Рішення

від 06.09.2018 по справі 263/1850/16-ц

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

Справа № 263/1850/16ц

Провадження № 2/263/13/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 вересня 2018 року Жовтневий районний суд м.Маріуполя Донецької області у складі: головуючого - судді Папаценко П.І., за участю секретаря Масюк М.С., позивача ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, його представника ОСОБА_4, третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета позову ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м.Маріуполі цивільну справу за правилами загального позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, набутого у шлюбі, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, набутого у шлюбі та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета позову ОСОБА_5 до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_3, про витребування майна із чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 у лютому 2016 року звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, набутого у шлюбі, просила суд: поділити майно її та ОСОБА_3, що є спільною сумісною власністю, виділити їй квартиру АДРЕСА_1, холодильник двокамерний SAMSUNG, кондиціонер LG LSNH 1264 DAO, бойлер ATLANTIC 50L, модель YМ50N3CM, телевізор PHILIPS HJ IBO 845236466 32 PFL 3403/12, м'який куток, кутову шафу дзеркальну, модульну стінку, відповідачу виділити мікроавтобус VOLKSWAGEN T4 CARAVELLE, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, гаражі НОМЕР_5, НОМЕР_6, які знаходяться на території Автогаражного споживчого кооперативу Автолюбитель-1 , гаражі НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10, які знаходяться на території Автогаражного споживчого кооперативу Автолюбитель -7 . В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що з відповідачем перебувала у шлюбі, від шлюбу мають трьох дітей, шлюб розірвано за рішенням Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 19.09.2013 року. Діти після розірвання шлюбу продовжили проживати з нею, відповідач не бажав добровільно їх утримувати, з цієї причини вимушена була стягнути з нього аліменти в судовому порядку. За час шлюбу вона спільно з ОСОБА_3 придбала вказане майно, при цьому квартира, автомобіль, гаражі були зареєстровані на відповідача. Враховуючи, що діти проживають з нею, у них не має іншого житла, відповідач ухиляється від їх утримання, аліментів недостатньо для їх фізичного, духовного розвитку, вважає, що поділ майна повинен бути здійснений з відступом від принципу рівності часток, зі збільшенням її частки майна. Крім того, відповідач вчинив дії спрямовані на сокриття майна, переоформивши на свого батька ОСОБА_5 гаражі розташовані в Автогаражному споживчому кооперативі Автолюбитель -7 .

У березні 2016 року відповідач ОСОБА_3 надав суду зустрічний позов до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, набутого у шлюбі, просив суд поділити майно його та ОСОБА_1, що є спільною сумісною власністю, визнавши за ним право власності на ? частину вкладів, та стягнути з ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі ? частини вкладів, а саме 67500 грн. по вкладах за договорами банківських вкладів (депозити): №18446511 від 11.11.2012 року на суму 45000 грн., №18437743 від 9.11.2012 року на суму 70000 грн., №20073456 від 5.02.2013 року на суму 20000 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що за час шлюбу були відкриті депозитні вклади на загальну суму 135000 грн. на ім'я ОСОБА_1, яка після розірвання шлюбу, без його згоди зняла гроші з рахунку та розпорядилась ними на власний розсуд, не віддавши йому ? частину отриманих грошових коштів, що є їх спільною сумісною власністю.

У березні 2016 року третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета позову ОСОБА_5 надав суду позов до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_3, про витребування майна із чужого незаконного володіння, просив суд витребувати належне йому майно із чужого незаконного володіння ОСОБА_1, а саме: холодильник двокамерний SAMSUNG модель RL38SBPS, вартістю 3550 грн., кондиціонер LG 12 LH серійний номер 707КА6500183, вартістю 2200 грн., бойлер ATLANTIC 50L, модель YМ50N3CM, вартістю 1600 грн., телевізор PHILIPS HJ IBO 845236466 32 PFL 3403/12, вартістю 4500 грн., газову піч ARISTON серійний номер S|N 7111124646 25485011010, вартістю 4200 грн., на загальну суму 16050 грн. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_5 зазначив, що з 22.06.1996 року його син ОСОБА_3 знаходився у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1, від якого мають трьох дітей. За час шлюбу вони за спільні грошові кошти придбали квартиру АДРЕСА_1. Внаслідок витрат, пов'язаних з придбанням та ремонтом квартири, у сім'ї сина не було фінансової можливості придбати побутову техніку. Він за особисті кошти придбав сину ОСОБА_3 нову вказану техніку та надав їм в тимчасове користування з наступним поверненням. На теперішній час син в квартирі не проживає, доступу до вказаного майна не має, майно залишилось в квартирі у ОСОБА_1, яка незаконно заволоділа та розпоряджається ним, чим порушує його права власника.

Ухвалою суду від 17.03.2016 року зустрічний позов ОСОБА_3, позов третьої особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета позову ОСОБА_5 прийняті до спільного розгляду та об'єднані в одне провадження з первісним позовом.

За ухвалою суду від 29.03.2016 року задоволена заява ОСОБА_1 про витребування доказів, подана нею до суду за вимогами ст.137 ЦПК України (в редакції чинній на той час). При цьому ОСОБА_1 безпідставно сплачений судовий збір у розмірі 275,60 грн., оскільки тільки за клопотанням про забезпечення доказів сплачується судовий збір на виконання вимог ст.133 ЦПК України (в редакції чинній на той час) та Закону України Про судовий збір .

Ухвалою суду від 29.03.2016 року задоволено клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову, накладений арешт на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1., при цьому позивачем ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 275,60 грн.

За клопотанням позивача ОСОБА_1 від 19.05.2016 року, ухвалою суду від 8.06.2016 року по справі призначено будівельно-технічну експертизу, автотоварознавчу експертизу, товарознавчу експертизу, у зв'язку з призначенням експертиз провадження по справі зупинено до отримання їх висновків, відновлено провадження у справі за ухвалою суду від 4.09.2017 року. Позивачем ОСОБА_1 проведена оплата судових витрат, пов'язаних із проведенням судової товарознавчої експертизи у розмірі 600 грн. та будівельно-технічної експертизи у розмірі 3600 грн.

В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, наполягала на їх задоволені за обставинами наведеними в позовній заяві. Особисто зазначила, що все спірне майно було придбано на сімейні кошти після 2004 року, спочатку була придбана квартира у 2006 році, а потім все інше майно, до цього майна ОСОБА_5, батько відповідача не має ніякого відношення. На той час їх сім'я була самодостатньою, спроможна була купити спірну побутову техніку про що свідчить придбання ними крім квартири також гаражів, автомобіля, наявність вкладів в банку, тому позовні вимоги третьої особи ОСОБА_5 не визнає, просить суд відмовити йому у задоволені позовних вимог. ОСОБА_5 надав до позову документи на побутову техніку у вигляді гарантійних талонів, керівницт з експлуатації, його підпис на цих документах без наявності квитанцій про її оплату є свідченням того, що техніку він не покупав. Підтвердженням наведеному є відсутність договору оренди на використання побутової техніки, який повинен бути укладений за наявності обставин на які посилається ОСОБА_5 Вважає, що дії ОСОБА_5 спрямовані на виключення певного майна із поділу спільного майна подружжя, таким чином допомогти сину. Стверджує, що спірні металеві гаражі нею та відповідачем були придбані за спільні сімейні кошти у інших членів кооперативу, ніхто ОСОБА_3 не довіряв доглядати за гаражами. Дії ОСОБА_3 пов'язані с переоформленням гаражів на свого батька підтверджують зворотне, що гаражі належать йому, а не його друзям. Зустрічний позов ОСОБА_3 визнає частково. Грошові кошти 45000 грн. та 20000 грн. по банківським вкладам відповідно №18446511 від 11.11.2012 року та №20073456 від 5.02.2013 року вона отримала після розірвання шлюбу витратила їх особисто без згоди ОСОБА_3, тому ? частину грошових коштів від 65 000 грн. у розмірі 32500 грн. згодна сплатити відповідачу. Що стосується грошових коштів у розмірі 70000 грн. по банківському вкладу №18437743 від 9.11.2012 року, не вбачає підстав для стягнення з неї ? частини вказаних грошових коштів у розмірі 35000 грн., оскільки гроші по вкладу нею були отримані 12.02.2013 року під час шлюбу, коли вони вели спільне господарство та витрачені на сімейні потреби.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав правову позицію, обставини наведені позивачем щодо спірних правових відносин.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов ОСОБА_1 не визнав. Разом з тим зазначив, що у шлюбі з ОСОБА_1 вони придбали квартиру АДРЕСА_1 за 35000 доларів США, мікроавтобус VOLKSWAGEN T4 CARAVELLE, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 за 11000 доларів США, які є їх спільною сумісною власністю, після розірвання шлюбу автомобіль продав батькові ОСОБА_5 Спірні металеві гаражі не є їх спільною сумісною власністю, вони належать його друзям, за ними він тільки доглядає. Спірна побутова техніка йому та позивачу ОСОБА_1 не належить, вона належить його батьку ОСОБА_5, який дав їм нову техніку у 2011-2012 роках в тимчасове користування за умови повернення. З цього приводу акт прийому-передачі майна, договір оренди з батьком не складався та не укладався, була усна домовленість між ними. Враховуючи наведене підтримує позовні вимоги свого батька ОСОБА_5 Вимоги за зустрічним позовом підтримує, вклади за договорами банківських вкладів (депозити): №18446511 від 11.11.2012 року на суму 45000 грн., №18437743 від 9.11.2012 року на суму 70000 грн., №20073456 від 5.02.2013 року на суму 20000 грн. є їх спільною сумісною власністю. Позивач вклади на суму 45000 грн. та на суму 20000 грн. отримала після розірвання шлюбу, витратила їх на свої потреби без його згоди. Вклад на суму 70000 грн. позивач отримала під час укладеного шлюбу, але в той час вони вже не вели спільного господарства, на що були витрачені грошові кошти він не знає, тому вимагає стягнення з ОСОБА_1 половини грошових коштів по трьом вкладам на загальну суму 67500 грн. Погоджується з тим, що проценти по вкладам знімалися та витрачалися на потреби сім'ї. Стосовно поділу спільного майна подружжя - меблів, вважав, що їх слід залишити позивачу, оскільки вони були придбані, виготовлені саме для спірної квартири, враховуючи те, що на теперішній час у нього не має квартири, чи підійдуть меблі для іншої квартири він не знає, крім того меблями тривалий час, після розірвання шлюбу, користується позивач одноособово. Внаслідок відсутності житла він не згоден отримувати компенсацію вартості своєї частки квартири. Вважає, що частки його та позивача в спільній сумісній власності є рівними, підстав для поділу майна з відступом від принципу рівності часток не вбачає, вважає, що діти здорові, двоє доньок досягли повноліття, старша донька вийшла заміж, народила дитину.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала правову позицію, обставини наведені відповідачем щодо спірних правових відносин.

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета позову ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги, наполягав на їх задоволені.

15.12.2017 року набув чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів №2147-VIII від 03.10. 2017 року, котримЦПК України викладено в новій редакції.

Згідно пп.9 п.1 Розділу XIII Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 3-4ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

З огляду на вищенаведене, суд подальший розгляд цієї справи проводив за правилами, що передбачені новою редакцією ЦПК України, в частині у якій вони не встановлюють нових обов'язків, скасовують чи звужують права, що належні учасникам судового процесу, чи обмежують їх використання.

Суд, заслухавши сторони, третю особу, дослідивши надані докази та надавши їх відповідну оцінку, вважає, що позов ОСОБА_1, зустрічний позов ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню, у задоволені позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета позову ОСОБА_5 слід відмовити повністю з наступних підстав.

При вирішенні спірних правових відносин суд перш за все керується наступними вимогами цивільно-процесуального законодавства.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України , кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За вимогами ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідне для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Зі змісту статті 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За положеннями ч.1 ст.82 ЦПК України: обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні ним правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 22.06.1996 року зареєстрували шлюб у Жовтневому відділі реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції Донецької області, актовий запис №231, який розірвано за рішенням Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 19.09.2013 року у цивільній справі №263/2401/13-ц. (а.с.7)

Від шлюбу мають трьох дітей - доньок ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3. (а.с.8,9,12)

На теперішній час двоє дітей ОСОБА_6, ОСОБА_7 є повнолітніми.

2 жовтня 2006 року ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого нотаріусом Апалько М.Ю., зареєстрованого в реєстрі за №6391 придбав квартиру складену з трьох кімнат за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею - 61,2 кв.м., жилою площею - 44,1 кв.м.

Згідно, Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, Маріупольським бюро технічної інвентаризації 13.11.2006 року прийнято рішення про реєстрацію права власності ОСОБА_3 на вказану квартиру, на підставі наведеного договору, за реєстраційним номером 15938126. (а.с.84-85,254-255)

За висновками будівельно-технічної експертизи №11 від 1.07.2017 року, ринкова (дійсна) вартість квартири АДРЕСА_1 складає 428164 грн. (а.с.177-183)

За даними паспортів: серії НОМЕР_11 ОСОБА_1, серії НОМЕР_12 ОСОБА_3, серії НОМЕР_13 ОСОБА_6, даними довідки про забезпеченість житловою площею, за адресою: АДРЕСА_1 значаться зареєстрованими ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 (а.с.5,12,13,32-34)

Згідно договору купівлі-продажу транспортного засобу №1441-680 від 11 лютого 2016 року ОСОБА_3 транспортний засіб автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель CARAVELLE, 1999 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності продавцю, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) серії НОМЕР_14, виданим 11.11.2009 року підрозділом МВС, продав своєму батьку ОСОБА_5. Цей договір оформлений та підписаний сторонами в Територіальному сервісному центрі РСЦ МВС в Донецькій області №1441, в присутності адміністратора Сервісного центру 1441, який перевірив відповідність інформації внесеної до цього договору документами, які надані Сторонами Договору. (а.с.253)

За свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_15 власником вказаного транспортного засобу, на підставі наведеного договору, є ОСОБА_5. (а.с.116)

Висновками судової автотоварознавчої експертизи №120 від 21.06.2016 року встановлена дійсна (ринкова) вартість автомобіля марки VOLKSWAGEN, модель CARAVELLE, 1999 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, яка складає 149 252,88 грн. (а.с.143-160)

В період шлюбу сторін позивач ОСОБА_1 відкрила в ПАТ ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК депозитні рахунки, за договорами банківських вкладів (депозити): №18446511 від 11.11.2012 року на суму 45000 грн., №18437743 від 9.11.2012 року на суму 70000 грн., №20073456 від 5.02.2013 року на суму 20000 грн., за умовами яких розмістила на депозитних рахунках вклади у сумі вказаних грошових коштів. (а.с.36-41)

Згідно виписки по операціям за період з 12.11.2012 року по 12.02.2013 року по Депозитному договору №18437743 від 9.11.2012 року на суму 70000 грн., вказані грошові кошти ОСОБА_1 отримала 12.02.2013 року під час шлюбу. (а.с.109)

За висновками товарознавчої експертизи №17/8-1 від 22.08.2016 року, експерт Баранов В.В. 17.08.2016 року в квартирі АДРЕСА_1 у присутності позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_3 здійсним огляд меблів, що розташовані в квартирі, а саме: м'якого куточка, кутової шафи дзеркальної, модульної стінки та визначив їх ринкову вартість, м'якого куточку у 5416 грн., кутової шафи дзеркальної у 4793 грн., модульної стінки у 3066 грн.(а.с.165-175)

Відповідно до ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 визнали ту обставину, що вказані квартира, автомобіль, вклади, меблі є їх спільною сумісною власністю, набутої подружжям за час шлюбу після 2004 року, яка за положеннями ч.1 ст.82 ЦПК України не підлягає доказуванню, при цьому у суду не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цієї обставини та добровільності її визнання.

Спірним постає питання відносно гаражів та побутової техніки, чи є вони об'єктом спільної сумісної власності, набутої подружжям позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_3 за час шлюбу.

Що стосується побутової техніки слід зазначити наступне.

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета позову ОСОБА_5 стверджує, що побутова техніка: холодильник двокамерний SAMSUNG модель RL38SBPS, кондиціонер LG 12 LH серійний номер 707КА6500183, бойлер ATLANTIC 50L, модель YМ50N3CM, телевізор PHILIPS HJ IBO 845236466 32 PFL 3403/12, газова піч ARISTON серійний номер S|N 7111124646 25485011010 належить йому на праві приватної власності, її він передав сину ОСОБА_3 в тимчасове користування з наступним поверненням. З цим категорично не погоджується позивач ОСОБА_1

Слід зазначити, що вже за наведеним висновком товарознавчої експертизи №17/8-1 від 22.08.2016 року, експерт Баранов В.В. 17.08.2016 року в квартирі АДРЕСА_1 у присутності позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_3, шляхом натурного обстеження, встановивши індивідуальні ознаки, виконав незалежну оцінку представленої побутової техніки, розміщеної у квартирі, а саме ринкову вартість: холодильника двокамерного SAMSUNGDA99-01980A-REV (0,2) у 5327 грн.; кондиціонера LG KSNH1264 DAO, сер. №707KAGS00183 у 3389 грн.; бойлера ATLANTIC 50L, модель VМ50N3CM у 1299 грн.; телевізора PHILIPS YJ IBO 845236466 32PFL 3403/12 у 4680 грн. (а.с.165-175)

Стосовно вказаного висновку експерта під час судового розгляду справи, сторони, третя особа не висловили жодного зауваження, погодились з цим висновком.

Як вже було зазначено, за статтею 60 СК майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Зазначена норма права встановлює існування факту права спільної сумісної власності подружжя щодо кожної речі, набутої у шлюбі (презумпція права спільної сумісної власності), незалежно від тієї обставини, хто є набувачем за договором, забудовником будівлі, та на чиє ім'я було зареєстровано право власності на таку річ.

Підставою набуття подружжям права спільної сумісної власності є лише одна обставина: набуття (придбання, виготовлення, спорудження) майна за час шлюбу, крім випадків, встановлених законом або договором. Тобто, ні дружина, ні чоловік не зобов'язані доводити наявність права спільної сумісної власності на майно, набуте у шлюбі.

Поширення цього правового режиму на кожну набуту у шлюбі річ (презумпція права спільної сумісної власності) існує доти, доки в суді один із подружжя, інша особа не доведено інше.

У даному випадку саме відповідач ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_5, які заперечують право спільної сумісної власності на: холодильник, кондиціонер, бойлер, телевізор, газову піч, відповідно до ст.81 ЦПК мають довести протилежне (спростувати матеріально-правову презумпцію), зокрема, що саме майно придбане ОСОБА_5 є його власністю і зараз знаходиться у спірній квартирі.

Із наведеного третьою особою та експертом, співвідношення індивідуальних ознак спірного майна (марка, модель), крім газової пічі ARISTON серійний номер S|N 7111124646 25485011010 вбачається, що в квартирі не знаходиться майно ОСОБА_5 визначене за його індивідуальними ознаками.

З цього приводу, надані третьою особою ОСОБА_5 документи на побутову техніку у вигляді гарантійних талонів, керівництві з експлуатації, без квитанцій про її оплату, є неналежними доказами, оскількі не містять інформацію щодо предмета доказування.

Підтвердженням наведеному є обставини, які вказують на матеріальну забезпеченість сім'ї ОСОБА_1, відсутність договору оренди на використання побутової техніки, акту прийому-передачі її, звернення ОСОБА_5 з позовом до суду, коли минуло три роки після розірвання шлюбу і лише після того, як син ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом.

Отже, третя особа ОСОБА_5 не довів суду належними доказами, своє право власності на побутову техніку, у тому числі і на газову піч, яка зараз знаходиться у спірній квартирі. Так само зазначене не довів суду і відповідач ОСОБА_3

За таких обставин, суд вважає, що побутова техніка: холодильник двокамерний SAMSUNGDA99-01980A-REV (0,2), кондиціонер LG KSNH1264 DAO, сер. №707KAGS00183, бойлер ATLANTIC 50L, модель VМ50N3CM, телевізор PHILIPS YJ IBO 845236466 32PFL 3403/12, набуті подружжям ОСОБА_1 за час шлюбу, належить позивачу ОСОБА_1 та відповідачу ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності, тому у задоволені позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета позову ОСОБА_5 про витребування майна із чужого незаконного володіння слід відмовити повністю, в тому числі і відносно газової печі.

Стосовно гаражів суд зазначає наступне.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно Автогаражного споживчого кооперативу АВТОЛЮБИТЕЛЬ-1 містяться наступні дані: організаційно - правова форма - Гаражний кооператив; ідентифікаційний код юридичної особи - 23767425; місцезнаходження юридичної особи - м.Маріуполь, Володарське шосе; перелік засновників - фізичні особи - 679 осіб; відомості про органи управління юридичної особи - керівник Лучко Павло Олексійович; дата державної реєстрації - 9.07.1986 року. (а.с.97-98)

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно Автогаражного споживчого кооперативу АВТОЛЮБИТЕЛЬ-7 містяться наступні дані: ідентифікаційний код юридичної особи -24065949; місцезнаходження юридичної особи - м.Маріуполь, Володарське шосе, А.Я АПК7; перелік засновників - фізичні особи - 1066 осіб; відомості про органи управління юридичної особи - керівник Буров Валерій Геннадійович; дата державної реєстрації - 9.01.1996 року. (а.с.99-100)

Згідно повідомленням голови Автогаражного споживчого кооперативу АВТОЛЮБИТЕЛЬ-1 в АСК АВТОЛЮБИТЕЛЬ-1 за ОСОБА_3 рахується два гаражі : НОМЕР_5 на підставі ордеру №1438 від 10.03.2010 року та НОМЕР_6 на підставі ордеру №1354 від 28.09.2007 року. (а.с.87)

За повідомленням голови Автогаражного споживчого кооперативу АВТОЛЮБИТЕЛЬ-7 від 18.02.2016 року та від 8.04.2016 року власником гаражів НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10 в АСК АВТОЛЮБИТЕЛЬ-7 до 11.02.2017 року був відповідач ОСОБА_3, який придбав гаражі у інших членів АПК АВТОЛЮБИТЕЛЬ-7 , відповідно гаражі: НОМЕР_7 - 12.06.2008 року, НОМЕР_8 - 29.06.2007 року, НОМЕР_9 - 6.12.2007 року, НОМЕР_10 - 31.08.2008 року. З 11.02.2016 року згідно заяви ОСОБА_3 гаражі НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10 були переоформлені на ім'я його батька ОСОБА_5, який відповідно отримав ордер на гаражі відповідно: НОМЕР_7 - ордер №1226, НОМЕР_8 - ордер №1227, НОМЕР_9 - ордер №1228, НОМЕР_10 - ордер №1229. Оплату пайових внесків власники гаражів не проводили. (а.с.6, 111)

За висновками будівельно-технічної експертизи №11 від 1.07.2017 року, гаражі в Автогаражних споживчих кооперативах АВТОЛЮБИТЕЛЬ-1 та АВТОЛЮБИТЕЛЬ-7 по Запорізькому шосе в Центральному районі м.Маріуполя є ідентичними за результатами огляду копій наданих технічних паспортів, за наслідками обстеження об'єктів, до яких був отриманий доступ. Гаражі мають фундамент - шлакобетон, кришу, стіни - метал, перекриття - фанера, підлогу - цемент, оглядову яму. Ринкова (дійсна) вартість гаражів НОМЕР_5, НОМЕР_6 на території АСК АВТОЛЮБИТЕЛЬ-1 , гаражів НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10 на території АСК АВТОЛЮБИТЕЛЬ-7 складає 116442 грн., середня ринкова вартість одного гаражу складає 19407 грн. (а.с.177-183)

Стосовно вказаного висновку експерта сторони, третя особа не висловили жодного зауваження, не спростували його, отже погодились з цим висновком.

Відповідачем ОСОБА_3 належними та допустимими доказами не спростовані обставини наведені в повідомленнях, з цього приводу безпідставним є посилання відповідача на друзів, які є власниками вказаних гаражів, отже відповідно до ст.81 ЦПК України ОСОБА_3 не спростував матеріально-правову презумпцію права спільної сумісної власності на гаражі, набуті подружжям ОСОБА_1 у шлюбі.

За таких обставин суд, вважає, що гаражі НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10 в Автогаражному споживчому кооперативі АВТОЛЮБИТЕЛЬ-7 та гаражі НОМЕР_5, НОМЕР_6 в Автогаражних споживчих кооперативах АВТОЛЮБИТЕЛЬ-1 , набуті подружжям ОСОБА_1 за час шлюбу, належать позивачу ОСОБА_1 та відповідачу ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності.

Отже, якщо майно придбане під час шлюбу, то реєстрація прав на нього (на транспортний засіб, житловий будинок чи іншу нерухомість) лише на ім'я одного із подружжя не спростовує презумпції належності його до спільної сумісної власності подружжя.

Належність вказаного майна до спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 визначено не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але і спільністю участі подружжя коштами, працею в набутті майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини і чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 70 СК України за рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Як зазначено в пункті 30 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя роз'яснено, що при вирішенні спору про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, суд згідно з частинами 2, 3 ст. 70 СК в окремих випадках може відступити від засади рівності часток подружжя, враховуючи обставини, що мають істотне значення для справи, а також інтереси неповнолітніх дітей, непрацездатних повнолітніх дітей (за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування). Під обставинами, що мають істотне значення для справи, потрібно розуміти не тільки випадки, коли один із подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї, але і випадки коли один із подружжя не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку чи доходу (частина 1 ст. 60 СК).

Тобто законом передбачено, що відступлення від засад рівності часток подружжя при поділі майна можливе тільки у виключних випадках.

Позивач ОСОБА_1, в обґрунтування відступу від засади рівності часток подружжя, посилалася на те, що діти проживають з нею двоє із них хворіють, відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків по утриманню дітей, сплачуваних ним аліментів недостатньо для повного фізичного, духовного розвитку дітей.

Відповідач ОСОБА_3 заперечував проти вказаного відступу, оскільки двоє із дітей вже є повнолітніми, з дітьми він спілкується, сплачує аліменти, не вважає їх хворими. Крім того після розірвання шлюбу він пішов з квартири, в якій залишилася проживати позивачка разом із дітьми, в їх користуванні залишилися всі меблі, побутова техніка та інші речі.

За наведеними обставинами, суд критично ставиться до вказаного твердження позивача, оскільки самого факту проживання дітей з ОСОБА_1 недостатньо для збільшення її частки, так як вона належними доказами не довела, що розмір аліментів, які одержують діти, є недостатнім для забезпечення їх фізичного, духовного розвитку та лікування.

Враховуючи наведене, суд при поділі майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1, вважаю, що їх частки майна є рівними.

Отже позивачу ОСОБА_1 та відповідачу ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності належить наступне майно, набуте подружжям за час шлюбу:

- квартира АДРЕСА_1, вартістю 428 164 грн.;

- автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель CARAVELLE, 1999 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 149 252,88 грн.;

- вклад на депозитному рахунку, за договорами банківських вкладів (депозити) №18446511 від 11.11.2012 року на суму 45000 грн.;

- вклад на депозитному рахунку, за договорами банківських вкладів (депозити) №18437743 від 9.11.2012 року на суму 70000 грн.;

- вклад на депозитному рахунку, за договорами банківських вкладів (депозити): №20073456 від 5.02.2013 року на суму 20000 грн.;

- м'який куточок, вартістю 5416 грн.;

- кутова шафа дзеркальна, вартістю 4793 грн.;

- модульна стінка, вартістю 3066 грн.;

- холодильник двокамерний SAMSUNGDA99-01980A-REV (0,2) вартістю 5327 грн.;

- кондиціонер LG KSNH1264 DAO, сер. №707KAGS00183 вартістю 3389 грн.;

- бойлер ATLANTIC 50L, модель VМ50N3CM вартістю 1299 грн.;

- телевізор PHILIPS YJ IBO 845236466 32PFL 3403/12 вартістю 4680 грн.;

- гаражі НОМЕР_5, НОМЕР_6 на території АСК АВТОЛЮБИТЕЛЬ-1 , гаражі НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10 на території АСК АВТОЛЮБИТЕЛЬ-7 , вартість яких складає 116442 грн., а всього на загальну суму 856 828,88 грн.

З урахуванням рівності часток позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_3 в спільній сумісній власності, грошовий еквівалент ? частки кожного із співвласників від загальної суми 856 828,88 грн. вартості спільного майна складає 428 414,44 грн.

Способи та порядок поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, визначено статтею 71 СК України.

Відповідно до цієї статті, майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя.

Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.

Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Верховний Суд України в пункті 25 постанови Пленуму № 11 від 21.12.2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя роз'яснив, що вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст. 71 СК щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.

У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно в їх спільній частковій власності.

Отже, якщо неподільна річ (зокрема, житловий будинок, квартира) не може бути реально поділена між подружжям, що, як правило, встановлюється на підставі висновку відповідної судової експертизи, а інший з подружжя не згодний отримати грошову компенсацію замість своєї частки, або інша сторона не бажає сплачувати таку компенсацію та, відповідно, попередньо не вносить на депозитний рахунок суду належну грошову суму, то суд визнає за кожним із подружжя право власності на належну їм частку в спільному майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.30 постанови №11 від 21.12.2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя у випадку коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження, його вартість враховується при поділі.

З урахуванням вимог норм матеріального права про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, поділу між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 підлягає сумісне майно подружжя наступним чином.

Стосовно поділу квартира АДРЕСА_1, що є неподільною, позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 не дали згоди на отримувати один від одного грошової компенсації вартості ? частки квартири, ніхто з них попередньо не вніс грошової суми на депозитний рахунок суду, отже за таких обставин, коли квартира не може бути реально поділена між ними відповідно до їх часток, суд визнає за кожним з подружжя право власності на ? частку квартири та залишає її в спільній частковій власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3

Автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель CARAVELLE, 1999 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 149 252,88 грн., що є неподільним, ОСОБА_3 придбав у 2009 року під час шлюбу в інтересах сім'ї, на спільні сімейні кошти, після розірвання шлюбу продав його своєму батькові ОСОБА_5 без згоди позивача ОСОБА_1, яка ніяких коштів від відповідача не отримувала, то згідно вимог ст. 60, ч. 1 ст. 70 Сімейного кодексу України з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню грошова компенсація вартості ? частини автомобіля, яка складає 74 626,44 грн. від повної вартості - 149 252,88 грн.

В період шлюбу позивач ОСОБА_1 розмістила в ПАТ ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК на депозитних рахунках спільні сімейні кошти, за договорами банківських вкладів (депозити): №18446511 від 11.11.2012 року на суму 45000 грн., №18437743 від 9.11.2012 року на суму 70000 грн., №20073456 від 5.02.2013 року на суму 20000 грн. По депозитному договору №18437743 від 9.11.2012 року на суму 70000 грн., вказані грошові кошти позивач ОСОБА_1 отримала 12.02.2013 року під час шлюбу, які були витрачені на потреби сім'ї. Посилання відповідача ОСОБА_3 на те, що на той час він з дружиною не проживав разом, не вів з нею спільне господарства, як на підставу задоволення позовних вимог про стягнення на його користь ? частки вказаних грошових коштів є безпідставним, оскільки це твердження належними доказами суду не доведено, отже ОСОБА_3 слід відмовити в задоволені позовних вимог щодо стягнення грошових коштів за депозитним договором №18437743 від 9.11.2012 року.

Щодо розміщених в ПАТ ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК на депозитних рахунках спільних сімейних коштів, за договорами банківських вкладів (депозити): №18446511 від 11.11.2012 року на суму 45000 грн., №20073456 від 5.02.2013 року на суму 20000 грн. позивач ОСОБА_1 погоджується повернути відповідачу ? їх частини, оскільки вказані вклади вона отримала після розірвання шлюбу витратила їх особисто без згоди ОСОБА_3 За таких обставин з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача ОСОБА_3 підлягає стягненню ? частина грошових коштів від 65 000 грн., у розмірі 32500 грн.

При поділі спільної сумісної власності, рухомого майна: м'якого куточка, вартістю 5416 грн.; кутової шафи дзеркальної, вартістю 4793 грн.; модульної стінки, вартістю 3066 грн.; холодильника двокамерного SAMSUNGDA99-01980A-REV (0,2) вартістю 5327 грн.; кондиціонера LG KSNH1264 DAO, сер. №707KAGS00183 вартістю 3389 грн.; бойлера ATLANTIC 50L, модель VМ50N3CM вартістю 1299 грн.; телевізора PHILIPS YJ IBO 845236466 32PFL 3403/12 вартістю 4680 грн., на загальну суму 27970 грн., суд вважає за можливе виділити його в натурі ОСОБА_1, задовольнити таким чином її позовні вимоги, оскільки відповідач згоден отримати грошову компенсацію вартості цього майна, при цьому суд враховує, що меблі були придбані, виготовлені саме для спірної квартири в якій зараз проживає позивач, крім того меблями, побутовою технікою тривалий час після розірвання шлюбу, користується саме позивач з дітьми одноособово. За таких обставин з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача ОСОБА_3 підлягає стягненню грошова компенсація вартості ? частини меблів, побутової техніка, яка складає 13985 грн. від загальної суми 27 970 грн.

Гаражі в Автогаражних споживчих кооперативах АВТОЛЮБИТЕЛЬ-1 та АВТОЛЮБИТЕЛЬ-7 по Запорізькому шосе в Центральному районі м.Маріуполя мають фундамент - шлакобетон, кришу, стіни - метал, перекриття - фанера, підлога - цемент, оглядову яму, отже вони є нерухомим майном. Ринкова (дійсна) вартість гаражів НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10 на території АСК АВТОЛЮБИТЕЛЬ-7 складає 77628 грн. Враховуючи те, що на час розгляду справи гаражі НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10 відповідач ОСОБА_3 переоформив на ім'я свого батька ОСОБА_5, який відповідно отримав ордер на гаражі, внаслідок чого позивач ОСОБА_1 втратила право володіти, користуватися, розпоряджатися ними, суд вважає необхідним стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/2 частини гаражів НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10, що від загальної вартості 77628 грн. складає 38 814 грн., виходячи з цін визначених висновком експерта.

Ринкова (дійсна) вартість кожного із гаражів НОМЕР_5, НОМЕР_6 на території АСК АВТОЛЮБИТЕЛЬ-1 складає 19407 грн. При поділі цих гаражів, що мають однакову вартість, є спільною сумісною власністю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_3, та нерухомим майном, суд вважає за можливе виділити в натурі позивачу ОСОБА_1 гараж НОМЕР_5, а відповідачу ОСОБА_3 гараж НОМЕР_6.

При цьому суд звертає увагу, що за результатом поділу спільного майна подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3, набутого ними у шлюбі з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 113 440,44 грн. із розрахунку (74 626,44 + 38 814), а з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню 46 485 грн. із розрахунку (32 500 + 13 985)

В рахунок зрівняння часток у спільному майні подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3, набутого ними у шлюбі з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 66 955,44 грн. із розрахунку (113 440,44 - 46 485).

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст.4 Закону України Про судовий збір , із позовних заяв майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду у 2016 році позивачем ОСОБА_1 був сплачений судовий збір у сумі 4818 грн. за позовні вимоги майнового характеру та в рахунок забезпечення позову 275,60 грн., на загальну суму 5093,60 грн., а тому з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача слід стягнути судові витрати за сплату судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (позовні вимоги підлягають задоволенню на: 407399,44 грн. х 100% : 481200 грн. ціни позову = 84,66%), тобто 84,66 % від ціни позову (84,66 % х 5093,60 грн. : 100%), що складає 4312,24 грн.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем ОСОБА_1 були сплачені судові витрати, пов'язані із залученням експерта у сумі 4200 грн., а тому з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача слід стягнути судові витрати за залучення експерта пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (позовні вимоги підлягають задоволенню на : 407399,44 грн. х 100% : 481200 грн. ціни позову = 84,66%), тобто 84,66 % від ціни позову (84,66 % х 4200 грн. :100%), що складає 3555,72 грн.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду із зустрічним позовом ОСОБА_3 сплатив у 2016 році судовий збір у сумі 1350,00 грн., а тому з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача ОСОБА_3 слід стягнути судові витрати за сплату судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (позовні вимоги підлягають задоволенню на: 32500 грн. х 100% : 67500 грн. ціни позову = 48,15%), тобто 48,15 % від ціни позову (48,15 % х 675 грн. :100%), що складає 325,01 грн., решту сплачено судового збору віднести на рахунок держави.

Оскільки третій особі ОСОБА_5 відмовлено у задоволені позову, сплачений ним судовий збір у розмірі 551,20 грн. слід віднести на його рахунок.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 77, 78, 81, 82, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, набутого у шлюбі - задовольнити частково.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, набутого у шлюбі - задовольнити частково.

У задоволені позову третьої особи ОСОБА_5, який заявляє самостійні вимоги щодо предмета позову, до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_3, про витребування майна із чужого незаконного володіння - відмовити повністю.

Поділити спільне майна подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3, набуте у шлюбі, наступним чином :

- визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1;

- визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1;

- залишити квартиру АДРЕСА_1 в спільній частковій власності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5;

- виділити у власність ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) майно в натурі: м'який куточок, кутову шафу дзеркальну, модульну стінку, холодильник двокамерний SAMSUNGDA99-01980A-REV (0,2), кондиціонер LG KSNH1264 DAO сер. №707KAGS00183, бойлер ATLANTIC 50L модель VМ50N3CM, телевізор PHILIPS YJ IBO 845236466 32PFL 3403/12;

- виділити у власність ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) майно в натурі: гараж НОМЕР_5, розташований на території Автогаражного споживчого кооперативу АВТОЛЮБИТЕЛЬ-1 по Запорізькому шосе в Центральному районі м.Маріуполя ;

- виділити у власність ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) майно в натурі: гараж НОМЕР_6, розташований на території Автогаражного споживчого кооперативу АВТОЛЮБИТЕЛЬ-1 по Запорізькому шосе в Центральному районі м.Маріуполя .

В рахунок зрівняння часток у спільному майні ОСОБА_1 та ОСОБА_3, набутого ними у шлюбі стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) - 66 955,44 грн.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) сплачений судовий збір за зустрічним позовом у розмірі 325,01 грн.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) сплачений судовий збір за позовом у розмірі 4312,24 грн. та оплачені судові витрати, пов'язані із залученням експерта у сумі 3555,72 грн., а всього 7 867,96 грн.

Сплачений третьою особою ОСОБА_5 судовий збір у розмірі 551,20 грн. віднести на його рахунок.

Згідно пп.15.5 п.1 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України, в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи - апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м.Маріуполя Донецької області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1, (ідентифікаційний номер НОМЕР_3), зареєстрована, проживає за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідач: ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.

Повний текст рішення складено та підписано 17.09.2018 року.

Суддя : П.І. Папаценко