Рішення

від 24.09.2018 по справі 826/7658/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 вересня 2018 року № 826/7658/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю БК Голдстрім ЛТД доГоловного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0016211404 від 10.04.2017, Взяв до уваги таке:

Товариство з обмеженою відповідальністю БК Голдстрім ЛТД звернулось з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0016211404 від 10.04.2017.

Позивач вказує, що у відповідача були відсутні правові підстави для винесення наказу про проведення документальної позапланової перевірки на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Висновки податкового органу про порушення позивачем положень Податкового кодексу України гуртуються на припущеннях про неможливість контрагентів позивача надавати послуги у зв'язку з відсутністю у них достатніх для цього трудових ресурсів, не відповідають нормам чинного законодавства, а оскаржуване рішення прийняте без урахування дійсного стану фінансово-господарської діяльності та обліку підприємства. Позивач наголошував на тому, що всі документи, які підтверджуються реальне виконання договірних відносин з контрагентами, є в наявності.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях, просив у задоволенні позову відмовити. Наголошував на тому, що за результатами проведення перевірки встановлено нереальність фактичного здійснення операцій щодо виконаних будівельно-монтажних робіт на користь позивача від його контрагентів. Неможливість здійснення господарських операцій виконання будівельно-монтажних робіт у зв'язку з відсутністю факту його законного введення в обіг та відсутністю факту реального отримання контрагентами позивача відповідних послуг від контрагентів - постачальників у досліджуваному та попередніх звітних періодах, засвідчує недійсність (неможливість) формування ним відповідного активу та доказує фіктивність введення в обіг відповідних послуг та нереальність здійснення контрагентами позивача будівельно-монтажних робіт на користь позивача.

На підставі частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент проведення судового засідання), суд ухвалив здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Разом з тим, 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом викладення його в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною 3 статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив.

06.06.2016 на адресу ТОВ БК Голдстрім ЛТД надійшов письмовий запит ГУ ДФС у м. Києві №12135/10/26-15-14-04-02 від 01.06.2016 Про надання інформації (пояснень та їх документального підтвердження , в якому, посилаючись на пункти 1 та 3 абзацу 3 пункту 73.3 статті 73 та підпункт 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, податковий орган просив надати інформацію (пояснення та їх документальне підтвердження), зокрема, засвідчені підписом податкової особи ТОВ БК Голдстрім ЛТД та скріплені печаткою (за наявності) копії документів, що безпосередньо стосуються господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків (їх відображення в обліку і звітності) із ТОВ Ніка Ейр (код 39600370) у період з 01.02.2016 по 29.02.2016, а також щодо використання у власній господарській діяльності ТОВ БК Голдстрім ЛТД послуг (будівельно-монтажних робіт), отримання яких документально оформлено у відносинах із зазначеним платником податків (т. 1 а.с. 32-33).

Листом від 14.06.2016 №1/14, який отримано відповідачем 16.06.2016, позивач повідомив, що запит не відповідає вимогам Податкового кодексу України та Порядку періодичного надання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.201 №1245, у зв'язку з чим платник податку звільняється від обов'язку надавати відповідь на таких запит (т. 1 а.с.34).

04.07.2016 на адресу ТОВ БК Голдстрім ЛТД надійшов письмовий запит ГУ ДФС у м. Києві №14077/10/26-15-14-04-02 від 23.06.2016 Про надання інформації (пояснень та їх документального підтвердження , в якому, посилаючись на пункти 1 та 3 абзацу 3 пункту 73.3 статті 73 та підпункт 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, податковий орган просив надати інформацію (пояснення та їх документальне підтвердження), зокрема, засвідчені підписом податкової особи ТОВ БК Голдстрім ЛТД та скріплені печаткою (за наявності) копії документів, що безпосередньо стосуються господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків (їх відображення в обліку і звітності) із ТОВ НПЛ КОМ (код 39729391) у період з 01.01.2016 по 30.04.2016, а також щодо використання у власній господарській діяльності ТОВ БК Голдстрім ЛТД послуг (будівельно-монтажних робіт), отримання яких документально оформлено у відносинах із зазначеним платником податків (т. 1 а.с. 35).

Листом від 15.07.2016 №1/15, який отримано відповідачем 15.07.2016, позивач повідомив, що запит не відповідає вимогам Податкового кодексу України та Порядку періодичного надання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.201 №1245, у зв'язку з чим платник податку звільняється від обов'язку надавати відповідь на таких запит (т. 1 а.с. 36).

04.07.2016 на адресу ТОВ БК Голдстрім ЛТД надійшов письмовий запит ГУ ДФС у м. Києві №14075/10/26-15-14-04-02 від 23.06.2016 Про надання інформації (пояснень та їх документального підтвердження , в якому, посилаючись на пункти 1 та 3 абзацу 3 пункту 73.3 статті 73 та підпункт 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, податковий орган просив надати інформацію (пояснення та їх документальне підтвердження), зокрема, засвідчені підписом податкової особи ТОВ БК Голдстрім ЛТД та скріплені печаткою (за наявності) копії документів, що безпосередньо стосуються господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків (їх відображення в обліку і звітності) із ТОВ Ніка Ейр (код 39600370) у період з 01.03.2016 по 31.03.2016, а також щодо використання у власній господарській діяльності ТОВ БК Голдстрім ЛТД послуг (будівельно-монтажних робіт), отримання яких документально оформлено у відносинах із зазначеним платником податків (т. 1 а.с. 37).

Листом від 15.07.2016 №2/15, який отримано відповідачем 15.07.2016, позивач повідомив, що запит не відповідає вимогам Податкового кодексу України та Порядку періодичного надання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.201 №1245, у зв'язку з чим платник податку звільняється від обов'язку надавати відповідь на таких запит (т. 1 а.с. 38).

10.03.2017, відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України, у зв'язку з наданням відмови в наданні пояснень та їх документальне підтвердження на письмові запити контролюючого органу по взаємовідносинам з ТОВ НПЛ КОМ (код 39729391) та ТОВ Ніка Ейр (код 39600370) за лютий, березень 2016 року та з контрагентами покупцями, начальником ГУ ДФС у м. Києві прийнято наказ №1765 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ БК Голдстрім ЛТД (т. 1 а.с. 39).

У період з 15.03.2017 по 21.03.2017 на підставі наказу ГУ ДФС у м. Києві від 10.03.2017 №1765 та направлення від 15.03.2017 №190/26-15-14-04-03 працівником відповідача було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ БК Голдстрім ЛТД з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ НПЛ КОМ (код 39729391) та ТОВ Ніка Ейр (код 39600370) за лютий, березень 2016 року.

Направлення та копію наказу пред'явлено та вручено під розписку 15.03.2017 представнику товариства згідно наказу ТОВ БК Голдстрім від 26.02.2016 №1-26 ОСОБА_1

За результатами проведеної перевірки 28.03.2017 складено Акт №121/26-15-14-04-03/40208669, в якому зазначено про порушення позивачем пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за лютий, березень 2016 року на загальну суму 702334,00 грн., у тому числі за лютий 2016 року на суму 438702,00 грн., за березень 2016 року на суму 263632,00 грн. (т. 1 а.с. 40-73).

Не погоджуючись з висновками, викладеними в Акті перевірки, позивач 30.03.2017 подав заперечення на акт №1/30 (т. 1 а.с. 74-75).

За результатами розгляду зазначених заперечень ГУ ДФС у м. Києві листом від 07.04.2016 №8712/10/26-15-14-04-03-14 повідомив позивача, що висновки акту перевірки залишено без змін, а заперечення - без задоволення (т. 1 а.с. 76-81).

Виявлення зазначених вище порушень стало підставою для винесення відповідачем 10.04.2017 податкового повідомлення - рішення №0016211404, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем у сумі 702334,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 175584.00 грн. (т. 1 а.с. 82-83).

14.04.2017 позивачем до ДФС України було подано скаргу на податкове повідомлення - рішення (т. 1 а.с. 84-85).

Рішенням про результати розгляду скарги від 01.06.2017 №11903/6/99-99-11-01-02-28 податкове повідомлення - рішення залишено без змін, а скарга без задоволення (т. 1 а.с. 86-91).

Не погоджуючись з обґрунтованістю зазначених доводів контролюючого органу та, як наслідок, правомірністю податкового повідомлення - рішення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Підпункт 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлює, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Позивач наполягає на незаконності проведення перевірки на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України, оскільки запити, які направлялись контролюючим органом не відповідали вимогам, закріпленим до них нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Пунктом 73.3 ст. 73 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Вказаним пунктом також передбачено підставу для звільнення від обов'язку надавати відповідь на запит, який складено з порушенням вищенаведених вимог.

Аналіз зазначених норм податкового законодавства свідчить про те, що запит контролюючого органу про надання відповідної інформації платником податків повинен містити конкретні підстави, тобто, чітко окреслені обставини, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об'єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.

За результатами вивчення запитів, які були направлені позивачу, суд приходить до висновку, що вони складені з порушенням вимог податкового законодавства, оскільки у них не зазначено конкретних підстав для отримання контролюючим органом пояснень та їх документального підтвердження у контексті змісту податкової інформації, на підставі якої податковий орган дійшов висновку про порушення ТОВ БК Голдстрім ЛТД вимог податкового законодавства, також не наведено жодних фактів, які свідчать про порушення ТОВ БК Голдстрім ЛТД податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Крім того, у запитах відсутня інформація про наявність виявленої недостовірності даних у податкових деклараціях, поданих ТОВ БК Голдстрім ЛТД .

Зазначене не дає підстав суду вважати такі запити законними та обґрунтованими, а відтак позивач був звільнений від обов'язку надавати на них відповіді, що, в свою чергу, свідчить про відсутність у відповідача визначених підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України підстав для призначення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ БК Голдстрім ЛТД .

Аналогічних висновків дійшов Верховний суд у своїй постанові від 20.03.2018 по справі №815/6267/15.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що дії ГУ ДФС у м. Києві з проведення перевірки ТОВ БК Голдстрім ЛТД , не узгоджуються із нормами Податкового кодексу України, вчинені не на підставі не у межах повноважень, що ним передбачені, а тому є протиправними.

У свою чергу відповідно до правової позиції Верховного Суду України, що викладена у постанові від 27 січня 2015 року у справі №21-425а14, незаконна перевірка не створює правових наслідків, а саме невиконання вимог Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Отже, проведена відповідачем перевірка позивача не створює правових наслідків, зокрема у вигляді прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Разом з тим, хоча незаконна перевірки не створює правових наслідків, суд вважає за необхідне додаткового зазначити про викладені в акті перевірки порушення, що, за думкою податкового органу, виявлені під час перевірки.

На думку відповідача, позивачем безпідставно включено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суми, сплачені контрагентам за виконані будівельно-монтажні роботи, що призвело, на думку відповідача, до заниження грошових зобов'язань з податку на додану вартість, оскільки укладені договори не опосередковувалися реальним виконанням операцій, які становлять їх предмет.

Судом встановлено, що 05.02.106 між позивачем (підрядником) та ТОВ Ніка Ейр (Субпідрядником) було укладено Договір підряду №0502 (т.1 а.с. 96-98), згідно з положеннями якого субпідрядник за завданням підрядника зобов'язується своїми силами та засобами та з власних матеріалів у відповідності до проектної документації, діючих будівельних норм і правил, якісно виконати комплекс будівельно-монтажних робіт на житловому комплексі з почерговим будівництвом багатоквартирних житлових будинків із вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення соціально-побутового обслуговування населення по вул. Каштановій Антенне поле, мікрорайон №4 у м. Обухів Київської області (П'ята черга будівництва) (надалі - Об'єкт) згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією (далі - Роботи), здати вказані роботи підряднику будівництва у встановлені терміни.

Підрядник зобов'язується надати субпідряднику будівельний майданчик, проектно-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти завершений будівництвом об'єкт і повністю сплатити вартість виконаних робіт у порядку і в розмірах, передбачених цим договором та додатками до нього.

Також, 08.02.2016, між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору №0502 від 05.02.2016 (т.3 а.с. 39), якою підпункт 4.1.1 договору викладено у новій редакції, а підпункти 4.1.3 та 4.1.8 виключено. Також Договір доповнено пункт 4.3 підпунктом 4.3.5 наступного змісту: Підрядник зобов'язується забезпечити субпідрядника обладнанням та/або матеріалами .

На виконання положень підпункту 4.1.4 Договору підряду №0502, позивачем надано копії наказів ТОВ Ніка Ейр від 09.02.2016 №9-ОП Про призначення відповідальної особи за безпечне виконання будівельно-монтажних робіт , №10-ОП Про призначення особи, відповідального за безпечне проведення робіт вантажопідіймальних кранів, машин, знімними вантажозахватними пристроями та №11-ОП Про призначення відповідальної особи під час виконання робіт на висоті (т.2 а.с. 85-87).

На підтвердження виконання Договору №0502 позивачем надано Договірну ціну, затверджену сторонами, локальні кошториси, акти приймання виконаних будівельних робіт, податкові накладні та платіжні доручення (т. 1 а.с 99-152).

Крім того, позивачем надано суду копію ліцензії Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 25.08.2015 №31-Л, виданої ТОВ Ніка Ейр 10.09.2015, реєстровий запис 2013021048, на здійснення господарської діяльності з будівництва об'єктів IV і V категорії складності (т. 1 а.с. 95).

Також судом встановлено, що 05.02.2016 між позивачем (підрядником) та ТОВ НПЛ КОМ (Субпідрядником) було укладено Договір підряду №0302 (т.1 а.с. 158-160), згідно з положеннями якого субпідрядник за завданням підрядника зобов'язується своїми силами та засобами та з власних матеріалів у відповідності до проектної документації, діючих будівельних норм і правил, якісно виконати комплекс будівельно-монтажних робіт на житловому комплексі з почерговим будівництвом багатоквартирних житлових будинків із вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення соціально-побутового обслуговування населення по вул. Каштановій Антенне поле, мікрорайон №4 у м. Обухів Київської області (Третя черга будівництва) (надалі - Об'єкт) згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією (далі - Роботи), здати вказані роботи підряднику будівництва у встановлені терміни.

Підрядник зобов'язується надати субпідряднику будівельний майданчик, проектно-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти завершений будівництвом об'єкт і повністю сплатити вартість виконаних робіт у порядку і в розмірах, передбачених цим договором та додатками до нього.

Також 08.02.2016 між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору №0302 від 05.02.2016 (т.3 а.с. 40), якою підпункт 4.1.1 договору викладено у новій редакції, а підпункти 4.1.3 та 4.1.8 виключено. Також Договір доповнено пункт 4.3 підпунктом 4.3.5 наступного змісту: Підрядник зобов'язується забезпечити субпідрядника обладнанням та/або матеріалами .

На виконання положень підпункту 4.1.4 Договору підряду №0302, позивачем надано копії наказів ТОВ НПЛ КОМ від 08.02.2016 №4-ОП Про призначення відповідальної особи за безпечне виконання будівельно-монтажних робіт , №5-ОП Про призначення особи, відповідального за безпечне проведення робіт вантажопідіймальних кранів, машин, знімними вантажозахватними пристроями та №6-ОП Про призначення відповідальної особи під час виконання робіт на висоті (т.2 а.с. 82-84).

На підтвердження виконання Договору №0302 позивачем надано Договірну ціну, затверджену сторонами, локальні кошториси, акти приймання виконаних будівельних робіт, податкові накладні та платіжні доручення (т. 1 а.с 161-250, т. 2 а.с. 1-31).

26.04.2016 між ТОВ НПЛ КОМ (первісний кредитор), ТОВ Кронвест (новий кредитор та позивачем (боржник) укладено договір №1/26 про відступлення права вимоги, згідно з яким первісний кредитор відступає, а новий кредитор приймає на себе права та обов'язки первісного кредитора і стає кредитором за договором №0302 на виконання будівельно-монтажних робіт від 05.02.2016 на суму 539306,00 грн. між первісним кредитором і боржником на підставі статті 512 1 ЦК України.

У зв'язку з укладенням зазначеного договору позивачем надано копії платіжних доручень, якими підтверджується здійснення оплати 539306,00 грн. на рахунок ТОВ Кронвест .

Також позивачем надано суду копію ліцензії Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 25.08.2015 №31-Л, виданої ТОВ НПЛ КОМ 15.09.2015, реєстровий запис 2013021160, на здійснення господарської діяльності з будівництва об'єктів IV і V категорії складності (т. 1 а.с. 157).

Позивачем надано копії паспортів якості, сертифікатів приймання, технічні паспорти - документи, якими підтверджується якість використаних під час здійснення будівельно-монтажних робіт матеріалів, а також копії видаткових та товарно-транспортних накладних, якими підтверджується отримання та транспортування відповідних матеріалів.

На підтвердження економічної доцільності укладення з ТОВ Ніка Ейр та ТОВ НПЛ КОМ договорів на виконання будівельно-монтажних робіт, позивачем надано копії договорів будівельного підряду №0202/1 від 02.02.2016 та №0102/1 від 01.02.2016, укладені між позивачем (генеральним підрядником) та ТОВ Обухівжитлоінвест (замовник) (т. 2 а.с. 88-97, 103-114).

Згідно з положеннями названих договорів генеральний підрядник зобов'язується за замовленням замовника на свій ризик збудувати у межах договірної ціни власними або залученими силами та засобами і здати у встановлені цими договорами строки Об'єкти відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати генеральному підряднику будівельні майданчики (фронти робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, прийняти Об'єкти та оплатити їх на умовах цих договорів.

Об'єктами в договорах визначено житловий комплекс з почерговим будівництвом багатоквартирних житлових будинків із вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення соціально-побутового обслуговування населення по вул. Каштановій Антенне поле, мікрорайон №4 у м. Обухів Київської області (П'ята та Третя черга будівництва, відповідно).

На підтвердження виконання названих договорів позивачем надано копії довідок про вартість виконаних будівельних робіт, акти приймання виконаних будівельних робіт (т. 2. а.с. 98-102, 115-183).

За результатами співставлення локальних кошторисів та актів приймання виконаних будівельних робіт, підписаних між позивачем та субпідрядниками, а також довідки про вартість виконаних будівельних робіт та актів приймання виконаних будівельних робіт, підписаних між позивачем та замовником, судом встановлено, що роботи, виконані субпідрядниками саме не виконання зобов'язань позивача по договорам будівельного підряду №0202/1 від 02.02.2016 та №0102/1 від 01.02.2016.

Як вбачається з Акта перевірки, згідно з інформацією ІС Податковий блок контрагент позивача ТОВ Ніка Ейр (код 39600370) знаходиться на обліку в Бориспільському відділенні Броварської ОДПІ та перебуває на загальній системі оподаткування.

Стан платника - 0 - платник податків за основним місцем обліку.

Статутний капітал 500000,00 грн.

Основний вид діяльності 41.20 - будівництво житлових і нежитлових приміщень.

ТВ Ніка Ейр зареєстровано платником податку на додану вартість з 01.05.2015 за №200227436, дата початку дії свідоцтва з 24.07.2015, остання податкова декларація з ПДВ подана за березень 2016 року.

Отже, на момент укладання договору з позивачем свідоцтво ТОВ Ніка Ейр не анульовано, та він був належним чином зареєстрованим платником ПДВ, про що податковим органом надані відповідні відомості.

Крім того, відповідачем в акті перевірки зазначено, що аналізом даних, що містяться в ЄРПН, не встановлено реєстрації контрагентами в адресу ТОВ Ніка Ейр податкових накладних з номенклатурою будівельно-монтажні роботи, оренда будівельних машин і механізмів та обладнання.

Також в Акті перевірки зазначено, що згідно з інформацією ІС Податковий блок контрагент позивача ТОВ НПЛ КОМ (код 39729391) знаходиться на обліку в Бориспільському відділенні Броварської ОДПІ та перебуває на загальній системі оподаткування.

Стан платника - 0 - платник податків за основним місцем обліку.

Статутний капітал 400000,00 грн.

Основний вид діяльності 41.20 - будівництво житлових і нежитлових приміщень.

ТВ НЛП КОМ зареєстровано платником податку на додану вартість з 01.05.2015 за №200238666, дата початку дії свідоцтва з 16.10.2015, остання податкова декларація з ПДВ подана за березень 2016 року.

Отже, на момент укладання договору з позивачем свідоцтво ТОВ НПЛ КОМ не анульовано, контрагент був належним чином зареєстрованим платником ПДВ, про що податковим органом надані відповідні відомості.

Крім того, відповідачем в акті перевірки зазначено, що аналізом даних, що містяться в ЄРПН, не встановлено реєстрації контрагентами в адресу ТОВ НПЛ КОМ податкових накладних з номенклатурою будівельно-монтажні роботи, оренда будівельних машин і механізмів та обладнання.

Також акт перевірки містить інформацію про те, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень, зареєстровано ухвали судів загальної юрисдикції, в яких згадуються контрагенти позивача.

Так, ухвалами Краматорського міського суду Донецької області від 26.10.2016 по справі №234/16061/16-к та Печерського районного суду міста Києва від 30.03.2016 по справі №757/14323/16-к призначено проведення позапланових перевірок ТОВ Ніка Ейр та ТОВ НПЛ КОМ .

Будь-яких документів за результатами таких перевірок відповідачем не надано.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 26.07.2016 по справі №295/9987/16-к накладено арешт та заборонено відчужувати кошти з банківського рахунку, відкритого ТОВ БІЛДГОЛД .

Ухвалами Печерського районного суду м. Києва від 13.05.2016 по справі №757/22668/16-к, Вінницького міського суду Вінницької області від 16.06.2016 по справі №127/12508/16-к та Солом'янського районного суду м. Києва від 07.04.2016 по справі №760/1055/16-к надано тимчасовий доступ (з можливістю вилучення належним чином завірених копій) до документів у друкованому та електронному вигляді щодо відкриття та обслуговування розрахункових рахунків ТОВ КРОНВЄСТ , а також до речей і документів, з можливістю вилучення речей і оригіналів документів ТОВ КРОНВЄСТ (код ЄДР 39526643) по проведеним фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ Грант-Імпорт-Торг (код ЄДР 39670605).

Ухвалами Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02.08.2016 по справі №369/7079/16-к та Київського районного суду м. Полтави від 03.10.2016 по справі №552/4524/16-к надано тимчасовий доступ до речей і документів ТОВ НПЛ КОМ (код ЄДРПОУ: 39729391) та надано можливість ознайомитися з ними та вилучити їх копії у Печерській районній в місті Києві державній адміністрації за адресою: місто Київ, вул. Суворова, буд. 15.

Тобто, як приходить до висновку суд, висновки акту ґрунтуються на ухвалах слідчих суддів, які не створюють доказової бази, а лише вирішують процесуальні питання в кримінальних провадженнях.

Вироків, з яких можливо було б отримати відомості з питань, чи мали місце дії (бездіяльність) та чи вчинені вони особою, щодо якої постановлено вирок (ст. 78 КАС України); відношення такої особи до певного контрагента відповідачем не надано.

З висновками контролюючого органу, викладеними в акті, суд не погоджується, виходячи з наступного.

На підтвердження реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних робіт в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивач надав суду копії договірних цін, локальні кошториси на будівельні роботи, акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3, акти приймання-передачі матеріалів, платіжні доручення.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 ПК України).

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З аналізу наведених норм вбачається, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Відповідно, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування об'єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами під час вирішення цієї справи.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-ХІV з наступними змінами та доповненнями у редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Закон України №996-ХІV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно зі статтями 1 та 3 названого Закону первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Первинні документи по відображенню господарських операцій являються основою і для податкового обліку.

Тому, будь-які документи (у тому числі договори, акти виконаних робіт, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку (частина 3 статті 9 Закону України №996-ХІV).

Згідно з визначенням, закріпленим у статті 1 Закону України №996-ХІV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суд враховує, що відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання податковим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував суми витрат та/або податкового кредиту, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Також, слід зауважити, що вчинення платником податків дій, що мають своїм результатом одержання податкової вигоди (звільнення від оподаткування, зменшення бази або ставки оподаткування, одержання права на залік або відшкодування податку на додану вартість тощо), саме по собі не означає, що відповідні правочини були вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету або подання податкової звітності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку контрагентом чи неподання ним звітності (у тому числі внаслідок ухилення) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

При вирішенні даного спору суд притримується позиції, що у разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, контрагенти були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливої недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.03.2018 року у справі № К/9901/1514/18.

У той же час, позивачем до матеріалів справи було надано первинну документацію по взаємовідносинам з вказаними контрагентами: договірними цінами, локальними кошторисами на будівельні роботи, відомостями ресурсів до локальних кошторисів, підсумковими відомостями ресурсів, актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, довідками про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3, актами приймання-передачі матеріалів та платіжні доручення, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до абзацу 11 статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно частини 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу 2 пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до пунктів 2.15 та 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

При цьому, слід враховувати вимоги статті 18 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , яка встановлює: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій контрагенти позивача зареєстровані як юридичні особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Аналізом доводів та заперечень суд приходить до висновку про правомірні дії позивача.

Не зважаючи на те, що відповідачем наведено відомості з АІС Єдиний державний реєстр судових рішень про проведення процесуальних дій щодо контрагентів позивача в рамках кримінальних проваджень, на момент здійснення господарських операцій такі підприємства були належним чином зареєстровані як платники податку на додану вартість, здійснювали господарські операції згідно з договорами, які не були визнані в судовому порядку недійсними, а також з урахуванням вимог законодавства оформлювали операції первинними документами, зокрема, і податковими накладними.

Отже, позивачем були виконані передбачені законодавством вимоги для підтвердження права на податковий кредит. На думку суду, позивач, не може нести відповідальність ні за несплату податків контрагентами, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за умови необізнаності щодо неї.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03), які відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

У рішенні від 5 липня 2016 року по справі № 21-1793а16 Верховний суд України вказав, що сам факт заперечення директором контрагента своєї участі у діяльності товариства та у підписанні товариством від його імені первинних облікових та бухгалтерських документів, за умови, що на час встановлення фактичних взаємовідносин сторін керівником цього товариства в Єдиному реєстрі підприємств і організацій України значився саме цей директор, не може бути, на думку суду, свідченням безтоварності спірних операцій, за умови відсутності вироку чи скасування щодо нього постанови про порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України ( Фіктивне підприємництво ).

Податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допустили його контрагенти, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди.

Також податковий орган в своєму акті перевірки посилався на ухвали слідчих суддів, однак доказів на підтвердження обставин, викладених у цих ухвалах суду не надав.

Виходячи зі змісту статей 109-113 ПК України, відповідальність платника податків у вигляді застосування штрафних (фінансових) санкцій можлива лише за умови вчинення ним порушень, визначених законами з питань оподаткування.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового Кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відтак, з огляду на встановлені судом в ході розгляду спору обставини, викладений в Акті перевірки, висновок контролюючого органу є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинами справи, не підтверджений доказами, а винесене на його підставі спірне податкове повідомлення - рішення від 10.04.2017 № 0016211404 є безпідставним та неправомірним, а тому позов Товариства з обмеженою відповідальністю БК Голдстрім ЛТД підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 9, статей 73, 74, 77 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю БК Голдстрім задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 10.04.2017 №0016211404.

Судові витрати в сумі 13168,77 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БК Голдстрім (код ЄДРПОУ 40208669, 04111, м. Київ, вул. Салютна, 15, кв. (офс) 38) за рахунок Державного бюджету України. Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (код з ЄДРПОУ 39439980).

Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 КАС України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Р.О. Арсірій