Рішення

від 11.09.2018 по справі 810/3522/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2018 року права № 810/3522/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у м. Києві у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пухівський вентиляційний завод" до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

          До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Пухівський вентиляційний завод" з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, в якому просить визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.05.2018 №0015181412, прийняте Головним Управлінням державної фіскальної служби у Київській області.

В основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення покладено висновок Податкового органу про безпідставне формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "ТОТАЛ АВТОМЕЙШН". На думку податкового органу, господарські відносини між позивачем та ТОВ "ТОТАЛ АВТОМЕЙШН" не мали реального характеру, оскільки товар фактично контрагентом не поставлявся.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає висновки Податкового органу безпідставними, оскільки господарські відносини між ТОВ «Пухівський вентиляційний завод» та ТОВ «ТОТАЛ АВТОМЕЙШН» мали реальний характер - товар поставлений контрагентом та оплачений позивачем, господарські операції належним чином відображені у податковому обліку і податковій звітності, видані податкові накладні ТОВ «ТОТАЛ АВТОМЕЙШН» зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тому, позивач вважає висновки податкового органу неправомірними та такими, що ґрунтуються на припущеннях.

Відповідач проти позову заперечував, у своєму письмовому відзиві зазначив, що згідно з Актом перевірки від 12.04.2018 №282/10-36-14-12-12/35124850, встановлено безтоварність операцій між позивачем та ТОВ «ТОТАЛ АВТОМЕЙШН», оскільки останній має ознаки, які вказують на здійснення безтоварних операцій. Зокрема, згідно податкового розрахунку нарахування єдиного внеску встановлено, що у лютому 2017 року у штаті ТОВ «ТОТАЛ АВТОМЕЙШН» числилось 6 працівників. Також, управлінням аудиту ГУ ДФС у м. Києві 06.02.2018 було здійснено виїзд до контрагента позивача з метою проведення документальної позапланової перевірки та встановлено неможливість її проведення у зв`язку із відсутністю посадових осіб за податковою адресою.

Ухвалою суду від 16.07.2018 відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.

У судове засідання, призначене на 07.09.2018, прибули представник позивача та представник відповідача. Під час судового засідання, представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив адміністративний позов задовольнити, представник відповідача з позовом не погодився, у його задоволенні просив відмовити. У ході судового засідання, враховуючи бажання сторін, суд, керуючись приписами статті 205 КАС України перейшов у письмове провадження.

          Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пухівський вентиляційний завод" відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців з 12.07.2007 є юридичною особою (т.1 а.с. 240-241).

          Видами діяльності позивача за КВЕД є:

1. Код КВЕД 27.51 Виробництво електричних побутових приладів.

2.Код КВЕД 28.25 Виробництво промислового холодильного та вентиляційного устаткування (основний).

3. Код КВЕД 25.99 Виробництво інших готових металевих виробів, н. в. і. у.

4. Код КВЕД 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням.

5. Код КВЕД 33.20 Установлення та монтаж машин і устаткування.

          Як платник податків позивач перебуває на обліку з 13.07.2007 року у Броварській ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області, та згідно Свідоцтва №100057975 є платником податку на додану вартість (т.1 а.с.236).

Судом встановлено, що між ТОВ «ТОТАЛ АВТОМЕЙШН» (Постачальник) та позивачем (Покупець) укладено договір поставки від 06.12.2016 №0612/439 (т.1 а.с. 38).

Вказаним договором передбачено, що Постачальник зобов'язується поставити Покупцю товар, а Покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що Покупець оплачує поставлений Постачальником товар, що є предметом поставки за цим договором за ціною, передбаченою у Специфікації у додатку №1.

Згідно пункту 6.1 Договору, яким врегульовано умови поставки, Місце поставки зазначено у додатку №1 до цього Договору, а моментом здійснення поставки товару, є прийняття покупцем у місці поставки та підписання покупцем про це видаткової накладної.

На виконання вищезазначених умов, сторонами договору було складено Специфікацію від 06.12.2016 №1, в якій зазначено: товар - комплект автоматики ТКП439 (4944), кількість -1, ціна 36331,50 грн, ПДВ 7266,30 грн (т.1 а.с.43).

Надалі, позивачем було оформлено рахунок на оплату від 07.12.2016 №165, на загальну суму 43597,00 грн (т.1 а.с. 44).

          Розрахунок за поставлений товар був здійснений частинами 06.02.2017 та 07.02.2017, що підтверджується платіжними дорученнями від 06.02.2017 № 1511 на суму 18597,80 грн (т.1 а.с. 45) та від 07.02.2017 року № 1219 на суму 25000, 00 грн (т. 1 а.с. 46).

Доставка товару здійснювалась ТОВ "Нова Пошта" на підставі договору про надання послуг з організації перевезення відправлень, укладеного між ТОВ "Нова Пошта" та ТОВ "ТОТАЛ АВТОМЕЙШН" (т.1 а.с.71-75).

За результатами здійснення вищезазначеної господарської операції ТОВ "Пухівський вентиляційний завод" було сформовано податковий кредит на підставі податкових накладних. виписаних ТОВ «ТОТАЛ АВТОМЕЙШН» та зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних від 07.12.2016 №10 та від 07.12.2017 №7 (т. 1 а.с.47,49).

Також, між ТОВ «ТОТАЛ АВТОМЕЙШН» (Постачальник) та позивачем (Покупець) укладено договір поставки від 06.02.2017 №0602/027 (т.1 а.с. 77-81).

Вказаним договором передбачено, що Постачальник зобов'язується поставити Покупцю товар, а Покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що Покупець оплачує поставлений Постачальником товар, що є предметом поставки за цим договором за ціною, передбаченою у Специфікації у додатку №1.

На виконання цих умов, сторонами договору було складено Специфікацію від 06.02.2017 №1, в якій зазначено: товар - 1) комплект автоматики ПВ1-ПВ3 МС-5 ТКП027, кількість -3, ціна 222187,50 грн; 2) комплект автоматики П4МС-5ТКП027, кількість -1, ціна 60038,50 грн. Загальна ціна товару - 282226,00 грн, ПДВ - 56445,20 грн (т.1 а.с. 82).

Надалі, позивачем було оформлено рахунок на оплату від 06.02.2017 №9, на загальну суму 338671,20 грн (т.1 а.с. 83).

Розрахунок за поставлений товар був здійснений частинами 07.02.2017, 09.02.2017 та 21.02.2017, що підтверджується платіжними дорученнями від 07.02.2017 № 1514 на суму 100,00 грн (т.1 а.с. 84), від 09.02.2017 року № 1534 на суму 60000, 00 грн (т. 1 а.с. 85) та від 21.02.2017 №1605 на суму 178671,20 (т.1 а.с.86).

Доставка товару здійснювалась ТОВ "Нова Пошта" на підставі договору про надання послуг з організації перевезення відправлень, укладеного між ТОВ "Нова Пошта" та ТОВ "ТОТАЛ АВТОМЕЙШН" (т.1 а.с.71-75).

За результатами здійснення вищезазначеної господарської операції ТОВ "Пухівський вентиляційний завод" було сформовано податковий кредит на підставі податкових накладних виписаних ТОВ «ТОТАЛ АВТОМЕЙШН» та зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних від 07.12.2016 №7, від 09.02.2017 №11 та від 21.02.2017 №16 (т. 1 а.с.87,90,93).

Ще одним договором, укладеним між позивачем та його контрагентом - ТОВ "ТОТАЛ АВТОМЕЙШН", був договір від 15.02.2017 №1502/036, відповідно до якого ТОВ "ТОТАЛ АВТОМЕЙШН" зобов'язується поставити позивачу товар, а позивач зобов`язується прийняти товар та оплатити його (т1. а.с. 160-164).

Пунктом 3.1 Договору визначено, що Покупець оплачує поставлений Постачальником товар, що є предметом поставки за цим договором за ціною, передбаченою у Специфікації у додатку №1.

Сторонами договору було складено специфікацію від 15.02.2017 №1, в якій зазначено: товар - 1) комплект автоматики ПВ1-ПВ3 МС-12 ТКП036, кількість-1, ціна 119744,50 грн; 2) комплект автоматики ПВ2 МС-12, кількість -1, ціна 140273,50 грн. Загальна ціна товару - 260018,00 грн, ПДВ - 5203,60 грн (т.1 а.с. 165).

На виконання умов договору, позивачем було оформлено рахунок на оплату від 15.02.2017 №13, на загальну суму 312021,60 грн (т.1 а.с. 166).

Розрахунок за поставлений товар був здійснений 15.02.2017, що підтверджується платіжним дорученнями від 15.02.2018 №1588 на суму 312021,60 грн (т.1 а.с. 167).

Товар було доставлено ТОВ "Нова Пошта" на підставі договору про надання послуг з організації перевезення відправлень, укладеного між ТОВ "Нова Пошта" та ТОВ "ТОТАЛ АВТОМЕЙШН" (т.1 а.с.71-75).

За результатами здійснення вищезазначеної господарської операції ТОВ "Пухівський вентиляційний завод" було сформовано податковий кредит на підставі податкової накладної, виписаної ТОВ «ТОТАЛ АВТОМЕЙШН» та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.02.2018 №12 (т. 1 а.с.168).

У подальшому, посадовими особами Податкового органу було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Пухівський вентиляційний завод», з питань дотримання податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «ТОТАЛ АВТОМЕЙШН» за лютий 2017 року.

          Перевірка проводилась з 29.03.2018 по 04.04.2018 на підставі направлень від 29.03.2018 № 851 та №850, виданих Головним управлінням ДФС у Київській області.

За результатами вказаної перевірки складено Акт перевірки від 12.04.2018 №282/10-36-14-12/35124850, яким встановлено порушення пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на додану вартість за лютий 2017 року на суму 111553,00 грн (т.1 а.с. 16-24).

          До зазначеного висновку контролюючий орган дійшов у зв`язку із тим, що на основі поданої позивачем звітності та наявної бази даних проведено аналіз щодо існування фізичних та технічних можливостей проводити господарську діяльність контрагентом позивача - ТОВ «ТОТАЛ АВТОМЕЙШН», за результантами якого виявлено ознаки нереальності його господарських операцій. Так, згідно податкового розрахунку нарахування єдиного внеску встановлено, що у лютому 2017 року у штаті ТОВ «ТОТАЛ АВТОМЕЙШН» числилось 6 працівників. Також, управлінням аудиту ГУ ДФС у м. Києві 06.02.2018 було здійснено виїзд до контрагента позивача, з метою проведення документальної позапланової перевірки та встановлено неможливість її проведення у зв`язку із відсутністю посадових осіб за податковою адресою.

На підставі Акта перевірки від від 12.04.2018 №282/10-36-14-12/35124850, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.05.2018 №0015181412, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на додану вартість» на загальну суму 167330,00 грн (т.1 а.с. 37).

На думку позивача, висновки відповідача не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а прийняте ним податкове повідомлення- рішення є протиправним, тому він звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

          Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами спору, суд зазначає наступне.

          Спірні у рамках даного провадження правовідносини регулюються Податковим кодексом України, який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

           Згідно із підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

          Відповідно до пункту 198.1, 198.2 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

          Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулась раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податі у товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

          Згідно із пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, ін. документами передбаченими пунктом 201.11статті 201 цього Кодексу.

          Пунктом 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.          

          Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV визначено, що його дія поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно - правових форм власності.

          Виходячи з вимог пункту другого статті 3 Закону №996 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

          Статтею 9 цього закону встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документи; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.          

          Аналіз викладених норм свідчить про те, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Разом з тим, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, наявність належно оформлених первинних бухгалтерських документів не є безумовною підставою для включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у ціні придбаного товару (послуг).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що надання послуг контрагентом та оплата їх вартості позивачем підтверджується документально, господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та у податковій звітності; право на формування податкового кредиту підтверджується податковими накладними, платіжними дорученнями та товарно-транспортними накладними ТОВ "Нова Пошта".

У той же час, під час судового засідання, представник відповідача наполягав на тому, що господарські операції між позивачем та його контрагентом є безтоварними та вчинені з метою штучного формування податкового кредиту. Зазначив, що під час перевірки було встановлено, що господарська діяльність ТОВ "ТОТАЛ АВТОМЕЙШН" має ознаки фіктивності, зокрема відсутність посадових осіб за податковою адресою.

Окрім цього, у ході судових засідань, представник відповідача наполягав на тому, що з актів ТОВ "Нова Пошта" неможливо встановити який саме товар і кому здійснювалась поставка. Наголосив на тому, що місцем розвантаження, зазначеним у товарно-транспортних накладних є с. Пухівка, а в актах здачі-прийому робіт ТОВ "Нова Пошта", - м. Київ, що на його думку свідчить про безтоварність проведених позивачем господарських операцій.

Проте, суд вважає такі доводи необґрунтованими, оскільки з товарно-транспортних накладних, автомобільним перевізником в яких є ТОВ "Нова Пошта", чітко убачається замовник, вантажовідправник - ТОВ "ТОТАЛ АВТОМЕЙШН" та вантажоотримувач - ТОВ "Пухівський вентиляційний завод".

При цьому, щодо сумнівів представника позивача з приводу розбіжності місця поставки поставки товару, позивачем у судовому засіданні надано пояснення, що отримання товару здійснювалось у відділені ТОВ "Нова Пошта" у м. Києві, так як за місцем знаходження позивача, тобто у с. Пухівка, відсутні відділення ТОВ "Нова Пошта". До того ж, враховуючи незначну масу товару (5 кг), уповноважена особа позивача на отримання товару, самостійно забирала товар з відділення.

Стосовно вказаних тверджень податкового органу про відсутність посадових осіб контрагента за податковою адресою, суд зазначає, що така обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість та формування витрат з податку на прибуток підприємств у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження цьому, оскільки Податковий кодекс України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит та на формування витрат в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності їх за місцезнаходженням, так само відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.

Між тим, суд звертає увагу, що позивачем надано суду належним чином засвідчені копії первинних документів, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо надання контрагентом послуг з постачання товару.

До того ж, Податковий орган ані в акті перевірки, ані в ході судового розгляду не ставив під сумнів достовірність даних, які містять вказані первинні бухгалтерські документи, а також не зазначав про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов'язкових реквізитів, однак, і не взяв їх до уваги, при прийнятті оскаржуваного рішення.

          Таким чином, аналіз вищенаведених норм у їх зв`язку з фактичними обставинами справи свідчать про дійсність та фактичність господарських операцій позивача, з яких він сплачував податок на додану вартість та формував податковий кредит, що підтверджується переліком наданих, як суду в ході розгляду справи, так і контролюючому органу під час перевірки, первинних документів.

          Важливим для зазначення та дослідження, суд вважає також ту обставину, що чинником формування висновку щодо порушення позивачем чинного законодавства, став сумнів контролюючого органу у правомірності податкової діяльності його контрагента ( ТОВ "ТОТАЛ АВТОМЕЙШН"), оскільки таку правову позицію Податкового органу суд оцінює критично.

          Так, у контексті спірних правовідносин належить відмітити рішення Європейського Суду з прав людини у справах «Інтерсплав» проти України (2007 рік, заява №803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03), у яких, перевіряючи відповідність позбавлення права на податковий кредит/бюджетне відшкодування вимогам статті 1 Протоколу №1, Європейський суд з прав людини застосовував принцип пропорційності. Цей принцип є складовою частиною принципу верховенства права і вимагає додержання "справедливого балансу" між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізацію яких здійснюється втручання держави.

          Провівши відповідну оцінку, Європейський Суд з прав людини визнав, що «справедливий баланс» не додержується, коли платника податку на додану вартість позбавляють права на податковий кредит/бюджетне відшкодування за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, чи доказів того, що йому було відомо/повинно було відомо про таку діяльність його постачальників.

          Крім того, суд зазначає, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податків, право на формування витрат та податкового кредиту не можуть ставитьсь у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Законодавством України не передбачено відповідальність юридичної особи за зобов`язаннями іншої юридичної особи.

          Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у своїх рішеннях від 17.01.2018 року у справі № 2а-9880/12/1370 (К/9901/605/18), від 16.01.2018 року № 820/4648/13-а (К/9901/873/18) від 17.04.2018 року справа № 808/1543/17.          

          У ході судового розгляду справи судом встановлено, а представником відповідача не надано заперечень з приводу того, що на час укладання та виконання правочину контрагент позивача був зареєстрованою юридичною особою та був платником податку на додану вартість. Крім того, в акті перевірки немає жодних посилань на те, що установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ "ТОТАЛ АВТОМЕЙШН" були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду на момент укладання чи виконання договору.

Окрім того, суд зазначає, що значущим при встановлені фактичності господарських операцій, є наявність зміни майнового стану суб`єкта господарської діяльності.

У цьому контексті суд зазначає, що з картки рахунку позивача за №631 "Розрахунки з вiтчизняними постачальниками", убачається здійснення операцій з ТОВ "ТОТАЛ АВТОМЕЙШН", які призводили до руху коштів та зміни дебіторської та кредиторської заборгованості позивача (т.2 а.с. 112-117).

Отже, беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку про безспірність, фактичність та дійсність господарських операцій між позивачем та ТОВ "ТОТАЛ АВТОМЕЙШН", оформлених достатньою, достовірною та належною доказовою базою, наявною в матеріалах справи (договорами, розрахунками, платіжними дорученнями, товарно-транспортними накладними тощо).

          Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

          Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

          За таких обставин та з урахування вищенаведеного, висновки Податкового органу про заниження позивачем податку на додану вартість є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а відтак, податкове повідомлення-рішення від 21.05.2018 №0015181412, є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

          При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 2509,95 грн, що підтверджується наявними в матеріалах платіжним дорученням від 22.06.2018 №4952 (а.с. 2).

          Отже, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС України в Київській області.

          Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 21.05.2018 №0015181412.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пухівський вентиляційний завод" (код ЄДРПОУ 35124850) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260) судовий збір у сумі 2509 (дві тисячі п`ятсот дев`ять) грн 95 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя                                                                                 Лисенко В.І.