Постанова

від 20.09.2018 по справі 569/8829/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

20 вересня 2018 року

м. Київ

справа № 569/8829/15-ц

провадження № 61-31863св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Пророка В. В., Фаловської І. М.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

представник позивача - ОСОБА_5,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю Смачна кухня ,

представник відповідача - ОСОБА_6, ОСОБА_7,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Смачна кухня на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 31 липня 2017 року у складі судді Панас О. В. та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 14 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Хилевич С. В., Шеремсет А. М., Ковальчук Н. М.,

ВСТАНОВИВ :

У червні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Смачна кухня (далі - ТОВ Смачна кухня ), вимоги якого уточнив під час розгляду справи та просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором безпроцентної позики на умовах поворотної фінансової допомоги від 11 серпня 2014 року у розмірі 20 000 грн, 2000 грн - штрафу, 16913,97 грн - пені; 1311,78 грн - відсотків річних та 8456 грн - інфляційні втрати.

Позов мотивовано тим, що 11 серпня 2014 року між позивачем та ТОВ Смачна кухня підписано договір безпроцентної позики на умовах поворотної фінансової допомоги, згідно умов якого товариству надано позику у розмірі 20 000 грн на строк 4 місяці до 15 грудня 2014 року.

12 грудня 2014 року між сторонами укладено додаткову угоду до вказаного договору безпроцентної позики на умовах поворотної фінансової допомоги від 11 серпня 2014 року, згідно з якою внесено зміни у договір та встановлено, що позика за цим договором продовжується на строк (чотири) місяці до 15 квітня 2015 року.

Позичальник взяті на себе зобов'язання за договором безпроцентної позики на умовах поворотної фінансової допомоги не виконав та суму позики не повернув, що є підставою для стягнення суми позики з урахуванням відсотків річних за користування коштів, штрафу та пені, а також індексу інфляції.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 31 липня 2017 року позов задоволено частково.

Стягнуто із ТОВ Смачна кухня на користь позивача 40 000 гривень заборгованості та 915 гривень судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що при укладенні договору безпроцентної позики на умовах поворотної фінансової допомоги і внесенні на розрахунковий рахунок відповідача грошових коштів позичальник діяв від імені та в інтересах ТОВ Смачна кухня . При цьому за умовами договору він має право лише на повернення суми внесених ним грошових коштів у передбачені ним терміни, без отримання ним за це додаткових благ чи вигоди від ТОВ Смачна кухня .

Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 14 листопада 2017 року апеляційну скаргу ТОВ Смачна кухня відхилено. Рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції правильно з'ясував обставини справи, встановивши виникнення та існування між сторонами договірних правовідносин з приводу позики, а також факту невиконання позичальником своїх зобов'язань перед кредитором. Тому сума позики - 20 000 гривень повинна бути стягнута з ТОВ Смачна кухня на користь позивача з урахуванням 2 000 гривень штрафу, 8 232,22 грн - пені, розмір якої зменшено судом на підставі частини третьої статті 551 ЦК України, 1 311, 78 грн - суми трьох процентів річних і 8 456 гривень інфляційних втрат.

У касаційній скарзі, поданій 4 грудня 2017 року поштовим засобом зв'язку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ТОВ Смачна кухня , посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права просить скасувати ухвалені ними рішення та відмовити у задоволенні позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не враховано, що договір та додаткова угода до нього підписані та скріплені печаткою з однієї сторони ОСОБА_4, в якості директора ТОВ Смачна кухня , з другої сторони - фізичною особою - ОСОБА_4 Тобто, в порушення вимог частини третьої статті 238 ЦК України спірний договір було укладено від імені кредитора та позичальника однією і тією ж особою, тобто договір направлений на реалізацію інтересів однієї особи.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ТОВ Смачна кухня на вищевказані судові рішення. Справу витребувано із суду першої інстанції.

Інші учасники судового процесу не скористалися правом подання відзиву на касаційну скаргу, письмових заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року

№ 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального

кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів .

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до підпункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення

змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

30 травня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судом установлено, що 0 1 серпня 2014 року між ОСОБА_4 та ТОВ Смачна кухня укладено договір безпроцентної позики на умовах поворотної фінансової допомоги, згідно умов якого товариству надано позику у розмірі 20 000 грн на строк 4 місяці до 15 грудня 2014 року.

Пунктом 3.2. договору безпроцентної позики на умовах поворотної фінансової допомоги від 11 серпня 2014 року передбачено надання позики в готівковій або безготівковій формі шляхом перерахування відповідних грошових коштів на розрахунковий рахунок позичальника.

12 грудня 2014 року між сторонами укладено додаткову угоду до вказаного договору безпроцентної позики на умовах поворотної фінансової допомоги від 11 серпня 2014 року, згідно з якою внесено зміни у договір та встановлено, що позика за цим договором продовжується на строк (чотири) місяці до 15 квітня 2015 року.

Відповідно до частини першої статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За змістом частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Підпунктом 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).

Згідно зі статтею 625 ЦК Україниборжник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.2. укладеного між сторонами договору безпроцентної позики на умовах поворотної фінансової допомоги передбачено, що за порушення термінів перерахування коштів, передбачених пунктами 4.1, 4.2., 5.1 цього договору позичальник сплачує кредитору пеню від простроченої суми за кожний день прострочки в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який нараховується пеня. При цьому позичальник зобов'язаний повернути суму позики (її неповернуту частину в разі дострокового повернення частини позики), збільшену з урахуванням індексу інфляції за весь строк прострочення, а також 3% (три відсотки) річних відповідно до статті 625 ЦК України .

Пункту 7.3 договору безпроцентної позики на умовах поворотної фінансової допомоги від 11 серпня 2014 року передбачено, що при порушенні встановлених пунктами 41., 4.2., 5.1 цього договору строків повернення позики позичальник сплачує штраф у розмірі 10 % від суми несвоєчасно поверненої позики.

Встановити факт існування між сторонами договірних правовідносин з приводу позики, а також факту невиконання позичальником своїх зобов'язань перед кредитором, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача суми позики, штрафу - на підставі умов договору, 3% річних та інфляційних втрат, відповідно до статті 625 ЦК України, а також пені в сумі 8 232,22 грн, розмір якої обґрунтовано зменшено судом відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України.

Розрахунки сум, що підлягають стягненню з відповідача, останнім під час розгляду справи не спростовані.

Доводи касаційної скарги відповідача, що спірний договір, в порушення вимог частини третьої статті 238 ЦК України укладено від імені кредитора та позичальника однією і тією ж особою, тобто договір направлений на реалізацію інтересів однієї особи, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій щодо наявності правових підстав для повернення позики.

Так, згідно з частиною третьою статті 92 ЦК Україниорган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

За змістом частини третьої статті 238 ЦК Українипредставник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, перевірив права та обов'язки директора ТОВ Смачна кухня на час виникнення спірних правовідносин, встановив, що питання про укладення договорів безпроцентної позики на умовах поворотної фінансової допомоги не належало до виключної компетенції загальних зборів учасників, тобто ОСОБА_4 на час укладення договору безпроцентної позики на умовах поворотної фінансової допомоги від 11 серпня 2014 року був наділений повноваженнями на вчинення таких правочинів від імені товариства.

При цьому, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку, що на виконання укладеного договору ОСОБА_4, перерахувавши на розрахунковий рахунок ТОВ Смачна кухня 20 000 грн діяв не у власних інтересах, а в інтересах товариства, керівником якого він був, за змістом укладеного договору він не мав наміру збагатитися за рахунок ТОВ Смачна кухня та не переслідував іншу корисливу мету всупереч інтересам своїх посадових повноважень..

Інші доводи касаційної скарги позивача висновків судів не спростовують та фактично зводяться до незгоди заявника з мотивами, з яких суд виходив задовольняючи позов та з наданою судами оцінкою змісту умов укладеного між сторонами договору позики.

Колегія суддів перевірила доводи касаційної скарги на предмет законності судових рішень виключно в межах , заявлених в суді першої інстанції вимог та які безпосередньо стосуються правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і дотримання норм процесуального права, у зв'язку із чим, не вдається до аналізу і перевірки інших доводів, які за своїм змістом зводяться до переоцінки доказів та встановлення обставин, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Смачна кухня залишити без задоволення.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 31 липня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 14 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. С. Висоцька

В. В. Пророк

І. М. Фаловська