Постанова

від 21.09.2018 по справі 587/1951/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2018 року

м.Суми

Справа №587/1951/18

Номер провадження 22-ц/788/1573/18

Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),

суддів - Кононенко О. Ю. , Хвостика С. Г.

за участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

сторони:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю АРІСТЕЙ ,

відповідачі: ОСОБА_1, Товариство з обмеженою відповідальністю АЛВИКА

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Сумської області в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю АЛВИКА

на ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 01 серпня 2018 року про забезпечення позову в складі судді Дашутіна І.В., постановлену у м. Суми,

В С Т А Н О В И В:

30 липня 2018 року ТОВ АРІСТЕЙ звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ТОВ АЛВИКА , в якому просило визнати недійсним договір оренди землі, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ АЛВИКА від 17 травня 2016 року б/н на оренду земельної ділянки, загальною площею 3,8551 га в т.ч. рілля 3,2816 з кадастровим номером 5924755800:03:003:0128 та сіножатей 0,5735 га з кадастровим номером 5924755800:03:002:0228 строком на 10 років з дати їх укладення.

01 серпня 2018 року ТОВ АРІСТЕЙ звернулося до суді із заявою про забезпечення позову, в якій просило вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ТОВ АЛВИКА здійснювати право володіння та користування земельними ділянками з кадастровими номерами 5924755800:03:003:0128, 5924755800:03:002:0258.

Заява мотивована тим, що ТОВ АЛВИКА має всі формальні підстави для зайняття земельних ділянок та використання їх у власній господарській діяльності не дивлячись на те, що ці ж ділянки фактично перебувають у володінні позивача і останній сплачує за них орендну плату, що за своєю суттю становить потенційну загрозу для виконання судового рішення у даній справі.

Зазначає, що вказані дії ТОВ АЛВИКА можуть завдати значних майнових збитків позивачеві до вирішення даного спору по суті, а у разі ухвалення судового рішення за даним позовом на користь позивача, реально не відновить порушених прав позивача, оскільки на той час спірні ділянки вже можуть перебувати у фактичному користуванні ТОВ АЛВИКА .

Ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 01 серпня 2018 року забезпечено позов шляхом заборони ТОВ АЛВИКА здійснювати право володіння та користування земельними ділянками з кадастровими номерами 5924755800:03:003:0128, 5924755800:03:002:0258.

В апеляційній скарзі ТОВ АЛВИКА , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем було приховано від суду факт розірвання договору оренди земді від 05 січня 2005 року, уклалений між ТОВ АРІСТЕЙ та ОСОБА_2, зареєстрований 30 червня 2005 року у Сумському районному відділі Сумської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України за № 040561300238 та додаткового договору до нього від 24 червня 2011 року, зареєстрованого у відділі Держкомзему у Сумському районі 12 листопада 2012 року за № 592470004008469 (рішення апеляційного суду Сумської області по справі № 587/755/17 від 23 серпня 2017 року). ТОВ АЛВИКА вважає, що такі дії ТОВ АРІСТЕЙ свідчать про недобросовісне користування процесуальними правами та зловживання ними.

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ Про судоустрій і статус суддів апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Пунктом 8 ч. 1 розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України так інших законодавчих актів , що набув чинності 15 грудня 2017 року, а також визначено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ТОВ АЛВИКА - адвоката ОСОБА_3, представника ТОВ АРІСТЕЙ - ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте, зазначеним вимогам закону ухвала суду не відповідає.

Ухвала суду першої інстанції про задоволення заяви ТОВ АРІСТЕЙ про забезпечення позову мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Проте, колегія суддів апеляційного суду не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з приписами п. 2 ч. 1, ч. 3 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, за змістом вищезазначених норм закону, заходи забезпечення позову застосовуються судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та як гарантія реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення претензій позивача (заявника).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ АРІСТЕЙ , звертаючись до суду з позовом до ОСОБА_1, ТОВ АЛВИКА , просило визнати недійсним договір оренди землі, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ АЛВИКА від 17 травня 2016 року б/н на оренду земельної ділянки, загальною площею 3,8551 га в т.ч. рілля 3,2816 з кадастровим номером 5924755800:03:003:0128 та сіножатей 0,5735 га з кадастровим номером 5924755800:03:002:0258 строком на 10 років з дати їх укладення.

Суд першої інстанції, задовольняючи заяву про забезпечення позову шляхом заборони ТОВ АЛВИКА здійснювати право володіння та користування земельними ділянками з кадастровими номерами 5924755800:03:003:0128, 5924755800:03:002:0258, дійшов передчасного висновку щодо подвійної реєстрації орендованих ТОВ АЛВИКА земельних ділянок та щодо незаконного подвійного використання земельних ділянок, навіть не пересвідчився у існуванні факту реєстрації оренди земельних ділянок за позивачем ТОВ АРІСТЕЙ , враховуючи, що рішенням Апеляційного суду Сумської області від 23 серпня 2017 року розірваний договір оренди від 05 січня 2005 року, укладений між позивачем і ОСОБА_2 та додатковий договір між позивачем та ОСОБА_2 від 24 червня 2011 року, фактично втрутився у господарську діяльність ТОВ АЛВИКА , навіть не пересвідчився яке підприємство засівало земельні ділянки та на підставі чого, що за сільськогосподарська культура засіяна, цикл її життя, дата збирання врожаю тощо.

Крім цього, суд не вмотивував, як відсутність заборони обробляти земельну ділянку, тобто використовувати її за призначенням, може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду про визнання недійсним договору оренди землі, що свідчить про те, що забезпечення позову у вищевказаний спосіб не узгоджується із сутністю заявлених вимог. На думку колегії суддів апеляційного суду, з досліджених матеріалів справи та аналізу фактичних обставин вбачається невідповідність застосованого судом виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам, що суперечить самій сутності інституту забезпечення позову і не відповідає змісту норми ч. 2 ст. 149 ЦПК України.

В суді апеляційної інстанції представник ТОВ АРІСТЕЙ не заперечував, що саме ТОВ АРІСТЕЙ обробляє земельну ділянку ОСОБА_1 Тобто заява про забезпечення позову спрямована фактично на захист можливого порушення прав ТОВ АРІСТЕЙ в майбутньому з боку ТОВ АЛВИКА , що також суперечить вимогам ст. 149 ЦПК України.

Також позивачем не надано суду належних і допустимих доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову, в тому числі щодо заборони використовувати земельну ділянку за її призначенням, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

За встановлених обставин та вимог закону, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про забезпечення позову у заявлений спосіб.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно з п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, а тому ухвала суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Питання стягнення судового збору за апеляційний перегляд ухвали суду в розмірі 1762 грн. має бути вирішено місцевим судом за наслідками розгляду справи по суті.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю АЛВИКА задовольнити.

Ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 01 серпня 2018 року скасувати.

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю АРІСТЕЙ про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АРІСТЕЙ до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю АЛВИКА про визнання недійсними договорів оренди землі.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - В.І. Криворотенко

Судді : О.Ю. Кононенко

ОСОБА_5