порядку визначено, що у разі невідповідності проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки вимогам, встановленим частинами другою та третьою цієї статті, або якщо за результатами здійснення контролю при проведенні землеустрою з'ясувались відомості чи обставини, що не були належним чином відображені розробником у проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не відповідають дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або завданню на проектування, виданого Департаментом земельних ресурсів у випадку, коли зацікавленою особою відповідно до законодавства та цього Порядку набуто право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки повертається Департаментом земельних ресурсів розробнику документації із землеустрою, який його подав від імені зацікавленої особи, або безпосередньо зацікавленій особі на доопрацювання. У такому випадку Департамент земельних ресурсів у висновку щодо можливості надання під забудову та для інших потреб земельної ділянки письмово зазначає підстави повернення. Після усунення зацікавленою особою або розробником документації із землеустрою недоліків, зазначених Департаментом земельних ресурсів, повторне повернення проекту землеустрою не допускається. Після доопрацювання проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається до Департаменту земельних ресурсів в порядку, встановленому цією статтею.

Відповідно до частини 1, пункту "а" частини 2 та частини 3 статті 13 Тимчасового порядку після державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та внесення даних про таку документацію із землеустрою до міського земельного кадастру або у разі передачі (надання) земельної ділянки без складання документації із землеустрою (якщо не змінюються межі та цільове призначення земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності територіальної громади міста Києва на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно) зацікавлена особа з метою прийняття Київською міською радою рішення про передачу (надання) земельної ділянки в користування (у власність) звертається до державного адміністратора дозвільного центру з заявою на одержання документа дозвільного характеру за формою, встановленою Кабінетом Міністрів України (ч.1).

До заяви на одержання документа дозвільного характеру додаються: а) у разі передачі (надання) земельної ділянки на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки: оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з матеріалами його погодження; позитивний висновок державної експертизи землевпорядної документації - у разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законодавством; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку; висновок Департаменту земельних ресурсів щодо можливості надання під забудову та для інших потреб земельної ділянки, одержаний відповідно до статті 11 розділу 4 цього Порядку; довіреність або засвідчена в установленому законодавством порядку її копія, на підставі якої інтереси зацікавленої особи представляє його уповноважена особа (у разі якщо заява подається представником) (п."а" ч.2).

У разі невідповідності заяви та складу доданих до неї документів вимогам цього Порядку заява не приймається (ч.3).

Частина 4 названої статті передбачає, що державний адміністратор дозвільного центру у день реєстрації заяви на одержання документа дозвільного характеру або протягом наступного робочого дня передає заяву з доданими до неї документами до приймальні Київради з земельних питань.

За змістом частини 6 цієї ж статті заява на одержання документа дозвільного характеру разом з доданими до неї документами повертається Департаментом земельних ресурсів через державного адміністратора дозвільного центру зацікавленій особі на доопрацювання у разі надходження до Департаменту земельних ресурсів заяви: а) з проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який не відповідає вимогам законодавства та цього Порядку (проект не відповідає вимогам до складу та змісту проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, проект не погоджено в установленому законодавством порядку, щодо проекту не одержано позитивного висновку державної експертизи землевпорядної документації, проект не містить відомостей і документів щодо правового статусу нерухомого майна (будівель, споруд), розташованого на земельній ділянці, які підтверджують речове право зацікавленої особи на таке майно, відсутність інших документів чи відомостей, які повинні бути складовою проекту, відомості про проект землеустрою не внесені до міського земельного кадастру), а також якщо не здійснено державної реєстрації земельної ділянки; б) до якої у разі передачі (надання) земельної ділянки без складання документації із землеустрою не додано в повному обсязі документів, визначених підпунктом "б" частини другої цієї статті. У разі повернення заяви на одержання документа дозвільного характеру Департамент земельних ресурсів письмово зазначає підстави такого повернення.

За змістом частини 7 названої вище статті рішення про передачу (надання) земельної ділянки в користування (у власність) або про відмову в передачі (наданні) земельної ділянки приймається Київською міською радою в порядку, встановленому Регламентом Київської міської ради, з урахуванням особливостей, встановлених цим Порядком, та у строки, встановлені законодавством. Суб'єктом подання проекту рішення виступає Департамент земельних ресурсів, проект рішення у цьому разі підписується директором та керівником юридичної служби департаменту і подається на розгляд Київської міської ради в порядку, встановленому Регламентом Київської міської ради.

Разом з тим, апеляційним судом встановлено, що звертаючись до Київської міської ради 18.09.2016, позивач отримав негативний висновок Департаменту земельних ресурсів, згідно якого проект землеустрою не був погоджений і, відповідно, не був переданий на затвердження до Ради.

При цьому листом Департаменту земельних ресурсів від 18.09.2016 №057041-16955, було розглянуто проект землеустрою №9617 та зроблено висновок про неможливість надання земельної ділянки з підстав, вказаних в листі Департаменту земельних ресурсів від 11.08.2015 №057041-14425.

Також судами встановлено, що Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було розглянуто і інший лист ОГБК Волгоградський стосовно заперечення проти забудови автостоянки стартовим будинком для відселення мешканців з гуртожитку на вул. Мілютенка, 23-а та надано відповідь листом від 26.09.2016 № 057023-18229, зі змісту якого вбачається інформування позивача про те, що в міський земельний кадастр внесені відомості про документацію із землеустрою щодо відведення Позивачеві земельної ділянки площею 0,55 га на вул. Шолом-Алейхема, 5-в, з кадастровим номером 8000000000:62:029:0030 (справа №9617). Проте, документи, що посвідчують право власності на майно -автостоянку, в контексті положень частини 2 статті 134 Земельного кодексу України, в справі, як встановлено судами, відсутні за винятком Акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта автостоянки "Волгоградська" на вул. Шолом-Алейхема, 5-в. Крім того, відсутні документи що посвідчують право користування вказаною земельною ділянкою. Відповідно до Генерального плану розвитку містка Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804, а також відповідно до детального плану територій в межах вулиць Мілютенка, Шолом-Алейхема, Братиславської та Лісового проспекту у Деснянському районі м. Києва, затвердженого рішенням Київради від 28.07.2016 №910/910, земельна ділянка під автостоянкою належить до території житлової забудови.

Таким чином у зв'язку з неподанням позивачем документів, на підставі яких він мав отримати у користування земельну ділянку поза процедурою, визначеною положеннями частини 2 статті 134 Земельного кодексу України, враховуючи, що земельна ділянка під автостоянкою належить до території житлової забудови, та за відсутності підготовленого Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проекту рішення, Київська міська рада не мала можливості розглянути на пленарному засіданні сесії Київської міської ради питання щодо передачі земельної ділянки ОГБК "Волгоградський".

Відтак визнаються правомірними висновки апеляційного господарського суду про те, що позивачем не було усунуто недоліків проекту землеустрою.

Разом з тим апеляційним судом перевірено законність прийняття рішення Ради від 06.10.2016 № 168/1172 в оскаржуваній частині.

Так судом встановлено, що заяву про прийняття рішення про надання земельної ділянки було подано КП "Спецжитлофонд" до Київської міської ради 22.09.2016 (заява від цієї ж дати), у якій зазначено, що додатком до неї є відповідний проект землеустрою.

Згідно пояснювальної записки до проекту оскаржуваного рішення Київської міської ради, а саме, пункту 5, земельні ділянки вільні від капітальної забудови, на частині земельної ділянки розташована тимчасова автостоянка та будинок охорони позивача. Автостоянку планується перенести (гарантійний лист КП Спецжитлофонд від 19.09.2016 № 056/24-3595). Земельні ділянки відводяться із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва, розташовані поза межами зелених та інших природоохоронних зон. Відповідно до детального плану території в межах вулиць Мілютенка, Шолом-Алейхема, Братиславської та Лісового проспекту, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.07.2016 № 910/910, земельні ділянки за функціональним призначенням належать до території житлової забудови.

Рішенням Київської міської ради № 910/910 від 28.07.2016 затверджено Детальний план території в межах вулиць Мілютенка, Шолом-Алейхема, Братиславської та лісового проспекту у Деснянському районі м. Києва зі змісту, зокрема, а саме пунктом 3.2. перспективний житловий фонд та розселення вбачається, що житлове будівництво в межах проектної території на етапі до 5 років спрямоване на реновацію частини існуючого житлового фонду. Для цієї мети передбачено зведення одного стартового житлового будинку, призначеного для відселення мешканців з будинку на вул. Мілютенка, 23-а, що підлягає першочерговому демонтажу. Його розміщення передбачається за рахунок території відкритої автостоянки у кварталі 62:029 - під будівництво 25 - ти поверхового будинку орієнтовно на 390 квартир.

Згідно Протоколу наради з питання відселення та реконструкції житлового будинку на вул. Мілютенка, 23-а від 16.05.2016, було заслухано, зокрема, мешканців будинку на вул. Мілютенка, 23-а стосовно умов проживання в будинку та необхідності якнайшвидшого відселення.

29.07.2016 до Київської міської ради звернулось КП Спецжитлофонд із клопотанням № К-27397 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки на перетині вул.Мілютенка та вул. Шолом-Алейхема у Деснянському районі м. Києва, площею 0,9 га для будівництва, обслуговування та експлуатації житлового будинку з вбудовано- прибудованими приміщеннями у постійне користування.

Листом Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 02.09.2016 зазначив, що до Київської міської ради було направлено проект рішення Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кКомунальному підприємству з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення Спецжитлофонд на перетині вул. Мілютенка та вул. Шолом-Алейхема у Деснянському районі м. Києва для будівництва, обслуговування та експлуатації житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями для подальшого розгляду у відповідних комісіях Київської міської ради, відповідно до Регламенту Київської міської ради, затвердженого рішенням Київради від 12.11.2014 № 351/351.

09.09.2016 Комунальним підприємством Спецжитлофонд направлено на адресу Київської міської ради повідомлення № 056/24-3559, у якому серед іншого зазначалось про те, що з моменту реєстрації клопотання № К-27397 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки минув один календарний місяць, тому строки, передбачені нормами статті 123 Земельного кодексу України, сплили.

За змістом частини 3 названої статті відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів АРК, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Типовий договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України.

Отже Київраду було повідомлено про те, що КП "Спецжитлофонд" замовлено розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання відповідного дозволу Київської міської ради у зв'язку із спливом строків, передбачених для надання такого дозволу або мотивованої відмови у його наданні. Також комунальним підприємством надано договір, укладений з ПП "Київземресурс", про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 30.08.2016.

Згідно із положеннями частини 1 статті 5 Тимчасового порядку зацікавлена особа, яка має намір одержати земельну ділянку в користування або у власність, звертається до Київської міської ради через приймальню Київради з земельних питань (крім випадків, встановлених цим Порядком для громадян, які подають клопотання про передачу земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), ведення садівництва, індивідуального дачного та гаражного будівництва або про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою з метою одержання земельних ділянок для зазначених цілей в оренду) із клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою.

Відповідно до пункту 4 вказаної статті приймальня Київради з земельних питань у день реєстрації клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою або протягом наступного робочого дня передає це клопотання з доданими до нього документами, сформованими у справу-клопотання, до Департаменту земельних ресурсів.

За змістом частини 6 цієї ж статті у разі подачі клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою з метою зміни цільового призначення земельної ділянки та/або будівництва (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єктів будівництва (будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури та інші об'єкти) визначення відповідності заявленої ініціативи містобудівній документації здійснюється відповідно до витягу з містобудівного кадастру.

Згідно із частиною 13 статті 6 Тимчасового порядку у разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Київською міською радою не надано дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивованої відмови у його наданні, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 5 цього Порядку, то зацікавлена особа у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право, якщо інше не встановлено законодавством, замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Київську міську раду через приймальню Київради з земельних питань у місячний строк з дня укладання договору з розробником документації із землеустрою. До письмового повідомлення, в якому зазначається реєстраційний номер справи-клопотання, додається засвідчена зацікавленою особою або розробником документації із землеустрою копія договору на виконання робіт із землеустрою щодо розроблення відповідної документації із землеустрою. Приймальня Київради з земельних питань не пізніше наступного робочого дня з дня надходження повідомлення направляє його разом з копією договору на виконання робіт із землеустрою до Департаменту земельних ресурсів. Департамент земельних ресурсів на підставі повідомлення зацікавленої особи щодо розроблення документації із землеустрою без одержання дозволу Київської міської ради на її розроблення у разі набуття зацікавленою особою такого права відповідно до законодавства та цього Порядку, базуючись на відповідній справі-клопотанні, протягом п'яти робочих днів готує завдання на проектування та видає його разом із оригіналом повідомлення, залишаючи у справі-клопотанні копію такого повідомлення, зацікавленій особі або розробнику документації із землеустрою, якщо таке право розробника визначено договором на розроблення документації із землеустрою.

У справі встановлено, що повідомлення надійшло на адресу Київської міської ради 12.09.2016 та було надіслано до розгляду в установленому порядку Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Завдання на проектування № ЗВП-2370 підготовлено Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 21.09.2016.

Заяву про прийняття рішення про надання земельної ділянки було подано КП "Спецжитлофонд" до Київської міської ради 22.09.2016 (заява від цієї ж дати), у якій зазначено, що додатком до неї є відповідний проект землеустрою.

Оскільки Тимчасовим порядком не передбачено, що завдання на проектування має бути виготовлено саме на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а як підставу зазначено - повідомлення зацікавленої особи щодо розроблення документації із землеустрою без одержання дозволу Київської міської ради на її розроблення та базуючись на справі-клопотанні, колегія суддів погоджується з висновками апеляційної інстанції про те, що при прийнятті спірного рішення було дотримано порядок розроблення проекту землеустрою.

Разом з цим зі змісту гарантійного листа КП Спецжитлофонд від 09.09.2016 № 056/24-3695, адресованого Київській міській раді, апеляційним судом встановлено, що рішенням Київської міської ради від 28 липня 2016 № 910/910 затверджено детальний план території в межах вулиць Мілютенка, Шолом- Алейхема, Братиславської та Лісового проспекту у Деснянському районі. На зазначеній земельній ділянці розташована автостоянка ГБК Волгоградський . Згідно з матеріалами ДПТ зазначена автостоянка буде перенесена на земельну ділянку на перетині вул. Шолом-Алейхема та вул. Братиславської у Деснянському районі. Зважаючи на викладене, КП Спецжитлофонд гарантує вирішити питання щодо перенесення машиномісць ГБК Волгоградський на земельну ділянку на перетині вул. Шолом-Алейхема та вул. Братиславської в межах чинного законодавства.

Листом від 20.09.2016 № 296 адресованого директору Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Приватне підприємство Київземресурс на підставі пункту 2 статті 11 Порядку передачі (надання) земельних ділянок в користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 04.03.2015 № 195/1060, просило внести до міського земельного кадастру відомості про проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальному підприємству з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення Спецжитлофонд для будівництва, обслуговування та експлуатації житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями на перетині вул. Мілютенка та вул. Шолом-Алейхема у Деснянському районі м. Києва, та надати відповідні пропозиції у формі висновку до вказаного проекту, як це передбачено зазначеним порядком.

За результатами розгляду вказаного листа Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у висновку від 28.09.2016 № 057041-18469 щодо можливості надання земельних ділянок (до справи № Д-7829) зазначено, що за результатами розгляду, враховуючи наявні висновки Департаменту містобудування та архітектури від 15.09.2016 № 9160/0/12-4/09-16 та Головного правління Держгеокадастру у місті Києві від 21.09.2016 № 926/41-16, витяги Державного земельного кадастру про земельні ділянки від 16.09.2016 та від 18.09.2016, Департамент вважає за можливе внести інформацію про земельні ділянки (кадастрові номери -8000000000:62:029:0030 та 8000000000:62:029:0072) до міського земельного кадастру згідно з рішенням Київської міської ради від 18.04.2013 № 194/929 Про ведення міського земельного кадастру . Надання земельних ділянок під забудову можливе за умови вирішення майново-правових питань з ОГБК Волгоградський , дотримання вимог Земельного кодексу України, зокрема ст. 186-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

22.09.2016 КП Спецжитлофонд подано до ЦНАП заяву щодо видачі рішення Київської міської ради. В пояснювальній записці до проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок КП Спецжитлофонд , зазначено, що проект землеустрою розроблений приватним підприємством "Київземресурс" згідно з поданим клопотанням до Київради від 29.07.2016 К-27397, відповідно до листа-повідомлення про виконання права мовчазної згоди від 09.09.2016 № 08/15266 та договором на виконання робіт від 30.08.2016 № KЗP.30-08/3B. Також зазначено, що земельні ділянки, які запроектовані до відведення, знаходяться: відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київради від 28.03.2002 № 370/1804 територія за функціональним призначенням належить до території багатоповерхової житлової забудови; запроектовані земельні ділянки розміщуються на частині земель, віднесених відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 20.10.66 № 1545 "Про відвод управлінню капітального будівництва міськвиконкому земельної ділянки під житлове та культурно - побутове будівництво в Дарницькому районі". Відповідно до рішення Київради від 28.11.2002 № 118/278 управлінню капітального будівництва було припинено право користування земельними ділянками, а землі віднесено до земель запасу відповідних категорій. Згідно п. 6 рішення Київради від 15.07.2004 № 457/1867 внесено зміни в рішення КМР від 28.11.2002 № 118/278, а саме: земельні ділянки право користування якими припинене, віднесені до міських земель не наданих у власність чи користування. Тому надання земельної ділянки здійснюється за рахунок міських земель не наданих у власність чи користування. Згідно даних державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (довідки Головного управління Держгеокадастру у м. Києві від 19.09.2016) вказані земельні ділянки обліковуються як землі, не надані у власність чи користування.

Згідно із протоколом КМДА від 16.05.2016 щодо наради з питання відселення та реконструкції житлового будинку на вул. Мілютенка, 23-а у Деснянському районі м. Києва, затвердженого Київським міським головою, для врегулювання ситуації запропонована можливість будівництва "стартового будинку" на перетині вулиць Мілютенка та Шолом-Алейхема, де розташована автостоянка ОГБК "Волгоградський". В свою чергу кооперативу запропоновано перенесення автостоянки вздовж вулиці Братиславської, що передбачено в детальному плані території даного кварталу.

Крім того, в пояснювальній записці зазначено, що на час обстеження земельної ділянки в натурі (на місцевості) встановлено, що на ділянці № 1, яка передбачена для відведення, розташована двоповерхова споруда (будка охорони), яка побудована господарським способом.

Відповідно до Українського класифікатора видів цільового призначення землі земельна ділянка відноситься до земель житлової та громадської забудови. Код цільового використання -02.03- для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Згідно Переліку містобудівних обмежень у використанні земельної ділянки, що мають бути враховані при розробці документації із землеустрою, та відповідність заявленої ініціативи містобудівній документації або ситуації виданих Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 14.09.2016, зазначено, що відповідно до детального плану території в межах вулиць Мілютенка, Шолом-Алейхема, Братиславської та Лісового проспекту, затвердженого рішенням Київради від 28.07.2016 № 910/910, земельна ділянка за функціональним призначенням належить до території житлової забудови. Крім того, серед містобудівних обмежень та умов землекористування, які мають бути визначені для даної земельної ділянки в проекті землеустрою згідно з чинним містобудівним законодавством, відповідними нормами та правилами передбачено, зокрема, питання майново-правового характеру вирішити в установленому законодавством порядку, а також вирішити питання перенесення машиномісць ГБК Волгоградський .

Статтею 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 15.09.2016 надано висновок № 16-1481-В про погодження проекту землеустрою, яким розглянувши проект землеустрою вказаний департамент погоджує його і вважає за можливе використовувати в подальшому земельні ділянки для вищевказаних цілей, за умови дотримання вимог пункту 3 статті 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Відповідно до висновку Головного управління Держгеокадастру у м. Києві до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 21.09.2016 №926/41-16, замовник зобов'язаний серед іншого вирішувати майново-правові питання відповідно до чинного законодавства та гарантійного листа від 19.09.2016 № 056/24-3695.

Разом з тим, встановлено, що згідно довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями Головного управління Держгеокадастру у м. Києві від 19.09.2016 № 19-26-0.4-1105/35-16, в якій зазначено, що відомості про реєстрацію речових прав на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:62:029:0030 від органу державної реєстрації прав в порядку інформаційного обміну до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві не надходили.

Враховуючи вище викладене апеляційний суд визнав, що зміни до даних державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві по вказаній земельній ділянці не вносились.

Підсумовуючи викладене, та враховуючи всі встановлені у справі обставини, колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду про правомірність прийнятого Радою рішення в оскаржуваній частині.

Суд зазначає, що посилання, викладені в касаційних скаргах щодо порушення прав власників нерухомого майна, що знаходиться на спірній ділянці площею 0,5514 га (кадастровий номер 8000000000:62:029:0030), то такі відхиляються як неспроможні з врахуванням всіх наведених вище встановлених обставин даної справи.

Що стосується земельної ділянки, площею 0,1726, яка також була предметом спірного рішення Ради, то як встановлено апеляційним судом, її надання також не порушує права позивача та Підприємства, позаяк згідно з довідкою з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями Головного управління Держгеокадастру у м. Києві від 19.09.2016 № 19-26-0.4-1106/35-16 документи, що посвідчують право власності/користування на вказану земельну ділянку за юридичними та фізичними особами не реєструвались. Відомості про реєстрацію вищезазначеної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та рішення щодо передачі її у власність чи користування юридичним та фізичним особам у Головному управлінні Держгеокадастру у м. Києві відсутні. Рішенням Київської міської ради від 28.03.02 № 370/1804 затверджено Генеральний план міста Києва, в якому частина вказаної земельної ділянки за функціональним призначенням належить до території житлової багатоповерхової забудови, інша частина до територій вулиць та доріг.

Оскільки позовні вимоги про скасування рішення державного реєстратора Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є похідними від позовних вимог щодо скасування рішення Київської міської ради, апеляційний суд правильно визначився, що вони також не підлягають задоволенню, позаяк приймаючи оскаржуване рішення Київська міська рада діяла в межах компетенції та в спосіб, визначений законодавством.

З огляду на все вище викладене, Верховний Суд визнає аргументи, викладені в поданих касаційних скаргах такими, що висновків апеляційної інстанції, викладених в оскаржуваній постанові, не спростовують, а тому у вимогах осіб, що подали касаційні скарги, слід відмовити, а оскаржену постанову залишити без змін.

Щодо посилань на судову практику, наведену у касаційних скаргах, то колегія суддів звертає увагу учасників справи на те, що дійсно, за наслідками розгляду судових спорів щодо застосування до правовідносин приписів статті 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України існує правова визначеність, однак у цій справі, що розглядається обставин, які б свідчили про порушення апеляційним судом наведених статей та, як наслідок невідповідності висновків апеляційного суду правовим позиціям Верховного Суду чи Верховного Суду України, виходячи із встановлених судами обставин справи не вбачається.

Відтак мотиви, якими скаржники обґрунтовують свою правову позицію, висновків апеляційного суду не спростовують.

Аргументи про те, що апеляційним судом застосовано Тимчасовий Порядок у невідповідній редакції спростовуються текстом постанови та тим, що висновки суду та застосовані ним норми відповідають рішенню Київської міської ради від 28.02.2013 №63/9120 у редакції рішення Ради від 04.03.2015 №195/1060.

Відтак аргументи, викладені у поданих до суду відзивах, знайшли своє підтвердження, а доводи касаційних скарг спростовуються вищевикладеним.

За приписами статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже вказані рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.

За вказаних обставин оскільки фундаментальних порушень не встановлено, підстав для скасування оскарженої постанови немає.

Відповідно до приписів статті 129 частини 4, статті 315 частини 3 пункту "в" Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за розгляд касаційних скарг належить покласти на осіб, що їх подали.

Керуючись статтями 301, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Обслуговуючого гаражно-будівельного кооперативу "Волгоградський" та Приватного підприємства "Стевія БМ" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2018 у справі Господарського суду міста Києва № 910/1048/17, залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді Т.Б. Дроботова

І. В. Кушнір