Рішення

від 14.09.2018 по справі 826/3112/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 вересня 2018 року № 826/3112/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі у складі головуючого судді Аблова Є.В., суддів: Літвінової А.В., Мазур А.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Міністерства екології та природних ресурсів України до Державної регуляторної служби України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - товариства з обмеженою відповідальністю СП-Еконіка , про визнання протиправним та скасування розпорядження №10 від 27.01.2017,-

ВСТАНОВИВ:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Міністерство екології та природних ресурсів України (далі - позивач) до Державної регуляторної служби України (далі - відповідач), у якому просить суд визнати протиправним та скасувати розпорядження Державної регуляторної служби України від 27.01.2017 №10 про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування, видане за результатом скарги ТОВ СП-Еконіка від 18.11.2016.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 березня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи на 15.03.2017.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 березня 2017 року, занесеною до журналу судового засідання від 22.03.2017, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, товариство з обмеженою відповідальністю СП-Еконіка .

В обґрунтування заявленого позову зазначено, що спірне розпорядження видано відповідачем з порушенням положень Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності , Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 №466, та Положення про Державну регуляторну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2014 №724, оскільки наказ Мінприроди від 26.10.2016 №393 про анулювання ліцензії ТОВ СП-Еконіка був складений за результатами встановлення численних порушень ліцензійних умов товариством, а відповідачем було порушено строки розгляду апеляції та не зазначено у резолютивній частині розпорядження про задоволення або про відхилення апеляції ТОВ СП-Еконіка .

Відповідач надав заперечення на адміністративний позов, в якому просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі з тих підстав, що діяв у межах повноважень і в порядку, встановлених законодавством, а позивачем при прийнятті наказу про анулювання ліцензії ТОВ СП-Еконіка були допущені порушення п. 7 ч. 2, ч.ч. 3, 6 ст. 16, ч.ч. 11, 14 ст. 19 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності . Крім того, відповідач вважає, що не порушував права позивача, оскільки має місце реалізація державними органами дискреційних повноважень.

Третя особа у письмових поясненнях зазначає про необгрунтваність та безпідставність позовних вимог, просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, оскільки рішення експертно-апеляційної ради відповідача є чинним, акт перевірки позивача не може бути підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії згідно з приписами ч. 2 ст. 16 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності , а відсутність встановлених Кабінетом Міністрів України ліцензійних умов унеможливило отримання третьою особою ліцензії для об'єкта, що перевірявся. При цьому відповідач при прийнятті спірного розпорядження діяв з дотриманням вимог чинного законодавства.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представники відповідача та третьої особи у судовому засіданні проти позову заперечували, просили суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України (у редакції, чинній на дату постановлення ухвали) суд ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, які набрали чинності 15 грудня 2017 року.

Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Приписами пункту 10 частини 1 Перехідних положень КАС України встановлено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу .

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

На підставі наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 20.09.2016 №345 Про затвердження плану-графіку планових перевірок додержання ліцензіатами ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами на ІV квартал 2016 року , посвідчення (направлення) від 07.10.2016 №10/16 посадовими особами позивача проведено перевірку додержання ТОВ СП-Еконіка Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами.

21.10.2016 комісією складено акт перевірки №10/16, в якому зазначено про порушення ТОВ СП-Еконіка (заявлене місце провадження господарської діяльності 84600, Донецька обл., м. Горлівка, вул. 60 років СРСР, 12) пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 №446 Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами у зв'язку з ненаданням відомостей щодо приведення діяльності підприємства у відповідність до вимог нових Ліцензійних умов. Також зазначено про неподання ТОВ СП-Еконіка заяви про намір розширити свою господарську діяльність з поводження з небезпечними відходами, однак на території промислового майданчику за адресою: 08298 Київська обл., м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, буд. 7, виявлено установку для демеркуризації люмінесцентних ламп, яка не була заявлена у відомості про наявність матеріально-технічної бази, та велику кількість люмінесцентних ламп, що зберігалися з порушенням вимог екологічної безпеки. За таких обставин, зроблено висновок про провадження ТОВ СП-Еконіка виду господарської діяльності - поводження з небезпечними відходами, що підлягає ліцензуванню, без ліцензії. Зважаючи на зазначене, комісією виявлені порушення вимог частин 9 та 10 Ліцензійних умов, а саме провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами виключно в межах місць провадження господарської діяльності згідно з отриманою ліцензією та виключно з використанням засобів їх провадження, що зазначені у відомостях про них, які подані органу ліцензування. Також вказано, що даний акт є актом про виявлення недостовірності даних у документах, що подавались суб'єктом господарювання для отримання ліцензії.

Також позивачем складено акт від 21.10.2016 №10/16-1 про виявлення недостовірності даних у документах, що подавались ТОВ СП-Еконіка для отримання ліцензії на право провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами, де зазначені ті ж самі порушення, що встановлені за результатами проведення перевірки у акті перевірки від 21.10.2016 №10/16, даний акт є підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії.

26.10.2016 Міністерством екології та природних ресурсів України прийнято наказ №393, яким на підставі частини 2 пункту 7 статті 16 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності анульовано ліцензію на право провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами ТОВ СП-Еконіка .

За результатом розгляду апеляції ТОВ СП-Еконіка від 18.11.2016 щодо наказу Мінприроди від 26.10.2016 №393 в частині анулювання ліцензії ТОВ СП-Еконіка , на підставі рішення Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування при Державній регуляторній службі України від 26.01.2017 №4.2 (витяг з протоколу №01-17) встановлено порушення органом ліцензування вимог Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності", а саме:

- абзацу 3 частини 14 статті 19: нескладання органом ліцензування акта про виявлення недостовірності даних у документах, поданих суб'єктом господарювання разом із заявою про отримання ліцензії, як окремого документа;

- пункту 7 частини 2, частини 3 статті 16: органом ліцензування неправомірно та необґрунтовано застосовано підставу для анулювання ліцензії, оскільки в акті перевірки не зазначено детальних фактів, їх обґрунтування, з посланням на порушення вимог законодавства щодо виявлення недостовірних даних у документах, поданих суб'єктом господарювання разом із заявою про отримання ліцензії, на момент подання суб'єктом господарювання заяви про отримання ліцензії (не є виявленням недостовірних даних у документах, поданих суб'єктом господарювання разом із заявою про отримання ліцензії, зазначення у акті перевірки про неподання відомостей щодо приведення діяльності підприємства у відповідність до вимог Ліцензійних умов провадження провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 №446, та зазначення порушення вимог вказаних Ліцензійних умов);

- частини 6 статті 16: щодо оформлення рішення про анулювання ліцензії: в наказі Мінприроди від 26.10.2016 №393 не вказано реквізити рішення про видачу ліцензії, вид господарської діяльності, на провадження якого анулюється ліцензія, підстави анулювання ліцензії (зазначено лише пункт 7 частини 2 статті 16, але не вказано підставу - акт про виявлення недостовірності даних у документах, поданих суб'єктом господарювання разом із заявою про отримання ліцензії з реквізитами);

- частини 11 статті 19: здійснення перевірки ліцензіата не за місцезнаходженням ліцензіата або за місцем провадження ліцензіатом господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, які вказувалися в ліцензії;

а також вимог абзаців 2 та 6 частини 2 статті 8 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" в частині обов'язку органу контролю повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом та ознайомлення керівника суб'єкта господарювання з результатами державного нагляду (контролю) в строки, передбачені законом).

Рішенням Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування при Державній регуляторній службі України від 26.01.2017 №4.2 (протокол №01-17) вирішено зобов'язати Міністерство екології та природних ресурсів України усунути порушення вимог Законів України Про ліцензування видів господарської діяльності та Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , скасувавши наказ від 26.10.2016 №393 в частині анулювання ліцензії ТОВ СП-Еконіка серії АЕ №460739 з 17.04.2015 по 17.04.2020 на операції у сфері поводження з небезпечними відходами.

У зв'язку з прийняттям Експертно-апеляційною радою з питань ліцензування рішення від 26.01.2017 №4.2, Державна регуляторна служба України прийняла розпорядження від 27.01.2017 №10 "Про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування", яким зобов'язала позивача усунути порушення вимог Законів України Про ліцензування видів господарської діяльності та Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , скасувавши наказ від 26.10.2016 №393 в частині анулювання ліцензії ТОВ СП-Еконіка серії АЕ №460739 з 17.04.2015 по 17.04.2020 на операції у сфері поводження з небезпечними відходами.

Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов наступних висновків.

Відповідно до положень статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну регуляторну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.12. 2014 №724 (далі - Положення), Державна регуляторна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності.

Державна регуляторна служба України є спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності.

У пункті 3 Положення визначено, що на Державну регуляторну службу України покладається ряд основних завдань, одним з яких є реалізація державної регуляторної політики, політики з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності.

Згідно зі статтею 4 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" спеціально уповноважений орган з питань ліцензування, зокрема, здійснює нагляд за додержанням органами державної влади, державними колегіальними органами законодавства у сфері ліцензування; утворює Експертно-апеляційну раду з питань ліцензування та забезпечує її діяльність.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 3 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" державна політика у сфері ліцензування ґрунтується, зокрема, на принципі дотримання законності шляхом того, що зокрема, повноваження спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування, Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування та порядок набрання чинності рішеннями органу ліцензування поширюються на сферу ліцензування всіх видів господарської діяльності, визначаються виключно цим Законом і не можуть бути обмежені іншими законами.

Положеннями частини 1 статті 5 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" встановлено, що Експертно-апеляційна рада з питань ліцензування є постійно діючим колегіальним органом при спеціально уповноваженому органі з питань ліцензування та діє за регламентом, що затверджується спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування.

Регламент Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування затверджений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Державної регуляторної служби України від 14.07.2015 №783/40.

Згідно з частиною 5 статті 5 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" склад Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування формується за пропозиціями громадських організацій, суб'єктів господарювання та їх об'єднань, посадових осіб органів ліцензування та наукових установ і затверджується спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 4 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" спеціально уповноважений орган з питань ліцензування, зокрема, видає розпорядження про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування та відхилення або задоволення апеляцій чи скарг з урахуванням рішення Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування.

У абзаці 2 частини 11 статті 5 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" встановлено, що рішення Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування щодо розгляду апеляцій або інших скарг здобувачів ліцензії чи ліцензіатом, проектів нормативно-правових актів та/або пропозицій про запровадження чи скасування ліцензування виду господарської діяльності є обов'язковими для розгляду спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування у триденний строк з дня ухвалення відповідного рішення Експертно-апеляційною радою з питань ліцензування і є підставою для видання спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування розпорядження про задоволення апеляції або про відхилення апеляції, про розгляд скарг, про погодження чи відхилення проектів нормативно-правових актів та/або усунення порушень законодавства у сфері ліцензування.

З урахуванням викладеного, Державна регуляторна служба України, як спеціально уповноважений орган з питань ліцензування, зобов'язана розглянути рішення Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування щодо розгляду апеляцій або інших скарг здобувачів ліцензії чи ліцензіатом та прийняти відповідне рішення, зокрема у вигляді розпорядження про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування.

Отже, суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що в оскаржуваному розпорядженні не мітиться висновку про задоволення чи відхилення апеляції, оскільки оскаржуване розпорядження відповідає вимогам частини 1 статті 4, частини 11 статті 5 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності".

Суд також не приймає як необґрунтовані доводи позивача про прийняття оскаржуваного розпорядження з порушенням встановленого законодавством строку розгляду апеляцій, оскільки позивачем не було надано доказів направлення відповідачу документів стосовно оскаржуваного рішення.

Так, відповідно до частини 6 статті 5 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" формою роботи Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування є засідання, що проводяться за потреби, але не рідше одного разу на місяць, та є правомочними за присутності не менше, ніж половини членів Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування.

Згідно з частинами 8, 9 статті 5 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" апеляції розглядаються на засіданні Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування у строк, що не перевищує десяти календарних днів з дня одержання від органу ліцензування запитуваних документів стосовно оскаржуваного рішення.

Ліцензія, стосовно якої орган ліцензування прийняв рішення про анулювання і щодо якої Експертно-апеляційною радою з питань ліцензування розглядається апеляція на рішення органу ліцензування, є чинною до дня прийняття відповідного рішення спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування.

Орган ліцензування зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дня одержання запиту подати спеціально уповноваженому органу з питань ліцензування завірені ним запитувані копії (фотокопії) документів, що стосуються оскаржуваного рішення.

У разі неподання органом ліцензування запитуваних документів у встановлений строк Експертно-апеляційна рада з питань ліцензування розглядає апеляцію по суті або може відкласти розгляд цієї апеляції з обґрунтуванням причин відкладення розгляду такої справи.

Позивач стверджує, що направив документи стосовно оскаржуваного рішення відповідачу електронною поштою 05.12.2016, однак відповідач зазначає про неотримання таких документів від позивача, а крім того відповідно до частини 9 статті 5 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" подання завірених копій означає подання їх у паперовій формі.

Отже, за відсутності будь-яких доказів подання позивачем завірених ним копій (фотокопій) документів, що стосуються оскаржуваного рішення, є недоведеним факт порушення строків розгляду апеляції ТОВ СП-Еконіка , встановлених частиною 8 статті 5 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності".

Щодо виявлених Експертно-апеляційною радою з питань ліцензування порушень суд зазначає про наступне.

Наказом Мінприроди від 26.10.2016 №393 "Про видачу, переоформлення, відмову у видачі та анулювання ліцензій" анульовано ліцензію на право провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами ТОВ СП-Еконіка , на підставі пункту 7 частини 2 статті 16 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності".

Відповідно до пункту 7 частини 2 статті статті 16 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії є акт про виявлення недостовірності даних у документах, поданих суб'єктом господарювання разом із заявою про отримання ліцензії.

Виявленням недостовірності даних у підтвердних документах, поданих суб'єктом господарювання до органу ліцензування, є встановлення на момент подання документів здобувачем ліцензії чи ліцензіатом наявності розбіжності між даними, наведеними у них, та фактичним станом цього суб'єкта господарювання. Не вважаються недостовірними дані, підстава наведення яких суб'єктом господарювання не могла бути для нього завідомо неналежною (пункт 2 частини 3 статті 13 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності").

Разом з тим, в акті перевірки від 21.10.2016 №10/16 та акті від 21.10.2016 №10/16-1 про виявлення недостовірності даних у документах, що подавались ТОВ СП-Еконіка для отримання ліцензії, встановлені такі порушення, як ненадання відомостей щодо приведення діяльності підприємства у відповідність до вимог нових Ліцензійних умов, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 №446, неподання заяви про намір розширити свою господарську діяльність з поводження з небезпечними відходами, а також виявлення установки для демеркуризації люмінесцентних ламп, яка не була заявлена у відомості про наявність матеріально-технічної бази, та великої кількості люмінесцентних ламп, що зберігалися з порушенням вимог екологічної безпеки, що становить порушення частин 9, 10 пункту 11 Ліцензійних умов.

Згідно з частинами 9, 10 пункту 11 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 №446, ліцензіат здійснює операції у сфері поводження з небезпечними відходами за умови:

- дотримання провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами виключно в межах місць провадження господарської діяльності згідно з отриманою ліцензією відповідно до вимог цих Ліцензійних умов;

- провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами виключно з використанням засобів їх провадження, що зазначені у відомостях про них, які подані органу ліцензування згідно з вимогами цих Ліцензійних умов.

Однак позивачем не зазначено в акті перевірки від 21.10.2016 №10/16 та акті від 21.10.2016 №10/16-1, які з встановлених в актах порушень є підставою для висновку про недостовірність даних у документах, поданих суб'єктом господарювання разом із заявою про отримання ліцензії. Зокрема, виявлення установки для демеркуризації люмінесцентних ламп, яка не була заявлена у відомості про наявність матеріально-технічної бази, означає порушення ТОВ СП-Еконіка частини 10 пункту 11 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами, за умови встановлення факту провадження такої господарської діяльності.

Разом з тим, зазначені порушення не свідчать про те, що ТОВ СП-Еконіка вказало недостовірні дані у документах, поданих разом із заявою про отримання ліцензії, оскільки недостовірність цих даних має бути наявна на момент подання документів як розбіжність між даними, наведеними у них, та фактичним станом цього суб'єкта господарювання. Однак позивачем не доведено, що така розбіжність мала місце саме на момент подання документів із заявою про отримання ліцензії.

При цьому інші порушення, встановлені в актах позивача, також не свідчать про виявлення недостовірності даних у документах, що подавались ТОВ СП-Еконіка для отримання ліцензії.

Також за наявності у ТОВ СП-Еконіка чинної ліцензії серії АЕ №460739 з 17.04.2015 по 17.04.2020 на операції у сфері поводження з небезпечними відходами вбачаються невірними висновки позивача, викладені у актах, про провадження ТОВ СП-Еконіка господарської діяльності - поводження з небезпечними відходами, що підлягає ліцензуванню, без ліцензії.

Зважаючи на викладене, акт позивача від 21.10.2016 №10/16-1 про виявлення недостовірності даних у документах, що подавались ТОВ СП-Еконіка для отримання ліцензії на право провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами, не містить обставин, які б свідчили про виявлення недостовірності даних у зазначених документах, і не може бути підставою для прийняття позивачем рішення про анулювання ліцензії.

Згідно з частинами 15, 16 статті 19 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов видається органом ліцензування не пізніше трьох робочих днів з останнього дня проведення перевірки у разі виявлення за результатами її проведення порушень ліцензіатом вимог ліцензійних умов. У разі складення за результатом проведення перевірки акта, що є підставою для анулювання ліцензії, розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов не видається.

Ліцензіат, який одержав розпорядження про усунення порушень вимог ліцензійних умов, зобов'язаний в установлений у розпорядженні строк подати до органу ліцензування інформацію про усунення зазначених у такому акті порушень.

За встановлених обставин, підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії відповідно до пунктів 5, 6 частини 2 статті 16 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" може бути акт про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов, встановлених для виду господарської діяльності, або акт про повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов.

З урахуванням зазначеного, позивачем не доведено належними доказами правомірність анулювання ліцензії на право провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами ТОВ СП-Еконіка на підставі пункту 7 частини 2 статті 16 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" та прийняття наказу Міністерством екології та природних ресурсів України від 26.10.2016 №393 "Про видачу, переоформлення, відмову у видачі та анулювання ліцензій".

Інші порушення позивача, виявлені Експертно-апеляційною радою з питань ліцензування порушень, не мають суттєвого значення, оскільки наслідком анулювання ліцензії ТОВ СП-Еконіка стало безпідставне застосування позивачем пункту 7 частини 2 статті 16 Закону України Законом України "Про ліцензування видів господарської діяльності". Наявність акта від 21.10.2016 №10/16-1 про виявлення недостовірності даних у документах, що подавались ТОВ СП-Еконіка для отримання ліцензії, складеного як окремий документ, відповідачем у наданих до матеріалів справи запереченнях не оспорюється.

Враховуючи викладене, розпорядження Державної регуляторної служби України від 27.01.2017 №10 "Про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування" прийняте на підставі, в межах та у спосіб, визначений Законом України "Про ліцензування видів господарської діяльності".

Крім того, суд звертає увагу, що оскаржуване розпорядження не порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, оскільки лише зобов'язує позивача як орган ліцензування усунути порушення вимог законодавства у сфері ліцензування.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами і третьою особою докази, а також доводи сторін, третьої особи стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправним та скасування розпорядження Державної регуляторної служби України від 27.01.2017 №10 про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування, видане за результатом скарги ТОВ СП-Еконіка від 18.11.2016.

Відповідно до положень статті 139 КАС України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись положеннями статей 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Міністерства екології та природних ресурсів України (ідентифікаційний код 37552996, адреса: 03035, м.Київ, вул.Митрополита Василя Липківського, 35) до Державної регуляторної служби України (ідентифікаційний код 39582357, адреса: 01011, м. Київ, вул. Арсенальна, 9/11) про визнання протиправним та скасування розпорядження Державної регуляторної служби України від 27.01.2017 №10 про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування, видане за результатом скарги ТОВ СП-Еконіка від 18.11.2016 відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору покласти на позивача.

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Головуючий суддя Є.В. Аблов

Судді А.В. Літвінова

А.С. Мазур