Рішення

від 12.09.2018 по справі 743/251/17

РІПКИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 743/251/17

Провадження № 2/743/1/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2018 року Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої - судді Павленко О.В., при секретарі Воєдило О.В.,

з участю: позивача ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2, відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ріпки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про виділення земельної ділянки для обслуговування житлового будинку,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, в якому просила, з урахуванням уточнюючих заяв, виділити їй частину земельної ділянки для обслуговування її частини не зданого в експлуатацію житлового будинку за адресою: вул. Українська, 58, смт. Ріпки Ріпкинського району Чернігівської області, згідно варіанту №2 експертного висновку від 20.05.2018 за №30/17.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 19.04.2016 за нею визнано право власності на 1/2 частину зазначеного вище будинку, яка була переобладнана та має окремий вихід та поштову адресу. Власником іншої частини будинку є відповідач, колишній чоловік позивача. Земельна ділянка площею 0,12 га, на якій розташований вказаний будинок, була подарована відповідачу братом позивача. Позивач не має речового чи зобов'язального права на цю земельну ділянку, в той час, коли вона фізично та географічно нерозривно пов'язана з житловим будинком. Оскільки до позивача перейшло право власності на частину зазначеного житлового будинку, то в силу положень ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України, їй повинна належить частина земельної ділянки, що зайнята її частиною нерухомості та є необхідною для її обслуговування. Проте відповідач в досудовому порядку відмовився від будь-якого виділу частини земельної ділянки позивачу, внаслідок чого порушенні права, свободи та законні інтереси останньої.

У судових засіданнях позивач та її представник підтримали позов в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві з урахуванням уточнених заяв.

Відповідач у судових засіданнях заперечував проти задоволення позовних вимог. Свої доводи обґрунтовував тим, що земельна ділянка, про виділення якої просить позивач, є його особистою приватною власність на підставі договору дарування №840 від 12.05.2010, якої він може бути позбавлений лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Крім того, за адресою: вул. Українська, 58, смт. Ріпки Ріпкинського району Чернігівської області, позивачу лише належить 1/2 частина будівельних матеріалів об'єкту незавершеного будівництва, що не є житловим будинком, а є предметами матеріального світу, на які не поширюються положення ст.120 ЗК України та ст. 377 ЦК України.

Вислухавши учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи, суд доходить наступного висновку.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно договору дарування земельної ділянки від 12.05.2010, зареєстрованого в реєстрі за №840, ОСОБА_4 передав ОСОБА_3 безоплатно у власність як дарунок земельну ділянку площею 0,1200 га за кадастровим №7424455100:02:038:0039, в межах згідно з планом, що знаходиться в смт. Ріпки Ріпкинського району Чернігівської області по вул. Петровського, 58, для будівництва житлового будинку. Дана земельна ділянка належала ОСОБА_4 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЧН №038691, виданого 17.05.2002 Ріпкинською селищною радою Ріпкинського району Чернігівської області на підставі Рішення Ріпкинської селищної ради народних депутатів № 126 від 20.11.1997, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 2374.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 02.12.2015, земельна ділянка площею 0,1200 га з кадастровим №7424455100:02:038:0039, що знаходиться в смт. Ріпки Ріпкинського району Чернігівської області по вул. Петровського, 58, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), знаходиться у приватній власності ОСОБА_3 з 18.01.2012.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Частинами 3, 4, 5 ст. 373 ЦК України передбачено, що право власності на земельну ділянку поширюється на поверхневий (грунтовий) шар у межах цієї ділянки, на водні об'єкти, ліси, багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що є над і під поверхнею ділянки, висотою та глибиною, які необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення. Власник земельної ділянки може використовувати на свій розсуд все, що знаходиться над і під поверхнею цієї ділянки, якщо інше не встановлено законом та якщо це не порушує прав інших осіб.

Згідно ст. 95 ЗК України, землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: самостійно господарювати на землі; власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі; на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

В той час, частиною 1 статті 120 ЗК України передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Також ч. 1 ст. 377 ЦК України передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до ст. 380 ЦК України, житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.

Відповідно до змісту ч. 2, ч. 3 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності на нього відповідно до закону.

Рішенням Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 19.04.2016 за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 по 1/2 частині було визнано право власності на будівельні матеріали об'єкту незавершеного будівництва № 58 по вул. Українська в смт. Ріпки Ріпкинського району Чернігівської області. Рішення набрало законної сили 30.06.2016.

Таким чином, позивач являється власницею 1/2 частини матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі будівництва житлового будинку за вищезазначеною адресою, і на день розгляду справи судом їй не перейшло право власності на частину новоствореного нерухомого майна за цією адресою в розумінні ст. 331 ЦК України.

З врахуванням наведеного, суд доходить висновку, що на спірні правовідносини не поширюються положення ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України, тому позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) до ОСОБА_3 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2) про виділення земельної ділянки для обслуговування житлового будинку - відмовити.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана апеляційна скарга або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Ріпкинський районний суд Чернігівської області до апеляційного суду Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 21 вересня 2018 року.

Головуюча О.В. Павленко