Ухвала

від 19.09.2018 по справі 910/7554/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

19.09.2018Справа № 910/7554/18 Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали заяви

за позовом ОСОБА_1 (04114, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1)

до Гаражно-будівельного кооперативу "Лісний" (04215, м. Київ, пр.-т Свободи, будинок 28; ідентифікаційний код 24725311)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Подільська районна в місті Києві державна адміністрація (04070, м. Київ, Контрактова площа, 2; ідентифікаційний код 37333608)

про визнання недійсним рішення загальних зборів

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернувся адвокат ОСОБА_2, що діє в інтересах ОСОБА_1 з позовом до Гаражно-будівельного кооперативу "Лісний", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Подільська районна в місті Києві державна адміністрація, в якому позивач просив суд визнати недійсними рішення загальних зборів Гаражно-будівельного кооперативу "Лісний", яке оформлене у вигляді протоколу № 1 від 02.04.2018 та скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах (дата запису 20.04.2018; номер запису 10711050006024638 в ЄДР).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 02.04.2018 відбулись загальні збори Гаражно-будівельного кооперативу "Лісний", на порядку денного розглядались наступні питання: вибори голови та секретаря зборів, вибори лічильної комісії, вибори голови кооперативу.

На вказаних зборах вівся протокол № 1 загальних зборів Гаражно-будівельного кооперативу "Лісний" в якому зафіксовані рішення прийняті на цих зборах.

Як вказує позивач, збори були проведенні з порушенням Статуту, оскільки в протоколі не зазначено за чиєї ініціативи були скликані загальні збори, також з протоколу не вбачається чи проводились чергові чи позачергові збори.

Також позивач вказує про те, що позачергові збори членів кооперативу не скликались, оскільки вимоги від третини членів Гаражно-будівельного кооперативу "Лісний", або вимоги ревізійної комісії Гаражно-будівельного кооперативу "Лісний" не надходило, рішення правління Гаражно-будівельного кооперативу "Лісний" також відсутнє. Крім того, на загальних зборах Гаражно-будівельного кооперативу "Лісний" від 02.04.2018 був відсутній кворум

Відтак, за переконанням позивача рішення прийняті на загальних зборах та зафіксовані у протоколі № 1 є незаконними.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2018 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, позивачу встановлено п'ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду пояснень до позовної заяви з визначенням позивача в даній справі; відомостей щодо сторін, а саме, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи-підприємця (для фізичних осіб-підприємців) - ОСОБА_1 та ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України) - Подільської районної в місті Києві державна адміністрації та доказів доплати судового збору у встановлених законом порядку та розмірі, а саме, судового збору в розмірі 1 762 грн. 00 коп.

22.06.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача, в якій надано пояснення до позовної заяви з визначенням позивача в справі № 910/7554/18, зазначено ідентифікаційний номер, серію та номер паспорта ОСОБА_1, ідентифікаційний код Подільської районної в місті Києві державної адміністрації.

Також позивачем до даної заяви додано докази доплати судового збору в розмірі 1 762, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2018 відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 08.08.2018.

У підготовчому засіданні у відповідності до ст. 183 Господарського процесуального кодексу оголошено перерви з 08.08.2018 до 07.09.2018.

07.09.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Гаражно-будівельного кооперативу "Лісний" про закриття справи.

У підготовчому засіданні у відповідності до ст. 183 Господарського процесуального кодексу оголошено перерви з 07.09.2018 до 14.09.2018.

11.09.2018 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву.

13.09.2018 до Господарського суду міста Києва надійшли пояснення позивача щодо підсудності.

У підготовчому засіданні у відповідності до ст. 183 Господарського процесуального кодексу оголошено перерви з 14.09.2018 до 19.09.2018.

У підготовчому засіданні 19.09.2018 суд продовжив розгляд заяви Гаражно-будівельного кооперативу "Лісний" про закриття справи.

Представник відповідача надав пояснення по суті поданої заяви, просив суд її задовольнити та закрити провадження в даній справі.

Представник позивача просив суд відмовити у задоволенні поданої заяви.

Подана заява мотивована тим, що на переконання відповідача, обґрунтовуючи підсудність справи позивач безпідставно послався на те, що спар нібито виник з корпоративних відносин.

Оскільки, як вказує відповідач, на відміну від суб'єктів, де можуть виникати корпоративні відносини, Гаражно-будівельного кооперативу "Лісний" не містить статутного фонду, і не передбачає отримання прибутку та відповідно дивідендів. Відповідач також зазначає, про те, що Законом чітко передбачено, щ члени кооперативу діють на засадах самоврядування, але ніяким чином не на засадах корпоративного управління, як це зазначив позивач.

Разом з тим, відповідач вказує про те, що корпоративне управління і самоврядування не можна ототожнювати, адже це різні за змістом поняття.

Розглянувши заяву відповідача, дослідивши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, суд дійшов висновку про її задоволення, з огляду на наступне.

Так, частинами 1 та 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно ст. 2 Закону України "Про кооперацію" кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Частиною 1 ст. 6 Закону України "Про кооперацію" унормовано, що кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об'єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану.

Статтею 8 вказаного Закону передбачено, що Статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність.

У відповідності до ст. 19 Закону України "Про кооперацію" закріплено, що для досягнення мети своєї діяльності кооператив набуває та використовує майно, фінансові та інші ресурси.

Джерелами формування майна кооперативу є: вступні, членські та цільові внески його членів, паї та додаткові паї; майно, добровільно передане кооперативу його членами; кошти, що надходять від провадження господарської діяльності; кошти, що надходять від створених кооперативом підприємств, установ, організацій; грошові та майнові пожертвування, благодійні внески, гранти, безоплатна технічна допомога юридичних і фізичних осіб, у тому числі іноземних; інші надходження, не заборонені законодавством. Кооператив є власником будівель, споруд, грошових та майнових внесків його членів, виготовленої продукції, доходів, одержаних від її реалізації та провадження іншої передбаченої статутом діяльності, а також іншого майна, придбаного на підставах, не

заборонених законом.

Володіння, користування та розпорядження майном кооперативу здійснюють органи управління кооперативу відповідно до їх компетенції, визначеної статутом кооперативу.

Статтею 21 Закону України "Про кооперацію" унормовано, що пай кожного члена кооперативу формується за рахунок разового внеску або часток протягом певного періоду. Майнові внески оцінюються у грошовій формі.

Розмір паю члена кооперативу залежить від фактичного його внеску до пайового фонду. Паї, в тому числі резервного і спеціального фондів, є персоніфікованими і у сумі визначають загальну частку кожного члена кооперативу у майні кооперативу.

У разі виходу або виключення з кооперативу фізична чи юридична особа має право на одержання своєї загальної частки натурою, грішми або (за бажанням) цінними паперами відповідно до їх вартості на момент виходу, а земельної ділянки - у натурі.

Строк та інші умови одержання членом кооперативу своєї загальної частки встановлюються статутом кооперативу, при цьому строк одержання зазначеної частки не може перевищувати двох років, а відлік його розпочинається з 1 січня року, що настає з моменту виходу або виключення з кооперативу.

Право власності членів кооперативу - фізичних осіб на свою загальну частку успадковується.

Так, розділом 3 Статуту Гаражно-будівельного кооперативу "Лісний" передбачено, що кооператив створено з метою: задоволення економічних, соціальних та інших потреба членів Кооперативу на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю; забезпечення захисту прав його членів та дотримання ними обов'язків щодо належного утримання та використання майна Кооперативу.

Види діяльності Кооперативу: допоміжне обслуговування наземного транспорту; технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів.

Основні завдання діяльності Кооперативу: поточний та капітальний ремонт гаражних боксів, забудов і споруд, дорожніх та інженерних конструкцій, що знаходяться у власності Кооперативу; захист майнових прав членів Кооперативу; створення систем самодопомоги (майнового, резервного фондів) членам Кооперативу; створення і розвиток інфраструктури необхідної для провадження господарювання та іншої діяльності, задоволення потреба і послуг членів Кооперативу з залученням додаткових трудових ресурсів, втому числі третіх фізичних та/або юридичних осіб на підставі цивільно-правових угод; забезпечення та реалізація прав членів Кооперативу на володіння та користування спільним майном, отриманням послуг належної якості за обґрунтованими цінами, виконання ними своїх обов'язків пов'язаних з діяльністю Кооперативу.

Згідно п. 8.1., 8.2. та 8.3. розділу 8 Статуту, дохід кооперативу формується з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних і прирівняних до них витрат на оплату праці найманих працівників.

Доходи (прибутки) або майно Кооперативу чи їх частина не підлягають розподілу між її засновниками (учасниками), членами Кооперативу, працівниками (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членами органів управління на іншими пов'язаними з ними особами.

Доходи (прибутки) та майно Кооперативу використовується виключно для фінансування видатків на утримання Кооперативу, реалізацію мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності визначених цим Статутом.

Статею 93 Господарського кодексу України встановлено, що кооперативи як добровільні об'єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом.

Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів.

З метою здійснення господарської діяльності на засадах підприємництва громадяни можуть утворювати виробничі кооперативи (кооперативні підприємства).

Отже, як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, Гаражно-будівельний кооператив "Лісний" є формою спільної діяльності саме фізичних осіб.

Разом з тим, дослідивши статут Гаражно-будівельного кооперативу "Лісний", суд вказує про те, що Кооператив не є прибутковою юридичною особою. Тобто, метою створення даного кооперативу не було отримання прибутку, а доходи (прибутки) або майно Кооперативу чи їх частина не підлягають розподілу між її засновниками (учасниками), членами Кооперативу, працівниками (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членами органів управління на іншими пов'язаними з ними особами. Та відповідно доходи (прибутки) та майно Кооперативу використовується виключно для фінансування видатків на утримання Кооперативу, реалізацію мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності визначених цим Статутом.

При поданні позову, позивачем було вказано про те, що з огляду на суб'єктивний склад учасників даного спору, предмет та підстави позову у справі, спір підвідомчий господарському суду, пославшись при цьому на п. 3 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу, яким передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Проте, суд з таким посиланням позивача не погоджується, з огляду на наступне.

Згідно до ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

В той час, суд вважає за необхідне вказати про те, що під час вирішення корпоративних спорів господарським судам слід виходити з того, що особа стає носієм корпоративних прав з моменту набуття права власності на акції АТ або вступу до інших юридичних осіб.

В той час, Статутом Кооперативу, зокрема, його п. 6.4. розділу 6 особа, яка подала заяву про вступ до Кооперативу, вносить вступний внесок та пай. Паї членів Кооперативу є персоніфікованими і у сумі визначають загальну частку кожного члена Кооперативу у майні Кооперативу.

Крім того, в висновках Верховного Суду України, викладених у постановах, прийнятих за результатами розгляду справ із підстав, передбачених п. п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, за II півріччя 2016 р. зазначено, що порушені рішенням загальних зборів права члена кооперативу , в тому числі каражно-будівельного, підлягають захисту в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, з огляду на викладене вище, та з врахуванням наведених норм, суд дійшов висновку, що даний спір не є корпоративним спором, оскільки, правовідносини, що виникли між його учасниками не є корпоративними відносинами, то за таких обставин даний спір відноситься до судів загальної юрисдикції.

Разом з тим, ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

При цьому, ч. 5 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

А відтак, суд зазначає про те, що вказана стаття не регулює порядок повернення судового збору саме позивачу у разі закриття провадження у справі, однак, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Приймаючи до уваги положення п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" та враховуючи те, що клопотання про повернення сплаченої суми судового збору позивачем не заявлено, повернення судового збору, не здійснюється.

При цьому, суд звертає увагу, що позивач не позбавлений права звернутися до суду з відповідним клопотанням у порядку передбаченому ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст. 20, 185, п. 1 ч. 1 ст. 231 та ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заяву відповідача - Гаражно-будівельного кооперативу "Лісний" про закриття провадження у справі.

2. Закрити провадження у справі № 910/7554/18.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 24.09.2018

Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.О. Баранов