Рішення

від 13.09.2018 по справі 2040/5474/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

13 вересня 2018 р. № 2040/5474/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Дирявої К.І.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "ЛІЛІЯ" до ОСОБА_3 управління ДФС у Харківській області, радника податкової та митної справи ІІІ рангу головного державного ревізора-інспектора Державної фіскальної служби у Харківській області ОСОБА_4, радника податкової та митної справи ІІІ рангу головного державного ревізора-інспектора Державної фіскальної служби у Харківській області ОСОБА_5 про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В :

Приватне сільськогосподарське підприємство "ЛІЛІЯ" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії радника податкової та митної справи ІІІ рангу головного державного ревізор-інспектора державної фіскальної служби у Харківській області - ОСОБА_4, радника податкової та митної справи III рангу головного державного ревізор-інспектора державної фіскальної служби у Харківській області - ОСОБА_5 при здійсненні наміру провести фактичну перевірку Приватного сільськогосподарського підприємства «Лілія» ;

- визнати протиправним та скасувати наказ ОСОБА_3 управління Державної фіскальної служби України у Харківській області №4782 від 05 липня 2018 року «Про проведення фактичної перевірки» ПСП «Лілія» .

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що спірний наказ відповідача №4782 від 05 липня 2018 року «Про проведення фактичної перевірки» ПСП «Лілія» винесено з порушенням норм діючого законодавства та процедури проведення перевірки. Також позивачем вказано, що посадовими особами ОСОБА_3 управління ДФС у Харківській області вчинено протиправні дії при здійсненні наміру провести фактичну перевірку Приватного сільськогосподарського підприємства «Лілія» , оскільки представнику підприємства позивача не було надано копію наказу, що слугувало підставою для недопуску посадових осіб до проведення такої перевірки. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду задля захисту своїх порушених прав.

Ухвалою суду від 13.07.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом, а також призначено розгляд адміністративної справи за правилами загального позовного провадження.

Представником відповідача ОСОБА_3 управління ДФС у Харківській області та відповідачами радником податкової та митної справи ІІІ рангу головного державного ревізора-інспектора Державної фіскальної служби у Харківській області ОСОБА_4 та радником податкової та митної справи ІІІ рангу головного державного ревізора-інспектора Державної фіскальної служби у Харківській області ОСОБА_5 у наданому до суду відзиві на позов вказано на наявність заперечень проти позову. Отже, зазначено, що за результатами аналізу інформації, яка перебуває у розпорядженні ГУ ДФС у Харківській області, було встановлено, що ПСП ЛІЛІЯ за основними видами діяльності здійснює вирощування зернових культур, бобових культур і насіння олійних культур та відповідно до податкової звітності площа земельних ділянок, які перебувають у користування у платника, складає 501,7811 га. Однак з наданої позивачем звітності про суми нарахованого єдиного внеску за травень 2018 р. вбачається, що ПСП ЛІЛІЯ використовує працю усього семи найманих працівників, що ставить під сумнів можливість здійснення господарської діяльності із залученням незначної кількості найманих. Вказані обставини послугували підставою для видання оскаржуваного у даній справі наказу задля об'єктивної, всебічної і вчасної перевірки інформації щодо використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин, підтвердження або спростування факту використання праці неоформлених найманих осіб. Таким чином, на думку відповідачів, спірний наказ відповідає вимогам законодавства та є таким, що прийнятий в установленому порядку. Також вказано, що перевіряючими було пред'явлено представнику позивача копію спірного наказу, натомість обов'язку щодо вручення позивачу копію наказу у перевіряючих згідно з законодавством немає. Таким чином позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

Протокольною ухвалою суду, проголошеною у судовому засіданні без видалення до нарадчої кімнати, яке відбулося від 29.08.2018 року, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 управління ДФС у Харківській області в судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував з підстав, викладених у письмовому відзиві на позов.

Відповідачі радник податкової та митної справи ІІІ рангу головного державного ревізора-інспектора Державної фіскальної служби у Харківській області ОСОБА_4 та радник податкової та митної справи ІІІ рангу головного державного ревізора-інспектора Державної фіскальної служби у Харківській області ОСОБА_5 в судове засідання не прибули, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином про підстави не прибуття суду не повідомили.

Суд зазначає, що відповідно до положень ч.3 ст.205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, встановив наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що Приватне сільськогосподарське підприємство "ЛІЛІЯ" зареєстровано у встановленому законодавством порядку як суб'єкт господарювання.

ОСОБА_3 управлінням ДФС у Харківській області 05.07.2018 року на підставі п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, п.п. 80.2.7 п.80.2 ст.80, п.82.3 ст.82 Податкового кодексу України, у зв'язку з наявністю інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати ПСП Лілія (податковий номер 37469196) доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, видано наказ №4781, відповідно до якого наказано провести фактичну перевірку ПСП Лілія (податковий номер 37469196) з питань дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) за адресою: вул. Шкільна буд. 9, с. Дмитрівка, Коломацький район, Харківська область за період з 01.01.2018 по теперішній час. Також вказано, що фактична перевірка має бути проведена з 06.07.2018 тривалістю 10 діб (а.с.29).

На виконання вказаного наказу відповідача було видано направлення на перевірку від 06.07.2017 року №№1625 та 1624.

Судовим розглядом справи встановлено, що 06.07.2018 року радником податкової та митної справи ІІІ рангу головним державним ревізор-інспектором державної фіскальної служби у Харківській області ОСОБА_4 та радником податкової та митної справи ІІІ рангу головним державним ревізор-інспектором державної фіскальної служби Харківській області ОСОБА_5 на підставі наказу ОСОБА_3 управління ДФС у Харківській області від 05.07.2018 року №4781 та направлень на проведення перевірки від 06.07.2017 №№1625 та 1624 здійснено виїзд за адресою вул. Шкільна, буд.9, с. Дмитрівка, Коломацького району Харківської області з метою проведення фактичної перевірки підприємства позивача.

З наданих представниками сторін пояснень встановлено, що представнику за дорученням (довіреністю) ПСП ЛІЛІЯ пред'явлено для ознайомлення копію наказу ОСОБА_3 управління ДФС у Харківській області, однак представником позивача не було допущено посадових осіб до проведення перевірки, про що складено акт недопуску посадових осіб ГУ ДФС у Харківській області до проведення фактичної перевірки ПСП ЛІЛІЯ (податковий номер 37469196) від 06.07.2018 року №5143/20-40-13-14/37469196, в якому зафіксовано, що представником підприємства було відмовлено у наданні бухгалтерських документів та у допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки.

При цьому, пояснення щодо недопуску до перевірки надано в письмовому вигляді та зазначено, що перевіряючими було пред'явлено для ознайомлення наказ № 4781 від 05.07.2018 року, однак копію наказу представнику не було вручено. Також представником позивача вказано, що при ознайомленні із пред'явленим наказом встановлено, що пред'явлені документі оформлені з порушенням вимог п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, оскільки наказ є безпідставним та протиправним, з огляду на те, що з його змісту неможливо встановити фактичну підставу проведення перевірки, відсутнє зазначення фактів порушень позивача та конкретного складу правопорушення або ж обставин, які б свідчили про порушення податкового, валютного чи іншого законодавства. З огляду на зазначене, на думку позивача, у контролюючого органу були відсутні підстави для проведення відповідної перевірки.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення, на відповідність вимогам ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

При цьому, положеннями пп. 75.1.3 п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до п.80.1 ст.80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Зі змісту наказу вбачається, що в якості підстави для призначення перевірки підприємства позивача вказано п.п.80.2.7 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що положеннями п.п.80.2.7 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України визначено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Враховуючи наведені вище норми законодавства, суд зазначає, що в даному випадку передумовою для проведення фактичної перевірки суб'єкта господарювання на підставі п.п.80.2.7 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України є наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Також суд зазначає, що мета проведення такої фактичної перевірки направлена на встановлення обставин дотримання роботодавцем законодавства стосовно укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тими, яким установлено випробування, належне оформлення трудових відносин, а також встановлення питання стосовно належного ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомостей про оплату праці працівника.

Для з'ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, що здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, котрі посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо).

Проте суд зазначає, що з наявної в матеріалах справи копії наказу від 05.07.2018 року №4782 вбачається, що останній не містить в собі жодної інформації стосовно того, яка саме інформація була отримана контролюючим органом щодо порушень з боку позивача, коли та ким така інформація була надана, а також не вказано жодних доказів отримання такої інформації.

При цьому, з наданих представником відповідача пояснень та відзиву на позов встановлено, що підставою для видання спірного у даній справі наказу слугувало складення заступником начальника управління - начальника відділу контролю перевірочної роботи фізичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Харківській області на ім'я заступника начальника ГУ ДФС у Харківській області доповідної записки від 25.06.2018 року №1072/20-40-13-14-07, зі змісту якої вбачається, що основний вид діяльності підприємства позивача це 01.11 - Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Згідно податкових декларацій платника єдиного податку четвертої групи за 2018 рік площа земельних ділянок, які перебувають у користуванні у платника складає 501,7811 га, а відповідно до наданої звітності про суми нарахованого єдиного внеску за травень 2018 року ПСП "Лілія" (п.н. 37469196) використовує працю усього 7 найманих робітників, середня заробітна плата за травень 2018 складає 6100,00 грн. При цьому вказано, що на одного найманого працівника (без врахування керівника та головного бухгалтера) згідно розрахунку припадає для обробітку 100 га земельної ділянки, при розрахунковому навантаженні не більше 50 га на 1 найманого працівника. У зв'язку з вказаним у доповідній записці було викладено пропозицію розглянути питання щодо призначення фактичної перевірки ПСП "Лілія" (п.н. 37469196) з метою підтвердження або спростування факту використання праці неоформлених найманих осіб, виплати заробітної плати в конвертах .

Однак, суд зазначає, що вказана доповідна записка також не містить в собі жодної інформації стосовно порушень з боку позивача або ж отримання контролюючим органом інформації про порушення позивачем законодавства.

Крім того, до суду не надано доказів того, що саме ця доповідна записка була підставою для видання оскаржуваного позивачем наказу.

Вказані обставини дають підстави вважати, що відповідачем під час розгляду справи не надано до суду доказів наявності підстав для проведення перевірки позивача, що визначені статтею 80 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що відповідно до п. 80.5 ст.80 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу, яка визначає умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.

Як передбачено п. 81.1 ст.81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Отже, суд зазначає, що відповідно до вищевказаної норми законодавства Податковим кодексом України передбачено вимоги до змісту наказу про призначення перевірки, однією з яких є підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що в даному випадку відповідачем в якості підстави для видання оскаржуваного наказу вказано на доповідну записку від 25.06.2018 року №1072/20-40-13-14-07, однак зміст наказу на останню не посилається, а також відповідачем під час розгляду справи не надано належних доказів наявності підстав для призначення фактичної перевірки позивача, то слід дійти висновку, що наказ ОСОБА_3 управління ДФС у Харківській області прийнято з порушенням вимог Податкового кодексу України, у зв'язку з чим він підлягає скасуванню.

Стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправними дій радника податкової та митної справи ІІІ рангу головного державного ревізор-інспектора державної фіскальної служби у Харківській області - ОСОБА_4, радника податкової та митної справи III рангу головного державного ревізор-інспектора державної фіскальної служби у Харківській області - ОСОБА_5 при здійсненні наміру провести фактичну перевірку Приватного сільськогосподарського підприємства «Лілія» суд зазначає наступне.

Судовим розглядом справи встановлено, що позивач, звертаючись до суду з даною позовною вимогою, посилається на обставини не надання посадовими особами відповідача представнику позивача копії наказу на проведення перевірки. Також представником позивача вказано, що перевіряючими наголошено, що копію наказу буде надано тільки після проставлення підпису в направленнях на проведення перевірки.

Суд зазначає, що порядок проведення фактичної перевірки визначено положеннями ст. 80 Податкового кодексу України, відповідно до якої фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з визначених законодавством підстав.

При цьому, положеннями ч.1 вказаної статті визначено, що така перевірка здійснюється без попередження платника податків.

Отже, з аналізу вищевказаним норм слід дійти висновку, що оскільки платник податків попередньо не попереджається про проведення фактичної перевірки, то копія наказу про її проведення має бути вручена уповноваженому представнику такого платника податків посадовими особами контролюючого органу під час виходу для проведення такої фактичної перевірки.

В даному випадку, судовим розглядом справи встановлено, що представнику позивача копію наказу вручено не було, що підтверджується актом не допуску посадових осіб ГУ ДФС у Харківській області до проведення фактичної перевірки ПСП ЛІЛІЯ (податковий номер 37469196) від 06.07.2018 року №5143/20-40-13-14/37469196, а також не оспорюється відповідачами по справі.

Вказані обставини свідчать про порушення права платника податків ПСП ЛІЛІЯ та не дотримання порядку проведення такої фактичної перевірки.

Суд зазначає, що доводи відповідачів по справі стосовно відсутності обов'язку вручення платнику податків копії наказу про проведення перевірки, а тільки передбаченість пред'явлення такого наказу, не можуть вважатися судом належними, оскільки ґрунтуються на помилкових судженнях та доводах.

Так, представником відповідача ОСОБА_3 управління ДФС у Харківській області із посиланням на положення п. 81.1 ст.81 Податкового кодексу України вказано, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, зокрема, копії наказу про проведення перевірки. Отже, перевіряючими було пред'явлено копію наказу представнику позивача, а відтак останні мали право приступити до проведення перевірки.

Проте, суд зазначає, що в даному випадку ст. 81 Податкового кодексу України стосується умов та порядку допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення різних видів перевірок, а отже, спеціальною нормою в даному випадку є ст. 80 Податкового кодексу України, положення якої не було дотримано відповідачами.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача в цій частині та визнання протиправними дії радника податкової та митної справи ІІІ рангу головного державного ревізор-інспектора державної фіскальної служби у Харківській області - ОСОБА_4, радника податкової та митної справи III рангу головного державного ревізор-інспектора державної фіскальної служби у Харківській області - ОСОБА_5 щодо не вручення представнику Приватного сільськогосподарського підприємства "ЛІЛІЯ" копії наказу ОСОБА_3 управління Державної фіскальної служби України у Харківській області №4782 від 05 липня 2018 року «Про проведення фактичної перевірки» ПСП «Лілія» .

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Приватного сільськогосподарського підприємства "ЛІЛІЯ".

Розподіл судових витрат здійснюється в порядку ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного сільськогосподарського підприємства "ЛІЛІЯ" до ОСОБА_3 управління ДФС у Харківській області, радника податкової та митної справи ІІІ рангу головного державного ревізора-інспектора Державної фіскальної служби у Харківській області ОСОБА_4, радника податкової та митної справи ІІІ рангу головного державного ревізора-інспектора Державної фіскальної служби у Харківській області ОСОБА_5 про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити.

Визнати протиправними дії радника податкової та митної справи ІІІ рангу головного державного ревізор-інспектора державної фіскальної служби у Харківській області - ОСОБА_4, радника податкової та митної справи III рангу головного державного ревізор-інспектора державної фіскальної служби у Харківській області - ОСОБА_5 щодо не вручення представнику Приватного сільськогосподарського підприємства "ЛІЛІЯ" копії наказу ОСОБА_3 управління Державної фіскальної служби України у Харківській області №4782 від 05 липня 2018 року «Про проведення фактичної перевірки» ПСП «Лілія» .

Визнати протиправним та скасувати наказ ОСОБА_3 управління Державної фіскальної служби України у Харківській області №4782 від 05 липня 2018 року «Про проведення фактичної перевірки» ПСП «Лілія» .

Стягнути на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "ЛІЛІЯ" (63120, Харківська обл., Коломацький р-он, с. Дмитрівка, вул. Шкільна, буд. 9, код ЄДРПОУ - 37469196) сплачену суму судового збору в розмірі 3524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_3 управління Державної фіскальної служби у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 46, код ЄДРПОУ - 39599198).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 24 вересня 2018 року.

Суддя Мельников Р.В.